Постанова № 51852719, 28.09.2015, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв

28.09.2015 р. № 814/2106/15

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Лісовської Н.В., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомОСОБА_1, АДРЕСА_1, Жовтневий р-н, Миколаївська область, 54124

доначальника Лучівського ЖКП ОСОБА_2, вул. Лучівська, 8, с. Луч, Жовтневий р-н, Миколаївська область, 540124 провизнання протиправними дій, зобовязання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1, звернулася з адміністративним позовом до начальника Лучівського житлово-комунального підприємства ОСОБА_2 (далі Відповідач).

З урахуванням уточнених позовних вимог, позивач просить суд визнати протиправними дії відповідача щодо ненадання інформації на запит від 18.06.2015 р., а також зобовязати відповідача надати інформацію, перелік якої вказано в запиті від 18.06.2015 р.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 18.06.2015 р. звернулася до відповідача з проханням надати інформацію стосовно тарифів на послуги підприємства в 2015 р., однак отримала відповідь, що вся інформація розміщена на інформаційному стенді ЖКП і позивачу буде надана можливість самостійно зробити копії документів. Дії відповідача позивач вважає такими, що порушують її права, передбачені Законами України "Про доступ до публічної інформації" (далі Закон № 2939) та "Про захист прав споживачів".

Відповідач проти позову заперечує, зазначає, що не є розпорядником інформації для цілей Закону № 2939, а відтак не може бути позивачем по справі. Вважає, що деяка запитувана інформація не є публічною, зокрема, розмір прибутку і відсоткове співвідношення зростання складових тарифу. Запитувана позивачем інформація має значний обсяг і виготовлення копій документів має бути відшкодоване позивачем. Позивач не оплатила зазначені витрати, однак їй запропоновано зробити копії з матеріалів, розміщених на інформаційних стендах ЖКП. Запит позивача містив лише її прізвище без зазначення імені, по батькові та засобів звязку.

Позивач подала клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження. Відповідач у судове засідання не прибув, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином. 11.09.2015 р. від відповідача надійшла заява про відкладення слухання справи в звязку з відпусткою та виїздом на санаторно-курортне лікування. Жодних доказів на підтвердження обставин, що унеможливлюють явку відповідача до суду, не надано, у звязку з чим заявлене клопотання задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 128 ч. 6 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд дійшов висновку, що позов належить задоволенню, виходячи з наступного:

18.06.2015 р. позивач звернулася до відповідача з проханням надати наступну інформацію:

- загальний розмір тарифу послуг з централізованого водопостачання та водовідведення, встановлених протягом 2015 р., та їх структуру (планові витрати за елементами, прибуток);

- загальний розмір тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, встановлених протягом 2015 р., для кожного конкретного будинку;

- загальний розмір тарифів послуги з вивезення побутових відходів, встановлених протягом 2015 р., для кожного виду побутових відходів та їх структура (планові витрати за елементами, прибуток).

По кожному з пунктів позивач просила надати копії рішень виконкому Шевченківської сільської ради про затвердження тарифів, обґрунтування причин зміни тарифів, періодичність надання послуг.

Листом від 16.07.2015 р. відповідач повідомив, що не має технічних можливостей для копіювання запитуваної інформації. Інформація щодо загальних розмірів тарифів та обґрунтування причин їх зміни розміщена на інформаційному стенді Лучівського ЖКП. Відповідач зазначив про готовність надати позивачу місце та всю інформацію для самостійного зняття копій.

З приводу визначення особи, яка повинна відповідати за позовними вимогами, суд вважає, що позивачем вірно зазначено в якості відповідача начальника Лучівського житлово-комунального підприємства, оскільки з системного аналізу норм Закону № 2939 слідує персональна відповідальність за ненадання публічної інформації, що унеможливлює звернення з відповідними позовними вимогами безособово.

Спірні правовідносини регулюються нормами Закону № 2939, згідно преамбули якого, цей Закон визначає порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес.

Як визначено ст. 13 ч. 1 п. 4 Закону № 2939, розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються суб'єкти господарювання, які займають домінуюче становище на ринку або наділені спеціальними чи виключними правами, або є природними монополіями, - стосовно інформації щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них.

Отже, відповідач є розпорядником інформації в розумінні Закону № 2939.

Стаття 14 Закону № 2939 визначає обов'язки розпорядників інформації, одним із яких є надання достовірної, точної та повної інформацію, а також у разі потреби перевірки правильності та об'єктивності наданої інформації.

У поданому 18.06.2015 р. запиті позивач вказала своє прізвище та ініціали, оскільки положення ст. 19 Закону № 2939 не зобовязують запитувача інформації вказувати повне імя та по батькові. Адреса електронної пошти та номер засобу звязку вказуються лише за їх наявності. З огляду на викладене, запит позивача містив усі необхідні реквізити, передбачені Законом, а відтак у відповідача виник обов'язок надати позивачу публічну інформацію, яка міститься в запиті.

Виключний перелік підстав для відмови в наданні інформації передбачений ст. 22 ч. 1 п. 1-4 Закону № 2939 і жоден з них не може бути застосовано до спірних правовідносин.

Суд вважає за необхідне окремо зазначити, що не міг бути підставою для відмови в наданні інформації п. 3 вищенаведеної статті, згідно якого розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту у випадку коли особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов'язані з копіюванням або друком. У свою чергу ст. 21 ч. 2 передбачає, що у разі якщо задоволення запиту на інформацію передбачає виготовлення копій документів обсягом більш як 10 сторінок, запитувач зобов'язаний відшкодувати фактичні витрати на копіювання та друк. Однак в листі від 16.07.2015 р. відповідач не зазначив про значний обсяг запитуваної інформації та розмір витрат, які мають бути відшкодовані позивачем для отримання інформації.

Згідно ст. 22 ч. 2 Закону № 2939, відповідь розпорядника інформації про те, що інформація може бути одержана запитувачем із загальнодоступних джерел, або відповідь не по суті запиту вважається неправомірною відмовою в наданні інформації.

Наведену норму слід розуміти таким чином, що розпорядник інформації у відповіді на запит не має права обмежитись посиланням на те, що інформація, яка запитується, мається в загальному доступі, під яким слід також розуміти інформаційний стенд - він повинен надати запитувану інформацію, в іншому випадку надання відповіді про можливість отримати інформацію із загальнодоступного джерела, прирівнюється Законом до неправомірної відмови в наданні інформації.

Відповідно до ст. 20 Закону № 2939 розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту. У разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження.

Відповідь на запит позивача, яка фактично є відмовою в наданні інформації, надана майже через місяць, тобто з пропуском строку, передбаченого ст. 20 Закону № 2939.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про те, що відмова в наданні позивачу запитуваної інформації є протиправною, а тому позовні вимоги є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України (в редакції, що діяла на дату подання позову), якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа). Позивач надала квитанцію про сплату судового збору в сумі 73,08 грн., що й підлягає відшкодуванню.

Керуючись ст. 2, 7, 17, 94, 158, ч.3 ст. 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправними дії начальника Лучівського житлово-комунального підприємства ОСОБА_2 щодо ненадання інформації на запит ОСОБА_1 від 18.06.2015 р.

3. Зобовязати начальника Лучівського житлово-комунального підприємства ОСОБА_2 надати інформацію на запит ОСОБА_1 від 18.06.2015 р.

4. Повернути ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) судовий збір у сумі 73,08 грн. з Державного бюджету України.

Постанова суду першої інстанції набирає чинності з моменту закінчення десятиденного строку на апеляційне оскарження.

Постанова суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Суддя Н. В. Лісовська