Постанова № 51859285, 29.09.2015, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2015 року м. ПолтаваСправа № 816/4096/15

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Ясиновського І.Г.,

за участю: секретаря судового засідання - Петренко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття представленого Кременчуцьким міськрайонним центром зайнятості до Публічного акціонерного товариства "Кременчуцький сталеливарний завод" про стягнення сум виплаченого забезпечення, -

В С Т А Н О В И В:

01 вересня 2015 року Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття представлений Кременчуцьким міськрайонним центром зайнятості (надалі також - позивач) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Публічного акціонерного товариства "Кременчуцький сталеливарний завод" (надалі також - відповідач) про стягнення сум виплаченого забезпечення в розмірі 10275,97 грн.

В обґрунтування позову посилався на положення частини четвертої статті 35 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", згідно якого із роботодавця утримується сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному, у разі поновлення його на роботі за рішенням суду.

Позивач в судове засідання явку уповноваженого представника не забезпечив, надав клопотання про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча про час і місце судового засідання повідомлявся належним чином. Клопотань про відкладення розгляду справи не надсилав, про причини неявки не повідомляв.

Суд приходить до висновку про можливість розгляду справи за даної явки в порядку статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні факти та відповідні до них правовідносини.

Наказом Публічного акціонерного товариства "Кременчуцький сталеливарний завод" від 16 січня 2015 № 950-к ОСОБА_1 звільнено з посади провідного інженера-технолога координаційно-технічного бюро відділу технічного контролю Публічного акціонерного товариства "Кременчуцький сталеливарний завод".

09 лютого 2015 ОСОБА_1 звернулась до Кременчуцького міськрайонного центру зайнятості із заявою про надання статусу безробітного /а.с. 9 зворот/.

Наказом Кременчуцького міськрайонного центру зайнятості від 09 лютого 2015 року № НТ150209 гр. ОСОБА_1 надано статус безробітного /а.с. 7/.

Наказом Кременчуцького міськрайонного центру зайнятості від 09 лютого 2015 року № НТ150216 ОСОБА_1 призначено допомогу в зв'язку з безробіттям.

Рішенням Крюківського районного суду м. Кременчука від 08 липня 2015 у справі № 537/844/15-ц ОСОБА_1 поновлено на посаді провідного інженера-технолога координаційно-технічного бюро відділу технічного контролю Публічного акціонерного товариства "Кременчуцький сталеливарний завод" з 27 січня 2015 року.

Наказом Публічного акціонерного товариства "Кременчуцький сталеливарний завод" від 06 серпня 2015 року № 2613-к ОСОБА_1 поновлено на посаді провідного інженера-технолога координаційно-технічного бюро відділу технічного контролю Публічного акціонерного товариства "Кременчуцький сталеливарний завод" з 27 січня 2015 року.

За період перебування на обліку в Кременчуцькому міськрайонному центрі зайнятості гр. ОСОБА_1 виплачено допомогу у зв'язку з безробіттям в сумі 10275,97 грн, що підтверджено матеріалами справи.

З метою повернення коштів позивач 26 серпня 2015 року звернувся до Публічного акціонерного товариства "Кременчуцький сталеливарний завод" з відповідним листом (а.с. 10).

Оскільки відповідач в 15-денний строк з дня отримання копії листа кошти добровільно не сплатив, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами, суд виходить з наступного.

Пунктом 1 статті 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", визначено поняття загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, яким є система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає матеріальне забезпечення на випадок безробіття з незалежних від застрахованих осіб обставин та надання соціальних послуг за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Відповідно до пункту 8 статті 1 вказаного Закону, страховий випадок - це подія, через яку застраховані особи втратили заробітну плату (грошове забезпечення) або інші передбачені законодавством України доходи внаслідок втрати роботи з незалежних від них обставин та зареєстровані в установленому порядку як безробітні, готові та здатні приступити до підходящої роботи і дійсно шукають роботу.

Втратою роботи з незалежних від застрахованих осіб обставин, відповідно до пункту 9 статті 1 цього Закону, є припинення трудового договору відповідно до статті 36 (пункти 1, 2, 3), статті 38 (у разі неможливості продовження роботи, а також невиконання роботодавцем законодавства про працю, умов колективного чи трудового договору), статті 39, статті 40 (пункти 1, 2, 5, 6) Кодексу законів про працю України, а для військовослужбовців - звільнення зі служби з поважних причин без права на пенсію (у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, за станом здоров'я, у зв'язку із закінченням строку контракту, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, через сімейні обставини або з інших поважних причин відповідно до законодавства про військовий обов'язок і військову службу).

Права, обов'язки та відповідальність у сфері страхування на випадок безробіття визначено розділом VII Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття".

В силу положень статей 34-35 вищевказаного Закону, в залежності від підстав, з яких застраховані особи втратили заробітну плату та роботу законодавець встановлює відповідальність роботодавців за шкоду, заподіяну Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття внаслідок невиконання або неналежного виконання обов'язків, а Фонд, в свою чергу, наділений правом стягувати з роботодавця суму страхових коштів та вартість соціальних послуг, наданих безробітному в разі поновлення його на роботі за рішенням суду.

Обов'язок роботодавця відшкодувати Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття вартість соціальних послуг, наданих безробітному, в разі поновлення його на роботі за рішенням суду виникає у тому випадку, якщо невиконання власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю потягло за собою незаконне звільнення з роботи застрахованої особи, і саме через цю подію така особа втратила заробітну плату і була вимушена стати на облік як безробітна та отримувати страхові виплати.

Сторонами не заперечується факт поновлення на роботі гр. ОСОБА_1 на підставі рішення суду.

У відповідності до пункту 37 Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2013 № 198, центр зайнятості припиняє реєстрацію з дня поновлення зареєстрованого безробітного на роботі за рішенням суду, що набрало законної сили.

Частиною четвертою статті 35 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" встановлено, що із роботодавця утримуються, зокрема, сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду.

Таким чином, обов'язок з відшкодування виплаченої допомоги по безробіттю в разі поновлення безробітного на посаді на підставі рішення суду покладається на роботодавця.

У даному випадку, роботодавцем звільненої та поновленої на підставі судового рішення гр. ОСОБА_1 є Публічне акціонерне товариство "Кременчуцький сталеливарний завод", а тому, останнє зобов'язане відшкодувати виплачену позивачем вказаній особі суму допомоги у зв'язку з безробіттям.

Згідно з частиною першою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідачем до суду не надано доказів відшкодування виплаченої позивачем гр. ОСОБА_1 допомоги по безробіттю в добровільному порядку.

Разом з тим, матеріалами справи підтверджено правомірність та обґрунтованість позовних вимог Кременчуцького міськрайонного центру зайнятості.

Відтак, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття представленого Кременчуцьким міськрайонним центром зайнятості до Публічного акціонерного товариства "Кременчуцький сталеливарний завод" про стягнення сум виплаченого забезпечення - задовольнити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Кременчуцький сталеливарний завод" (ідентифікаційний код 05756783) на користь Кременчуцького міськрайонного центру зайнятості на р/р 37175165303202, банк ГУДКСУ в Полтавській області, одержувач Кременчуцький МРЦЗ, МФО 831019, ЗКПО 22548262 суму виплаченого забезпечення в розмірі 10275 (десять тисяч двісті сімдесят п'ять) гривень 97 (дев'яносто сім) копійок. Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд.

Повний текст постанови складено 02 жовтня 2015 року.

Суддя І.Г. Ясиновський