Постанова № 51859516, 15.09.2015, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 817/2163/15

15 вересня 2015 року 14год. 05хв. м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Жуковська Л.А. за участю секретаря судового засідання Сисун Н.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник не з'явився ,

відповідача: не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Державної податкової інспекції у м.Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області дофізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення коштів за податковим боргом,

ВСТАНОВИВ :

Державна податкова інспекція у м.Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області звернулася з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення коштів за податковим боргом в сумі 1841, 11 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що станом на момент розгляду за ФОП ОСОБА_1 рахується податковий борг з єдиного податку перед бюджетом в сумі 1841, 11 грн. Вказаний борг у добровільному порядку відповідачем не сплачений.

У судове засідання представник позивача не з'явився, адміністративний позов містить клопотання про розгляд справи за відсутності представника.

Відповідач заперечень суду не надала, у судове засідання не прибула, про причини неприбуття суд не повідомила, про дату, час і місце судового розгляду повідомлена з урахуванням вимог ст.ст.33, 35 КАС України належним чином.

Судом не визнавалася обов'язковою участь сторін у судовому засіданні. За таких обставин суд вважає за можливе вирішити спір без участі сторін на підставі наявних у справі доказів.

Враховуючи неявку в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до положень ч.6 ст.12 КАС України, повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не забезпечується.

Повно і всебічно з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд вважає, що позов підлягає до задоволення повністю з огляду на наступне.

Судом встановлено, що відповідач зареєстрований як фізична особа - підприємець був та є платником єдиного податку.

Згідно заяви про застосування спрощеної системи оподаткування (а.с. 9) відповідач здійснює такий вид діяльності, як роздрібна торгівля та надання інфорвційних послуг.

Згідно заяви про застосування спрощеної системи оподаткування відповідач платник єдиного податку другої групи та до нього застосовується місячна ставка єдиного податку в розмірі до 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.

Станом на час розгляду справи, згідно даних обліку позивача за відповідачем рахується заборгованість перед бюджетом по сплаті єдиного податку в сумі 1841, 11 грн., яка виникла на підставі заяви про застосування спрощеної системи оподаткування №1417165106857 від 17.09.2014, податкової декларації планика єдиного податку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 №1400069871 выд 10.11.2014.

Статтею 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно з п. 293.2. ст. 293 Податкового кодексу України, фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними та міськими радами для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць:

1) для першої групи платників єдиного податку - у межах від 1 до 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати;

2) для другої групи платників єдиного податку - у межах від 2 до 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.

З матеріалів справи вбачається, що обрана відповідачем ставка єдиного податку при переході на спрощену систему оподаткування складає 20 відсотків до розміру мінімальної заробітної плати.

Згідно п. 295.1. ст. 295 Податкового кодексу України, платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.

Відповідно до п.295.2. ст. 295 Податкового кодексу України, нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої і другої груп здійснюється контролюючими органами на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності.

Всупереч цьому, відповідач не сплачував зобов'язання по єдиному податку, внаслідок чого утворилася заборгованість в сумі 1841, 11 грн.

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пунктом 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України встановлено, що у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

22.09.2014 року контролюючим органом платнику податків виставлялась податкова вимога №5004-25 від 28.11.2014 року, вручена у встановленому порядку.

Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання, є податковим боргом.

Станом на дату розгляду справи судом відповідачем доказів сплати податкової заборгованості в сумі 1841, 11 грн. не надано.

Згідно п. 300.1 ст. 300 Податкового кодексу України, платники єдиного податку несуть відповідальність відповідно до цього Кодексу за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій.

Пунктом 87.11. ст. 87 Податкового кодексу України встановлено, що орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

За наведених обставин, позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами і підлягають до задоволення повністю.

Судові витрати по справі згідно ч. 4 ст. 94 КАС України з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути кошти з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1), який має податковий борг, за рахунок активів такого платника, на суму податкового боргу 1841 грн. 11 коп.

Податкову заборгованість в сумі 1 841,11 грн., перерахувати:

по єдиному податку з фізичних осіб ( 18050400) на рахунок 31415699700002 ГУ ДКСУ у Рівненській області, МФО 833017, ЄДРПОУ 38012714, одержувач - місцевий бюджет м. Рівне.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Жуковська Л.А.