Постанова № 51860029, 09.09.2015, Сумський окружний адміністративний суд

копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 вересня 2015 р. Справа № 818/2015/15

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Павлічек В.О.

за участю секретаря судового засідання - Дараган Ю.П.,

представника позивача - ОСОБА_1,

представник відповідача - Литовченко Г.Ф.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №818/2015/15 за позовом ОСОБА_3 до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області, третя особа - Управління Держземагентства у Сумському районі Сумської області про скасування рішення та зобов'язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_3.) звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області (далі по тексту - відповідач, ГУ Держгеокадастру у Сумській області), третя особа - Управління Держземагентства у Сумському районі Сумської області про визнання протиправною та скасування відмови ГУ Держгеокадастру у Сумській області, викладеної у листі від 25.05.2015 № ДС-31-18-0.7-155/25-15, у наданні ОСОБА_3 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною (орієнтовною) площею 2 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована на території Червоненської сільської ради Сумського району Сумської області за межами населеного пункту; а також про зобов'язання ГУ Держгеокадастру у Сумській області розглянути заяву ОСОБА_3 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною (орієнтовною) площею 2 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована на території Червоненської сільської ради Сумського району Сумської області за межами населеного пункту.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що 20.10.2014 ним була подана до ГУ Держземагенства у Сумській області заява про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, загальною (орієнтовною) площею 2 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована на території Червоненської сільської ради Сумського району Сумської області за межами населеного пункту із всіма необхідними документами. Однак, позивач стверджує, що йому було неправомірно відмовлено з тієї підстави, що бажане місце розташування земельної ділянки, що планується до відведення, порушуватиме вимоги раціональної організації території, оскільки ст. 118 Земельного кодексу України встановлює вичерпний перелік підставою для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою.

Крім того, позивач зазначив, що обставини, що дана земельна ділянка відноситься до земель сільськогосподарського призначення, угіддя - сіножаті, були встановлені судовим рішенням в адміністративній справі № 818/171/15, яке набрало законної сили. Також позивач зазначив, що на територію, на якій розташована дана земельна ділянка, відсутня містобудівна документація (генеральний план, детальний план та ін.), відсутні схеми землеустрою і техніко-економічні обґрунтування використання та охорони земель даної території, відсутні проекти землеустрою щодо впорядкування цієї території, які затверджені у встановленому законом порядку (ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України), що також встановлено у постанові Сумського окружного адміністративного суду від 16.03.2015 у справі № 818/171/15.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечувала з підстав, викладених у письмових запереченнях та зазначила, що землі, де розташована бажана до відведення земельна ділянка, частково відносяться до земель водного фонду (низинні відкриті заболочені землі). Так, з викладених підстав, вважає позовні вимоги безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Суд, заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 20 жовтня 2014 року подав до ГУ Держземагенства у Сумській області заяву про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною (орієнтовною) площею 2 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована на території Червоненської сільської ради Сумського району Сумської області за межами населеного пункту (а.с.10).

За результатами розгляду вказаної заяви, ГУ Держземагенства у Сумській області листом від 20.11.2014 р. № 0-262/21-14-СГ (а.с.12) повідомило позивача про відсутність правових підстав для надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність через те, що землі, де розташована бажана до відведення земельна ділянка, частково відносяться до земель водного фонду (низинні відкриті заболочені землі).

Не погоджуючись із вказаною відмовою, позивач звернулась до суду з даним позовом про визнання її протиправною та скасування, а також зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки загальною (орієнтовною) площею 2 га у власність для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована на території Червоненської сільської ради Сумського району Сумської області за межами населеного пункту.

Суд погоджується з такими висновками ГУ Держземагенства у Сумській області з наступних підстав.

У відповідності до ст. 5 Закону України "Про особисте селянське господарство" для ведення особистого селянського господарства використовують земельні ділянки розміром не більше 2,0 гектара, передані фізичним особам у власність або оренду в порядку, встановленому законом.

Земельні ділянки особистого селянського господарства можуть бути власністю однієї особи, спільною сумісною власністю подружжя та спільною частковою власністю членів особистого селянського господарства відповідно до закону.

Членам особистого селянського господарства земельні частки (паї) можуть виділятися в натурі (на місцевості) єдиним масивом у спільну часткову власність та спільну сумісну власність (подружжя) відповідно до закону.

Порядок надання у власність земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства визначається Земельним кодексом України.

Згідно з ст. 22 Земельного кодексу України землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.

До земель сільськогосподарського призначення належать: сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги); несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель лісогосподарського призначення, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо).

Землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування, зокрема, громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства.

Статтею 116 згаданого Кодексу встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Відповідно до ч. 6 ст. 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).

Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

На виконання ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Частиною 4 статті 122 Земельного кодексу України встановлено, що центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

З огляду на зазначені норми, суд вказує на те, що до компетенції ГУ Держгеокадастру у Сумській області відноситься вирішення питань щодо передачі у власність лише земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності.

Отже, суд вважає, що передача у власність (в тому числі і розгляд клопотань про надання у власність) земельних ділянок, які належать до водного фонду, не відноситься до компетенції ГУ Держгеокадастру у Сумській області.

Як вбачається з матеріалів справи, частина земельної ділянки, про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою якої звернувся ОСОБА_3, є державною власністю і належить до земель водного фонду, що підтверджується інформаційною довідкою Управління Держземагентства у Сумському районі Сумської області від 29.05.2015 року №7076-1 (а.с.46), а також викопіюванням з кадастрового плану визначеної земельної ділянки на території Червоненської сільської ради орієнтовною площею 2,0 га (а.с.11).

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що у ГУ Держгеокадастру у Сумській області відсутні повноваження щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою відносно тієї частини земельної ділянки, яка належить до водного фонду.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на зазначені норми, суд вказує на те, що будь-яке рішення чи дії суб'єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об'єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, заперечуючи проти позову, в порушення вимог ч.2 ст. 71 КАС України, надав належні докази, які наявні у матеріалах справи на підтвердження законності та обґрунтованості власного рішення, що є предметом оскарження позивачем.

З огляду на встановлені у справі фактичні обставини та досліджені докази, суд вважає, що відповідач при прийнятті рішення про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки загальною (орієнтовною) площею 2 га у власність для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована на території Червоненської сільської ради Сумського району Сумської області за межами населеного пункту, діяв на підставі та у спосіб, що передбачені Конституцією та земельним законодавством.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3 до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області, третя особа - Управління Держземагентства у Сумському районі Сумської області про визнання протиправною та скасування відмови Головного управління Держгеокадастру у Сумській області, викладеної у листі від 25.05.2015 № ДС-31-18-0.7-155/25-15, у наданні ОСОБА_3 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною (орієнтовною) площею 2 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована на території Червоненської сільської ради Сумського району Сумської області за межами населеного пункту; а також про зобов'язання Головного управління Держгеокадастру у Сумській області розглянути заяву ОСОБА_3 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною (орієнтовною) площею 2 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована на території Червоненської сільської ради Сумського району Сумської області за межами населеного пункту - відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови складено 14 вересня 2015 року.

Суддя (підпис) В.О. Павлічек

З оригіналом згідно

Суддя В.О. Павлічек