Постанова № 51862330, 02.08.2010, Тернопільський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2-а-2346/10/1970

"02" серпня 2010 р. м. Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, в складі головуючого судді Бабюка П.М. при секретарі Надвиничній Г.Я.

за участю:

представника прокуратури: - ОСОБА_1;

представника позивача - ОСОБА_2;

представника відповідача не зявився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні залі суду місті Тернополі адміністративну справу за позовом в.о. Прокурора Монастириського району в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України в Монастириському районі до Товариства з обмеженою відповідальністю «Підлісне-Ямниця»

про стягнення коштів, -

В С Т А Н О В И В :

В.о. Прокурор Монастириського району в інтересах держави в особі Пенсійного фонду України, управління Пенсійного фонду України в Монастириському районі звернувся до суду з адміністративним позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Підлісне-Ямниця»заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах в сумі 4393,94 грн.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідач є платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та зобовязаний здійснювати оплату внесків в порядку та розмірах встановлених законом, сума заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах станом на 01.06.2010року до Пенсійного фонду України становить 4393,94 грн., яка в добровільному порядку не сплачена, а тому, позивач просить стягнути її в примусовому порядку.

В судовому засіданні прокурор та представник позивача позовні вимоги підтримали в повному обсязі, з мотивів викладених у позовній заяві.

Відповідач у судове засідання не з'явився, хоча про день, час, місце судового засідання повідомлявся судом належним чином - у відповідності до вимог ст. ст. 33, 35 КАС України. Про причини неявки відповідач не повідомив.

Отже, суд вважає що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи з його участю та реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів, тому можливо розглянути справу без участі відповідача, представника відповідача, відповідно до положень ст. 128 КАС України.

Заслухавши пояснення прокурора та представника позивача, повно і всебічно зясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних міркувань.

Судом встановлено, що відповідно до ст.1 Закону України «Про збір на обовязкове державне пенсійне страхування»№400/97-ВР від 26.06.1997 р. платниками збору на обовязкове державне пенсійне страхування є, зокрема субєкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх обєднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, обєднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи субєкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Згідно абз.4. п.1.ст. 2 Закону України «Про збір на обовязкове державне пенсійне страхування»для платників збору, визначених п.1 та п.2 ст. 1 Закону, обєктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Пунктом 1 ст.4 Закону України «Про збір на обовязкове державне пенсійне страхування»встановлюється ставка збору в таких розмірах, зокрема для платників збору, визначених п.1 та п.2 ст.1 Закону 100 відсотків від обєкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим п.1 ст. 2 цього Закону.

Відповідно до ч.2 розділу XV «Прикінцеві положення»Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування»пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

Відповідно до абз.5 п.2 прикінцевих положень Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування»зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом, тобто порядок відшкодування передбачений Законом України «Про збір на обовязкове державне пенсійне страхування».

Згідно ч.1 п.п.6.1. п.6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 р. №21-1 (далі Інструкція) відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в таких розмірах: для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції (крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку), - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону ( 1058-15 ) застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Відповідно до п.п. 6.8. п.6 Інструкції підприємства зобовязані, щомісяця до 25-го числа вносити до пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Як вбачається з матеріалів справи на Товаристві з обмеженою відповідальністю «Підлісне-Ямниця»працював гр. ОСОБА_3, якому пільгова пенсія була призначена на підставі п. «б»ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Таким чином, відповідач зобовязаний відшкодовувати Пенсійному фонду витрати по виплаті і доставці пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»- «з»ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Про те, в супереч наведеним нормам, відповідач не відшкодовує вказані витрати, у звязку з чим у виникла заборгованість в сумі 4393,94 грн. за період червень-грудень 2009 року та січень 2010року.

Сума заборгованості підтверджується дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами, а саме, копія розрахунків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій за червень грудень 2009 року, січень 2010року та розрахунком суми позову.

За наведених обставин, суд приходить до переконання, що позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами, а тому підлягають до задоволення повністю.

Судові витрати по справі згідно ч.4 ст.94 КАС України з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 35,94,128,153,158-163,167 Кодексу адміністративного судочинства України, Законом України «Про пенсійне забезпечення», Законом України Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Підлісне-Ямниця»(с. Підлісне, Монастириський район, Тернопільська область, і.к. 30790164) на користь управління Пенсійного фонду України в Монастириському районі (п/р 25603300029201 в Бучацьке відділення ВАТ Державний ощадний банк України, МФО 398079) 4393,94 (чотири тисячі триста дев'яносто три) гривні 94 копійки заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за червень-грудень 2009 року та січень 2010 року.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

Повний текст постанови виготовлено 06.08.2010р.

Головуючий суддяБаб'юк П.М.

копія вірна

СуддяБаб'юк П.М.