Постанова № 51849068, 01.09.2015, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 вересня 2015 року справа № 810/3757/15

Суддя Київського окружного адміністративного суду Брагіна О.Є.,

при секретарі судового засідання Сакевич Ж.В.;

за участю:

представника позивача ОСОБА_1 (довіреність № 94 від 07.08.2015 р.),

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Переяслав-Хмельницького районного споживчого товариства Київської області до заступника начальника відділу державної виконавчої служби Переяслав-Хмельницького міськрайонного управління юстиції у Київській області про визнання протиправною та скасування постанови,

в с т а н о в и в:

до суду звернулось Переяслав-Хмельницьке РСТ із позовом до заступника начальника відділу ДВС Переяслав-Хмельницького МРУЮ ОСОБА_2 про визнання протиправною та скасування постанови від 07.08.2015 р. № 41156470 про накладення штрафу за невиконання вимог державного виконавця по примусовому виконанню наказу від 08.05.2015 року № 911/323/15 Господарського суду Київської області.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що постанова є незаконною, оскільки винесена із порушенням вимог Закону України «Про виконавче провадження» в частині строків та підстав для її винесення.

У судове засідання зявився представник позивача, представник відповідача у судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, клопотань про розгляд справи за його відсутності не надавав.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав заявлені вимоги з підстав, викладених у позовній заяві та додатково пояснив, що просить скасувати постанову про накладення штрафу від 07.08.2015 р., оскільки вона була винесена на підставі акту від 27.07.2015 р., який складено у робочому кабінеті державного виконавця за відсутності сторін виконавчого провадження № 48156470.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши представлені документи, надавши їм відповідної правової оцінки, суд вважає, що заявлені вимоги не підлягають задоволенню, з огляду на таке:

16.07.2015 р., заступником начальника відділу ДВС Переяслав-Хмельницького МРУЮ ОСОБА_2 було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 48156470 з примусового виконання наказу Господарського суду Київської області № 911/323/15 від 08.05.2015 р. про зобовязання Переяслав-Хмельницького районного споживчого товариства письмово проінформувати Київську обласну спілку споживчих товариств про кількісні та вартісні зміни в складі основних засобів, в тому числі І групи пооб'єктно за 2012, 2013 та 10 місяців 2014 року Переяслав-Хмельницького районного споживчого товариства, та встановлено строк на самостійне виконання боржником рішення суду до 24.07.2015 р. Постанова державного виконавця була отримана позивачем 21.07.2015 р.

27.07.2015 р., відповідачем було направлено на адресу Переяслав-Хмельницького РСТ вимогу про письмове інформування Київської обласної спілки споживчих товариств про кількісні та вартісні зміни в складі основних засобів, в тому числі І групи пооб'єктно за 2012, 2013 та 10 місяців 2014 року Переяслав-Хмельницького районного споживчого товариства та надання до відділу ДВС Переяслав-Хмельницького МРУЮ в термін до 05.08.2015 р. документального підтвердження виконання рішення суду та попереджено позивача про адміністративну та кримінальну відповідальність у разі невиконання вимог державного виконавця. Вимога позивачем була отримана 30.07.2015 р.

27.07.2015 р., заступником начальника відділу ДВС Переяслав-Хмельницького МРУЮ ОСОБА_2 було складено акт про відсутність документального підтвердження самостійного виконання боржником рішення суду, на підставі якого відповідачем було винесено постанову від 27.07.2015 р. про накладення штрафу на боржника в сумі 680 грн.

У встановлений постановою про відкриття виконавчого провадження строк, вимоги державного виконавця боржником повторно не були виконані, про що відповідачем складено акт від 07.08.2015 р., який став підставою винесення постанови від 07.08.2015 р. про застосування штрафних санкцій у розмірі 1360 грн. за невиконання його вимог по примусовому виконанню наказу господарського суду.

Надаючи правової оцінки відносинам, що склалися між сторонами, суд звертає увагу на наступне:

відповідно до ст. 1 Закону "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 року №606-ХІV з змінами і доповненнями (далі - Закон №606-ХІV), завданням державної виконавчої служби є своєчасне, повне і неупереджене примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб). Згідно із даним Законом, примусове виконання рішень у порядку, передбаченому законом, покладається на державних виконавців районних, міських (міст обласного значення), районних у містах відділів державної виконавчої служби, якими є начальник, заступник начальника, старший державний виконавець, державний виконавець районного, міського (міста обласного значення), районного у місті відділу державної виконавчої служби.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, також визначені Законом №606-ХІV.

Згідно ч. 2 ст. 25 Закону №606-ХІV, державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

Копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові, - ч.5 ст. 25 Закону №606 у відповідності до ч. 1 ст. 31 Закону № 606 у певний спосіб, зокрема, копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження шляхом надсилання адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до ст. 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Порядок виконання рішень, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, регламентовано главою 7 Закону №606-ХІV.

Відповідно до ст. 75 Закону №606-ХІV, після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше ніж на наступний день після закінчення строку, встановленого частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення.

У разі невиконання зазначених вимог без поважних причин державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону і не пізніше п'яти робочих днів з дня його накладення повторно перевіряє стан виконання рішення.

У разі якщо виконати рішення без участі боржника неможливо, державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону та вносить подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом, після чого виносить постанову про закінчення виконавчого провадження, яка затверджується начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, і повертає виконавчий документ до суду чи іншого органу (посадової особи), що його видав.

Статтею 89 Закону №606-ХІV передбачено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на посадових осіб - від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на боржника - юридичну особу - від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин державний виконавець у тому ж порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до правоохоронних органів з поданням (повідомленням) про притягнення боржника до кримінальної відповідальності відповідно до закону.

Проаналізувавши норми чинного законодавства та співставивши їх з наявними матеріалами справи, суд зазначає наступне:

у встановлені державним виконавцем строки вимоги постанови про відкриття виконавчого провадження від 16.07.2015 р. та постанови про накладення штрафу від 27.07.2015 р. боржником виконані не були. Пояснюючи причини невиконання рішення суду позивач зазначив, що 06.08.2015 р. державному виконавцю було подано заяву № 93 про зупинення виконавчого провадження у звязку із поданням апеляційної скарги на рішення господарського суду від 10.03.2015 р. та поданням до господарського суду Київської області заяви про відстрочку виконання рішення.

Підстави, за наявності яких державний виконавець має право зупинити виконавче провадження, визначені ст. 38 Закону №606-ХІV: 1) у разі звернення державного виконавця до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про роз'яснення рішення, що підлягає виконанню, про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення чи зміну способу і порядку виконання; 2) прохання боржника, який проводить строкову службу Збройних Сил України чи інших передбачених законом військових формувань, якщо рішення неможливо виконати без його участі; 3) у разі перебування боржника на лікуванні у стаціонарному лікувальному закладі, якщо рішення неможливо виконати без його участі; 4) у разі оголошення розшуку боржника - фізичної особи, транспортних засобів боржника або розшуку дитини; 5) за заявою стягувача у разі його перебування у відпустці за межами населеного пункту, де він проживає.

Статтею 121 ГПК передбачено, що при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання, про що виносить відповідну ухвалу. Надання судом, який видав виконавчий документ, відстрочки виконання рішення, є підставою для зупинення виконавчого провадження відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження».

Право на зупинення виконання судового рішення, яке набрало законної сили, відповідно до ст. 121-1 ГПК має суд касаційної інстанції, про що виносить відповідну ухвалу.

Крім того, із буквального змісту постанови державного виконавця, ним виконується наказ господарського суду, тому оскарження рішення, на підставі якого виданий виконавчий документ, не є перешкодою для здійснення виконавчого провадження.

Чинним законодавством не передбачені такі підстави для зупинення виконавчого провадження, як подання апеляційної скарги на рішення господарського суду, на виконання якого видано наказ, чи заяви про відстрочку виконання рішення стороною виконавчого провадження, окрім ухвали суду, який видав виконавчий документ, або ухвали суду касаційної інстанції про зупинення виконання судового рішення, яке набрало законної сили, до закінчення його перегляду в порядку касації. Зупинення виконавчого провадження можливе, якщо із заявою про роз'яснення рішення, що підлягає виконанню, про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення чи зміну способу і порядку виконання до суду звертається державний виконавець, а не сторони виконавчого провадження. Рішення про зупинення виконавчого провадження приймає державний виконавець.

Суд відкидає доводи позивача стосовно недотримання строку державним виконавцем при винесенні постанов про накладення штрафів від 27.07.2015 р. та від 07.08.2015 р. Відповідно до ч. 1 ст. 75 Закону №606-ХІV, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше ніж на наступний день після закінчення строку, встановленого частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення. Як вбачається із матеріалів справи, відповідачем було встановлено строк для самостійного виконання боржником судового рішення до 24.07.2015 р. Наступного робочого дня, 27.07.2015 р., державним виконавцем було здійснено перевірку виконання рішення, про що було складено акт. У відповідності до вимог ч. 2 ст. 75 Закону №606-ХІV відповідач на підставі згаданого акту виніс постанову, якою наклав на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону та мав право не пізніше п'яти робочих днів з дня його накладення повторно перевірити стан виконання рішення. Оскільки вказана постанова була отримана боржником 30.07.2015 р., пятиденний термін повторної перевірки виконання сплив 06.08.2015 р. Повторна перевірка виконання боржником рішення суду була здійснена державним виконавцем 07.08.2015 р. із дотриманням строків, встановлених Законом України «Про виконавче провадження».

Стосовно тверджень позивача щодо допущених державним виконавцем порушень при складанні акту, суд зазначає:

Законом України «Про виконавче провадження» не визначено процедури здійснення державним виконавцем перевірки самостійного виконання рішення боржником у відповідності до ст. 75, передбачено лише, що підставою для накладення штрафу є факт невиконання боржником вимоги постанови державного виконавця. Таким чином, винесення державним виконавцем постанови про накладення штрафу за невиконання рішення суду згідно виконавчого листа повинно відбуватись за умови наявності ознак такого невиконання, які мають бути встановлені під час перевірки стану виконання боржником рішення суду за яким відкрито виконавче провадження. Подібні факти невиконання можуть бути зафіксовані у відповідному акті, який складається державним виконавцем.

Пунктом 1.5.2 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 р. №512/5 визначено, що акт - документ, який підтверджує певні встановлені факти або події. Текст акта складається з реквізитів виконавчого документа із зазначенням суті проведених дій; за зведеним виконавчим провадженням - повного найменування (прізвища, імені та по батькові) боржника та дати об'єднання виконавчих проваджень у зведене, а також вступної і констатуючої частин. У вступній частині зазначаються назва акта, дата і місце його складання, посада, прізвище, ім'я, по батькові державного виконавця, підстава для складання акта, перелічуються особи, що були присутні під час його складання, із зазначенням їхнього статусу у виконавчому провадженні, місця проживання (місцезнаходження), посад, інших наявних даних, зазначається кількість аркушів, на яких складено акт. У констатуючій частині викладаються мета і завдання складання акта, суть і характер проведених виконавчих дій, встановлені факти, події, а також у разі потреби висновки і пропозиції. У кінці акта (перед підписами) зазначаються відомості про кількість примірників акта та кому вони надаються (надсилаються). Акт підписується всіма особами, які брали участь у його складанні. У разі відмови від підписання сторін чи інших осіб, що були присутні при складанні акта, про це робиться відмітка в акті. Відмітка «від підпису відмовився» проставляється напроти імені особи, яка відмовилася від підпису, та засвідчується підписами інших осіб, які були присутніми під час складання акта. До акта можуть вноситись також інші відомості, Законом України «Про виконавче провадження», Інструкцією та іншими нормативно-правовими актами.

Постановою про відкриття виконавчого провадження від 16.07.2015 р. № 48156470 та вимогою державного виконавця від 27.07.2015 р. було передбачено обовязок боржника самостійно виконати рішення суду та надати до відділу ДВС Переяслав-Хмельницького МРУЮ документальне підтвердження факту виконання до 24.07.2015 р. Таким чином, перевірка виконання боржником рішення суду в розумінні ст. 75 Закону України «Про виконавче провадження» була здійснена державним виконавцем шляхом встановлення факту ненадходження до відділу ДВС Переяслав-Хмельницького МРУЮ документів, що підтверджують таке виконання, про що відповідачем було складено акт.

Із матеріалів позовної заяви вбачається, що акт державного виконавця від 27.07.2015 р. був складений у присутності двох понятих із дотриманням вимог, передбачених п. 1.5.2 Інструкції з організації примусового виконання рішень.

Підсумовуючи аналіз відносин, які склалися між сторонами, суд звертає увагу, що предметом розгляду адміністративних справ, є, зокрема визначення законності рішень (дій або бездіяльності) субєктів владних повноважень. Виходячи із завдань адміністративного судочинства України суди перевіряють прийняті рішення (дії, бездіяльність) щодо дотримання субєктом владних повноважень наданих повноважень та способу їх прийняття, відповідності рішення Конституції та законам України; з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); а також встановлюють фактори неупередженості; добросовісності; розсудливості при їх прийнятті, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; тощо.

Отже предметом дослідження суду є дії відповідача на предмет їх відповідності нормам чинного законодавства.

Суд вважає, що зібрані у справі докази дають підстави вважати, що дії відповідача із винесення оскаржуваної постанови відповідають нормам чинного законодавства, а сама постанова винесена обґрунтовано та з урахуванням всіх обставин, які мають значення для прийняття подібного рішення.

Виходячи із вищевикладеного та, керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

У задоволенні адміністративного позову, - відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Брагіна О.Є.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 04 вересня 2015 р.