Ухвала суду № 51849097, 07.09.2015, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без розгляду

07 вересня 2015 року 810/4507/15

Суддя Київського окружного адміністративного суду Василенко Г.Ю., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Білоцерківського МВ (з обслуговування міста Біла Церква та Білоцерківського району) ГУ МВС України в Київській області про визнання незаконними протоколу та акту,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Білоцерківський МВ (з обслуговування міста Біла Церква та Білоцерківського району) ГУМВС України в Київській області ,, в якому просить: визнати незаконним протокол № 1 засідання кадрової комісії Білоцерківського міського відділу (з обслуговування міста Біла Церква та Білоцерківського району) ГУ МВС України в Київській області від 21 лютого 2015 року; визнати незаконним акт від 21 лютого 2015 року, складеного в тому, що в кабінеті начальника ОСОБА_1 було запропоновано три рівнозначні посади.

Відповідно до положень частини другої статті 107 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду чи відмови у відкритті провадження у справі.

Вирішуючи питання про відкриття провадження в адміністративній справі, суд виходить з такого.

В силу положень частини першої статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною 3 статті 99 КАС України встановлено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.

Так, строки звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Строк в один місяць визнано законодавцем достатнім для того, щоб особа, яка вважає, що її права, свободи чи інтереси порушено, визначилася, чи буде вона звертатися до суду із позовом щодо питань, які виникли під час проходження служби.

Крім цього, початок строку визначено альтернативно - це день, коли особа або дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права.

Тому, при визначенні початку цього строку суд зясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльність), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивач просить визнати незаконним протокол № 1 засідання кадрової комісії від 21 лютого 2015 року та акт від 21 лютого 2015 року.

Про дані рішення, як зазначає у заяві позивач, він дізнався 03 червня 2015 року під час розгляду адміністративної справи, проте з даною позовною заявою позивач звернувся до Київського окружного адміністративного суду лише у 04 вересня 2015 року.

Враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку, що позивач звернувся до суду із порушенням строку на звернення до суду, визначеного статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України.

Жодних заяв чи клопотань про визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними, як і будь-яких причин пропуску строку на звернення до суду, які перешкоджали позивачеві його зверненню, починаючи з червня 2015 року, матеріали даної справи не містять.

Статтею 100 Кодексу адміністративного судочинства України визначено правові наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду. Так, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

В силу положень частини другої статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява може бути залишена без розгляду на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання.

Разом з цим, залишення адміністративного позову без розгляду на даній стадії не позбавляє позивача права на повторне звернення до адміністративного суду після усунення підстав, з яких позовна заява була залишена без розгляду.

Керуючись статтями 99, 100, 106, 107, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Білоцерківського МВ (з обслуговування міста Біла Церква та Білоцерківського району) ГУ МВС України в Київській області про визнання незаконними протоколу та акту - залишити без розгляду.

2. Копію ухвали разом із позовною заявою та доданими до неї матеріалами, - надіслати позивачу.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Василенко Г.Ю.