Постанова № 51859963, 25.08.2015, Сумський окружний адміністративний суд

Копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 серпня 2015 р. Справа №818/2587/15

Сумський окружний адміністративний суд у складі судді Соколова В.М., розглянувши у судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Кей-Колект" до відділу державної виконавчої служби Охтирського міськрайонного управління юстиції, третя особа - ОСОБА_1 про скасування постанови та зобов'язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Кей-Колект" (далі по тексту - позивач, ТОВ "Кей-Колект") звернулося до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до відділу державної виконавчої служби Тростянецького районного управління юстиції (далі по тексту - відповідач, ВДВС Тростянецького РУЮ), третя особа - ОСОБА_1 (далі по тексту - ОСОБА_1.), в якому просить:

1. Скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження №19602339 від 31.05.2010, винесеної ВДВС Охтирського МРУЮ, в частині накладення арешту на нерухоме майно: трикімнатна квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

2. Зобов'язати ВДВС Охтирського МУЮ винести постанову про зняття арешту з нерухомого майна - предмета іпотеки, а саме: трикімнатна квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, що перебуває в іпотеці ТОВ «Кей-Колект», на підставі Іпотечного договору від 28.08.2008.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що майно, на яке накладено арешт, перебуває в заставі ТОВ "Кей-Колект", у зв'язку з чим позивач не може скористатися своїм правом заставодержателя та отримати задоволення своїх вимог до боржника за кредитним договором за рахунок заставленого майна.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином (а.с.58), подав заяву про розгляд справи без його участі (а.с.60).

Представник відповідача та третя особа у судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином.

Відповідно до вимог ч.6 ст. 12 та ч.1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України під час судового розгляду справи в судовому засіданні забезпечується повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, крім випадків неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи у разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження).

Таким чином, фіксування судового засідання по справі не здійснюється.

Суд, перевіривши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, вважає, що позов підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

У судовому засіданні встановлено, що 28.08.2008 ОСОБА_1 (Позичальник) уклала з АКІБ «УкрСиббанк» (Кредитор) кредитний договір про надання споживчого кредиту № 11385762000 (далі по тексту - Кредитний договір) (а.с.11-27).

За умовами вказаного договору Кредитор надає Позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти, а Позичальник зобов'язувався в порядку та на умовах, визначених Кредитним договором повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати комісію та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені Кредитним договором.

В забезпечення належного виконання зобов'язання за кредитним договором №11385762000 від 28.08.2008 укладений договір іпотеки №92414 від 28.08.2008 (надалі - Іпотечний договір) між «УкрСиббанк» (Іпотекодержатель) та ОСОБА_2 (Іпотекодавець) (а.с.29-31).

За умовами договору Іпотекодавець (ОСОБА_1.) передає в іпотеку Іпотекодержателю (АКІБ «УкрСиббанк») у якості забезпечення виконання Іпотекодавцем зобов'язань за Договором кредиту 11385762000 від 28.08.2008 наступне нерухоме майно: трикімнатна квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2.

13.02.2012 ПАТ «УкрСиббанк» відступило ТОВ "Кей-Колект" відповідно до Договору факторингу № 2 свої права вимоги за зобов'язаннями відповідача по кредитному договору (а.с.33-34).

Таким чином, обтяження згідно договору іпотеки №92414 від 28.08.2008 відступлено ТОВ «Кей-Колект» (а.с.39) та зареєстровано у Державному реєстрі іпотек (а.с.42-43).

09.07.2015 позивачу при зверненні до нотаріуса (а.с.43-44) стало відомо, що на нерухоме майно, трикімнатну квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, яке є предметом іпотеки за Іпотечним договором №92414 від 28.08.2008, накладено арешт на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження №19602339 від 31.08.2010, винесеної ВДВС Охтирського МРУЮ.

Надаючи правову оцінку матеріалам справи, суд виходить з наступного.

Згідно ст. 8 Закону України "Про виконавче провадження" сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник. Позивач не є стороною зазначених виконавчих проваджень, тому правомірно звернувся з позовом до адміністративного суду.

Згідно ч.ч.1,2 ст. 2 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

Відповідно до Закону України "Про державну виконавчу службу" примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, відділів державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь юстиції, районних, міських (міст обласного значення), районних в містах відділів державної виконавчої служби відповідних управлінь юстиції.

Відповідно до статті 32 Закону України "Про виконавче провадження" заходами примусового виконання рішень є:

1) звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб;

2) звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника;

3) вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні;

4) інші заходи, передбачені рішенням.

Відповідно до ч. 1 ст. 54 Закону України "Про виконавче провадження", стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача - заставодержателя.

Згідно ч. 3 ст. 54 Закону України "Про виконавче провадження", для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, стягнення на заставлене майно боржника може бути звернуто у разі: виникнення права застави після винесення судом рішення про стягнення з боржника коштів, а також якщо вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю.

Тобто, положення вказаної статті визначають порядок та допустимість звернення стягнення на заставлене майно боржника в порядку примусового виконання для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями лише у конкретно визначених випадках, та в свою чергу не забороняє здійснювати опис та накладати арешт на майно, що перебуває в заставі, в тому числі для забезпечення задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями. При цьому, даному зверненню повинно передувати такі обставини, зокрема: виникнення права застави після винесення судом рішення про стягнення з боржника коштів.

В даному ж випадку, право на заставлене майно, щодо якого проведено виконавчі дії накладенню арешту, у позивача - ТОВ "Кей-Колект" виникло на підставі кредитного договору від 28.08.2008 та іпотечного договору від 28.08.2008, тобто до внесення запису до Державного реєстру обтяжень нерухомого майна про арешт нерухомого майна (20.07.2010 16:49:45 за №10054525).

Відповідно до ч. 4 ст. 54 Закону України "Про виконавче провадження" про звернення стягнення на заставлене майно для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, державний виконавець повідомляє заставодержателя не пізніше наступного дня після накладення арешту на майно або якщо йому стало відомо, що арештоване майно боржника перебуває в заставі, та роз'яснює заставодержателю право на звернення до суду з позовом про зняття арешту із заставленого майна.

При цьому суд вважає необхідним відмітити, що відповідно до статті 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Як вбачається з матеріалів справи та пояснень представника позивача, державним виконавцем накладено арешт та внесено відповідні записи до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, на спірне майно, яке належить на праві приватної власності ОСОБА_2 та перебувають в іпотеці ТОВ "Кей-Колект".

Згідно ст.1 Закону України "Про іпотеку", іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до положень ст. 572 Цивільного кодексу України, ст. 1 Закону України "Про іпотеку" в разі порушення боржником забезпеченого заставою (іпотекою) зобов'язання, кредитор (заставодержатель/іпотекодержатель) має право переважно перед іншими кредиторами задовольнити свої вимоги за рахунок заставленого (переданого в іпотеку) майна.

Частиною 1 ст. 33 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Згідно абз. 11 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про іпотеку", вищий пріоритет - це пріоритет, встановлений раніше будь-якого іншого пріоритету стосовно одного й того ж нерухомого майна.

У разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно не зареєстровані у встановленому законом порядку або зареєстровані після державної реєстрації іпотеки. Якщо пріоритет окремого права чи вимоги на передане в іпотеку нерухоме майно виникає відповідно до закону, таке право чи вимога має пріоритет над вимогою іпотекодержателя лише у разі його/її виникнення та реєстрації до моменту державної реєстрації іпотеки (ч. 6 ст. 3 Закону України "Про іпотеку").

Відповідно до ч. 7 ст. 3 Закону України "Про іпотеку", зареєстровані права та вимоги на нерухоме майно підлягають задоволенню згідно з їх пріоритетом - у черговості їх державної реєстрації.

Таким чином, дії відповідача щодо арешту (накладення обтяження) на майно ОСОБА_2, яке знаходиться в іпотеці ТОВ "Кей-Колект" (зареєстрованої раніше всіх інших заборон) порушують права останнього як іпотекодержателя, який має вищий пріоритет на переважне задоволення своїх вимог до боржника.

Згідно ч. 1 ст. 6 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Враховуючи встановлені в судовому засіданні обставини у справі та досліджені докази, суд приходить висновку, що накладенням арешту та внесенням записів до Державного реєстру обтяжень нерухомого майна, відповідачем було обмежено реалізацію права позивача, передбаченого ст. 33 Закону України "Про іпотеку" та ст. 54 Закону України "Про виконавче провадження", а тому позовні вимоги про зобов'язання винести постанову про зняття арешту з нерухомого майна - предмета іпотеки є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про скасування постанови, якою накладено арешт на майно боржника та оголошення заборони на його відчуження №21545875 від 24.09.2010, винесеної ВДВС Охтирського МРУЮ, в частині накладення арешту на нерухоме майно: трикімнатна квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, варто зазначити наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України "Про виконавче провадження" учасниками виконавчого провадження є державний виконавець, сторони, представники сторін, прокурор, експерти, спеціалісти, перекладачі, суб'єкти оціночної діяльності - суб'єкти господарювання.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України "Про виконавче провадження" сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник.

Позивач не є стороною виконавчого провадження та не є учасником виконавчого провадження №19602339.

Варто зазначити, що відповідно до ч. 2 ст. 60 Закону України "Про виконавче провадження" у разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна арешт з майна знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Копія постанови про зняття арешту з майна надсилається боржнику та органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника.

Зобов'язання ВДВС Охтирського МРУЮ зняти арешт з нерухомого майна - предмета іпотеки - є достатнім та допустимим для поновлення порушених прав ТОВ "Кей-Колект", а тому, враховуючи викладене вище, вимоги про скасування постанови, якою накладено арешт на майно боржника та оголошення заборони на його відчуження №19602339 від 31.05.2010 не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Кей-Колект" до відділу державної виконавчої служби Охтирського міськрайонного управління юстиції, третя особа - ОСОБА_1 про скасування постанови та зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.

Зобов'язати відділ державної виконавчої служби Охтирського міськрайонного управління юстиції винести постанову про зняття арешту з нерухомого майна - предмета іпотеки, а саме: трикімнатна квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, що перебуває в іпотеці ТОВ «Кей-Колект», на підставі договору іпотеки від 28.08.2008.

В задоволенні інших позовних вимог - відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя (підпис) В.М. Соколов

З оригіналом згідно

Суддя В.М. Соколов