Постанова № 51852071, 10.09.2015, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

10 вересня 2015 рокум. Ужгород№ 807/973/15 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Луцовича М.М.,

з участю секретаря судового засіданні ОСОБА_1

сторін та осіб, які беруть участь у справі:

позивача ОСОБА_2,

представника позивача ОСОБА_3,

представник відповідача 1 державної податкової інспекції у Виноградівському районі ГУ ДФС у Закарпатській області не зявився,

представника відповідача 2 Закарпатської митниці ДФС ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у приміщенні Закарпатського окружного адміністративного суду адміністративну справу за уточненою позовною заявою ОСОБА_2 до державної податкової інспекції у Виноградівському районі ГУ ДФС у Закарпатській області, Закарпатської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування висновків про результати перевірки, наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Закарпатської митниці ДФС про визнання дій протиправними, скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу.

В подальшому, в судовому засіданні, до початку розгляду справи по суті, представником позивача подано заяву про зміну позовних вимог, згідно якої, позивач остаточно просить суд: визнати протиправним та скасувати висновок ДПІ у Виноградівському районі ГУ ДФС у Закарпатській області про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 5 Закону України № 1682-VII «Про очищення влади» (далі Закон № 1682-VII) від 06.04.2015 року №14/7/17-00 та уточнений висновок ДПІ у Виноградівському районі ГУ ДФС у Закарпатській області про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 5 Закону № 1682-VII від 29.04.2015 року №452/10/17-00; визнати протиправним та скасувати наказ Закарпатської митниці ДФС від 08.05.2015 року №483-о «Про звільнення ОСОБА_2В.»; поновити ОСОБА_2 з 09.05.2015 року на займаній до звільнення посаді державного інспектора відділу митного оформлення №2 митного поста «Лужанка» Закарпатської митниці ДФС; зобов`язати Закарпатську митницю ДФС нарахувати та виплатити ОСОБА_2 визначену судом суму заробітної плати за весь час вимушеного прогулу, з 09.05.2015 року по дату постановлення судового рішення, із утриманням із цієї суми обов'язкових податків та зборів до Державного бюджету України; допустити негайне виконання судового рішення в частині поновлення ОСОБА_2 на роботі та виплаті заробітної плати за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць. (а.с. 21)

Крім того, у вищевказаній заяві, крім зміни позовних вимог, заявлено клопотання про залучення в якості відповідача крім Закарпатської митниці ДФС також і державну податкову інспекцію у Виноградівському районі ГУ ДФС у Закарпатській області.

Ухвалою суду від 23.06.2015 року, яка занесена до журналу судового засідання, судом задоволено вказане клопотання та крім первісного відповідача залучено в якості відповідача в тому числі і державну податкову інспекцію у Виноградівському районі ГУ ДФС у Закарпатській області ( а.с. 22-24).

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачем в декларації про майно, доходи і зобов`язання фінансового характеру за 2014 рік не було вказано недостовірної інформації, відтак, на його думку, були відсутні підстави для припинення з ним трудового договору. При цьому, позивач посилається на те, що будівля сушарки ЛСТ-400 в с. Чепа, вул. Миру буд. б\н Виноградівського району Закарпатської області та земельна ділянка на території Чепівської сілької ради кадастровий номер 2121285900:02:001:0020 фактично не були прийняті ним у власність (дар), вказане майно по факту перебувало та перебуває до цього часу у власності батька позивача ОСОБА_5

Відповідач 1 ДПІ у Виноградівському районі ГУ ДФС у Закарпатській області заперечив проти позову, надавши суду письмові заперечення в яких вказує, що оскаржуваний висновок ДПІ у Виноградівському районі ГУ ДФС у Закарпатській області від 06.04.2015р. № 14/7/17-00 та уточнення до висновку від 29.04.2015р. № 452/10/17-00 був підготовлений на підставі отриманої інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, згідно якої на праві приватної власності за ОСОБА_2 рахується будівля сушарки ЛСТ 400, що знаходиться за адресою с. Чепа, вул. Миру, б/н. (підстава виникнення права власності договір дарування - від 20.06.2007р..), яка позивачем не була зазначена у розділі III декларації про майно, доходи, витрати і зобовязання фінансового характеру за 2014р. ( відомості про нерухоме майно), за таких обставин просить відмовити позивачеві у задоволенні позову в частині заявлених вимог про визнання протиправними та скасування висновку від 06.04.2015 №14/7/17-00 та уточнення до висновку від 29.04.2015 №452/10/17-00 (а.с. 30-32).

Відповідач 2 Закарпатська митниця ДФС заперечила проти позову в частині вимог, які стосуються наказу митниці від 08.05.2015 № 483-о (а.с. 14-16). У поданому письмовому запереченні вказує, що оскаржуваний наказ Закарпатської митниці ДФС від 08.05.2015 № 483-о «Про звільнення ОСОБА_2В.» було видано у зв'язку із отриманням висновку ДПІ у Виноградівському районі, яким встановлено, що позивачем у декларації про майно, доходи, витрати і зобовязання фінансового характеру за 2014 рік вказано недостовірні відомості щодо наявності майна, набутого за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону № 1682-VII, які не відповідають наявній податковій інформації про нерухоме майно позивача, а саме: у розділі ІІІ не відображено нерухоме майно будівля сушарки ЛСТ - 400, яка знаходиться за адресою: с.Чепа, вул. Миру, буд. б\н.

В судовому засіданні позивач та його представник змінені позовні вимоги підтримали повністю, крім того надали суду рішення Виноградівського районного суду Закарпатської області від 15.06.2015 у цивільній справі № 299/1584/15-ц, яке набуло законної сили 25.06.2015 року та згідно якого визнано недійсним з моменту вчинення договір дарування будівлі сушарки ЛСТ-400 укладений між ОСОБА_5, ОСОБА_6 з однієї сторони та ОСОБА_2 з другої сторони, від 20.06.2007 року, посвідчений приватним нотаріусом Виноградівського нотаріального округу ОСОБА_7 та зареєстрований в реєстрі за № 2172 та договір дарування земельної ділянки, укладений між ОСОБА_6 з однієї сторони та ОСОБА_2 з другої сторони, від 20.06.2007 року, посвідчений приватним нотаріусом Виноградівського нотаріального округу ОСОБА_7 та зареєстрований в реєстрі за № 2170 (а.с. 39-40), а також надали витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 40976746 від 21.07.2015 року відносно обєкту нерухомого майна, а саме будівлі сушарки ЛСТ - 400, яка знаходиться за адресою: с.Чепа, вул. Миру, буд. б\н, згідно якого позивач не значиться власником зазначеного майна. Відтак, з огляду на обставини встановлені судовим рішенням у цивільній справі, яке набрало законної сили, позивач та його представник просили позовні вимоги задовольнити.

Відповідач 1 - державна податкова інспекція у Виноградівському районі ГУ ДФС у Закарпатській області, не забезпечив явку в судове засідання належним чином уповноваженого представника, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений вчасно та належним чином у відповідності до вимог ст. 38 КАС України (а.с. 62), про причини неявки суд не повідомив, відтак суд у відповідності до ч. 4 ст. 128 КАС України розглянув справу у його відсутності, на підставі наявних у матеріалах справи доказів.

Представник відповідача 2 - Закарпатської митниці ДФС в судовому засіданні проти заявлених позовних вимог заперечив та просив суд у їх задоволенні відмовити з мотивів наведених в письмовому запереченні.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача та його представника, представника відповідача 2 - Закарпатської митниці ДФС, всебічно та повно зясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення уточненого позову виходячи з наступного.

Наказом Закарпатської митниці ДФС від 30.01.2015 року №151-о позивача було переведено на посаду державного інспектора відділу митного оформлення № 2 митного поста «Лужанка» Закарпатської митниці ДФС (а.с. 17).

14.04.2015 року Закарпатською митницею отримано, надісланий листом ДПІ у Виноградівському районі ГУ ДФС у Закарпатській області від 06.04.2015 №14/7/17-00, висновок про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини пятої статті 5 Закону № 1682-VII, стосовно позивача ОСОБА_2 (а.с. 18).

Як вбачається з даного висновку, ДПІ у Виноградівському районі за результатами перевірки встановила, що позивачем у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2014 рік вказано недостовірні відомості щодо наявності майна, набутого за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону № 1682-VII, які не відповідають наявній податковій інформації про рухоме майно позивача, а саме у розділі ІІІ не зазначено будівлю сушарки ЛСТ-400, яка знаходиться за адресою: с.Чепа, вул. Миру, буд. б\н., крім того, у даному висновку зазначено, що за результатами перевірки з урахуванням письмового пояснення та підтвердних документів ОСОБА_2, встановлено що вартість майна, вказаного ним у декларації про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру за 2014 рік, набутого за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону України «Про очищення влади», відповідає наявній податковій інформації про доходи, отримані ОСОБА_2 із законних джерел.

У звязку з тим, що зміст висновку не містив вказівки про те, яким чином при його підготовці було враховано надане позивачем пояснення щодо будівлі сушарки, а також у зв`язку із тим, що висновок вказував на невідповідність інформації щодо рухомого майна, посилаючись при цьому на нерухоме майно, Закарпатська митниця листом від 15.04.2015 року № 07-70-03-1-04-32/3513 звернулась до ДПІ у Виноградівському районі ГУ ДФС у Закарпатській області із клопотанням щодо уточнення результатів перевірки та надання висновку, який би забезпечив прийняття митницею рішення відповідно до критеріїв законності, обґрунтованості, добросовісності, розсудливості, рівності перед законом та права особи на участь у процесі прийняття рішень (а.с. 19).

У відповідь на вказаний лист ДПІ у Виноградівському районі ГУ ДФС у Закарпатській області надіслала на адресу Закарпатської митниці ДФС уточнений висновок про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини пятої статті 5 Закону № 1682-VII, стосовно позивача. від 29.04.2015 №452/10/17-00 стосовно позивача (а.с. 20).

Згідно вказаного уточненого висновку, ДПІ у Виноградівському районі за результатами додатково проведеної перевірки встановлено що позивачем у декларації про майно, доходи, витрати і зобовязання фінансового характеру за 2014 рік вказано недостовірні відомості щодо наявності майна, набутого за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону № 1682-VII, які не відповідають наявній податковій інформації про нерухоме майно позивача, а саме: у розділі ІІІ не відображено нерухоме майно будівля сушарки ЛСТ - 400, яка знаходиться за адресою: с.Чепа, вул. Миру, буд. б\н.

На підставі отриманого висновку ДПІ у Виноградівському районі Закарпатською митницею було видано оскаржуваний наказ від 08.05.2015 року № 483-о «Про звільнення ОСОБА_2В.» (а.с. 42).

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, ОСОБА_5 звернувся до Виноградівського районного суду Закарпатської області із позовною заявою до ОСОБА_2 про визнання договорів дарування недійсними, і за наслідками розгляду даного спору, судом винесено рішення від 15.06.2015 у справі № 299/1584/15-ц, яке набрало законної сили 25.06.2015 року та яким визнано недійсними з моменту вчинення договір дарування будівлі сушарки ЛСТ-400 укладений між ОСОБА_5, ОСОБА_6 з однієї сторони та ОСОБА_2 з другої сторони, від 20.06.2007 року, посвідчений приватним нотаріусом Виноградівського нотаріального округу ОСОБА_7 та зареєстрований в реєстрі за № 2172 та договір дарування земельної ділянки, укладений між ОСОБА_6 з однієї сторони та ОСОБА_2 з другої сторони, від 20.06.2007 року, посвідчений приватним нотаріусом Виноградівського нотаріального округу ОСОБА_7 та зареєстрований в реєстрі за № 2170 (а.с. 39-40).

Згідно ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до ст. 216 Цивільного кодексу України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Так, згідно ст. 1 Закону України «Про очищення влади» очищення влади (люстрація) - це встановлена цим Законом або рішенням суду заборона окремим фізичним особам обіймати певні посади (перебувати на службі) в органах державної влади та органах місцевого самоврядування. Очищення влади (люстрація) здійснюється з метою недопущення до участі в управлінні державними справами осіб, які своїми рішеннями, діями чи бездіяльністю здійснювали заходи (та/або сприяли їх здійсненню), спрямовані на узурпацію влади Президентом України ОСОБА_8, підрив основ національної безпеки і оборони України або протиправне порушення прав і свобод людини, і ґрунтується на принципах: верховенства права та законності; відкритості, прозорості та публічності; презумпції невинуватості; індивідуальної відповідальності; гapaнтування права на захист.

Згідно ч.3 ст.1 Закону № 1682-VII, протягом 10 років з дня набрання чинності цим Законом посади, щодо яких здійснюється очищення влади (люстрація), не можуть обіймати особи, зазначені у частинах першій, другій, четвертій та восьмій статті 3 цього Закону.

Згідно ч.8 ст.3 Закону № 1682-VII, заборона, передбачена частиною третьою статті 1 цього Закону, застосовується до осіб, перевірка стосовно яких встановила недостовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав), зазначених у поданих ними за попередній рік деклараціях про майно, доходи, витрати і зобовязання фінансового характеру, складених за формою, що встановлена Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції", та/або невідповідність вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) в їх деклараціях, набутого (набутих) за час перебування на посадах, визначених пунктами 1-10 частини першої статті 2 цього Закону, доходам, отриманим із законних джерел.

Відповідно до ч.14 ст. 5 Закону № 1682-VII, керівник органу, передбачений частиною четвертою цієї статті, на підставі висновку про результати перевірки, яким встановлено недостовірність відомостей, визначених пунктами 1 та/або 2 частини пятої цієї статті, не пізніше ніж на третій день з дня отримання такого висновку, керуючись положеннями частини третьої або четвертої статті 1 цього Закону, звільняє таку особу із займаної посади або не пізніше ніж на третій день з дня його отримання надсилає такий висновок керівнику органу (органу), до повноважень якого належить звільнення та ініціювання звільнення з посади особи, стосовно якої було здійснено перевірку, для її звільнення з посади у встановленому законом порядку не пізніше ніж на десятий день з дня отримання висновку.

Статтею 5 Закону № 1682-VII встановлено порядок проведення перевірки, достовірності відомостей щодо наявності майна (майнових прав) та відповідності вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації про майно, доходи, витрати і зобовязання фінансового характеру, поданій особою за минулий рік за формою, що встановлена Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції" (далі - декларація), набутого (набутих) за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 ч.1 ст. 2 цього Закону, доходам, отриманим із законних джерел.

Частиною 10 вказаної ст. 5 Закону № 1682-VII, передбачено надання пояснень у разі встановлення за результатами перевірки недостовірності задекларованих відомостей. Письмове пояснення особи, стосовно якої проводиться перевірка є обовязковими для розгляду та врахування відповідним органом при підготовці висновку про перевірку.

Порядок проведення перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону № 1682-VII ", затверджений наказом Міністерства фінансів України від 03.11.2014 року N 1100 (далі Порядок).

Вказаний порядок визначає процедуру проведення органами Державної фіскальної служби України перевірки достовірності відомостей, визначених п. 2 ч.5 ст. 5 Закону України "Про очищення влади" , зазначених особами, перелік яких наведено у пунктах 1 - 11 частини першої статті 2 Закону України "Про очищення влади", у деклараціях про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за минулий рік, за формою, встановленою Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції".

Згідно п. 3 зазначеного Порядку загальний алгоритм проведення органами Державної фіскальної служби України перевірки включає такі складові: 1) отримання від керівника відповідного органу, передбаченого частиною четвертою статті 5 Закону, запиту про проведення перевірки достовірності відомостей щодо особи, стосовно якої проводиться перевірка, а також копії декларації цієї особи; 2) одержання у разі необхідності та в межах повноважень, визначених Податковим кодексом України, від державних органів, органів місцевого самоврядування, банків, інших юридичних осіб публічного права, а також платників податків інформації, копій підтвердних документів, які стосуються відомостей, зазначених у декларації, у тому числі копії трудової книжки особи, стосовно якої проводиться перевірка; 3) проведення перевірки, що фактично полягає в: аналізі наявної в контролюючого органу податкової інформації щодо доходів, отриманих особою, стосовно якої проводиться перевірка, з метою з'ясування джерел їх отримання, в тому числі щодо повноти їх відображення в декларації; порівнянні відомостей про вказане в декларації майно (майнові права), набуте (набуті) особою, стосовно якої проводиться перевірка, за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1 - 10 частини першої статті 2 Закону, з наявною в контролюючого органу податковою інформацією про майно (майнові права) такої особи з метою з'ясування достовірності відомостей щодо його (їх) наявності; порівняльному аналізі наявної інформації з метою з'ясування відповідності вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації, набутого (набутих) особою, стосовно якої проводиться перевірка, за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1 - 10 частини першої статті 2 Закону, доходам, отриманим із законних джерел; 4) повідомлення особі, стосовно якої проводиться перевірка, про виявлення перевіркою всіх недостовірностей та/або невідповідностей; 5) одержання від особи, стосовно якої проводиться перевірка, письмового пояснення та підтвердних документів щодо виявлених перевіркою недостовірностей та/або невідповідностей з метою обов'язкового їх розгляду та врахування при підготовці висновку про перевірку; 6) підготовка висновку про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону України "Про очищення влади", за встановленою формою (далі - висновок про результати перевірки) та надсилання його відповідному органу, від якого отримано запит про перевірку та копію декларації особи, стосовно якої проводилася перевірка.

Згідно п.4 Порядку при перевірці контролюючим органом використовується інформація, надана особою, стосовно якої проводиться перевірка.

Згідно п.8 Порядку у розділі III декларації перевірці підлягають достовірність відомостей щодо наявності нерухомого майна, вказаного у декларації, набутого особою, стосовно якої проводиться перевірка, за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1 - 10 частини першої статті 2 Закону, наявній податковій інформації про нерухоме майно такої особи. При перевірці даних про нерухоме майно, вказаних особою, стосовно якої проводиться перевірка, у розділі III декларації, враховується зазначена такою особою в декларації інформація щодо перебування такого нерухомого майна або його частини у власності, в оренді чи на іншому праві користування (у разі зазначення такої інформації декларантом).

Для перевірки інформації про нерухоме майно використовуються дані, що надходять від суб'єктів інформаційних відносин: відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, отримані відповідно до законодавства, - про виникнення, перехід чи припинення речових прав на нерухоме майно; Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру - про набуті до 01 січня 2013 року речові права на земельні ділянки; платників податків - фізичних осіб - про об'єкти нерухомого майна, зазначені в податковій декларації про майновий стан і доходи, а також наявна податкова інформація про нерухоме майно, одержана з інших джерел.

Згідно п.12 Порядку у разі встановлення за результатами перевірки недостовірностей та/або невідповідностей у будь-якому з розділів декларації контролюючий орган, повідомляє особу щодо якої проводиться перевірка з метою отримання пояснень причин виникнення недостовірностей та/або невідповідностей та копій документів, які підтверджують зазначені у декларації відомості. Особа, стосовно якої проводиться перевірка, не пізніше ніж на п'ятнадцятий робочий день з дня отримання нею відповідного повідомлення надає письмове пояснення за такими фактами та підтвердні документи, які є обов'язковими для розгляду та врахування відповідним контролюючим органом при підготовці висновку про результати перевірки.

Таким чином, приймаючи до уваги те, що судовим рішенням у цивільній справі, яке набрало законної сили визнано недійсними з моменту вчинення договір дарування будівлі сушарки ЛСТ-400 укладений між ОСОБА_5, ОСОБА_6 з однієї сторони та ОСОБА_2 з другої сторони, від 20.06.2007 року, посвідчений приватним нотаріусом Виноградівського нотаріального округу ОСОБА_7 та зареєстрований в реєстрі за № 2172 та договір дарування земельної ділянки, укладений між ОСОБА_6 з однієї сторони та ОСОБА_2 з другої сторони, від 20.06.2007 року, посвідчений приватним нотаріусом Виноградівського нотаріального округу ОСОБА_7 та зареєстрований в реєстрі за № 2170, то суд приходить до висновку, що вказані правочини, відповідно до положень ст. 216 ЦК України, не створюють правові наслідки, які мають значення для встановлення достовірності декларування позивачем відомостей, щодо наявності майна (майнових прав) саме щодо цього майна, що в свою чергу вказує на протиправність оскаржуваних висновків податкового органу і як наслідок виданого на їх підставі наказу про звільнення позивача.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що згідно Закону № 1682-VII заходи з очищення влади (люстрації) здійснюються на підставі визначених статтею 3 Закону критеріїв, за умови відповідності яким до особи можуть бути застосовані такі заборони.

Водночас, підтвердження законності джерел набуття доходів та відповідність вартості майна (майнових прав) цим доходам виключає застосування заборони, передбаченої частиною третьою статті 1 Закону України № 1682, відповідно до критерію, передбаченого частиною восьмою статті 3 Закону України № 1682, в зв'язку з тим що застосування такої заборони можливо при встановленні перевіркою недостовірності відомостей щодо наявності майна (майнових прав), зазначених у поданих ними за попередній рік деклараціях про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру, складених за формою, що встановлена Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції", та/або невідповідності вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) в їх деклараціях, у разі, якщо таке майно (майнові права) було набуте (набуті) за час перебування на посадах, визначених пунктами 1-10 частини першої статті 2 цього Закону, за відсутності підтвердження законних джерел набуття доходів.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, сторонами не заперечується та обставина, що вартість майна вказана позивачем у декларації про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру за 2014 рік, набутого за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону України «Про очищення влади», відповідає наявній податковій інформації про доходи, отримані ОСОБА_2 із законних джерел.

Згідно ст. 235 Кодексу законів про працю України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік.

Згідно з абз. 5 п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24 грудня 1999 року «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», при задоволенні вимог про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян (податків з доходів фізичних осіб) є відповідно обовязком роботодавця та працівника, суд визначає суму без утримання цього податку й інших обов'язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.

Основним нормативно-правовим актом, що визначає порядок розрахунку заробітної плати за час вимушеного прогулу є Постанова Кабінету Міністрів України №100 від 08 лютого 1995 року «Про затвердження Порядку розрахунку середньої заробітної плати» (далі Порядок №100).

Відповідно до п.2 Порядку № 100, середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.

П.8 розділу 4 вказаного Порядку передбачено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

З довідки-розрахунку від 08.09.2015 року № 07-70-05/35-459 про середню заробітну плату ОСОБА_2 (а.с. 66) вбачається, що середньомісячна заробітна плата позивача становить 3724,10 грн., а середньогодинна заробітна плата 22,30 грн.

Згідно листа Міністерства праці та соціальної політики України від 09.09.2014 р. № 10196/0/14-14/13 «Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2015 рік» норма тривалості робочого часу при 40-годинному робочому тижні за період з 09.05.2015 по 10.09.2015 складає 680 год., а саме: з 09 по 31 травня 112 год., в червні 160 год., в липні 184 год., в серпні 160 год., з 01 по 10 вересня 64 год. Загальна сума заробітної плати за час вимушеного прогулу позивача за період з 09.05.2015 по 10.09.2015 становить: 22,30 грн. х 680 год = 15 164.00 (пятнадцять тисяч сто шістдесят чотири грн. 00 коп.) грн.

Згідно пункту 32 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» при присудженні оплати за час вимушеного прогулу зараховується заробіток за місцем нової роботи (одержана допомога по тимчасовій непрацездатності, вихідна допомога, середній заробіток на період працевлаштування, допомога по безробіттю), який працівник мав у цей час.

Судом встановлено, що позивач протягом періоду вимушеного прогулу в іншому місці не працював, заробітну плату та соціальну допомогу по безробіттю не отримував, що підтверджується записами в трудовій книжці ОСОБА_2 (а.с. 5-8) та листом відповіддю Виноградівського районного центру зайнятості від 09.07.2015 року № 838-02 (а.с. 54).

Враховуючи зазначене, сума середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу становить 15 164.00 (пятнадцять тисяч сто шістдесят чотири грн. 00 коп.) грн.

Відповідно до статті 19 Конституції України державні органи повинні діяти тільки на підставах, у межах повноважень та у спосіб, які передбачені Конституцією України та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Зважаючи на вказані норми Закону, враховуючи обставини, встановлені судом, суд приходить до висновку про підставність заявлених позовних вимог та необхідність їх задоволення.

Відповідно до частини 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Оскільки відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір» позивач звільнений від сплати судового збору за подання даного позову, судові витрати (судовий збір), відповідно до ст. 94 КАС України, стягненню з відповідача не підлягають.

Згідно з пунктами 2, 3 частини 1 статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України негайно виконуються постанови суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць та поновлення на посаді у відносинах публічної служби.

Керуючись ст.ст. 160, 161, 163, 254, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Уточнений позов ОСОБА_2 до державної податкової інспекції у Виноградівському районі ГУ ДФС у Закарпатській області, Закарпатської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування висновків про результати перевірки, наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати висновок ДПІ у Виноградівському районі ГУ ДФС у Закарпатській області про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини пятої статті 5 Закону України «Про очищення влади» від 06.04.2015 №14/7/17-00 та уточнений висновок ДПІ у Виноградівському районі ГУ ДФС у Закарпатській області про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини пятої статті 5 Закону України «Про очищення влади» від 29.04.2015 №452/10/17-00.

Визнати протиправним та скасувати наказ Закарпатської митниці ДФС від 08.05.2015 №483-о «Про звільнення ОСОБА_2В.».

Поновити ОСОБА_2 з 09.05.2015 на займаній до звільнення посаді державного інспектора відділу митного оформлення №2 митного поста «Лужанка» Закарпатської митниці ДФС.

Зобов`язати Закарпатську митницю ДФС нарахувати та виплатити ОСОБА_2 заробітну плати за весь час вимушеного прогулу, з 09.05.2015 року по 10.09.2015року у розмірі 15164,00 (пятнадцять тисяч сто шістдесят чотири грн. 00 коп.) грн., із утриманням з цієї суми обов'язкових податків та зборів до Державного бюджету України. Допустити негайне виконання судового рішення в частині поновлення ОСОБА_2 на роботі та виплаті заробітної плати за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

СуддяОСОБА_9