Постанова № 51862374, 22.03.2011, Тернопільський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2-а/1970/495/11

"22" березня 2011 р. м. Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Мандзія О.П..

при секретарі Стасіній І.З., Бойко Н.Б.

за участю:

позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Тернополя справу за позовом Тернопільської обєднаної державної податкової інспекції до субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 про стягнення заборгованості на суму 1797,63 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Тернопільська обєднана державна податкова інспекція, надалі позивач, звернувся до суду з адміністративним позовом до субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_2, надалі відповідач, про стягнення заборгованості на суму 1797,63 грн.

Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що відповідач несвоєчасно та не в повному обсязі сплачував узгодженні суми податкового зобовязання, що призвело до виникнення податкового боргу на суму 1797,63грн. В підтвердження викладеного надав розрахунок суми позовних вимог податкового боргу по єдиному податку на підприємницьку діяльність з фізичних осіб за СПД - фізичною особою ОСОБА_2.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з мотивів, викладених у позовній заяві та просив позов задовольнити.

Відповідач в судове засідання не зявився, про час, місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, клопотань про розгляд справ за його відсутності не надходило. Суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача на підставі наявних доказів відповідно до ч.4 ст.128 КАС України.

Розглянувши матеріали справи та зясувавши всі обставини справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних міркувань.

Відповідно до 20.1.18. ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

У звязку з тим, що правовідносини, щодо наслідків несплати податкового боргу виникли до набрання чинності Податковим Кодексом України, суд приходить до висновку, що в даному випадку також слід застосовувати норми Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Відповідач по справі - ОСОБА_2, як субєкт підприємницької діяльності фізична особа зареєстрована виконавчим комітетом Тернопільської міської ради 14.10.1999р.

Відповідно до вимог Указу Президента України від 3 липня 1998 року №727 „Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва (надалі - Указ), установлено, що спрощена система оподаткування, обліку та звітності запроваджується для фізичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і у трудових відносинах з якими, включаючи членів їх сімей, протягом року перебуває не більше 10 осіб та обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500тис. гривень.

Згідно ст.2 Указу суб'єкти малого підприємництва - фізичні особи мають право самостійно обрати спосіб оподаткування доходів за єдиним податком шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку.

Ставка єдиного податку для суб'єктів малого підприємництва - фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше 20 гривень та більше 200 гривень на місяць.

Відповідачем було обрано спрощену систему оподаткування на основі поданої заяви на підставі якої їй було видано свідоцтво про сплату єдиного податку серія З №094508.

Ставка єдиного податку на обраний відповідачем вид діяльності на 2010р. становила в розмірі 200грн. на місяць.

Таким чином, відповідач взяв на себе обов'язок сплачувати щомісячно 200 грн. єдиного податку.

Відповідно до п. 6 ст.2 вищезазначеного Указу суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа сплачує єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України.

Однак, відповідач в порушення вимог Указу взяте податкове зобовязання сплачував не в повному обсязі внаслідок чого за період з січня по листопад 2010 року включно виникла заборгованість перед бюджетами та державними цільовими фондами заборгованість по єдиному податку на підприємницьку діяльність з фізичних осіб в розмірі 1797,63грн. станом на 21.11.2010року.

Заборгованість по сплаті єдиного податку в сумі 1797,63 грн., яка виникла станом на 12.11.2010року. підтверджується, розрахунком суми позовних вимог податкового боргу по єдиному податку на підприємницьку діяльність з фізичних осіб ПП ОСОБА_2 (а.с 5), обліковою карткою платника єдиного податку на підприємницьку діяльність з фізичних осіб, свідоцтвом про сплату єдиного податку серія З №094508, довідкою про наявність заборгованості станом на 21.11.2010 року (а.с.10).

Несплачені у встановлені Указом строки суми єдиного податку є податковим боргом відповідно до п. 1.3. ст. 1 Закону 2181-ІІІ «Про порядок погашення податкових зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(надалі Закон 2181-ІІІ) сумою податкового боргу і до нього застосовуються заходи з погашення податкового боргу, визначені даним законом.

Згідно з п. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 Закону №2181 узгоджена сума податкового зобовязання, не сплачена платником податків у визначені законом строки визнається сумою податкового боргу платника податків.

На час розгляду справи в суді відповідач не представив доказів сплати заборгованості.

Відповідно до ст. 3 Закону України „Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами активи платника податків можуть бути примусового стягненні в рахунок погашення податкового боргу виключного за рішенням суду.

За таких обставин, оцінивши зібрані по справі докази, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги про стягнення з субєкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2 заборгованості із сплати єдиного податку в сумі 1797,63 грн., підлягають до задоволення як такі, що підтвердженні матеріалами справи, ґрунтуються на вимогах чинного законодавства та не спростовані належними та допустимими доказами відповідачем.

Відповідно до ст. 94 КАС України судовий збір та судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст.6, 17, 18, 50, 86, 128, 158, 160-163 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 (ін. код НОМЕР_1 ) заборгованість перед бюджетами та державними цільовими фондами по єдиному податку на підприємницьку діяльність з фізичних осіб в сумі 1797,63 грн. (тисяча сімсот девяносто сім гривень шістдесят три копійки) на б/р 34210379700002 код платежу 16050200 зведений бюджет УДК у м. Тернополі, код одержувача 23588119, банк УДК в Тернопільській області МФО 838012.

Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд в порядку і строки передбачені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддяМандзій О.П.

копія вірна

СуддяМандзій О.П.