Постанова № 51859524, 19.08.2015, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 817/2044/15

19 серпня 2015 року м. РівнеРівненський окружний адміністративний суд у складі судді Сало А.Б. розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом

Харківського національного університету внутрішніх справ до ОСОБА_2 про стягнення витрат, -ВСТАНОВИВ :

Харківський національний університет внутрішніх справ звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення витрат, пов'язаних з утриманням у вищому навчальному закладі Міністерства внутрішніх справ України в сумі 31 319,66грн. та стягнення на користь Державного бюджету України судові витрати зі сплати решти судового збору в сумі 1644,30 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ОСОБА_2 проходив службу в органах внутрішніх справ з 09.08.2010року по 17.06.2015року. Однак, наказом УМВС України на Львівській залізниці від 12.06.2015року № 33 о/с відповідача звільнено зі служби в органах внутрішніх справ в запас Збройних сил (з постановкою на військовий облік) за п.64 "ж" (за власним бажанням). Крім того, зазначив, що відповідно до ч.7 ст.18 Закону України "Про міліцію", курсанти вищих навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ України у разі дострокового розірвання договору на посадах начальницького складу органів внутрішніх справ після закінчення вищого навчального закладу, а також особи начальницького складу органів внутрішніх справ, які звільняються із служби протягом трьох років після закінчення вищого навчального закладу Міністерства внутрішніх справ України за власним бажанням, через службову невідповідність або за порушення дисципліни, відшкодовують Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов'язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі. Оскільки, відповідач звільнився з органів внутрішніх справ за власним бажанням до встановленого трирічного періоду перебування на службі, то, згідно умов укладеного договору, повинен відшкодувати витрати, пов'язані з його утримання під час навчання, у сумі 31 319,66грн.

Уповноважений представник позивача в судове засідання не прибув. Разом з тим, в матеріалах справи наявне його клопотання, в якому останній просив розгляд справи здійснювати за відсутності представника Харківського національного університету внутрішніх справ(а.с.16).

Відповідач заперечень на адміністративний позов не подав, в судове засідання не прибув, про причини неявки суд не повідомив, хоча належним чином повідомлявся судом про час та місце розгляду справи.

За таких обставин, на підставі частини 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), враховуючи відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження.

Дослідивши письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги необхідно задовольнити частково, з огляду на наступне.

Наказом Кіровоградського юридичного інституту Харківського національного університету внутрішніх справ від 13.08.2010року № 249 о/с, відповідач прийнятий на службу до органів внутрішніх справ України та зарахований курсантом Кіровоградського юридичного інституту Харківського національного університету внутрішніх справ з 09.08.2010року з присвоєнням звання «рядовий міліції», що підтверджується копією витягу з послужного списку(а.с.5-7).

Наказом Харківського національного університету внутрішніх від 25.08.2011 року №431 о/с відповідача переведено з Кіровоградського юридичного інституту у зв'язку з його ліквідацією до складу курсантів Харківського національного університету внутрішніх(а.с.8).

В подальшому, 29.08.2011 року між Харківським національним університетом внутрішніх справ (виконавцем), ГУ МВС України на Львівській залізниці (замовником) та ОСОБА_2 укладено договір про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі Міністерства внутрішніх справ України (надалі - Договір) (а.с.11-12).

Відповідно до пп. 2.3.5, 2.3.6 п. 2.3 вказаного договору ОСОБА_2 взяв на себе зобов'язання після закінчення навчання прибути до місця призначення в термін, визначений у направленні на роботу, приступити до виконання службових обов'язків за посадою, на яку призначена Замовником, і відпрацювати не менше трьох років.

У разі відрахування з навчального закладу чи звільнення з органів внутрішніх справ по закінченні навчання до встановленого трирічного терміну перебування на службі за підставами передбаченими пунктом 3 цього договору, відшкодувати фактичні витрати, пов'язані з утриманням у навчальному закладі згідно із затвердженим розрахунком.

Згідно з п. 3.2 вказаного договору підставою для відшкодування фактичних витрат на підготовку є відмова від подальшого проходження служби на посадах начальницького складу в органах внутрішніх справ протягом перших трьох років після закінчення навчання.

Відповідно до п. 4.4 договору у разі відмови особи добровільно відшкодувати витрати стягнення їх суми здійснюється у судовому порядку.

Наказом Харківського національного університету внутрішніх справ від 28.02.2014 року №34 о/с ОСОБА_2 відраховано зі складу курсантів та відкомандировано з 28.02.2014року до УМВС України на Львівській залізниці (а.с.9).

Судом встановлено, що наказом УМВС України на Львівській залізниці від 12.06.2015року № 33 о/с, відповідача з 17.06.2015 року звільнено зі служби в органах внутрішніх справ в запас Збройних сил (з постановкою на військовий облік) за п.64 "ж" (за власним бажанням)(а.с.10).

Аналіз наданих доказів свідчить, що 28.02.2014 році відповідача відраховано зі складу курсантів, а 17.06.2015 року звільнено з органів внутрішніх справ у запас Збройних сил (постановкою на військовий облік) за п. 64 «ж» (за власним бажанням), тобто минуло менше трьох років для звільнення від зобов'язання відшкодовувати фактичні витрати.

У відповідності до пп. 2.2.5 п. 2.2 договору замовник зобов'язується інформувати виконавця про звільнення особи зі служби в органах внутрішніх справ протягом трьох років після закінчення навчання із зазначенням підстав звільнення.

На виконання даного пункту договору замовник - ГУ МВС України на Львівській залізниці надіслав виконавцю Харківському національному університету внутрішніх справ інформацію та копії матеріалів для відшкодування фактичних витрат, пов'язаних з його утриманням у ВНЗ від 19.06.2015 року № 4/1639(а.с.14).

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про загальну структуру і чисельність Міністерства внутрішніх справ України" від 10.01.2002 року №2925-ІІІ навчальні заклади, науково-дослідні установи, підприємства та установи забезпечення включенні до загальної структури МВС України.

Згідно зі ст. 9 Закону України «Про міліцію» від 20.12.1990 року № 565-ХІІ (далі - Закон України № 565 від 20.12.1990 року) на курсантів, слухачів, ад'юнктів, інших атестованих працівників, у т. ч. й викладацького складу навчальних закладів МВС України, поширюються права і обов'язки, гарантії правового і соціального захисту та відповідальність працівників міліції.

Відповідно до ч.5, 7 ст.18 Закону України № 565 від 20.12.1990 року, Підготовка фахівців у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ України за державним замовленням здійснюється на підставі договору про навчання, який укладається між навчальним закладом, головним управлінням, управлінням Міністерства внутрішніх справ України в Автономній Республіці Крим, області, місті Києві або Севастополі та особою, яка навчається. Типову форму договору затверджує Міністерство внутрішніх справ України за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.

Курсанти вищих навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ України у разі дострокового розірвання договору через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість чи в разі відмови від подальшого проходження служби на посадах начальницького складу органів внутрішніх справ після закінчення вищого навчального закладу, а також особи начальницького складу органів внутрішніх справ, які звільняються із служби протягом трьох років після закінчення вищого навчального закладу Міністерства внутрішніх справ України за власним бажанням, через службову невідповідність або за порушення дисципліни, відшкодовують Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов'язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, в порядку, установленому Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється в судовому порядку.

Порядок відшкодування особами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 01.03.2007року № 313 (далі - Порядок). Цей Порядок визначає механізм відшкодування особами, які навчалися за державним замовленням у вищих навчальних закладах МВС (далі - особи), витрат, пов'язаних з їх утриманням у таких закладах (далі витрати), у разі:

1) дострокового розірвання договору про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі МВС (далі - навчальний заклад) через небажання продовжувати навчання або недисциплінованість;

2) відмови від подальшого проходження служби на посадах начальницького складу органів внутрішніх справ після закінчення навчального закладу;

3) звільнення осіб начальницького складу органів внутрішніх справ із служби протягом трьох років після закінчення навчального закладу за власним бажанням, через службову невідповідність або за порушення дисципліни.

Пунктом 2 Порядку № 313 передбачено, що відшкодування здійснюється в розмірі фактичних витрат, пов'язаних з: грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням; перевезенням до місця проведення щорічної основної і канікулярної відпустки та у зворотному напрямку, за направленням до місця служби після закінчення навчального закладу; оплатою комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв.

Спільним наказом Міністерства оборони України, Міністерства фінансів України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, Служби безпеки України № 419/831/240/605/537/219/534 від 16.07.2007 року затверджено Порядок розрахунку витрат, пов'язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах (далі - Порядок № 419).

Відповідно до п. 2.1 Порядку № 419 відшкодування здійснюється в розмірі фактичних витрат, пов'язаних з утриманням курсантів у ВНЗ, а саме витрат на: грошове забезпечення; продовольче забезпечення; речове забезпечення; медичне забезпечення; перевезення до місця проведення щорічної основної та канікулярної відпустки та назад; оплату комунальних послуг та спожитих енергоносіїв.

Так, довідка-розрахунок від 14.02.2014 № 4/1858 свідчить, що загальна сума визначених до відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням, за період з 09.08.2010року по 28.02.2014року становить 31319,66грн., а саме: 9 895,58 грн. - грошове забезпечення, 10 124,57 грн. - продовольче забезпечення; 2 968,24 грн. - речове забезпечення, 8 331,27 грн. - вартість житлово-комунальних послуг і спожитих енергоносіїв(а.с.13).

Разом з тим, на підтвердження своїх позовних вимог позивачем долучено до матеріалів справи наступні докази: довідка-розрахунок витрат на продовольче забезпечення курсанта за період 01.04.2013року по 06.02.2014 року від 15.07.2015 року № 5/1253, довідка-розрахунок витрат на харчування від 30.07.2015 року № 5/1367, довідка-розрахунок витрат на речове забезпечення від 08.07.2015 року № 5/1186, довідки-розрахунки комунальних послуг за 2011-2014 року № 5/1230, № 5/1232 15.07.2015 року, довідка про грошове забезпечення від 08.07.2015 року № 4/704.

Суд звертає увагу, що згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 зазначеного Кодексу оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

За наведених обставин, позовні вимоги позивача щодо понесення витрат, пов'язаних з утриманням курсанта ОСОБА_2 за період з 09.08.2010 року по 28.02.2014 року у вищому навчальному закладі, підтверджені належними та допустимими доказами.

Поряд з цим, відповідач наданим йому законом правом щодо подання заперечення на адміністративний позов - не скористався. Крім того, на момент розгляду справи, у суду відсутні докази сплати відповідачем фактичних витрат пов'язаних з утриманням у вищому навчальному закладі у сумі 31 319,66грн. Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення витрат, пов'язаних з утриманням у вищому навчальному закладі Міністерства внутрішніх справ України в сумі 31 319,66грн. - необхідно задовольнити.

Що стосується позовних вимог в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь Державного бюджету України судових витрат зі сплати решти судового збору в сумі 1644,30 грн., то суду необхідно зазначити наступне.

Згідно із п. 12 ст. 2 Бюджетного кодексу України, позивач є бюджетною установою та є розпорядником бюджетних коштів, витрати, пов'язані з утриманням у вищому навчальному закладні Міністерства внутрішніх справи України належать до стягнення на відповідний бюджетний рахунок Харківського національного університету внутрішніх справ.

Судові витрати з відповідача не стягуються, оскільки відповідно до ч.2 та 4 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. У справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються, а тому вимога позивача про стягнення судового збору з відповідача є безпідставною.

Присудити на користь Харківського національного університету внутрішніх справ із Державного бюджету України судовий збір у розмірі 182(сто вісімдесят дві) грн. 70коп., сплаченого згідно із платіжного доручення № 1101 від 10.07.2015 року(а.с.2).

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнить повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Харківського національного університету внутрішніх справ (рахунок 31255201105066 в Головному управлінні Державної казначейської служби України в Харківській області, МФО 851011, ЄДРПОУ 08571096) витрати, пов'язані з утриманням, в сумі 31 319(тридцять одна тисяча триста дев'ятнадцять) грн. 66 коп.

У задоволені інших позовних вимог - відмовити.

Присудити на користь позивача Харківського національного університету внутрішніх справ із Державного бюджету України судовий збір у розмірі 182(сто вісімдесят дві)грн.70коп.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Сало А.Б.