Постанова № 51863057, 27.08.2015, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

27 серпня 2015 р. Справа № 820/6023/15

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Нуруллаєва І.С.,

при секретарі судового засідання - Тайцеві А.Л.,

за участю: представника позивача - Резнікової Т.П.,

представника відповідача - не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Ліпінської Ілони Едуардівни до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про визнання протиправними дій, визнання незаконними та скасування вимоги, рішення та податкового повідомлення рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Ліпінська Ілона Едуардівна, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, в якій просить суд: - визнати незаконними дії ДПІ у Київському районі м. Харкова ГУ Міндоходів щодо проведення документальної планової виїзної перевірки дотримання приватним нотаріусом ХМНО Ліпінською І.Е., як особою, що займається незалежною професійною діяльністю, законодавства, що регулює нарахування, обчислення та сплату єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування; - визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 28.04.2015 року №Ф-0015131702 зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на суму 138006,73 грн; - визнати незаконним та скасувати рішення ДПІ у Київському районі м. Харкова від 28 квітня 2015 року №0015141702 про застосування штрафних санкцій на суму 15018,16 грн за донарахування територіальним органом доходів і зборів не нарахованого єдиного внеску; - визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0015121702 від 28 квітня 2015 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок з доходів фізичних осіб на суму 18131,13 грн (з яких 14504,90 грн - за основним платежем та 3626,23 грн - за штрафними санкціями.

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що фахівцями Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова головного управління Міндоходів у Харківській області проведено документальну планову виїзну перевірку платника податків, який провадить незалежну професійну діяльність Ліпінської І.Е., р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 01.01.2011року по 31.12.2013 року, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 року по 31.12.2013 року, за наслідками якої складено акт перевірки від 19.03.2015 року №792/20-31-17-02-08/НОМЕР_1. У зв'язку із встановленими податковим органом порушеннями на підставі висновків акту перевірки сформовано та винесено вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 28.04.2015 року № Ф-0015131702 зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на суму 138006,73 грн, рішення ДПІ у Київському районі Головного управління Міндоходів у Харківській області від 28.04.2015 року №0015141702 про застосування штрафних санкцій на суму 15018,16 грн за донарахування територіальним органом доходів і зборів не нарахованого єдиного внеску; податкове повідомлення-рішення №0015121702 від 28.04.2015 року, яким збільшено суму податкового зобов'язання за платежем податок з доходів фізичних осіб на суму 18131, 13 грн. Позивач вважає зазначені рішення прийнятими в супереч нормам діючого законодавства, а отже такими, що підлягають скасуванню.

Представник відповідача, Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова ГУМ у Харківській області, у наданих до суду письмових запереченнях, проти заявленого позову заперечував та зазначив, що перевірка платника податків, який проводить незалежну професійну діяльність Ліпінської І.Е. проведена у відповідності до норм діючого законодавства з підстав та у спосіб визначений законодавством. Винесення оскаржуваних позивачем рішень є наслідком виявлених під час проведення перевірки порушень.

Представник позивача в судове засідання прибув, позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце слухання справи повідомлений належним чином, причини не прибуття суду не повідомив.

Суд, вивчивши доводи позову та заперечень проти нього, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав.

Ліпінська Ілона Едуардівна є самозайнятою особою, що проводить незалежну професійну нотаріальну діяльність, є приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу та здійснює нотаріальну діяльність на підставі свідоцтва про право зайняття нотаріальною діяльністю від 15.10.2002 року НОМЕР_2 та реєстраційного посвідчення НОМЕР_3 від 22.05.2007 року.

Позивач з 26.11.2011 року перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області.

Головним державним ревізором-інспектором відділу контрольно-перевірочної роботи доходів і зборів з фізичних осіб управління доходів і зборів з фізичних осіб Державної податкової інспекції ГУМ у Харківській області Новіковою Л.І. відповідно до наказу ДПІ у Київському районі м. Харкова ГУМ у Харківській області «Про проведення документальної планової перевірки» №203 від 11.02.2015 року згідно плану-графіку проведення документальних планових перевірок на 1 квартал 2015 року проведено документальну планову виїзну перевірку самозайнятої особи, яка провадить незалежну професійну діяльність Ліпінської І.Е., р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1.

За наслідками зазначеної перевірки складено акт перевірки від 19.03.2015 року №792/20-31-17-02-08/НОМЕР_1 «Про результати документальної планової виїзної перевірки платника податків, який провадить незалежну професійну діяльність Ліпінської Ілони Едуардівни р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 01.01.2011року по 31.12.2013 року, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 року по 31.12.2013 року (а.с.16-47).

В результаті проведеної перевірки податковим органом встановлено порушення, що визначені у висновках акту перевірки від 19.03.2015 року № /20-31-17-02-08/НОМЕР_1, а саме: порушення п.178.3 ст.178 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-УІ із змінами та доповненнями, в результаті чого занижено оподатковуваний (чистий) дохід у 2011р.-2013р. на суму 353 767,33 грн. Відповідно до п. 167.1 ст. 167, п. 178.2 ст.178 податок на доходи фізичних осіб за 2013р., що підлягає сплаті за наслідками проведеної перевірки, визначений у сумі 14504,90 грн; абз.1 п.2 ч. 1 ст.7, п.11 ст.8, п.2 ст.9 Закону України від 08.07.2010 №2464-VI „Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" із змінами та доповненнями, у результаті чого визначено суму єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування за 2011р.-2013р. у загальному розмірі 138006,73 грн.

На підставі акту перевірки від 19.03.2015 року № /20-31-17-02-08/НОМЕР_1 та визначених у висновках порушень платника податків Ліпінської І.Е. податковим органом сформовано та винесено вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 28.04.2015 року № Ф-0015131702 зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на суму 138006,73 грн (а.с.51), рішення ДПІ у Київському районі Головного управління Міндоходів у Харківській області від 28.04.2015 року №0015141702 про застосування штрафних санкцій на суму 15018,16 грн за донарахування територіальним органом доходів і зборів не нарахованого єдиного внеску (а.с.50); податкове повідомлення-рішення №0015121702 від 28.04.2015 року, яким збільшено суму податкового зобов'язання за платежем податок з доходів фізичних осіб на суму 18131, 13 грн (а.с. 52).

В акті перевірки вказано, що перевіркою правильності нарахування єдиного внеску з сум доходу, на який нараховується єдиний внесок у розмірі 34,7% встановлено порушення абз. 1 пп. 2 п. 1 ст. 7, п. 11 ст. 8, п. 2 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

Суд зазначає, що правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, є Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон 2464), статтею 2 якого закріплено, що дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов'язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Частиною другою статті 2 Закону 2464 визначено, що виключно цим Законом визначаються: принципи збору та ведення обліку єдиного внеску, платники єдиного внеску; порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску; розмір єдиного внеску; орган, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, його повноваження та відповідальність; склад, порядок ведення та використання даних Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування; порядок здійснення державного нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску.

Статтею 9 Закону № 2464 визначено порядок обчислення і сплати єдиного внеску, згідно якого платники єдиного внеску, зазначені у пункті 5 частини першої статті 4 Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 1 травня наступного року.

Періодом, за який платники єдиного внеску подають звітність до органу доходів і зборів (звітним періодом), є календарний місяць, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 Закону № 2464, для яких звітним періодом є календарний рік.

Також, згідно п.5 ст. 4 Закону № 2464 платником єдиного внеску є особи, які забезпечують себе роботою самостійно - займаються незалежною професійною діяльністю, зокрема юридичною практикою, в тому числі нотаріальною діяльністю.

Відповідно до ст. 6 Закону №2464 був виданий наказ Міністерства доходів та зборів від 09.09.2013 №454 "Про затвердження Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", в пункті 3.4 якого зазначено, що фізичні особи, які забезпечують себе роботою самостійно - займаються незалежною професійною діяльністю, а саме науковою, літературною, артистичною, художньою, освітньою або викладацькою, а також медичною, юридичною практикою, у тому числі адвокатською, нотаріальною діяльністю, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід безпосередньо від цієї діяльності, за умови, що такі особи не є найманими працівниками чи підприємцями, самі за себе формують та подають до органів доходів і зборів звіт один раз на рік до 1 травня року, наступного за звітним періодом.

Таким чином, звітним періодом для фізичних осіб, які забезпечують себе роботою самостійно - займаються незалежною професійною діяльністю, в тому числі нотаріальною діяльністю - є календарний рік.

Згідно з п. 4 ст. 178 п.4 ПКУ, фізичні особи, які проводять незалежну професійну діяльність, подають податкову декларацію за результатами звітного року, який відповідно до ст. 34 ПКУ є податковим періодом.

Суд відзначає, що відповідно до ст. 46 ПКУ, податкова декларація, розрахунок - це документ, що подається платником податків контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку. Форма податкової декларації затверджена наказом Міністерства доходів і зборів України від 11.12.2013 № 793, в якій в розділі IV "Доходи, отриманні фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність" вказуються суми доходу, витрат та податку за себе для зазначених осіб за календарний рік.

Таким чином, сума доходу, з якої розраховується єдиний внесок в графі "усього" таблиці 3 додатка 5 до Порядку № 454 має відповідати чистому доходу, заявленому в податковій декларації, яка подається фізичною особою, що забезпечує себе роботою самостійно, до органів доходів і зборів за результатами календарного року. Цей висновок підтверджується наказом Міністерства доходів та зборів від 09.09.2013 № 455 "Про затвердження Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", в якому зазначено: "платники, визначені підпунктом 4 п. 2.1 розділу II Інструкції (фізичні особи, які забезпечують себе роботою самостійно) сплачують єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 01 травня наступного року на підставі даних річної податкової декларації. Сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток)" (підпункт 3 п. 4.5 розділу IV Інструкції).

Суд зазначає, що відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Пунктом 1.1. ст.1 ПКУ визначено, що цей кодекс регулює відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Разом з тим, відповідно до п. 1.3 цієї ж статті, ПКУ не регулює погашення зобов'язань зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Відповідно до п.1 ст. 13 Закону №2464, органи доходів і зборів мають право отримувати безоплатно від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання і від фізичних осіб-підприємців відомості про нарахування, обчислення і сплату єдиного внеску, а також інші відомості, необхідні для виконання органами доходів і зборів функцій, передбачених цим Законом а також проводити перевірки на підприємствах, в установах і організаціях, у фізичних осіб - підприємців бухгалтерських книг, звітів, кошторисів та інших документів про нарахування, обчислення та сплату єдиного внеску, достовірності відомостей, поданих до Державного реєстру, отримувати необхідні пояснення, довідки і відомості (зокрема письмові) з питань, що виникають під час такої перевірки.

Стаття 3 Закону України "Про нотаріат" визначає, що нотаріус - це уповноважена державою фізична особа, яка здійснює нотаріальну діяльність у державній нотаріальній конторі, державному нотаріальному архіві або незалежну професійну нотаріальну діяльність, зокрема посвідчує права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняє інші нотаріальні дії, передбачені законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Як випливає із приписів п. 14.1.226 ст. 14 ПКУ, самозайнята особа - це платник податку, який є фізичною особою-підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності. Незалежна професійна діяльність це участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, адвокатів, аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою-підприємцем та використовує найману працю не більш, як чотирьох фізичних осіб.

З урахуванням викладеного вище, слід дійти висновку, що приватний нотаріус є фізичною особою, а в трактуванні ПКУ та Закону № 2464 - самозайнятою особою, яка займається незалежною професійною діяльністю, та не є суб`єктом, що зобов`язаний надавати відомості про нарахування, обчислення і сплату єдиного внеску органам доходів і зборів та не підлягає перевірці ними з цього приводу.

Відповідно до абзацу другого п. 75.1 Податкового кодексу України, камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

З врахуванням вище викладеного суд приходить до висновку, що посадовою особою Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області під час проведення документальної планової виїзної перевірки щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати єдиного соціального внеску є перевищенням такою особою своїх службових повноважень.

Стосовно правомірності донарахування контролюючим органом єдиного соціального внеску на загальну суму у розмірі 138006,73 грн, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 9 Закону № 2464, обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які згідно з цим Законом нараховується єдиний внесок.

Згідно із приписами п. 178.6 ст. 178 Податкового кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов'язані вести облік доходів і витрат від такої діяльності. Форма такого обліку та порядок його ведення визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Облік доходів та витрат фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність ведуть у Книзі обліку доходів і витрат, форма та порядок ведення якої затверджені наказом ДПАУ від 24.12.2010 року № 1025 (втратив чинність 18.10.2013 року).

Відповідно до п. 3 Порядку ведення Книги обліку доходів та витрат здійснюється у такому порядку: у графі 1 вказується дата заповнення, у графах 2 та 11 відображається сума нереалізованих товарних запасів, сировини, матеріалів тощо на початок та на кінець звітного податкового періоду (року), яка виводиться в грошовій формі, виходячи із ціни їх придбання, у графі 3 щоденно відображається фактично отримана сума доходу від здійснення діяльності із сумарним підсумком за місяць, квартал, рік, тобто наростаючим підсумком.

Приписами пункту 5 Порядку № 1025 встановлено, що дані Книги використовуються самозайнятою особою для заповнення податкової декларації за звітний податковий період (рік).

Судом під час судового розгляду справи встановлено, що позивачем, з використанням даних Книги обліку доходів і витрат, у визначені законодавством терміни подано податкові декларації:

- декларація від 27.04.2012 р. №167314 за 2011 рік, якою визначено суму чистого оподаткованого доходу, який є базою нарахування для єдиного внеску та становить 159523,93 грн (а.с. 53-55).

- декларація від 29.04.2013 р. №1300014525 за 2012 рік, якою визначено суму чистого оподаткованого доходу, який є базою нарахування для єдиного внеску та становить 193510,14 грн (а.с.57-59).

- декларація від 13.02.2014 р. №9090395535 за 2013 рік, якою визначено суму чистого оподаткованого доходу, який є базою нарахування для єдиного внеску та становить82425,01 грн. (а.с. 61-63).

Відповідно до отриманого позивачем чистого оподаткованого доходу, розмір якого відображено у поданих податкових декларацій, позивачем сформовано звіти про сплату єдиного внеску (таблиця №3, Додаток 5):

- за 2011 рік подано звіт 30.03.2012 р. та сплачено єдиного внеску за 2011 р. у розмірі 9584,51 грн.

- за 2012 рік подано звіт 29.04.2013 р. та сплачено єдиного внеску за 2012 р. у розмірі 10 868,39 грн.

- за 2013 рік подано звіт 29.04.2014 р. та сплачено єдиного внеску за 2013 р. у розмірі 11 563,09 грн.

З врахуванням вище викладеного суд приходить до висновку, що позивачем правильно визначено суму доходу, на яку нараховується єдиний внесок. При цьому, суд зазначає, що загальна сума річного доходу, визначена у податковій звітності співпадає із загальними річними показниками Книги обліку доходів та витрат. Позивач у встановленому законодавством порядку надавав звіти про суми нарахованого доходу та суми нарахованого єдиного внеску

Таким чином вимога про сплату боргу (недоїмки) від 28.04.2015 р.№Ф-0015131702 є такою, що підлягає скасуванню.

З акту перевірки судом встановлено, що відповідачем зроблено висновок про завищення суми витрат позивача, а саме включення до витратної частини за 2011 р.-2013 р. витрат пов'язанних із отриманням послуг за результатом взаємовідносин з ФОП ОСОБА_4 на загальну суму 57000,00 грн та ФОП ОСОБА_5 на загальну суму 31500,00 грн., що вплинуло на суму чистого оподатковуваного доходу.

Під час судового розгляду справи представником відповідача надано пояснення та зазначено, що позивачем до складу витрат включено витрати, які не підтверджені документально щодо зв'язку із здійсненням нотаріальної діяльності, зокрема витрати за надання послуг (виконання робіт) за договором з ФОП ОСОБА_4 від 10.01.2011 року №б/н та договору від 01.04.2013 року №б/н, за договором з ФОП ОСОБА_5 від 04.01.2012 року №б/н. представником відповідача зазначено, що на основі дослідження актів виконаних робіт, перевіркою встановлено, що в них відсутні дані щодо обсягу та змісту господарських операцій.

Суд зазначає, що відповідно до п.п.14.1.226 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, приватний нотаріус є самозайнятою особою, яка здійснює незалежну професійну нотаріальну діяльність.

Оподаткування доходів, отриманих фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, регламентується нормамист.178 Податкового кодексу України.

Згідно з п.178.1 ст.178 Податкового кодексу України, особи, які мають намір здійснювати незалежну професійну діяльність, зобов'язані стати на облік у контролюючих органах за місцем свого постійного проживання як самозайняті особи та отримати довідку про взяття на облік згідно із ст.65 цього Кодексу.

Відповідно до приписів ст. 178 Податкового кодексу України, доходи громадян, отримані протягом календарного року від провадження незалежної професійної діяльності, оподатковуються за ставками, визначеними в п.167.1 ст.167 цього Кодексу.

Пунктом 178.3 статті 178 Податкового кодексу України визначено базу оподаткування при здійсненні незалежної професійної діяльності, а саме, оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом і документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження певного виду незалежної професійної діяльності.

Частиною 9 ст.24 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що приватний нотаріус вправі укладати цивільно-правові договори, відповідно, зазначене вказує на можливість залучення нотаріусом при здійсненні своєї діяльності (на договірних засадах) необхідних ресурсів, придбання товарів, робіт чи послуг.

Судом за наявними в матеріалах справи договором від 10.01.2011 року №б/н та від 01.04.2013 року №б/н з ФОП ОСОБА_4. встановлено, що відповідно до умов зазначених договорів фізична особа-підприємець надає приватному нотаріусу послуги з копіювання, підготовки документів, редагування та перевірки документів, набору та електронного оброблення тексту, написання листів, інших секретарських та поштових послуг, перекладу, прибирання приміщення, щоденних комплексих адміністративних послуг, послуг необхідних для забезпечення збереження документів нотаріального діловодства.

Відповідно до договору від 04.01.2012 року №б/н з ФОП ОСОБА_5. відповідно до умов якого фізичною особою-підприємцем надаються послуги копіювання, підготовки документів, редагування та перевірки документів, набору та електронного оброблення тексту, написання листів, інших секретарських та поштових послуг, перекладу, секретарські послуги, кур'єрські послуги та послуги з ремонту коп'ютерної техніки, що є необхідним для забезпечення діяльності приватного нотаріуса.

Оплата отриманих послуг здійснена за актами наданих послуг та підтверджена наявними в матеріалах справи квитанціями.

Представник позивача під час розгляду справи пояснив суду, що зазначені послуги необхідні позивачу для здійснення своєї діяльності. Стосовно невизначеності обсягу та кількості робіт в актах наданих робіт представником позивача надано пояснення та зазначено, що перелік робіт визначено сторонами в спірних договорах, окрім того сторонами визначено оплату за послуги у договорі.

Суду не надано доказів визнання вище зазначених договорів у судовому порядку недійсними або фіктивними. Окрім того податковим органом не надано до суду достатніх доказів відсутності економічного інтересу позивача за даними договорами, а таке укладення цивільних договорів для отримання послуг, що будуть використані у незалежній професійній діяльності позивача не суперечить чинному законодавству.

З врахуванням вище викладеного, суд дійшов висновку про необґрунтованість та недоведеність висновків податкового органу про завищення позивачем суми витрат.

Таким чином, податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області, яким збільшено позивачу суму грошового зобов'язання за платежем податок на доходи з фізичних осіб №0015121702 від 28.04.2015 є необґрунтованим та підлягає скасуванню.

Стосовно рішення №0015141702 від 28.04.2015 р. про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 7.1 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженою наказом Міністерства доходів і зборів України від 09.09.2013 № 455, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 19.09.2013 № 1622/24154 за порушення норм законодавства про єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до платників, на яких згідно із Законом покладено обов'язок нараховувати, обчислювати та сплачувати єдиний внесок, застосовуються фінансові санкції (штрафи та пеня) відповідно до Закону.

Згідно з п.7.12 Інструкції № 455, суми штрафів та нарахованої пені включаються до вимоги про сплату недоїмки, якщо їх застосування пов'язано з виникненням та сплатою недоїмки.

З врахуванням вище викладеного суд приходить до висновку, що податковим органом порушено порядок винесення рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником податків своєчасно не нарахованого єдиного внеску, у зв'язку з чим суд приходить до висновку про скасування рішення №0015141702 від 28.04.2015.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Стосовно позовних вимог позивача про визнання незаконною вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 28.04.2015 року №Ф-0015131702 зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на суму 138006,73 грн, визнання незаконним рішення ДПІ у Київському районі м. Харкова від 28 квітня 2015 року №0015141702 про застосування штрафних санкцій на суму 15018,16 грн за донарахування територіальним органом доходів і зборів не нарахованого єдиного внеску та податкове повідомлення-рішення №0015121702 від 28 квітня 2015 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок з доходів фізичних осіб на суму 18131,13 грн (з яких 14504,90 грн - за основним платежем та 3626,23 грн - за штрафними санкціями), суд зазначає наступне.

Вимоги про визнання протиправними та скасування рішення суб'єкта владних повноважень є однорідними позовними вимогами та передбачають один і той самий спосіб захисту прав позивача. Суд звертає увагу на те, що поняття скасування рішення передбачає, тим самим, визнання його протиправним. Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про визнання протиправною вимоги від 28.04.2015 року №Ф-0015131702, визнання протиправними рішення від 28 квітня 2015 року №0015141702 та податкового повідомлення-рішення №0015121702 від 28 квітня 2015 року не підлягають задоволенню, оскільки є похідними.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до положень ст. 105 КАС України адміністративний позов може містити вимогу про скасування або визнання нечинним рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень.

З врахуванням вище викладеного суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог ст.94 КАС України, судові витрати у формі судового збору належить присудити з позивача пропорційно задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.159-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Ліпінської Ілони Едуардівни до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про визнання протиправними дій, визнання незаконними та скасування вимоги, рішення та податкового повідомлення рішення - задовольнити частково.

Визнати незаконними дії ДПІ у Київському районі м. Харкова ГУ Міндоходів щодо проведення документальної планової виїзної перевірки дотримання приватним нотаріусом ХМНО Ліпінською І.Е., як особою, що займається незалежною професійною діяльністю, законодавства, що регулює нарахування, обчислення та сплату єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 28.04.2015 року №Ф-0015131702 зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на суму 138006,73 грн.

Скасувати рішення ДПІ у Київському районі м. Харкова від 28 квітня 2015 року №0015141702 про застосування штрафних санкцій на суму 15018,16 грн за донарахування територіальним органом доходів і зборів не нарахованого єдиного внеску.

Скасувати податкове повідомлення-рішення №0015121702 від 28 квітня 2015 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок з доходів фізичних осіб на суму 18131,13 грн (з яких 14504,90 грн - за основним платежем та 3626,23 грн - за штрафними санкціями).

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Ліпінської Ілони Едуардівни (м. Харків, вул. Новоолександрівська, б. 54А, кв. 85, інші відомості суду не відомі) сплачений при поданні позову судовий збір в розмірі 342 (триста сорок два) грн 32 коп..

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст виготовлено 01.09.2015 року.

Суддя Нуруллаєв І.С.