Постанова № 51847202, 12.05.2015, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2015 року Справа № 808/2413/15 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Сіпаки А.В.

при секретарі Горбовій І.С.

за участю:

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжі адміністративну справу

за позовом публічного акціонерного товариства «Запоріжкокс»

до Заводського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції

про визнання дій протиправними

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства ЗАПОРІЖКОКС до Заводського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції, в якій позивач просить суд:

- визнати неправомірними дії Заводського відділу Державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції щодо направлення на адресу позивача постанов від 14.04.2015 ВП №47089005 про стягнення з Позивача виконавчого збору у розмірі 49665,02 грн. та витрат на проведення виконавчих дій у сумі 200, 00 грн. при примусовому виконанні наказу №908/951/15-г від 30.03.2015, з порушенням строку, встановленого ч.8 ст.28, ч.5 ст.41 Закону України Про виконавче провадження;

- визнати неправомірними дії Заводського відділу Державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції щодо списання в межах виконавчого провадження грошових коштів з поточного рахунку Позивача № 2600962491641, відкритого у ПАТ ПУМБ без доведення до відома позивача постанов від 14.04.2015 ВП №47089005 про стягнення з позивача виконавчого збору у розмірі 49665,02 грн. та витрат на проведення виконавчих дій у сумі 200, 00 грн. при примусовому виконанні наказу №908/951/15-г від 30.03.2015.

Позов обґрунтовано тим, що позивач вважає дії Заводського відділу Державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції щодо направлення на адресу Позивача постанов від 14.04.2015 ВП №47089005 про стягнення з Позивача виконавчого збору у розмірі 49665,02 грн. та витрат на проведення виконавчих дій у сумі 200,00 грн. при примусовому виконанні наказу №908/951/15-г від 30.03.2015, з порушенням строку, встановленого ч.8 ст.28, ч.5 ст.41 Закону України Про виконавче провадження, а також дії щодо списання в межах виконавчого провадження грошових коштів з поточного рахунку Позивача без доведення до відома Позивача вказаних постанов державного виконавця, є неправомірними.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав в повному обсязі, просив позовні вимоги задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні позов заперечив. Суду пояснив, що державний виконавець діяв на підставі чинного законодавства та в межах своїх повноважень. Суду пояснив, що 02.04.2015 на адресу відділу до виконання надійшов наказ 908/951/15-г виданий Господарським районним судом Запорізької області про стягнення заборгованості з ПАТ Запоріжкокс на користь ТОВ «Донбаська індустріальна компанія» в сумі 496650,24 грн.

Керуючись статтями 17, 19, 20, 25 ЗУ Про виконавче провадження державним виконавцем 03.04.2015 було відкрито виконавче провадження № 47089005, та направлено постанови про відкриття за вих. №4973 від 03.04.2015 (про що є відповідний запис у книзі вихідної кореспонденції та копії реєстрів відправки відповідно до ст. 31 ЗУ Про виконавче провадження).

Відповідно до повідомлення про вручення яке було повернуто на адресу відділу, постанови про відкриття були отримані боржником 06.04.2015.

В постановах про відкриття боржнику було надано строк для самостійного виконання рішення суду та надання підтверджуючих документів щодо виконання рішення суду у строк до 10.04.2015.

14.04.2015 на виконання ст. 28 ЗУ Про виконавче провадження державним виконавцем було винесено постанови про стягнення виконавчого збору та витрат.

Копії постанов про стягнення виконавчого збору та витрат було направлено на адресу боржника простою кореспонденцією відповідно до ст. 31 ЗУ Про виконавче провадження за вих. № 5906, 5905, 5903, 5904 про що є відповідний запис у книзі вихідної кореспонденції.

Відповідно до посадової інструкції спеціаліста II категорії Заводського ВДВС Запорізького МУЮ, спеціаліст II категорії разом зі спеціалістом І категорії відповідає за вихідну кореспонденцію Відділу (п.2.6) відповідно до розпорядження Заступника начальника Відділу відповідальною особою за відправку вихідної кореспонденції підготовленої державним виконавцем відповідає спеціаліст II категорії відділу. Отже державним виконавцем не здійснюється безпосередня відправка поштової кореспонденції.

Також відповідач зазначив, що у п. 3 постанов про відкриття виконавчого провадження за зазначеними виконавчими документами, Боржника було повідомлено що у випадку не виконання рішення у строк наданий для самостійного виконання, рішення суду буде примусово виконано зі стягненням з боржника виконавчого збору та витрат, отже боржник був повідомлений про наслідки не виконання рішення суду у самостійному порядку.

Вважає позовні вимоги необґрунтованими та просить у задоволенні позову відмовити.

Розглянувши матеріали адміністративного позову, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до наступних висновків.

Суд встановив, що ТОВ «Донбаська індустріальна компанія» звернулось до Господарського суду Запорізької області про стягнення з ПАТ ЗАПОРІЖКОКС заборгованості суми основного боргу у розмірі 480000 грн., 6912 грн. - пені та 9738,24 грн. - судового збору.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 11.03.2015 у справі №908/951/15-г позовні вимоги TOB «Донбаська індустріальна компанія» були задоволені у повному обсязі та стягнуто з ПАТ ЗАПОРІЖКОКС суму основного боргу у розмірі 480000 грн., 6912 грн. - пені та 9738,24 грн. - судового збору. Всього 496650,24 грн.

На виконання вказаного рішення від 11.03.2015 Господарським судом Запорізької області був виданий відповідний наказ №908/951/15-г, який надійшов для виконання до Заводського відділу Державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції.

03.04.2015 головним держаним виконавцем ОСОБА_3 була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження.

Листом від 03.04.2015 Відповідачем були направлені, що підтверджується штемпелем поштамту, проставленим на конверті, Постанова про відкриття виконавчого провадження від 03.04.2015 ВП № 47089005, супровідний лист №4973 від 03.04.2015 та, відповідно, були отримані ПАТ ЗАПОРІЖКОКС 06.04.2015, що підтверджується вхідним штемпелем відділу адміністративно-господарських операцій №438 від 06.04.2015.

Відповідно до зазначеної постанови від 03.04.2015 було зазначено про необхідність Позивачу самостійно виконати та надати підтвердження виконання у строк до 10.04.2015.

Позивачем сума боргу у загальному розмірі 496 650,24 грн. не була сплачена у встановлений строк.

Відповідач листом від 17.04.2015 надіслав на адресу ПАТ ПУМБ (69035, м.Запоріжжя, вул. 40 років Радянської України, 57) платіжну вимогу №69 від 14.04.2015 на загальну суму 638 041,15 грн. (отримана банківською установою 20.04.2015, що підтверджується штемпелем №115/1213/08), про що зазначеною банківською установою було повідомлено Позивача 20.04.2015 шляхом факсимільного зв'язку. У графі Призначення платежу платіжної вимоги №69 від 14.04.2015 було зазначено наступне: На підставі наказу №908/951/15-г від 30.03.2015 та наказу №908/444/15-г від 16.03.2015 видані Господарським судом Запорізької області.

Однак, відповідно до наказу №908/951/15-г від 30.03.2015, який був виданий Господарським судом Запорізької області на підставі рішення від 11.03.2015, з ПАТ ЗАПОРІЖКОКС підлягала стягненню загальна сума у розмірі 496 650,24 грн. (складалася з основного боргу у розмірі 480 000,00 грн., 6 912,00 грн. - пені та 9 738,24 грн. - судового збору).

Супровідним листом від 14.04.2015 відповідачем 21.04.2015, що підтверджується штемпелем поштамту, що проставлений на отриманому конверті, на адресу Позивача були направлені наступні документи виконавчого провадження, які були отримані Позивачем 22.04.2015, а саме:

- Постанова від 14.04.2015 ВП №47089005 про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 49 665,02 грн. при примусовому виконанні наказу №908/951/15-г від 30.03.2015;

- Постанова від 14.04.2015 ВП №47089005 про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дії у сумі 200,00 грн. при примусовому виконанні наказу №908/951/15-г від 30.03.2015.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закон України "Про виконавче провадження" №606-XIV від 21.04.1999р. (далі - Закон України №606-XIV).

Так, статтею 1 Закону України №606-XIV визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Відповідно до ч.2 ст.25 Закону України №606-XIV державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

Згідно з ч.1 ст.27 Закону України №606-XIV у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

За загальним правилом ч.1 ст.28 Закону України №606-XIV у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом.

Відповідно до ч.8 ст.28 Закону України Про виконавче провадження постанова про стягнення виконавчого збору надсилається боржнику не пізніше наступного робочого дня після її винесення.

Також, частиною 5 статті 41 зазначеного закону постанова про стягнення з боржника витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій надсилається боржнику не пізніше наступного робочого дня після дати її винесення.

Враховуючи положення ч. 1 ст.31 Закону, постанови про стягнення з Позивача виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дії від 14.04.2015 при примусовому виконанні наказу №908/951/15-г від 30.03.2015, повинні бути направленні на адресу ПАТ ЗАПОРІЖКОКС не пізніше 15.04.2015. Однак, як зазначалося, вказані постанови були направлені на адресу Відповідачем за місцезнаходженням Позивача 21.04.2015 та отримані 22.04.2015, що підтверджується поставленим вхідним штемпелем відділу адміністративно - господарських операцій №530 та №531 від 22.04.2015.

Таким чином суд приходить до висновку, що відповідачем всупереч вимогам Закону України «Про виконавче провадження» несвоєчасно направлені постанови про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій та про стягнення з боржника виконавчого збору, а тому в цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню.

Стосовно позовних вимог щодо визнання неправомірними дії Заводського відділу Державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції щодо списання в межах виконавчого провадження грошових коштів з поточного рахунку Позивача № 2600962491641, відкритого у ПАТ ПУМБ без доведення до відома позивача постанов від 14.04.2015 ВП №47089005 про стягнення з позивача виконавчого збору у розмірі 49665,02 грн. та витрат на проведення виконавчих дій у сумі 200, 00 грн. при примусовому виконанні наказу №908/951/15-г від 30.03.2015 слід зазначити наступне.

Права і обов'язки державного виконавця визначені у статті 11 Закону України "Про виконавче провадження".

За змістом цієї норми державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, зокрема, вправі накладати арешт на майно боржника, передавати його на зберігання та реалізовувати його в установленому законом порядку.

Підставою для відкриття державним виконавцем виконавчого провадження є, зокрема, заява стягувача про примусове виконання рішення (пункт 1 частина перша статті 19 цього Закону).

За змістом пункту 1 частини першої статті 32 Закону України "Про виконавче провадження" заходом примусового виконання судових рішень є звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають у інших осіб або належать боржникові від інших осіб.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 52 звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах.

Судом встановлено, що позивачем заборгованість за рішенням Господарського суду Запорізької області у строк встановлений в постанові про відкриття виконавчого провадження своєчасно погашена не була.

За таких обставин суд вважає правомірними дії державного виконавця щодо вжиття заходів примусового виконання, а саме списання грошових коштів в межах виконавчого провадження з поточного рахунку позивача, як першочерговим заходом примусового виконання судового рішення, а тому в цій частині позовних вимог слід відмовити, оскільки відповідач діяв у межах та у спосіб визначений чинним законодавством.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадови особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 158-163, 186 КАС України, Законом України «Про виконавче провадження», суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов публічного акціонерного товариства «Запоріжкокс» до Заводського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції про визнання дій протиправними задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії Заводського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції щодо несвоєчасного направлення на адресу публічного акціонерного товариства «Запоріжкокс» постанов від 14.04.2015 ВП № 47089005 про стягнення з публічного акціонерного товариства «Запоріжкокс» виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій при примусовому виконанні наказу № 908/951/15-г.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету на користь публічного акціонерного товариства «Запоріжкокс» (ЄДРПОУ 00191224) суму судового збору у розмірі 109 грн. 62 коп. (сто девять гривень шістдесят дві копійки).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя А.В. Сіпака