Постанова № 51852592, 20.08.2015, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20.08.2015 р. Справа № 814/1410/15

м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Середи О.Ф., розглянувши в порядку письмового провадження справу за

адміністративним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю КОНТАКТ - 1, м. Миколаїв

до відповідача: Центрального відділу Державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції, м. Миколаїв

Суть спору: визнання протиправною та скасування постанови ВП № 44839164,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю КОНТАКТ - 1 (надалі - позивач), звернувся до суду з адміністративним позовом до Центрального відділу Державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції (надалі відповідач) з вимогами:

-визнати протиправною та скасувати Постанову Центрального відділу Державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції в рамках виконавчого провадження ВП № 44839164 про стягнення виконавчого збору в сумі 1360, 00 грн.;

-визнати протиправною та скасувати Постанову Центрального відділу Державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції в рамках виконавчого провадження ВП № 44839164 про накладення штрафу в сумі 1020, 00 грн.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що засновниками ТОВ «КОНТАКТ-1» було прийнято рішення, оформлене протоколом загальних зборів від 14.08.2014 року про припинення товариства шляхом ліквідації, а тому за Законом України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню. Крім того, відповідач не тільки не направив на адресу ліквідатора товариства виконавчі документи, але й продовжує вчиняти протиправні дії ,які полягають у винесені постанови як про стягнення виконавчого збору, так і у винесені постанови про накладення штрафу за не виконання в наданий державним виконавцем строк наказу господарського суду Миколаївської області від 26.08.2014 року у справі № 915/682/14 щодо повернення майна, назначеного в наказі.

Відповідач своїм правом не скористався, письмові заперечення на адміністративний позов не надав, явку свого представника в судове засідання не забезпечив.

Представник позивача надав клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Від відповідача заяв чи клопотань до суду не надходило.

Суд вважає, що справа може бути розглянута по суті на підставі наявних у справі доказів відповідно до статті 128 Кодексу адміністратвиного судочинства України (надалі - КАС України).

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

23 квітня 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю КОНТАКТ - 1 отримало постанову Центрального відділу Державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції в рамках виконавчого провадження ВП № 44839164 про стягнення виконавчого збору в сумі 1360,00 грн. та постанову про накладення штрафу за не виконання в наданий державним виконавцем строк наказу господарського суду Миколаївської області від 26.08.2014 року у справі № 915/682/14 щодо повернення майна, назначеного в наказі.

Центральним відділом Державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції жодного заходу, направленого на примусове виконання виконавчого документу не виконано.

Статтею 25 Закону України «Про виконавче провадження» (надалі - Закон) передбачено, що державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

Виконавчий збір стягується на підставі постанови державного виконавця, якщо боржником в установлений для цього строк рішення добровільно не виконано, а державним виконавцем вчинено дії, спрямовані на примусове виконання.

За правилами статті 27 Закону, у разі ненадання боржником у строки, для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

Статтею 32 цього ж Закону передбачено, що заходи примусового виконання рішення є звернення стягнення на кошти та інше майно боржника, звернення стягнення на заробітну плату, доходи, пенсію, стипендію боржника, вилучення в боржника і передача стягувану певних предметів, зазначених у рішенні, інші заходи, передбачені рішенням.

Засновниками ТОВ «КОНТАКТ-1» було прийнято рішення, оформлене протоколом загальних зборів від 14.08.2014 року про припинення товариства шляхом ліквідації, що підтверджується витягом з ЄДРПОУ , який міститься в матеріалах справи.

Голова ліквідаційної комісії ОСОБА_1 звернувся до Центрального відділу Державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції з проханням закінчити розпочаті відносно позивача виконавчі провадження, а виконавчі листи направити до ліквідаційної комісії товариства з метою їх подальшого виконання.

Проте Відповідач, листом відмовив у задоволені вище зазначеної заяви Позивача з посиланням на те, що ні Законом України «Про виконавче провадження», ані Господарським кодексом України не передбачено закінчення виконавчого провадження при самоліквідації товариства, оскільки в ЄДРПОУ відсутня інформація про ліквідацію юридичної особи Позивача, то відсутні підстави для закінчення виконавчого провадження.

В матеріалах справи міститься постанова Миколаївського окружного адміністративного суду за позовом ТОВ «КОНТАКТ-1» до Центрального відділу Державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції про визнання протиправними дії відповідача щодо відмови в закінченні виконавчих проваджень стосовно позивача, а також зобовязати відповідача розглянути питання щодо закінчення виконавчих проваджень та направлення виконавчих документів для подальшого виконання до ліквідаційної комісії позивача, якою позовні вимоги задоволені в повному обсязі.

Вищезазначена постанова Центральним відділом Державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції не оскаржувалась та набрала законної сили.

Згідно ч. 1 ст. 6 Закону України "Про виконавче провадження" (державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Статтею 11 Закону встановлено, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Положенням статті 67 Закону визначено порядок звернення стягнення на майно у разі злиття, приєднання, поділу, виділу, перетворення та ліквідації боржника - юридичної особи.

Так, п. 2, 3 вказаної статті встановлено, що у разі ліквідації боржника - юридичної особи виконавчий документ надсилається ліквідаційній комісії (ліквідатору) для вирішення питання про подальший порядок виконання рішення у встановленому законом порядку. У разі надходження виконавчого документа до ліквідаційної комісії (ліквідатора) арешт з майна боржника знімається за постановою державного виконавця, затвердженою начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований.

У разі якщо виконавчий документ надіслано ліквідаційній комісії (ліквідатору), виконавче провадження підлягає закінченню в порядку, встановленому цим Законом.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 49 Закону виконавче провадження підлягає закінченню, на ряду з іншим, у разі ліквідації юридичної особи - сторони виконавчого провадження, якщо виконання їх обов'язків чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 110 Цивільного кодексу України юридична особа ліквідується за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами.

Тотожні положення передбачені і Законом України "Про господарські товариства", зокрема, статтею 19 встановлено, що товариство ліквідується, в тому числі, за рішенням вищого органу товариства.

Судом встановлено, що рішенням зборів засновників позивача було прийнято рішення про припинення діяльності товариства шляхом його ліквідації та призначено ліквідаційну комісію.

Отже, враховуючи все вищезазначене та приймаючи до уваги наявність рішення про припинення діяльності товариства шляхом його ліквідації, суд приходить до висновку що відповідач повинен був закрити виконавчі провадження та направити виконавчі документи для самостійного виконання в процедурі самоліквідації,що підтверджується листом від 26.08.2014 року № 01-19/12.

Враховуючи те, що позивачем приймалися міри щодо самостійного виконання наказу господарського суду Миколаївської області від 26.08.2014 року у справі № 915/682/14 щодо повернення майна, назначеного в наказі, але цього не відбулося у звязку з протиправними діями Відповідача.

Тобто у Відповідача не було підстав для прийняття постанови про накладення штрафу в сумі 1020,00 грн за не виконання в наданий державним виконавцем строк наказу господарського суду Миколаївської області від 26.08.2014 року у справі № 915/682/14 щодо повернення майна, назначеного в наказі.

Крім того, відповідач в супереч вище зазначеним нормам не тільки не направив на адресу ліквідатора товариства виконавчі документи, але й продовжує вчиняти протиправні дії, які полягають у винесені постанови як про стягнення виконавчого збору, так і у винесені постанови про накладення штрафу за не виконання в наданий державним виконавцем строк наказу господарського суду Миколаївської області від 26.08.2014 року у справі № 915/682/14 щодо повернення майна, назначеного в наказі.

Виходячи з вищевикладеного суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

За приписами частини 2 статті 19 Конституції України органи державно влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень, обовязок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.

Керуючись ст. 11, 71, 94, 128, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю КОНТАКТ - 1 задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати Постанову Центрального відділу Державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції в рамках виконавчого провадження ВП № 44839164 про стягнення виконавчого збору в сумі 1360, 00 грн.

Визнати протиправною та скасувати Постанову Центрального відділу Державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції в рамках виконавчого провадження ВП № 44839164 про накладення штрафу в сумі 1020, 00 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення встановлених строків залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.

Головуючий суддя О. Ф. Середа