Постанова № 51854503, 29.07.2010, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 7502/09/1570

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2010 року м.ОдесаОдеський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Білостоцького О.В.

При секретарі: Нагул В.С.

за участю сторін:

представника позивача: ОСОБА_1

представника відповідача: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті ОСОБА_2 адміністративну справу за позовом «Компанії АСК» у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю до державної податкової інспекції у Малиновському районі міста ОСОБА_2 про визнання неправомірними та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

15 квітня 2009 року до суду звернулась «Компанія АСК» у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю (далі ТОВ «АСК») до державної податкової інспекції у Малиновському районі міста ОСОБА_2 (далі ДПІ) про визнання неправомірним та скасування рішення про застосування штрафних санкцій № НОМЕР_1 від 07 квітня 2009 року (далі рішення).

Позивач зазначив, що ТОВ «АСК» отримало від ДПІ рішення, яке було прийнято на підставі акту перевірки залу гральних автоматів позивача від 17.03.2009 року № 0526-717-26576878-23/4-55 (далі акт). Перевіркою було встановлено, що гральні автомати застосовуються без переведення у фіскальний режим, тобто гральні автомати не обладнані запамятовуючим пристроєм (блоком фіскальної памяті), яка повинна в автоматичному режимі здійснювати розрахункові операції з надання послуг у гральній сфері.

Позивач вважає рішення ДПІ неправомірним та таким, що підлягає скасуванню, мотивуючи це тим, що питання фіскалізації гральних автоматів на сьогоднішній день є технічно не вирішеним. Застосування фінансових санкцій за відсутність в гральному автоматі запамятовуючого пристою (фіскальної памяті) є необґрунтованим та таким, що не відповідає діючому законодавству. Запамятовуючи пристрої за твердженням позивача відсутні не з його провини, а тому, що органи державної влади не виконали покладених на них зобовязань по розробці та впровадженню цих пристроїв для гральних автоматів, які вже використовувались на той час на території України.

Відповідач надав до суду заперечення на адміністративний позов, в яких зазначив, що рішення № НОМЕР_1 від 7 квітня 2009 року про застосування штрафних санкцій на суму 2970 грн. було прийняте ДПІ у Малиновському районі м. Одеси на підставі акту перевірки залу гральних автоматів «Компанії АСК» у вигляді ТОВ, розташованого за адресою: м. Харцизьк, вул. Першотравнева, 6, яку було проведено 17 березня 2009 року.

Перевіркою були встановлені наступні правопорушення:

-п.1 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій ( далі РРО) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 6 липня 1995 року №265/95-ВР (далі Закон №265/95-ВР) непроведення розрахункової операції на повну суму наданої послуги через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій;

-п.2 ст.3 Закону №265/95-ВР невидання особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції;

-п.4 ст.3 Закону №265/95-ВР незабезпечення цілісності пломб реєстратора розрахункових операцій.

Разом із запереченнями відповідачем було надано розрахунок фінансових санкцій до акту перевірки «Компанії АСК» у вигляді ТОВ від 17.03.2009 року № 0526-717-26576878-23/4-55, згідно якого фінансову санкцію у розмірі 2380 грн. було застосовано на порушення вимог ст.3 п.1 Закону №265/95-ВР за те, що РРО не фіскалізовано, санкцію у розмірі 250 грн. за порушення вимог ст.3 п.2 Закону №265/95-ВР за не видачу чека та санкцію у розмірі 340 грн. за порушення вимог ст.3 п.4 Закону №265/95-ВР за порушення пломби.

Представник позивача у судовому засіданні, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві, підтримав позовні вимоги в частині нарахування штрафних (фінансових) санкцій за застосування при здійсненні розрахункових операцій непереведеного у фіскальний режим роботи, незареєстрованого, неопломбованого або опломбованого з порушенням встановленого порядку реєстратора розрахункових операцій, а саме 7-ми гральних автоматів, у розмірі 2380 гривень та просив їх задовольнити, а в решті позовних вимог відмовити.

Представник відповідача ДПІ вищевказані позовні вимоги у судовому засіданні не визнав, пояснив, що рішення про застосування штрафних санкцій прийнято в межах повноважень і на підставі діючого законодавства, яке регулює правовідносини між сторонами.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані сторонами докази у їх сукупності, суд встановив наступне.

Статтею 1 Закону України №265/95-ВР визначено, що реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами субєктами підприємницької діяльності (СПД) або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами), які здійснюють операції з розрахунків у готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також уповноваженими банками та суб'єктами підприємницької діяльності, які виконують операції купівлі-продажу іноземної валюти. Встановлення норм щодо застосування або незастосування реєстраторів розрахункових операцій в інших законах не допускається.

Відповідно до ст. 2 Закону України №265/95-ВР автомат з продажу товарів (послуг) це реєстратор розрахункових операцій, який в автоматичному режимі здійснює видачу (надання) за готівкові кошти або із застосуванням платіжних карток, жетонів тощо товарів (послуг) і забезпечує відповідний облік їх кількості та вартості. Ліцензійними умовами провадження організації діяльності з проведення азартних ігор, затвердженими Наказом Держкомітету України з питань регуляторної політики та підприємництва, Міністерства фінансів України № 40/374 від 18.04.2006 року, поняття грального автомату визначалось як механічного, електричного, електронного обладнання або пристрою, що використовується для проведення азартних ігор, результат яких визначається без участі працівника ліцензіата програмою роботи цього обладнання (пристрою) з використанням генератора випадкових чисел, який міститься всередині корпусу такого обладнання (пристрою), і сума виграшу нараховується обладнанням (пристроєм) автоматично, тобто поняття грального автомату не виключало вищезазначених положень Закону України № 265/95-ВР про те, що гральний автомат з продажу товарів (послуг) це РРО.

Згідно ст.11 Закону України № 265/95-ВР терміни переведення субєктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій встановлюються Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики, Державної податкової адміністрації України та Національного банку України. Кабінетом Міністрів України 07.02.2001 року прийнята Постанова № 121 „Про терміни переведення СПД на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій, якою передбачено переведення на облік розрахункових операцій до 31.12.2006 року використання саме гральних автоматів. Пунктом 2 Постанови № 121 Міністерству економіки доручено забезпечити до 01.07.2001 року розроблення технічних вимог до автоматів з продажу товарів (послуг), а Міністерству промислової політики до 01.02.2003 року - організацію розроблення автоматів з продажу товарів (послуг), які відповідають зазначеним вимогам, а також запамятовуючих пристроїв (фіскальної памяті) для оснащення автоматів, що вже діють.

Проте Міністерством промислової політики не було організовано розроблення автоматів з продажу товарів (послуг) з відповідними технічними вимогами щодо автоматів грального бізнесу, а також запамятовуючих пристроїв (фіскальної памяті) для оснащення автоматів, що вже діють. Вказані обставини представник відповідача в суді не оспорював.

Рішенням Голови Державної комісії з питань впровадження електронних систем і засобів контролю та управління товарним і грошовим обігом при Кабінеті Міністрів України № 5 від 22.06.2004 року затверджені лише Технічні вимоги до спеціалізованих реєстраторів розрахункових операцій для казино та залів гральних автоматів, які встановлюють перелік додаткових вимог щодо реалізації фіскальних функцій спеціалізованими реєстраторами розрахункових операцій електронними контрольно-касовими апаратами, що застосовуються для обліку та реєстрації з купівлі-продажу фішок (жетонів, кредитів) в гральних закладах.

Відповідно до ст.12 Закону України № 265/95-ВР на території України у сферах, визначених цим Законом, дозволяється реалізовувати та застосовувати лише ті реєстратори розрахункових операцій вітчизняного та іноземного виробництва, які включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій та конструкція і програмне забезпечення яких відповідає конструкторсько-технологічній та програмній документації виробника.

До Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій у новій редакції, затвердженого Наказом ДПА України № 7 від 21.01.2009 року включені декілька моделей електронних контрольно-касових апаратів, сферою застосування яких зазначені: казино, зали гральних автоматів, торгівля та послуги гральних закладів. Наказом ДПА № 430 від 01.07.2008 року до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій був включений також РРО моделі „ФІСКАЛ, який віднесений до компютерно-касової системи та вказано сферу його застосування, крім вищезазначених - казино; зали гральних автоматів; торгівля та послуги гральних закладів, також - фіскалізація гральних автоматів. Але ця компютерно-касова система, як і автомат з продажу товарів (послуг), відповідно до ст.2 Закону України № 265/95-ВР є реєстратором розрахункових операцій.

Між тим, жодним законодавчим актом не передбачений порядок фіскалізації гральних автоматів, тобто випуск нових як РРО та оснащення старих відповідними пристроями для застосування їх як РРО з відповідним внесенням до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій. Як зазначалося, Міністерством промислової політики не було організовано розроблення автоматів з продажу товарів (послуг) з відповідними технічними вимогами щодо автоматів у сфері грального бізнесу, а також запамятовуючих пристроїв (фіскальної памяті) для оснащення автоматів, що вже діють, відповідно до п. 2 Постанови КМУ № 121 від 7.02.2001 року.

Відповідно до ст.19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачене законодавством. Органи державної влади, їх посадові та службові особи зобовязані діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, які передбачені Конституцією та законами України.

Судом встановлено, що відповідачем ДПІ у Малиновському районі м. Одеси прийняте рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 2380 грн. фактично за нефіскалізацію 7 гральних автоматів, які знаходились в перевіряємому гральному залі та які за висновком ДПІ повинні бути зареєстровані та опломбовані як РРО. Пунктом 2 ст.17 Закону України № 265/95-ВР передбачена відповідальність у разі застосування при здійсненні розрахункових операцій не переведеного у фіскальний режим роботи, незареєстрованого, неопломбованого або опломбованого з порушенням встановленого порядку реєстратора розрахункових операцій. Відповідачем в суді не доведено того, що позивачем здійснювалися розрахункові операції на 7 гральних автоматах без застосування РРО, передбаченого в Державному реєстрі реєстраторів розрахункових операцій. Відповідальності за нефіскалізацію гральних автоматів законодавством не передбачено.

Суд не приймає до уваги доводи ДПІ в обґрунтування заперечень проти позову (а.с.16-20), що відповідно до Постанови КМУ № 121 гральні автомати повинні бути обладнані реєстраторами розрахункових операцій з фіскальною памяттю в термін до 31.12.2006 року, оскільки такі доводи відповідача не ґрунтуються на законі. Постанова КМУ №121 встановлює граничні терміни, з моменту настання яких саме автомати з продажу товарів (послуг) повинні використовуватися як РРО, а фіскальна пам'ять відповідно до ст.2 Закону України № 265/95-ВР це запамятовуючий пристрій у складі реєстратора розрахункових операцій, призначений для одноразового занесення, зберігання і багаторазового зчитування підсумкової інформації про обсяг розрахункових операцій, яку неможливо змінити або знищити без пошкодження самого пристрою, тому пунктом 2 Постанови КМУ №121 Міністерству промислової політики було доручено забезпечити організацію розроблення автоматів з продажу товарів (послуг) з відповідними технічними вимогами, тобто діючих як РРО, а також запамятовуючих пристроїв (фіскальної памяті) для оснащення автоматів, що вже діють, які відповідно до Закону України № 265/95-ВР також є реєстраторами розрахункових операцій.

Судом також встановлено, що в залі гральних автоматів при наданні послуг використовувався РРО моделі MINI-600.02ME, фіскальний номер НОМЕР_2, який включений до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, сфера застосування якого - зал гральних автоматів (а.с.23). Даний РРО використовувався «Компанією АСК» у вигляді ТОВ для проведення розрахункових операцій в перевіряємому залі. Про це свідчить Х-звіт та акт інвентаризації наявних коштів станом на 17.03.2009 року, згідно якого сума від реалізації товару (надання послуг), проведеного через РРО, дорівнює сумі фактичного залишку готівки на місці проведення розрахунків на момент перевірки за виключенням суми ставки ДПІ у розмірі 50 грн. (а.с.26,27). Це також підтверджується поясненням касира-оператора грального залу «Компанії АСК» у вигляді ТОВ, копія якого є в матеріалах справи (а.с.29).

Крім цього, під час перевірки реєстратор розрахункових операцій MINI-600.02ME не був опломбований належним чином, чек за проведену розрахункову операцію на суму 50 грн. касиром виданий не був. По даним порушенням, які передбачені п.1, п.2 ст.17 Закону України № 265/95-ВР до позивача було застосовано штрафні санкції у розмірах 340 грн. та 250 грн. відповідно. Стосовно даних обставин та щодо правомірності нарахування цих сум штрафних фінансових санкцій представник позивача у судовому засіданні не заперечував.

З урахуванням встановлених у судовому засіданні фактів суд прийшов до висновку, що позовні вимоги «Компанії АСК» у вигляді ТОВ підлягають частковому задоволенню шляхом визнання неправомірним та скасування рішення державної податкової інспекції у Малиновському районі міста ОСОБА_2 № НОМЕР_1 від 07.04.2009 року в частині нарахування штрафних (фінансових) санкцій згідно ст. 17 п.2 Закону №265/95-ВР за порушення вимог ст.3 п.1 того ж Закону за нефіскалізацію 7-ми гральних автоматів.

На підставі викладеного, керуючись 7-15, 70, 71, 86, 122, 159-163, 167 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов «Компанії АСК» у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю до державної податкової інспекції у Малиновському районі міста ОСОБА_2 про визнання неправомірними та скасування рішення - задовольнити частково.

Визнати неправомірним та скасувати рішення державної податкової інспекції у Малиновському районі міста ОСОБА_2 № НОМЕР_1 від 07.04.2009 року в частині нарахування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 2380 гривень.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі в Одеський окружний адміністративний суд заяви про апеляційне оскарження постанови протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складання постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено за відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду подається до Одеського окружного адміністративного суду, та одночасно її копія до Одеського апеляційного адміністративного суду протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або у порядку, передбаченому ч.5 ст. 186 КАС України.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний суддею 29 липня 2010 року.

Суддя: Білостоцький О.В.