Ухвала суду № 51855242, 01.10.2015, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/2589/15

УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження

01 жовтня 2015 року м.Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Марин П.П., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Відділу міліції Веселинівського району Миколаївської області про визнання відсутності запису та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшов адміністративний позов позову ОСОБА_1 до Відділу міліції Веселинівського району Миколаївської області, в якому позивач просить суд: 1) визнати, що у рішенні відділку міліції від 14.12.2012 року відсутній запис про відсутність у нового власника Свідоцтва про право власності та відсутній запис про проведення з новим власником роз'яснювальної роботи щодо необхідності отримання Свідоцтва про право власності; 2) зобов'язати відділ міліції виконати дії щодо перевірки наявності Свідоцтва про право власності у громадянки ОСОБА_2 та вказати в рішенні, чому було допущено бездіяльність на протязі 2 років та 4 місяців по перевірці наявності Свідоцтва, а прийняте рішення надати Прокурору та до суду.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 7 травня 2015 року вищенаведений позов залишено без руху.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 17 вересня 2015 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 7 травня 2015 року скасовано та справу за позовом ОСОБА_1 до відділу міліції Веселинівського району Миколаївської області про визнання факту та зобов'язання вчинити певні дії направлено до Одеського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Мотивувальною частиною ухвали встановлено, що законом в адміністративному судочинстві є КАС України. Дії судді при отриманні позову чітко регламентовано главою 1 розділу 3 КАС України і будь-якому розширеному тлумаченню не підлягають. З вищенаведених норм не вбачається, що позов поданий з порушенням правил юрисдикційної підсудності може бути залишений без руху.

Як вбачається зі змісту позовної заяви та доданих до неї матеріалів, позивач звернувся до Одеського окружного адміністративного з позовними вимогами до Відділу міліції Веселинівського району Миколаївської області щодо встановлення факту відсутності у рішенні відділку міліції від 14.12.2012 року за матеріалами ЄО №107 від 13.12.2012 року запису про відсутність у нового власника Свідоцтва про право власності та запису про проведення роз'яснювальної роботи, зобов'язання відділу міліції виконати дії по проведенню перевірки відомостей, викладених у заяві ОСОБА_1 щодо повернення документів на його будинок.

Згідно з частиною 1 статті 107 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати в порядку адміністративного судочинства; подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового оскарження.

Вищезазначеною нормою встановлений принцип судового розгляду спірних відносин під умовою, тобто якщо інший порядок судового оскарження відсутній.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 3 КАС України справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно - правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

При визначенні судової юрисдикції щодо вирішення справи суд виходить з характеру спірних правовідносин, прав та інтересів, за захистом яких звернувся позивач, суб'єктного складу сторін, предмета спірних правовідносин.

Згідно з частиною 2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: 1) спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; 2) спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; 3) спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень; 4) спори, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів; 5) спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України; 6) спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму; 7) спори фізичних чи юридичних осіб із розпорядником публічної інформації щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності у частині доступу до публічної інформації.

Згідно з п.2 частини 3 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів не поширюється на публічно-правові справи, що належить вирішувати в порядку кримінального судочинства.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 10 Закону України "Про міліцію", підпункту 7 пункту 4 Положення про Міністерство внутрішніх справ України, затвердженого Указом Президента України від 06 квітня 2011 року N 383, та з метою приведення нормативно-правових актів МВС України до вимог Кримінального процесуального кодексу України Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 19.11.2012 року №1050 затверджено Інструкцію про порядок ведення єдиного обліку в органах і підрозділах внутрішніх справ України заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події.

З аналізу вказаних норм вбачається, що публічно - правовим спором за Кодексом адміністративного судочинства України є не будь-який публічно-правовий спір, а лише той, який випливає із здійснення суб'єктом владних повноважень своїх владних управлінських функцій.

Аналіз звернення позивача щодо питання, яке поставлено ним, пов'язано із наявністю факту незгоди з рішенням Відділу міліції Веселинівського району Миколаївської області від 14.12.2012 року за матеріалами ЄО №107 від 13.12.2012 року щодо відсутності в ньому запису про відсутність у нового власника Свідоцтва про право власності та запису про проведення роз'яснювальної роботи та зобов'язання відділу міліції виконати дії по проведенню перевірки відомостей, викладених у заяві ОСОБА_1 щодо повернення документів на його будинок, а, отже, підлягають вирішенню в порядку кримінального судочинства і на них не поширюється компетенція адміністративних судів відповідно до пункту 2 частини 2 статті 17 КАС України.

Органи досудового слідства та прокуратури під час досудового розслідування виконують не владні управлінські функції, а владні процесуальні функції.

Враховуючи приписи Кодексу адміністративного судочинства України, спори щодо оскарження дій чи бездіяльності органів досудового слідства і прокуратури не випливають із здійснення суб'єктом владних повноважень своїх владних управлінських функцій, а тому не належать до юрисдикції адміністративних судів.

Як вбачається із адміністративного позову, неодноразові звернення позивача із заявами були скеровані до відповідачів з посиланням на приписи КПК України, а отже, повинні бути розглянуті відповідачами в межах та за правилами зазначеного кодексу, а дії відповідачів стосовно розгляду цих звернень підлягають судовому оскарженню за правилами КПК України, що виключає можливість розгляду позову за правилами КАС України.

Завданнями кримінального судочинства відповідно до статті 2 Кримінально-процесуального кодексу України від 13.04.2012 року є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до чинного законодавства захист прав і свобод людини не може бути надійним без надання їй можливості при розслідуванні кримінальної справи права оскаржити до суду окремі процесуальні дії чи бездіяльність органів досудового слідства. Але таке оскарження окремих процесуальних актів, дій чи бездіяльності службових осіб органу досудового слідства до суду може здійснюватися у порядку, встановленому Кримінально-процесуальним кодексом України, оскільки діяльність службових осіб, як і діяльність суду, має свої особливості, не належить до сфери управлінської діяльності і не може бути предметом оскарження в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України.

Аналогічну правову позицію (щодо правового статусу державних органів - суб'єктів кримінального судочинства) викладено у спільному листі Вищого адміністративного суду України та Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12.03.2011 року №334/8/13-11 (11.03.2011 року №259/0/4-11).

Зазначене обумовлює висновок, що компетентним судом, до юрисдикції якого належить розгляд скарг щодо прийняття рішень, вчинення дій або допущення бездіяльності суб'єктом владних повноважень стосовно здійснення досудового слідства, є суд, який спеціалізується на розгляді кримінальних справ.

Як зазначено Конституційним Судом України у рішенні від 14.12.2011 №19-рп/2011 по справі про оскарження бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо заяв про злочини: "скарги осіб стосовно прийняття рішень, вчинення дій або допущення бездіяльності суб'єктом владних повноважень щодо заяв і повідомлень про вчинені або підготовлювані злочини суди повинні розглядати і вирішувати у кримінальному судочинстві".

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 109 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Керуючись частиною 6 ст. 109 КАС України суд роз'яснює позивачу його право звернення із заявленими позовними вимогами до місцевого загального суду в порядку кримінального судочинства.

Враховуючи викладене, суддя вважає за необхідне відмовити позивачу у відкритті провадження в адміністративній справі та повернути йому позов з усіма доданими до нього матеріалами.

Керуючись ст.ст. 2, 17, 109, 158 -160, 165 КАС України, суддя, -

У Х В А Л И В:

В відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Відділу міліції Веселинівського району Миколаївської області про визнання відсутності запису та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити, позов повернути позивачу.

Роз'яснити позивачу, що з даними позовними вимогами слід звертатись в порядку кримінального судочинства.

Ухвала може бути оскаржена в порядку ч.3 ст.186 КАС України

Суддя П.П. Марин