Постанова № 51862683, 01.02.2011, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

01.02.2011 р. справа №2а-9267/10/2070 Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Сліденко А.В.,

суддів - Кухар М.Д., Присяжнюк О.В.,

при секретарі судового засідання Алексєєнко О.В.,

за участі представників :

позивача - ОСОБА_1,

відповідача - ОСОБА_2,

прокурора - Семенець Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Фаворит,ЛТД" до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі міста Харкова, за участі прокуратури Харківської області провизнання податкового повідомлення-рішення недійсним, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Фаворит, ЛТД" звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив: 1) визнати недійсними та скасувати податкові повідомлення рішення відповідача, Державної податкової інспекції у Жовтневому районі міста Харкова від 12.07.2010р. №0000842303/0 і від 12.07.2010р. №0000852303/0, 2) зобовязати відповідача, Державну податкову інспекцію у Жовтневому районі міста Харкова утриматись у подальшому від порушення положень Конституції України, Закону України «Про державну податкову службу в Україні», Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», Закону України «Про податок на додану вартість», Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», 3) постановити окрему ухвалу і направити її на адресу відповідача, Державної податкової інспекції у Жовтневому районі міста Харкова для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню Конституції України та Законів України «Про державну податкову службу в Україні», «Про оподаткування прибутку підприємств», «Про податок на додану вартість», «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив наступне. Викладені в акті від 22.06.2010р. №1437/23-03-05/19474491 висновки податкового органу є помилковими, господарські взаємовідносини між ТОВ фірма «Фаворит, ЛТД»та ТОВ «Гольдтехлайт»відбувались в межах правочинів, які повністю відповідають всім вимогам закону, означені господарські взаємовідносини мали реальний характер, складені у цих взаємовідносинах первинні документи оформлені належним чином, підписані повноважними особами, у спірних правовідносинах ТОВ фірма «Фаворит, ЛТД»були понесені витрати по оплаті вартості придбаного у ТОВ «Гольдтехлайт»товару та виконаних цим субєктом господарювання робіт. В судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги і доводи заявленого позову, просив суд прийняти рішення про задоволення позову.

Відповідач, Державна податкова інспекція у Жовтневому районі міста Харкова з поданим позовом не погодився.

В обґрунтування заперечень проти позову відповідач зазначив наступне. Згідно з висновками акту від 22.06.2010р. №1437/23-03-05/19474491 господарських взаємовідносин між позивачем, ТОВ фірма «Фаворит, ЛТД»і ТОВ «Гольтехлайт»фактично не відбувалось, позаяк проведеним в межах кримінальної справи №63090389 графологічним дослідженням встановлено, що первинні документи від імені ТОВ «Гольдтехлайт»у спірних правовідносинах підписані не особами, що обіймали посади директорів названого субєкта господарювання. З огляду на викладене, ДПІ зроблено обґрунтований та правомірний висновок про порушення ТОВ фірма «Фаворит, ЛТД»при формуванні валових витрат обігу та виробництва вимог п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та про порушення ТОВ фірма «Фаворит, ЛТД»при формуванні податкового кредиту з ПДВ вимог п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7, п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість». В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи і вимоги заперечень проти позову, просив суд ухвалити рішення про відмову в задоволенні позову.

Представник прокуратури Харківської області з поданим позовом не погодився. Заперечуючи проти задоволення заявлених по справі вимог, послався на наявність вироку Жовтневого районного суду міста Харкова від 21.10.2010р. по справі №1-880/10 по кримінальній справі за обвинуваченням ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився у м.Харкові, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_2, розлучений, раніше не судимого, який працює комерційним директором ТОВ фірма «Фаворит, ЛТД», зареєстрованого і мешкаючого за адресою: м.Харків, пр-т 50-річча СРСРАДРЕСА_1, військовозобовязаного, у скоєнні злочинів, передбачених ч.3 ст.212 та ч.2 ст.366 Кримінального кодексу України. Вказаним вироком, який набрав законної сили, комерційний директор позивача, ТОВ фірма «Фаворит, ЛТД»п.Гончаров В.П. визнаний винним у скоєнні злочинів, передбачених ч.3 ст.212 та ч.2 ст.366 Кримінального кодексу України. Свою вину п.Гончаров В.П. визнав повністю. Представник прокуратури області наголошував, що в силу службового становища саме п.Гончаров В.П. відповідав за достовірність даних бухгалтерського та податкового обліку позивача, ТОВ фірма «Фаворит, ЛТД», вів господарські взаємовідносини з ТОВ «Гольдтехлайт»і пояснив місцевому загальному суду при розгляді і вирішенні кримінальної справи, що в дійсності весь товар придбавався у приватних підприємців, які на підтвердження реальності господарських операцій подавали первинні документи, що були складені від імені ТОВ «Гольдтехлайт». За поясненнями п.Гончарова В.П. аналогічно оформлювались і господарські операції по виконанню робіт. Посилаючись на перелічені мотиви, представник прокуратури Харківської області просив відмовити в задоволенні позову повністю.

Суд, вивчивши доводи позову та заперечень проти нього, заслухавши пояснення представників сторін та прокурора, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

За матеріалами справи спірні податкові повідомлення рішення від 12.07.2010р. №0000842303/0 про визначення податкового зобовязання з податку на прибуток в загальному розмірі 6.410.050,00грн. (основний платіж 3.205.025,00грн.; штраф 3.205.025,00грн.) і від 12.07.2010р. №0000852303/0 про визначення податкового зобовязання з податку на додану вартість в загальному розмірі 3.866.211,00грн. (основний платіж 2.577.747,00грн.; штраф 1.288.737,00грн.) були винесені ДПІ у Жовтневому районі міста Харкова з посиланням на акт від 22.06.2010р. №1437/23-03-05/19474491.

Як зясовано судом, фактичною підставою для винесення спірних податкових повідомлень-рішень слугували відображені в акті від 22.06.2010р. №1437/23-03-05/19474491 судження податкового органу про порушення ТОВ фірма «Фаворит, ЛТД»п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме: збільшення валових витрат обігу і виробництва за рахунок первинних документів, складених від імені ТОВ «Гольтехлайт»за відсутності фактичних господарських взаємовідносин та підписаних від імені означеного субєкта господарювання не тими особами, що обіймали посади керівників ТОВ «Гольдтехлайт»; про порушення ТОВ фірма «Фаворит, ЛТД»п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7, п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме: збільшення податкового кредиту з ПДВ за рахунок податкових накладних, складених від імені ТОВ «Гольтехлайт»за відсутності фактичних господарських взаємовідносин та підписаних від імені означеного субєкта господарювання не тими особами, що обіймали посади керівників ТОВ «Гольдтехлайт»та прізвища яких зазначені в податкових накладних.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість вказаних висновків відповідача і винесеного на підставі такого висновку спірного правового акту індивідуальної дії на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, суд зазначає таке.

Стосовно податкового повідомлення рішення від 12.07.2010р. №0000842303/0 про визначення податкового зобовязання з податку на прибуток в загальному розмірі 6.410.050,00грн. (основний платіж 3.205.025,00грн.; штраф 3.205.025,00грн.)

Підпунктом 5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»визначено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Враховуючи відсутність законодавчо наданого визначення податкового обліку і беручи до уваги положення ч.2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», відповідно до якої бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку, суд вважає за необхідне керуватись при вирішенні спору приписами означеного акту законодавства.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність»передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи (ч.1 ст.9); первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч.2 ст.9).

Вирішуючи спір, суд зауважує, що додатково вимоги до первинних документів встановлені п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704; далі за текстом Положення №88), відповідно до якого первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

З положень наведених норм права чітко і безумовно слідує, що підпис особи, яка склала первинний документ, є обовязковим реквізитом первинного документу, а відтак відсутність цього реквізиту або його оформлення з суттєвими недоліками обєктивно зумовлює втрату таким первинним документом юридичної сили і доказовості через дефект змісту.

Дослідивши зібрані по справі на виконання вимог ст.11 та ч.2 ст.69 КАС України докази в їх сукупності, суд відзначає, що згідно з висновком експерта №98 від 11.06.2010р. підпис від імені ОСОБА_4 на первинних документах, складених від імені ТОВ «Гольдтехлайт», виконаний іншою особою, а згідно з висновком експерта №148 від 21.09.2010р. підпис від імені ОСОБА_5 на первинних документах, складених від імені ТОВ «Гольдтехлайт», виконаний іншою особою.

Водночас з цим, суд, оглянувши долучені до справи копії складених від імені ТОВ «Гольдтехлайт»первинних документів, які були надані позивачем на вимогу суду, відмічає, що оглянуті документи містять підписи саме гр.ОСОБА_4 та гр.ОСОБА_5

Відповідно до ч.1 ст.69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

За визначеними ст.70 КАС України правилами належності та допустимості доказів належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування (ч.1 ст.72); обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору (ч.4 ст.70).

За таких обставин, суд не вбачає правових підстав для неврахування при вирішенні спору висновку експерта №98 від 11.06.2010р. та висновку експерта №148 від 21.09.2010р., позаяк матеріали справи не містять жодних фактичних даних, які б засвідчували наявність порушень в процедурі проведення зазначених експертиз. Натомість суд зважає, що предметом зазначених експертиз були складені від імені ТОВ «Гольтехлайт»первинні документи, за рахунок яких позивачем, ТОВ фірма «Фаворит, ЛТД»були збільшені валові витрати обігу та виробництва і податковий кредит з ПДВ, а відтак, висновки цих експертиз мають юридичне значення для вирішення даного адміністративного спору.

Окрім того, суд бере до уваги, що наданим прокуратурою Харківської області на вимогу окружного адміністративного суду вироком Жовтневого районного суду міста Харкова від 21.10.2010р. по кримінальній справі №1-880/10 встановлені обставини відсутності господарських взаємовідносин між позивачем, ТОВ фірма «Фаворит ЛТД»та ТОВ «Гольтехлайт». При цьому, відповідно до названого вироку комерційний директор позивача, ТОВ фірма «Фаворит ЛТД»- п.Гончаров В.П. визнаний винним у скоєнні злочинів, передбачених ч.3 ст.212 КК України та ч.2 ст.366 КК України, вчинених в ході відображення в бухгалтерському та податковому обліку первинних документів, складених від імені ТОВ «Гольдтехлайт».

В ході розгляду справи позивач не подав до суду жодних доказів наявності в штаті ТОВ фірма «Фаворит ЛТД»іншої посадової особи, окрім комерційного директора п.Гончарова В.П., до службових обовязків якої було б віднесено здійснення представництва інтересів позивача в господарських взаємовідносинах з іншими субєктами господарювання.

Частиною 4 ст.72 КАС України передбачено, що вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

З положень наведеної норми процесуального закону витікає, що вирок Жовтневого районного суду м.Харкова від 21.10.2010р. по кримінальній справі №1-880/10 має бути врахований окружним адміністративним судом при вирішенні даної справи, оскільки саме дії комерційного директора ТОВ фірма «Фаворит ЛТД», як законного представника цього субєкта господарювання, спричинили настання таких наслідків як винесення відповідачем спірних податкових повідомлень-рішень.

При вирішенні спору суд також бере до уваги, що позивачем не надано жодних доказів фізичного переміщення товару від ТОВ «Гольтехлайт»до позивача, ТОВ фірма «Фаворит ЛТД», зокрема, товаро-транспортних накладних, хоча обовязкове складання цих документів передбачено Правилами перевезення вантажів автомобільним транспортом в України (затверджено наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997р. №363, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20.02.1998р. за №128/2568).

З огляду на встановлені в ході розгляду справи обставини суд доходить висновку, що матеріалами справи не підтверджено проведення між позивачем, ТОВ фірма «Фаворит ЛТД»та ТОВ «Гольтехлайт»господарських операцій в розумінні ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», позаяк зібраними доказами не доведено наявності дій або подій, які викликали зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства за наслідками взаємовідносин з ТОВ «Гольтехлайт».

Доводи позивача про реальність господарських взаємовідносин з ТОВ «Гольтехлайт»з посиланням на надані фотознімки спортивних обєктів підлягають відхиленню, так як фотознімки не доводять факту створення цих обєктів саме за участі ТОВ «Гольдтехлайт».

Оцінюючи наявні у справі документи за правилами ст.86 КАС України, суд зауважує на відсутності підстав для висновку щодо помилковості судження ДПІ про порушення ТОВ фірма «Фаворит ЛТД»п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», бо у спірних правовідносинах позивач збільшив валові витрати обігу та виробництва за рахунок складених від імені ТОВ «Гольтехлайт»первинних документів, які оформлені з порушенням вимог закону.

Доказів реальності господарських операцій між ТОВ фірма «Фаворит ЛТД»та ТОВ «Гольтехлайт»позивач до суду не подав, а тому в задоволенні позову про скасування податкового повідомлення рішення від 12.07.2010р. №0000842303/0 належить відмовити.

Стосовно податкового повідомлення - рішення від 12.07.2010р. №0000852303/0 про визначення податкового зобовязання з податку на додану вартість в загальному розмірі 3.866.211,00грн. (основний платіж 2.577.747,00грн.; штраф 1.288.737,00грн.)

Правові відносини з приводу формування податкового кредиту з податку на додану вартість унормовані Законом України «Про податок на додану вартість», згідно з п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 якого податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

За змістом норм Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит як сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду (п.1.7 ст.1 Закону України «Про ПДВ», виникає в межах господарських операцій, що є обєктом оподаткування ПДВ.

Підпунктом 3.1.1 п.3.1 ст.3 Закону України «Про ПДВ»передбачено, що об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце поставки яких знаходиться на митній території України.

За визначенням п.1.4 ст.1 Закону України «Про ПДВ»поставка товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатної поставки товарів (результатів робіт) та операції з передачі майна орендодавцем (лізингодавцем) на баланс орендаря (лізингоотримувача) згідно з договорами фінансової оренди (лізингу) або поставки майна згідно з будь-якими іншими договорами, умови яких передбачають відстрочення оплати та передачу права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу.

За матеріалами справи складені від імені ТОВ «Гольтехлайт»податкові накладні підписані не тими особами, прізвища яких зазначені в податкових накладних, а саме: гр.ОСОБА_4 та гр.ОСОБА_5, що підтверджується висновком експерта №98 від 11.06.2010р., висновком експерта №148 від 21.09.2010р., вироком Жовтневого районного суду міста Харкова від 21.10.2010р. по кримінальній справі №1-880/10.

Частиною 1 ст.202 Цивільного кодексу України передбачено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч.1 ст.92 Цивільного кодексу України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Відповідно до ст.62 Закону України «Про господарські товариства»органом товариства з обмеженою відповідальністю є директор.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, установлені ст.203 Цивільного кодексу України, відповідно до якої зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства (ч.1); особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності (ч.2); волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі (ч.3); правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (ч.4); правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (ч.5): правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей (ч.6).

Досліджуючи зібрані по справі докази за правилами ст.86 КАС України, суд доходить висновку, що у спірних правовідносинах правочини між позивачем, ТОВ фірма «Фаворит ЛТД»та ТОВ «Гольтехлайт»взагалі не укладались у звязку з відсутністю волевиявлення уповноважених представників ТОВ «Гольтехлайт»на укладення договорів.

Провівши системний аналіз норм Закону України «Про ПДВ», Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, суд відзначає неможливість віднесення на розрахунки з державою по ПДВ документів, складених за правочином, який не юридично відбувся, так як такий правочин не відповідає вимогам ст.203 ЦК України, зокрема, ч.3 цієї статті, згідно з якою волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, внаслідок чого за таким правочином відсутній обєкт оподаткування ПДВ операція з поставки товару.

За таких обставин, суд не вбачає підстав для висновку про хибність судження ДПІ щодо порушення з боку ТОВ фірма «Фаворит ЛТД» вимог п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7, п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Отже, позов про скасування податкового повідомлення - рішення від 12.07.2010р. №0000852303/0 належить залишити без задоволення.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Оскільки судовим розглядом не встановлено факту порушення спірними податковими повідомленнями-рішеннями прав та охоронюваних законом інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин, то в задоволенні позову в частині скасування спірних податкових повідомлень рішень належить відмовити.

Стосовно вимоги про зобовязання ДПІ у Жовтневому районі міста Харкова утриматись у подальшому від порушення положень Конституції України, Закону України «Про державну податкову службу в Україні», Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», Закону України «Про податок на додану вартість», Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»суд наголошує на такому.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Заявлена вимога про зобовязання утриматись від вчинення певних дій спрямована на майбутнє, а не на захист наявних у позивача прав та інтересів, а відтак має бути залишена без задоволення.

Стосовно вимоги ТОВ фірма «Фаворит ЛТД»про винесення окремої ухвали суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 1 ст.166 КАС України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону. Про вжиті заходи суд повідомляється не пізніше одного місяця після надходження окремої ухвали.

В ході розгляду справи судом не виявлено доказів порушення закону з боку відповідача, ДПІ у Жовтневому районі міста Харкова.

Окрім того, суд відзначає, що в силу наведеної норми процесуального закону винесення окремої ухвали є правом, яке надано законодавцем адміністративному суду, а не обовязком, який покладений на адміністративний суд.

За таких обставин, клопотання про винесення окремої ухвали належить залишити без задоволення, адже його обґрунтованість не підтверджена матеріалами справи.

Керуючись ст.ст. 8 і 19 Конституції України, ст.ст. 7-11, ст.ст. 158-163, 166 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Фаворит,ЛТД" до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі міста Харкова, за участі прокуратури Харківської області про визнання податкового повідомлення-рішення недійсним залишити без задоволення.

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Фаворит, ЛТД" про постановлення окремої ухвали - залишити без задоволення.

Постанова набирає законної сили згідно з ст..254 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду згідно з ст..186 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: шляхом подачі через Харківський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення (у разі застосування судом ч.3 ст.160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, у разі повідомлення суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 цього Кодексу, про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду) апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Постанова у повному обсязі виготовлена 04.02.2011р.

Головуючий суддя ОСОБА_6 Судді ОСОБА_7 ОСОБА_8