Постанова № 51846914, 18.08.2015, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 серпня 2015 року Справа № 808/3102/15 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Калашник Ю.В. за участю представника відповідача ОСОБА_1, розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Запорізької митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування карток відмови та рішень про коригування митної вартості,

ВСТАНОВИВ:

10.06.2015 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (далі позивач) до Запорізької митниці Державної фіскальної служби (далі - відповідач), в якому позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати картку відмови № 112050000/2015/00068 від 20.02.2015 та рішення про коригування митної вартості № 112050000/2015/000038/1 від 20.02.2015;

- визнати протиправним та скасувати картку відмови № 112050000/2015/00123 від 24.03.2015 та рішення про коригування митної вартості № 112050000/2015/000060/1 від 24.03.2015.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відмова у прийнятті заявленої митної вартості не була обґрунтована у відповідності до вимог ч. 6 ст. 54 МК України. Вказує, що 20.02.2015 та 23.03.2015 до митного посту «Запоріжжя-Центральний» позивачем були подані для митного оформлення митні декларації на товар винограду сушеного без кісточок в кількості 80мт за ціною 1600дол. США за тону та Арахіс сирий в ядрах розміром 55/60 сорту болд в кількості 76 МТ за ціною 1270,00 доларів США за тону відповідно.

Митна вартість вказаного товару визначена підприємцем за ціною господарської операції. Проте, митний орган дійшов висновку, що документи, які надані до митного оформлення товару, не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості та містять розбіжності, які, як вважає підприємець, були відсутні. Вказує, що підставою для виникнення сумнівів у правильності заявленої декларантом митної вартості в рішеннях зазначена наявна у митного органу інформації щодо митної вартості подібних товарів, разом з тим, така підстава для відмови в митному оформлені відсутня серед переліку виключних підстав, передбачених ч. 6 ст. 54 МК України. Стверджує, що відповідно до ч. 8 ст. 55 МК України підприємцем надані всі додаткові документи та відомості, які підтверджують правильність числового визначення митної вартості декларантом за першим методом (за ціною угоди). Тому, позивач вважає, що відмовляючи у застосуванні митної вартості, заявленої декларантом, відповідач діяв всупереч чинному законодавству України з питань митної справи, застосовуючи формальний підхід, без аналізу поданих документів.

18.08.2015 представник позивача у судове засідання не зявився, до суду надав клопотання про розгляд справи без його участі. Позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Від представника відповідача ОСОБА_1 надійшла заява про розгляд справи у порядку письмового провадження, проти задоволення позовних вимог заперечує у повному обсязі, з підстав зазначених у письмових запереченнях, зокрема зазначає, що при перевірці правильності визначення митної вартості товару, згідно вимог ст. 53 МК України, митниця дійшла висновку, що документи, які надані до митного оформлення товару не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості та містять розбіжності. З огляду на це, декларанту була пред'явлена письмова вимога щодо необхідності подання додаткових документів для підтвердження митної вартості товарів. Вказує, що оскільки документи не були подані в повному обсязі, митну вартість товару, що імпортуються, визначено із застосуванням резервного методу, згідно наявної у органу доходів і зборів інформації, з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами й положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ). Так, враховуючи вимоги ч. 2 ст. 59 МК України, митницею використана наявна в органу Міндоходів і зборів інформація щодо раніше визнаних органами митниці митних вартостей. З урахуванням вищезазначеного просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Керуючись приписами статей 41, 128 КАС України суд розглянув справу на підставі наявних доказів в порядку письмового провадження, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Розглянувши матеріали та зясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

12.07.2013 між Позивачем та компанією Anita Gida San ve Dis Ticaret LTD Co, Туреччина (продавець) укладено контракт № 5 відповідно до якого, продавець зобов'язувався поставити, а покупець прийняти та оплатити товар: виноград сушений без кісточок. Умова поставки товару - CIF, ОСОБА_3 (Інкотермс 2010). Вантажовідправник Ebrahim Babei Trading Co.Іран.

На виконання зазначеного контракту сторони уклали специфікацію № 9 від 26.11.2014, якою визначили поставку винограду сушеного без кісточок в кількості 80мт за ціною 1600дол.США/мт.

20.02.2015 до митного посту «Запоріжжя-Центральний» позивачем була подана митна декларація № 112050000/2015/002387 на товар - виноград сушений без кісточок, митну вартість якого позивач визначив за ціною контракту.

На підтвердження обґрунтованості заявленої у декларації митної вартості товару позивачем подано митному органу: контракт № 5 від 12.07.2013; специфікація № 9 від 26.11.2014; угоди №3,4 від 01.12.2014, угода №5 від 27.01.2015, рахунок-фактура (інвойс) UK014-P04-02KGA від 26.11.2015; коносамент ARKIST0000147193 від 05.02.2015; СMR 276266,276271 від 17.02.2015; пакувальний лист б/н від 04.07.2013; платіжне доручення № 009 від 03.02.2015; платіжне доручення № 7 від 17.12.2014; бухгалтерська виписка №27 від 11.02.2015, страховий поліс №93/1008/1442 від 18.01.2015, фіто санітарний сертифікат №93:5:556956 від 18.01.2015, сертифікат походження товару № 1821501210007 від 21.01.2015, сертифікат якості б/н від 18.01.2015, фумігаційний сертифікат №16-2 від 18.01.2015, платіжне доручення що підтверджує сплату митних платежів №75 від 19.02.2015.

При перевірці правильності визначення митної вартості товару, Запорізька митниця дійшла висновку, що документи, які надані для оформлення товару, не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості товару та містять розбіжності:

- наявні розбіжності в інформації щодо призначення платежу в платіжному дорученні №7 від 17.12.2014 а саме, в платіжному дорученні № 7 від 17.12.2014 відсутні відомості про інвойс, за яким здійснюється передплата.

- згідно пункту 3.3 контракту № 5 від 12.07.2012 відправником товару є EBRAHIM BABAEI TRADING CO, проте відправником товару за CMR № 276266 від 17.02.2015, та за CMR № 276271 від 17.02.2015 та за коносаментом № ARKIST0000147193 від 05.02.2015 є Anita Gida San ve Dis Ticaret Ltd. що суперечить умовам контракту та не дає змоги однозначно ідентифікувати поставку;

- в страховому полісі № 93/1008/1442 від 18.01.2005 відсутні будь-які відомості про продавця товару.

- згідно загальноприйнятої світової практики прайс-лист має містити інформацію щодо умов продажу товару, зокрема: умови платежу, термін поставки, а також має містити число (дату), з якого зазначені ціни вводяться в дію. На вимогу надати прайс-лист виробника товару декларантом було надано прайс - лист продавця за листопад 2014 року в якому відсутні умови платежу за товар та термін поставки.

- висновок ЗТПП №ОИ-49 від 12.02.2015 не містить інформації щодо умов поставки, тобто однозначно визначити на яких умовах, згідно ІНКОТЕРМС, сформована ринкова ціна не має можливості.

У відповідності до ст. 53 МК України, 20.02.2015 декларанту була пред'явлена письмова вимога щодо необхідності подання додаткових документів для підтвердження митної вартості товарів, а саме: каталоги, специфікації, прейскуранти (прас-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; інші документи для підтвердження митної вартості за бажанням декларанта.

20.02.2015 декларантом додатково надано: прас-лист виробника товару за листопад 2014 року. (у даному прас-листі вказані умови поставки, умови оплати та строк дії даного прас-листа); копії митної декларації країни відправлення від 18.01.2015 № 75626Е; висновок Запорізької ТПП №ОИ-49 від 12.02.2015; комерційна пропозиція іншого виробника від 18.11.2014; комерційна пропозиція іншого виробника від 25.11.2014; комерційна пропозиція іншого виробника від 26.11.2014.

Незважаючи на подані документи Запорізькою митницею відмовлено в митному оформленні та прийнято рішення про визначення митної вартості за резервним методом, згідно вимог ст. 59 МК України № 112050000/2013/000734/1 від 20.02.2015.

Товар випущено у вільний обіг за МД № 112050000/2015/000038/1 від 20.02.2015.

Також судом встановлено, що 07.11.2013 між ФОП ОСОБА_3 (покупець) та компанією Jalarm Agri export (Індія, продавець), був укладений контракт № 49, відповідно до умов якого продавець зобовязується поставити, а покупець сплатити та прийняти товар походженням з Індії «арахіс сирий у ядрах».

Відповідно до базисних умов поставки (п.3.1.) відвантаження товару здійснюється товарними партіями згідно до умов укладених між сторонами специфікацій, в яких зазначається ціна за одиницю товару, умови оплати, вага. Такі специфікації є невідємною частиною контракту. Умови поставки товару CIF ОСОБА_3 (Інкотермс 2010).

14.01.2015 сторонами зазначеного вище контракту підписана Специфікація №5 відповідно до якої продавець зобовязується поставити, а покупець сплатити та прийняти товар індійського походженням:

Арахіс сирий в ядрах розміром 55/60 сорту болд в кількості 76 МТ за ціною 1270,00 доларів США за тонну.

Поставка здійснювалася на умовах CIF ОСОБА_3 (Інкотермс 2010). Загальна вартість товару за специфікацією 76 000,00 доларів США.

23.03.2015 до митного поста «Запоріжжя - центральний» Запорізької митниці Міндоходів декларантом позивача подана для митного оформлення зазначеного вище товару електронна митна декларація якій присвоєно № 112050000/2015/004186 на товар «арахіс сирий в ядрах розміром 50/60 сорту Bold, врожаю 2014 року, в кількості 76000кг (нетто) за ціною доларів США за тону»

На підтвердження обґрунтованості заявленої митної вартості товару позивачем до митної декларації № 112050000/2015/004186 від 23.03.2015 надані всі необхідні товаросупровідні та товаротранспортні документи на вантаж для підтвердження числового обрахунку заявленої митної вартості, відповідно до ч. 2 ст. 53 та ст. 335 МКУ, а саме: - картка обліку особи, яка здійснює операції з товарами від 17.10.2012 № 112/2012/0000126; міжнародні автомобільні накладні (CMR) № 318354 від 19.03.2015, № 318355 від 19.03.2015; коносамент (Bill of Landing) №566086108 від 11.02.2015;

- заява про відкриття документарного акредитива від 30.01.2015; лист 81/07-44 від 30.01.2015; лист 81/07-93 від 24.02.2015; платіжне доручення №008 від 30.01.2015; бухгалтерська виписка № 39 від 16.03.2015; інвойс JAE/D269/2014-2015 від 02.02.2015; пакувальний лист б/н від 02.02.2015; страховий поліс № 066281/21/14/10/70000167 від 04.02.2015; зовнішньоекономічний контракт №49 від 07.11.2013; специфікація №5 від 14.01.2015; угода № 4 від 01.12.2014; дозволи різних видів супутнього контролю; фіто санітарний сертифікат від 09.02.2015 №52РС643856; сертифікат про походження товару загальної форми б/н від 11.02.2015; сертифікат якості BHV/JB/14-15/00400 від 09.02.2015; фумігаційний сертифікат AMD/ALP/14 від 13.03.2015; платіжне доручення, що підтверджує сплату митних платежів №від 13.03.2015.

При перевірці правильності визначення митної вартості товару, Запорізька митниця дійшла висновку, що документи, які надані для оформлення товару, не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості товару та містять розбіжності:

- до митного оформлення надано лист від 24.02.2015 № 81/07-93 в якому зазначено, що 24.02.2015 банком здійснено платіж на суму 96520 дол/США., проте надане до митного оформлення платіжне доручення в іноземній валюті № 008 датується 30.01.2015;

- страховий поліс від 04.02.2015 № 066281/21/14/10/70000167 не містить жодних реквізитів особи, яка його видала.

Окрім того, в рішенні йдеться про те, що під час аналізу додатково наданих документів , що підтверджують заявлену митну вартість встановлено розбіжності:

- згідно загальноприйнятої світової практики прайс-лист має містити відомості, яких достатньо будь-якому покупцю для отримання інформації щодо умов продажу, а саме: термін поставки, посилання на контракт та специфікації. Натомість у наданому до митного оформлення прайс-листі за січень 2015 року б/н не має вищезазначеної інформації; у копії митної декларації країни відправлення від 04.11.2014 № 7612155 зазначено ціну товару на умовах FOB, натомість заявлена партія товару відповідно до специфікації від 14.01.2015 №5 до нього поставляється на умовах CIF ОСОБА_3;

- висновок Запорізької ТПП від 22.12.2014 №ОИ-784 містить середній рівень цін на подібну (аналогічну) продукцію за період з грудня по березень 2014 року без зазначення комерційних умов поставок «Інкотермс», відповідно до яких сформовано цінові пропозиції продавців, що не дає можливості обєктивно проаналізувати рівень цін;

- надані додатково комерційні пропозиції являють собою електронні повідомлення, витяги з електронної пошти, що не є документами, завіреними у відповідному порядку. Під час аналізу додатково наданих документів було встановлено, що надані документи містять пояснення деяких виявлених розбіжностей в первинно поданих документах проте не містять інформації, яка підтверджувала б числові значення складових митної вартості.

У відповідності до ст. 53 МК України, 23.03.2015 декларанту пред'явлена письмова вимога щодо необхідності подання додаткових документів для підтвердження митної вартості товарів, а саме: каталоги, специфікації, прейскуранти (прас-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; інші документи для підтвердження митної вартості за бажанням декларанта.

11.04.2015 позивачем додатково надано до митниці: прас-лист виробника товару за січень 2015 року; копію митної декларації країни відправлення: від 04.02.2014 № 7612155 висновок Запорізької ТПП №ОИ-124 від 19.03.2014; комерційна пропозиція від іншого виробника від 13.01.2015; комерційна пропозиція від іншого виробника від 15.01.2015; комерційна пропозиція від іншого виробника від 17.01.2015; цінова інформація на даний товар з інтернет ресурсу (www.zauba.com); інформація про стан обмінного курсу валют з офіційного джерела;цінова інформація на даний товар з інтернет ресурсу (www.nutsofmdia.com); лист про цінову інформацію на даний товар №46 від 24.03.2014.

Незважаючи на подані документи Запорізькою митницею 24.03.2015 відмовлено та прийнято рішення про визначення митної вартості за резервним методом, згідно вимог ст. 59 МК України № 112050000/2015/000060/1.

Товар було випущено у вільний обіг за електронною митною декларацією 112050000/2015/004354 від 25.03.2015.

Враховуючи викладене, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, справлянням митних платежів, регулюються положеннями Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI, який набув чинності з 01.06.2012.

Відповідно до статті 246 Митного кодексу України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

В силу приписів статті 318 Митного кодексу України митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Відповідно до статті 248 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення (стаття 257 МК України).

Статтями 49, 50 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Система визначення митної вартості товарів ґрунтується на загальних принципах митної оцінки, прийнятих у міжнародній практиці. Міжнародно-правовим стандартом, на який зорієнтоване українське митне законодавство, є угоди по застосуванню статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року (ГААТ).

Згідно з ч.2 статті VII ГААТ оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або аналогічного товару і не повинна базуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості.

Частинами четвертою та п'ятою статті 58 Митного кодексу України також передбачено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. При цьому, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.

Згідно із статтею 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом. При цьому, декларант зобов'язаний: заявляти митну вартість, визначену ним самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації (стаття 52 МК України).

Відповідно до статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за основним методом (тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції)) та другорядними: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); за резервним. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Статтею 53 Митного кодексу України встановлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

В силу частини п'ятої статті 53 Митного кодексу України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

З аналізу частин першої та другої статті 53 Митного кодексу України вбачається, що Митним кодексом передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Дана норма кореспондується з положеннями статті 318 Митного кодексу України, якою встановлено, що митний контроль має передбачати виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Це також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15.02.2011 № 3018-VI "Про внесення змін до Закону України "Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур", якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

Відповідно до статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Зокрема, статтею 58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.

Згідно з частинами четвертою та п'ятою статті 54 Митного кодексу України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний, зокрема, здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною третьою статті 53 Митного кодексу України передбачено, що в разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Аналіз положень частини третьої статті 53, частин першої, другої та п'ятої статті 54, статті 58 МК України дає підстави для висновку про те, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов'язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 МК України.

Митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, що пов'язують з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість, та витребувати від декларанта додаткові документи лише якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже такі вади не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.

Судом встановлено, що декларантом (позивачем у справі) для підтвердження обґрунтованості заявленої у деклараціях митної вартості товару №112050000/2015/002387 від 20.02.2015, № 112050000/2015/004186 від 23.03.2015 подані всі документи, передбачені ч 2 ст. 53 МК України.

Проте, при перевірці правильності визначення митної вартості товару, Запорізькою митницею встановлено, що документи, які надані до митного оформлення товару не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості та містять розбіжності.

При митному оформленні за ВМД 112050000/2015/002387 від 20.02.2015 в рішенні №112050000/2015/000038/1 Запорізькою митницею зазначені наступні розбіжності:

- розбіжності в інформації щодо призначення платежу в платіжному дорученні №7 від 17.12.2014, а саме: в платіжному дорученні № 7 від 17.12.2014 відсутні відомості про інвойс, за яким здійснюється передплата.

При цьому судом встановлено що позивачем на зауваження митниці про наявні розбіжності в платіжних дорученнях №7 від 17.12.2014 а саме: відсутні відомості про інвойс, слід зазначити, що платіжне доручення №7 від 17.12.2014 містить посилання на специфікацію №9 від 26.11.2014, якою передбачено порядок розрахунків надав лист-пояснення. В листі позивачем зазначено, що специфікація передбачає передоплату в розмірі 25600 дол. США, які згідно платіжного доручення №7 від 17.12.2014 були перераховані Продавцю. Остаточний розрахунок здійснений на підставі інвойсу №UK014-P04-02KGA від 26.11.2014 згідно платіжного доручення №009 від 03.02.2015, яке містить посилання як на специфікацію №9 від 26.11.2014, так і на інвойс №UK014-P04-02KGA від 26.11.2014. Таким чином, обидва платіжних доручення оформленні відповідно до умов укладеного контракту №5 від 12.07.2012 та підтверджують сплату за специфікацією №9 від 26.11.2014.

Також в рішенні зазначено, що згідно пункту 3.3 контракту № 5 від 12.07.2012 відправником товару є EBRAHIM BABAEI TRADING CO, проте відправником товару за CMR №276266 від 17.02.2015, та за CMR № 276271 від 17.02.2015 та за коносаментом № ARKIST0000147193 від 05.02.2015 є Anita Gida San ve Dis Ticaret Ltd, що суперечить умовам контракту та не дає змоги однозначно ідентифікувати поставку;

Судом встановлено що, відповідно до наданого позивачем контракту №5 від 12.07.2013 між позивачем та компанією Anita Gida San ve Dis Ticaret LTD Co, Туреччина (продавець) відповідно до якого, продавець зобов'язувався поставити, а покупець прийняти та оплатити товар: виноград сушений без кісточок. При цьому в контракті зазначено що вантажовідправником є компанія Ebrahim Babei Trading Co.Іран. Отже, відомості які містяться коносаменті та CMR, дають змогу ідентифікувати із тими, що стосуються поставляємого товару, відповідно до умов контракту №5 від 12.07.2012. При цьому ті розбіжності на які посилається митниця не впливають на формування вартості товару.

Також в рішенні зазначається, що в страховому полісі № 93/1008/1442 від 18.01.2005 відсутні будь-які відомості про продавця товару.

Судом встановлено, що оскільки товар поставлявся на умовах СIF до складу ціни товару було включено вартість страхування товару. Позивачем надана до митного оформлення копія страхового полісу із зазначенням вантажовідправника.

Всі документи, що підтверджують вартість фрахту та страхування до основного пакету документів, визначеного ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, додавались.

Згідно загальноприйнятої світової практики прайс-лист має містити інформацію щодо умов продажу товару, зокрема: умови платежу, термін поставки, а також має містити число (дату), з якого зазначені ціни вводяться в дію. На вимогу надати прайс-лист виробника товару декларантом було надано прайс-лист продавця за листопад 2014. в якому відсутні умови платежу за товар та термін поставки.

Судом встановлено, що в рішенні не зазначається підстав для витребування прайс-листа та не зазначено нормативного обґрунтування зазначення певних реквізитів, інформації.

Оскільки прайс-лист складається виробником у довільній формі вимоги відповідача прямо суперечать вимогам ст. 53 Митного кодексу України.

Також в рішенні зазначено, що висновок Запорізької торго-промислової палати України №ОИ-49 від 12.02.2015 не містить інформації щодо умов поставки, тобто однозначно визначити на яких умовах, згідно ІНКОТЕРМС, сформована ринкова ціна не має можливості.

Судом встановлено, що висновок ЗТПП №ОИ-49 від 12.02.2015 складено у довільній формі та містить цінову інформацію на імпортований позивачем товар.

Судом встановлено та не заперечується представником Запорізької митниці, що декларантом (позивачем у справі) для підтвердження обґрунтованості заявленої у декларації митної вартості товару № 112050000/2015/004186 від 23.03.2015 подані всі документи, передбачені ч 2 ст. 53 МК України.

Проте, при перевірці правильності визначення митної вартості товару, Запорізькою митницею встановлено, що документи, які надані до митного оформлення товару не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості та містять розбіжності.

При митному оформленні за ВМД 112050000/2015/004186 від 24.03.2015 в рішенні №112050000/2015/000060/1 Запорізькою митницею зазначені наступні розбіжності:

до митного оформлення надано лист від 24.02.2015 № 81/07-93 в якому зазначено, що 24.02.2015 банком здійснено платіж на суму 96520 доларів США, проте надане до митного оформлення платіжне доручення в іноземній валюті № 008 датується 30.01.2015;

Судом встановлено, що позивачем надано лист з поясненнями від ПАТ «КБ «Хрещатик» від 24.03.2015 №81/07-174 для усунення даної розбіжності. При цьому, відповідно до специфікації №5 від 14.01.2015 оплата здійснюється шляхом безвідкличного документарного непідтвердженого акредитиву.

Розрахунки шляхом акредитиву здійснюються на підставі «Уніфікованим правилам та звичаям для документарних акредитивів» в редакції 2007 року, публікація МТП № 600.

При цьому, позивачем в наданому листі поясненні зазначалося, що платіжне доручення №008 від 30.01.2015 дійсне протягом 30 календарних днів і подається під час відкриття акредитиву, а оплата банком здійснюється на підставі отримання повного пакету документів на даний товар.

В рішенні зазначено розбіжність щодо того, що страховий поліс від 04.02.2015 № 066281/21/14/10/70000167 не містить жодних реквізитів особи, яка його видала.

Судом встановлено, що при здійсненні митного оформлення позивачем надано титульний лист страхового поліса від 04.02.2015 №066281/21/14/10/70000167 на якому наявні реквізити страхової компанії.

Щодо розбіжності в якій зазначено, що згідно загальноприйнятої світової практики прайс - лист має містити відомості, яких достатньо будь-якому покупцю для отримання інформації щодо умов продажу, а саме: термін поставки, посилання на контракт та специфікації. Натомість у наданому до митного оформлення прайс-листі за січень 2015 року б/н не має вищезазначеної інформації;

Так, судом встановлено що прайс-лист є інформаційним документом. Наданий до митного оформлення прас-лист містить умови поставки, умови оплати та строк дії даного прас-листа.

У копії митної декларації країни відправлення від 04.11.2014 № 7612155 зазначено ціну товару на умовах FOB, натомість заявлена партія товару відповідно до специфікації від 14.01.2015 №5 до нього поставляється на умовах CIF ОСОБА_3;

Судом встановлено, що в листі-поясненні позивача міститься розрахунок ціни товару та відповідні пояснення. Також зазначено розрахунок вартості товару на умовах FOB у індійській валюті (INR) яка дорівнює 5826442,40 INR та вказаний курс індійської валюти (INR) до долара США на день оформлення декларації який становить 1USD = 61.30 INR. Також у декларації у графі Insurance вказана вартість страхування яка дорівнює 32 USD, та у графі Freight вказана вартість фрахту яка дорівнює 1440, доларів США . Таким чином додаючи до вартості товару на умовах FOB вартість страхування та вартість фрахту отримуємо вартість даної партії товару на умовах CIF. А саме: 5826442,40 INR/61.30 = 95048USD + 32 USD + 1440.00 USD = 96520 USD.

Щодо розбіжності про те, що висновок Запорізької ТПП від 22.12.2014 №ОИ-784 містить середній рівень цін на подібну (аналогічну) продукцію за період з грудня по березень 2014 року без зазначення комерційних умов поставок «Інкотермс», відповідно до яких сформовано цінові пропозиції продавців, що не дає можливості об'єктивно проаналізувати рівень цін судом встановлено, що висновок ЗТПП складено у довільній формі та наявна в ньому інформація дозволяє визначити середній рівень цін на продукцію, що проходила митне оформлення.

Щодо розбіжності про те, надані додатково комерційні пропозиції являють собою електронні повідомлення, витяги з електронної пошти, що не є документами, завіреними у відповідному порядку суд зазначає, що такі комерційні пропозиції є джерелом додаткової інформації та нормативних вимог щодо належного їх оформлення в оскаржуваному рішенні не міститься.

Отже, суд вважає за необхідне зазначити, що подані позивачем до митного оформлення документи повністю відповідали вимогам ч. 2 ст. 58 Митного кодексу України і не створювали підстав для виникнення у митниці обґрунтованих сумнівів відносно не підтвердження чи невизначеності кількісно і достовірно та/або відсутності хоча б однієї із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 53 МК України право органу доходів і зборів на висунення письмової вимоги про надання додаткових документів виникає лише у разі, коли у документах, поданих для митного оформлення згідно ч. 2ст. 53 МК України, наявні розбіжності, ознаки підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, наявні обґрунтовані підстави вважати, про наявність взаємозв'язку між продавцем і покупцем, який впливає на заявлену декларантом митну вартість.

У судовому засіданні представником відповідача відповідно до ст.71 КАС України не доведено наявність обставин, визначених ч. 3 ст. 53 МК України, для витребування додаткових документів.

Отже, витребування Запорізькою митницею додаткових документів здійснено за відсутності визначених законом правових підстав.

Тому, не подання, або подання декларантом додатково запитаних документів не в повному обсязі, не створює наразі для позивача негативних наслідків, оскільки разом із деклараціями митної вартості подані всі передбачені ч. 2 ст. 53 МК України документи, які давали змогу Запорізькій митниці достовірного та обґрунтовано визначити митну вартість товарів.

Крім того, ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості. Зазначений висновок зроблено у постанові Верховного Суду України від 11 вересня 2012 року (реєстраційний №26347525 в Єдиному державному реєстрі судових рішень).

Проте, слід зазначити, що не дивлячись на відсутність у митниці правових підстав для витребування у декларанта додаткових документів, позивачем були подані додаткові документи для підтвердження числового обрахунку заявленої митної вартості, а також письмові пояснення.

Вказані документи в повному обсязі виконують вимоги митниці щодо подання додаткових документів та висновків щодо ціни товару, проте вони не були прийняті до уваги. При цьому, в оскаржуваних рішеннях не наведено обґрунтування стосовно причин неприйняття митницею додаткових документів.

Згідно частини 6 статті 54 Митного кодексу України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до частини 1 статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування, що встановлено частинами першою, другою статті 55 МК України.

В оскаржуваних рішеннях зазначено, що митну вартість визначено за додатковим методом на підставі наявної у митного органу інформації.

Частина друга статті 64 МК України встановлює, що митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті (при застосуванні резервного методу), повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях. Відповідно до частини першої статті 33 МК України інформаційні ресурси митних органів складаються із відомостей, що містяться у документах, які надаються під час проведення митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів, та інших документах. Їх використання для здійснення митного контролю обумовлене МК України.

Проте, за загальним правилом формально інший рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення, сам по собі не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

Приймаючи оскаржувані рішення про коригування митної вартості Запорізькою митницею у графі 33 спірних рішень, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, не надано пояснень щодо зроблених коригувань на обсягів партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та не зазначена докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Частиною 3 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи те, що під час розгляду справи по суті встановлено судом відсутність у митниці правових підстав для надсилання декларанту письмових вимог щодо подання додаткових документів, та достатність поданих позивачем документів для митного оформлення товару, а відповідач всупереч встановленому частиною другою статті 71 КАС України обов'язку не надав суду достатніх і беззаперечних доказів правомірності прийняття рішень про коригування митної вартості товарів, то рішення Запорізької митниці Міндоходів про коригування митної вартості №11205000/2015/00038/1 від 20.02.2015, №11205000/2015/00060/1 від 24.03.2015 слід визнати протиправними та скасувати.

У зв'язку з протиправністю винесених рішень про коригування митної вартості, суд приходить до висновку про необхідність скасування карток відмови в прийнятті митної декларації № 112050000/2015/00068, № 112050000/2015/000123.

Відповідно до ч. 3 ст. 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійсненні позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 7-12, 14, 86, 158-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Адіністративний позов задовольнити.

2.Визнати протиправним та скасувати картку відмови Запорізької митниці Державної фіскальної служби № 112050000/2015/00068 від 20.02.2015 та рішення про коригування митної вартості Запорізької митниці Державної фіскальної служби № 112050000/2015/000038/1 від 20.02.2015.

3.Визнати протиправним та скасувати картку відмови Запорізької митниці Державної фіскальної служби № 112050000/2015/00123 від 24.03.2015 та рішення про коригування митної вартості Запорізької митниці Державної фіскальної служби № 112050000/2015/000060/1 від 24.03.2015.

4.Стягнути з Державного бюджету України на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) судовий збір у розмірі 487,20 грн. (чотириста вісімдесят сім гривень 20 копійок).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

СуддяЮ.В.Калашник