Постанова № 51854771, 11.09.2015, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/4268/15

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2015 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Марина П.П.

секретар судового засідання Кулішенко Є.С.

розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Біляївському районі Головного управління ДФС в Одеській області до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 1377,84 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Біляївському районі Головного управління ДФС в Одеській області звернулась до Одеського окружного адміністративного суду з позовними вимогами до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 1377,84 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач знаходиться на спрощеній системі оподаткування та відноситься до другої групи платників єдиного податку за ставкою єдиного податку 20 % розміру мінімальної заробітної плати. В порушення п.п.295.1 ст.295 відповідач не сплачує суму самостійно визначеного податкового зобов'язання, в результаті чого станом на 08.07.2015 року має податкову заборгованість по єдиному податку в сумі 1377,84 грн. Відповідачу направлена податкова вимога з узгодженою сумою податкового зобов'язання від 18.03.2015 № 412-25, проте заборгованість не сплачена, у зв'язку з чим позивач просить стягнути вказану заборгованість з відповідача у дохід держави в судовому порядку.

Від представника позивача до канцелярії суду надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце проведення судового засідання повідомлявся за адресою, зазначеною у виписці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а тому згідно з ч. 11 ст. 35 КАС України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином, у зв'язку з чим суд вважає можливим розглянути справу у порядку, передбаченому ст. 128 КАС України.

Суд, дослідивши матеріали справи та надані докази, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, проаналізувавши положення чинного законодавства, встановив наступні факти та обставини.

25.05.2011 року Фізичну особу - підприємця ОСОБА_1 зареєстровано як суб'єкта підприємницької діяльності, ідентифікаційний код - НОМЕР_1 (а.с. 6-7) та взято на облік у податковому органі як платника податків.

Пунктом 291.3 ст.291 глави 1 розділу ХІV ПК України визначено, що юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

Відповідач обрав спрощену систему оподаткування, на якій знаходиться з 01.01.2012 року та відповідно до заяви про застосування спрощеної системи оподаткування від 24.01.2012 року відноситься до другої групи платників єдиного податку із ставкою єдиного податку 20% розміру мінімальної заробітної плати (а.с.9-10).

Згідно зі ст. 294 ПК України, податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку першої та другої груп є календарний рік. Пунктом 295.1 ст. 295 ПК України визначено, що платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.

Відповідно до п. 16.1.4 ст.16 ПК України платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 14.1.175 ст.14 ПК України сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання, є податковим боргом суб'єкта господарювання.

Статтею 300 ПК України встановлено, що платники єдиного податку несуть відповідальність відповідно до цього Кодексу за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій.

В силу п. 15.1. ст. 15 Кодексу, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи що податковий борг позивача по єдиному податку виник у зв'язку з несплатою в повному обсязі самостійно визначених податкових зобов'язань згідно заяви про застосування спрощеної системи оподаткування від 24.01.2012 року та корінця свідоцтва №442960 від 06.06.2012 року (а.с.9-11).

З метою погашення податкового боргу у добровільному порядку, Державною податковою інспекцією у Біляївському районі відповідачу направлена податкова вимога з узгодженою сумою податкового зобов'язання від 18.03.2015 року №412-25, але сума боргу ФОП ОСОБА_1 не сплачена (а.с.15).

Відповідно до розрахунку податкового боргу з єдиного податку з фізичних осіб (а.с.16-17) сума боргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 по єдиному податку з фізичних осіб, станом на 08.07.2015 року складає 1377,84 грн.

Відповідно до п. 87.1 ст. 87 Кодексу, джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Відповідно до п.п. 95.1., 95.2. ст. 95 Кодексу, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Доказів сплати боргу або доказів оскарження податкової вимоги від 18.03.2015 № 412-25 відповідачем до суду не надано, а тому дана заборгованість є узгодженою.

Частиною 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що позивач довів суду обставини на яких ґрунтуються його позовні вимоги та надав суду необхідні докази, в підтвердження своїх позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 2,4, 9, 11, 69-72, 86, 158-163, 167, 254 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Біляївському районі Головного управління ДФС в Одеській області до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 1377,84 грн. - задовольнити повністю.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (код НОМЕР_1) заборгованість з єдиного податку перед бюджетом в розмірі 1377/ одна тисяча триста сімдесят сім/ грн. 84 коп. на р/р №3146699700113, отримувач УДКСУ у Біляївському районі ГУДКСУ водеській області код ЄДРПОУ 37913781, банк ГУДКСУ в Одеській області, МФО 828011.

Постанову може бути оскаржено до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя П.П.Марин