Постанова № 51852733, 29.09.2015, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв

29.09.2015 р. № 814/2474/14

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Желєзного І.В. при секретарі судового засідання Науменко О.Г. розглянувши адміністративну справу

за позовомОСОБА_1, а/с №43, Миколаїв, 54017

доЦентрального відділу Державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції, вул. Декабристів, 41/23, Миколаїв, 54020 пропро визнання протиправними та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження, постанови про стягнення з боржника виконавчого збору, постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження,, ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Центрального відділу ДВС ММУЮ з вимогою про визнання протиправними та скасування процесуальних актів Центрального відділу ДВС ММУЮ: постанови про відкриття виконавчого провадження від 13.08.2014р., постанови про стягнення з боржника виконавчого збору від 20.08.2014р., постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 20.08.2014р. у виконавчому провадженні №44366071, посилаючись на незаконність оспорюваних рішень відповідача.

В обґрунтування вимог позивач зазначив, що відповідачем безпідставно відкрито виконавче провадження за рішенням компетентного органу, що не набрало законної сили.

Відповідач позов не визнав, зазначивши, що оскаржувані постанови винесено ним у відповідності до вимог статтей 17-19, 25 Закону України "Про виконавче провадження".

Розглянувши матеріали справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про обґрунтованість позову з наступних підстав:

Стаття 19 ч.2 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Зазначена норма дає підстави для висновку про те, що діяльність органів або посадових осіб, які здійснюють владні управлінські функції, має здійснюватись виключно в межах їх законодавчо визначених повноважень і реалізація таких повноважень повинна відповідати способу, встановленому законодавством. Таким чином, порушення з боку владних органів чи їх посадових осіб може виражатись як в діях поза межами власних повноважень, так і в порушенні способу реалізації цих повноважень.

Відповідно до положень ст.25 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Відповідно до положень ст.18 Закону України "Про виконавче провадження", до виконавчого документа встановлюються конкретні вимоги, серед яких є обовязкове зазначення дати набрання законної (юридичної) сили рішенням (п.5.ч.1).

В свою чергу, відповідно до вимог ст.291 КУпАП постанова адміністративного органу (посадової особи) у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження; а виходячи з системного аналізу вимог ст.287-291 КУоАП, постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня її отримання особою, у відношенні якої її винесено.

При розгляді справи встановлено, що 13.08.2014р., державним виконавцем Центрального відділу ДВС ММУЮ, на підставі постанови Інспекції ДАБК у Миколаївській області по справі про адміністративне порушення №146 від 17.06.2014р., про визнання позивача (директор ТОВ «ТБ «Південний Буг») винним у вчинені адміністративного правопорушення та накладанні адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 11900,00грн., яка набрала чинності 11.08.2014р., винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №44366071. Згідно до постанови ОСОБА_1 запропоновано у 7-денний строк з моменту винесення постанови (тобто до 19.08.2014р.) добровільно сплатити штраф у сумі 23800,00грн. Дана постанова, разом із супровідним листом, отримана позивачем простою кореспонденцією 19.08.2014р.

20.08.2014р. державним виконавцем Центрального відділу ДВС ММУЮ виноситься постанова про стягнення з боржника виконавчого збору у сумі 2380,00грн. та постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

На підставі досліджених фактичних даних судом встановлено, що постанова Інспекції ДАБК у Миколаївській області по справі про адміністративне порушення №146 від 17.06.2014р. отримана позивачем тільки 16.09.2014р. та в той же день оскаржена ним до Центрального районного суду м.Миколаїва, яким 22.09.2014р. постановлено ухвалу про відкриття провадження у справі №490/11850/14-а. За результатами розгляду цієї справи Центральним районним судом м.Миколаїва винесено постанову від 12.06.2015р., відповідно до якої визнана протиправною та скасована постанова Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю по справі про адміністративне правопорушення №146 від 17.06.2014 р. та справу закрито. За таких фактичних обставин, відповідно до вимог КУпАП постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не набрала законної сили і як наслідок у відповідності до вимог ст.17 Закону України "Про виконавче провадження" не набула статусу виконавчого документу.

Таким чином, приймаючи 13.08.2014р. постанову про відкриття виконавчого провадження №44366071, відповідач діяв з порушенням вимог ст.17, 19, 25 Закону України „Про виконавче провадження. Відповідно до приписів п.3 ч.1 ст.26 Закону України „Про виконавче провадження відповідач зобовязаний був відмовити Інспекції ДАБК у відкритті даного виконавчого провадження. Постанова про стягнення з боржника (позивача) виконавчого збору та постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження прийняті без врахування всіх обставин справи, є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.

Відповідачем не доведено правомірності оскаржуваних постанов (про відкриття виконавчого провадження №44366071, про стягнення з боржника (позивача) виконавчого збору та арешт майна боржника (позивача) та оголошення заборони на його відчуження), прийнятих на підставі рішення компетентного органу, яке не набрало законної сили, а відтак не вважалось виконавчим документом.

Таким чином, відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, в правовідносинах, що були предметом судового дослідження, діяв без дотримання принципу рівності перед законом та без дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав та інтересів позивача і цілями, на досягнення яких спрямовані дії.

Вищенаведене в сукупності є підставою для задоволення позову.

Відповідно до ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь позивача, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені витрати з відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 11, 70, 71, 86, 159-163, 167, 254 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Центрального відділу Державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції про відкриття виконавчого провадження від 13.08.2014р. №44366071.

Визнати протиправною та скасувати постанову про стягнення з боржника (позивача) виконавчого збору від 20.08.2014р. (ВП №44366071).

Визнати протиправною та скасувати постанову про та арешт майна боржника (позивача) та оголошення заборони на його відчуження від 20.08.2014р. (ВП №44366071).

Присудити на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) за рахунок бюджетних асигнувань Центрального відділу Державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції судовий збір в сумі 326 гривень 25 копійок.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів в порядку ст. 186 КАС України.

Суддя І.В. Желєзний