ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 серпня 2015 року Справа № 808/3866/15 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Нечипуренка О.М., за участю секретаря Резніченко А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи
за позовною заявою: ОСОБА_1
до відповідачів: 1. Шевченківського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції
2. Головного державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції ОСОБА_2
третя особа: ОСОБА_3
про: визнання протиправними дій та скасування постанов, -
за участі представників сторін:
від позивача - ОСОБА_1 (паспорт серії ь СА № 334556 від 06.02.1997)
ОСОБА_4 (договір від 17.08.2015)
від відповідача-1 - ОСОБА_2 (довіреність № 14 від 04.06.2015)
від відповідача-2 - ОСОБА_2 (посвідчення №579 від 17.12.2014)
третя особа - ОСОБА_3 (паспорт серії СА № 282081 від 17.09.1996)
ВСТАНОВИВ:
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Шевченківського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції та Головного державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції ОСОБА_2, за участі у якості третьої особи ОСОБА_3 про визнання протиправними дій відповідача-2 щодо неналежного повідомлення позивача про відкриття виконавчого провадження, винесення постанови про стягнення виконавчого збору, а також скасування постанов про відкриття виконавчого провадження та стягнення виконавчого збору.
Ухвалою суду від 20.07.2015 відкрито провадження у адміністративній справі №808/3866/15 та призначено попереднє засідання 30.07.2015. В судовому засіданні 30.07.2015, за клопотанням позивача закінчено попереднє засідання та справу призначено до судового розгляду на 30.07.2015. Ухвалою від 30.07.2015 провадження у справі зупинено на підставі п.4 ч.2 ст.156 КАС України, для надання додаткових доказів до 17.08.2015.
В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги та з підстав, викладених у позовній заяві, просив задовольнити їх у повному обсязі.
В обґрунтування позовних вимог, зазначав, що не отримавши у встановлений законодавством строк постанови про відкриття провадження, він фактично був позбавлений можливості скористатися правами, наданими абз. 2 ч. 2 ст. 25 Закону України "Про виконавче провадження".
Невиконання державним виконавцем вимог ст. 19 Конституції України, ст. ст. 6, 25, 31 Закону України "Про виконавче провадження" призвело до незаконного винесення постанов про стягнення з нього виконавчого збору та незаконного винесення постанов про відкриття виконавчого провадження про стягнення з боржника виконавчого збору у сумі 740 грн. та стягнення витрат на проведення виконавчих дій у сумі 206 грн. 98 коп.
Представник відповідача -1, Відповідач -2 позов не визнав. Заперечуючи проти позову зазначив, що копії постанов направлено сторонам виконавчого провадження за вих. № 6087/14, 6089/14, 6088/14 та 6090/14 простою кореспонденцією згідно реєстру від 29.04.2015, у зв'язку із відсутністю у відділі достатньої кількості поштової марочної продукції та значною кількістю вихідної кореспонденції.
При винесені постанов про стягнення з боржника виконавчого збору та стягнення витрат виконавчого провадження та виведенні їх в окреме виконавче провадження, державний виконавець керувався ст. 27, 28, 50 Закону України "Про виконавче провадження" та п.3.7.1 та п. 3.7.4. Інструкції з організації примусового виконання рішень, які чітко регламентують його дії при здійсненні виконавчого провадження.
Законодавством не передбачено обов'язок державного виконавця впевнитись в отриманні боржником постанови про відкриття виконавчого провадження, але обов'язок щодо початку примусового виконання рішення та винесення постанови про стягнення виконавчого збору чітко визначений ст.ст. 27, 28 ЗУ "Про виконавче провадження" та п.3.7.1 та Інструкції з організації примусового виконання рішень.
Представник третьої особи проти позову заперечував та підтримав позицію відповідачів.
Відповідно до ст.160 КАС України в судовому засіданні 17.08.2015 сторонам проголошено вступну та резолютивну частину постанови та оголошено про час виготовлення постанови у повному обсязі.
Відповідно до ст. 41 КАС України, у судовому засіданні здійснювалось повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів, а саме: комплексу "Камертон".
Проаналізувавши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд вважає, позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного:
Відповідно до ст.9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Підставами для визнання незаконними (нечинними) актів в судовому порядку є невідповідність їх вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів фізичної особи, підприємства чи організації - позивача у справі.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 3 Закону України "Про виконавче провадження", примусове виконання рішень державною виконавчою службою здійснюється на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. Відповідно до цього Закону, державною виконавчою службою підлягають виконанню такі виконавчі документи: виконавчі листи, що видаються судами, та накази господарських судів, у т.ч. на підставі рішень третейського суду; ухвали, постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних та кримінальних справах у випадках, передбачених законом; судові накази; виконавчі написи нотаріусів.
Частиною 2 ст. 4 Закону України "Про державну виконавчу службу" визначено, що державний виконавець є представником влади і здійснює примусове виконання судових рішень, постановлених іменем України, та рішень інших органів (посадових осіб), виконання яких покладено на державну виконавчу службу, у порядку, передбаченому законом.
Згідно із ч. 1 ст. 5 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.
Він здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом.
За приписами ст. 24 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження. Відповідно до вимог ч. 2 цією норми, державний виконавець у 3-денний строк з дня надходження до нього виконавчого документу виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.
Як свідчать матеріали справи, 21.04.2015 до Шевченківського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції за заявою ОСОБА_3 надійшли два Виконавчі листи № 336/2702/14-ц виданих 23.09.2014 р. Шевченківським районним судом м. Запоріжжя, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 1414,91 грн. та 7400,00 грн. До виконавчих документів додані ухвали від 01.12.2015 р. та від 10.04.2015 р. про внесення до виконавчих листів доповнення.
23.04.2015 головним державним виконавцем Харченко О.Г. винесено постанови про відкриття виконавчого провадження № 47347050 та № 47347249 з ідентифікатором для доступу до Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень, за адресою в мережі Інтернет та боржнику надано строк до семи днів з моменту винесення постанови для самостійного виконання рішення, а саме до 29.04.2015 р., про що зазначено у постановах.
Одночасно з відкриттям виконавчих проваджень за заявою стягувача у відповідності ст.25 закону України "про виконавче провадження" винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборон и на його відчуження.
Згідно з ч. 2 ст. 24 Закону України "Про виконавче провадження", в постанові про відкриття виконавчого провадження державний виконавець встановлює строк для добровільного виконання рішення, який не може перевищувати 7 днів.
Відповідно до ч. 5 ст. 24 Закону України "Про виконавче провадження", копія постанови про відкриття виконавчого провадження не пізніше наступного дня надсилається стягувачу, боржнику та органу (посадовій особі), який видав виконавчий документ.
За приписами ст.ст. 25, 28 Закону України "Про виконавче провадження" у разі невиконання боржником рішення у строк, встановлений для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір.
Стаття 30 вказаного Закону визначає, що державний виконавець, починаючи виконувати рішення, повинен пересвідчитися, чи отримано боржником копія постанови про відкриття виконавчого провадження і чи здійснені ним дії, спрямовані на добровільне виконання рішення.
Натомість, як вбачається з матеріалів справи та пояснень відповідача, у зв'язку із відсутністю фінансування у 2015 році витрат на відправку рекомендованої кореспонденції постанови направлено сторонам виконавчого провадження за вих. № 6087/14, 6089/14, 6088/14 та -6090/14 простою кореспонденцією згідно реєстру від 29.04.2015
Оскільки боржник несвоєчасно одержав постанову про відкриття виконавчого провадження, внаслідок чого він був позбавлений можливості виконання виконавчого документа в визначений строк, 30.04.2015 державним виконавцем керуючись ст.35 Закону України "Про виконавче провадження" винесено постанови про відкладення провадження виконавчих дій до 18.05.2015, копії яких направлено сторонам виконавчого провадження за вих. № 6575/14 та 6576/14 (реєстр відправки від 05.05.2015).
30.04.2015 керуючись ст. 33 Закону України "Про виконавче провадження", державним виконавцем об'єднано виконавчі провадження у зведене виконавче провадження № 47647873, про що винесено відповідно постанови.
22.06.2015 до відділу ДВС надійшла заява стягувача у якій він, у відповідності п.5 ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження", повідомив державного виконавця про сплату боржником на адресу стягувача 7400 грн. 04.06.2015 та зазначив, що грошові кошти в розмірі 1414,91 грн. станом на 22.06.2015 не було сплачено.
Відповідно до ст. 28 Закону України "Про виконавче провадження", у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню чи поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом.
23.06.2015 державним виконавцем винесено постанову про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій, копію якої направлено боржнику за вих. № 9099/14.
23.06.2015 державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № 47347249 у зв'язку з фактичним виконанням рішення суду але виконавчий збір та витрати виконавчого провадження не стгнуті, копію якої направлено сторонам та до Шевченківського суду за вих.№ 9098/14. Виконавче провадження № 47347249 виведено із складу зведеного виконавчого провадження № 47647873 у відповідності ст. 33 ЗУ "Про виконавче провадження", про що винесено відповідну постанову.
25.06.2015 головним державним виконавцем Харченко О.Г. відкрито виконавче провадження № 47967490 про стягнення з боржника виконавчого збору виконавче провадження № 47967538 про стягнення витрат на проведення виконавчих дій виведених в окремі виконавче провадження.
Тобто, відповідачем порушений передбачений Законом України "Про виконавче провадження" порядок і направлення постанов і стягнення виконавчого збору, а, відтак, постанова про відкриття виконавчого провадження та постанова про стягнення виконавчого збору винесена безпідставно, в порушення приписів Закону України "Про виконавче провадження України" і підлягає скасуванню.
Відповідно до ч. 1 ст. 181 КАС України, учасники виконавчого провадження мають право звернутись до суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їх права, свободи чи інтереси.
Суд також бере до уваги, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією (та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною 1 ст. 11 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно із ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Зважаючи на викладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та задовольняє їх у повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Керуючись ст. ст. 94, 158, 160, 162, 163, 167, 181 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.
Визнати неправомірними дії Головного державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції ОСОБА_2 щодо неналежного повідомлення позивача про відкриття виконавчого провадження та винесення постанов про відкриття виконавчого провадження і про стягнення виконавчого збору.
Визнати неправомірними та скасувати постанови Головного державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції ОСОБА_2 про відкриття виконавчого провадження і стягнення виконавчого збору.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 (69120, м. Запоріжжя, вул. Мікояна,14/74) судові витрати у розмірі 73,08 грн. (сімдесят три гривні 08 коп.)
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції
Суддя О.М. Нечипуренко
Судове рішення № 51847181, Запорізький окружний адміністративний суд було прийнято 17.08.2015. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 808/3866/15. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: