Постанова № 51846910, 27.08.2015, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2015 року , о 14:14 годині,

Справа № 808/762/15

м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд

у складі: головуючого - судді Матяш О.В.,

за участю секретаря Передерій А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя

справу за адміністративним позовом публічного акціонерного товариства «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь ім. А.М. Кузьміна» до Запорізької митниці ДФС про визнання протиправними й скасування картки відмови, рішення про коригування митної вартості,

ВСТАНОВИВ:

позивач звернувся до суду із вказаним позовом, зазначивши в заяві, що для здійснення митного оформлення товару, придбаного у «INTERCOMMODITIES SA» за контрактом №2014/MOULDS від 24.04.2014 позивач подав митну декларацію №112030000/2014/014192 до Запорізької митниці Міндоходів. Проте, митний орган дійшов висновку, що документи, надані до митного оформлення, не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості. У зв’язку з цим відповідач витребував додаткові документи, що підтверджують заявлену митну вартість товару і обраний метод її визначення. 14.08.2014 позивач надав митниці витребувані документи, проте 15.08.2014 відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості товарів №112030000/2014/000175/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №112030000/2014/00220.

Позивач не згоден з прийнятим рішенням, оскільки товариством надані всі необхідні документи на підтвердження митної вартості товару, який переміщуються через митний кордон України, що відповідають характеру угоди, а посилання митного органу на виявлення при перевірці розбіжностей є безпідставними. Додатково витребувані документи позивач надав, й вони мали всі необхідні дані та повністю пояснювали виявлені розбіжності.

Позивач просить визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №112030000/2014/000175/2 й картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №112030000/2014/00220 від 15.08.2014.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримує в повному обсязі та просить його задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнає й просить відмовити у позові, зазначивши в запереченнях, що під час розгляду додатково наданих декларантом документів було встановлено, що надані документи містять пояснення деяких виявлених розбіжностей в первинно поданих документах, проте не містять інформації, що підтверджує заявлену митну вартість. Тому митним органом використано наявну цінову інформацію та застосовано резервний метод визначення митної вартості товарів. Просить відмовити в позові.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у справі докази та надавши їм оцінку, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з огляду на таке: судом встановлено, що між ПАТ «Дніпроспецсталь» (покупець) та « INTERCOMMODITIES SA» (Швейцарія) (продавець) було укладено контракт №2014/MOULDS від 24.04.2014, відповідно до умов якого продавець продає, а покупець покупає виливниці, виготовлені з чавуну (далі товар), в кількості, якості, за ціною, в строк та на умовах поставки, що визначаються специфікаціями до цього договору. (а.с.14-18). Згідно з специфікацією №2 від 16.06.2014, покупець придбав у продавця 30 виливниць, вагою 4,8 т, 20 виливниць, вагою 6,5 т, 15 виливниць, вагою 1,0 т, та 80 виливниць, вагою 3,6 т, на загальну суму 681012,4 євро (27).

Позивач до митниці подав митну декларацію по формі МД-2 №112030000/2014/014192, відповідно до графи 12 якої заявлена митна вартість – 2306728,84 гривень за основним методом (за ціною контракту) (а.с. 19).

Відповідно до ч. 2 ст. 53 МК, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п’ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об’єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Разом з митною декларацією позивач подав наступні документи: контракт №2014/MOULDS від 24.04.2014; специфікацію №2 від 16.06.2014; лист №213-1323 від 07.06.2014, лист №11/2743 від 26.05.2014, комерційні інвойси №№ IM-14-028, IM-14-029 від 24.07.2014, IM-14-030, IM-14-031 від 29.07.2014, IM-14-032, IM-14-033 від 30.07.2014, проформи інвойси №№ 42.544, 42.545, 42.573, 42.574, 42.581, 42.582, відвантажувальні відомості №№ 28.291, 28.306, 28.311, 28.312, сертифікати походження, сертифікати відповідності, CMR та експортні декларації №MRN 14DE260401056615E, №MRN 14DE260401057369E1, №MRN 14DE260401315430E1, №MRN 14DE2604015890E8, №MRN 14DE260401316414E2, №MRN 14DE260401316916E7.

Відповідно до ст. 49 МК, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а згідно з ч. 1 ст. 51 МК, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно з ст. 57 МК, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов’язаному із продавцем покупцю відповідно до ст. 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до ст. 63 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених ст. 64 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст. 58 МК, метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов’язані між собою особи або хоч і пов’язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Судом встановлено, що 14.08.2014 позивач отримав повідомлення, що, згідно із ст. 53 МК, митний орган дійшов висновку, що документи, які надано до митного оформлення, не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості товару. За результатами проведення контролю співставлення наданих до митного оформлення документів встановлено, що надані документи не дають можливості впевнитись в дійсності складових митної вартості товару, а саме: калькуляція вартості продукції виробника від 30.07.2014 не містить інформації щодо контракту, за яким здійснюється зовнішньоторговельна операція, та умов поставки; структура формування ціни, яка наведена у листі №181/2014 від 11.06.2014 не підтверджена документально; скановані копії митних декларацій країни відправлення не містять цінової інформації стосовно заявленого товару. У зв’язку з цим митниця витребувала у декларанта додаткові документи, а саме: договір із третіми особами, пов’язаний з договором про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором; рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов’язаних з виконанням умов договору; виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями та/або інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини, інші документи для підтвердження митної вартості за бажанням декларанта (а.с.24).

Згідно з ч.ч. 3, 6 ст. 53 МК, у разі якщо документи, зазначені у ч.2 цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов’язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов’язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов’язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Судом встановлено, що позивачем було надіслано до митниці лист від 15.08.2014, яким ПАТ «Дніпроспецсталь» надало роз’яснення щодо поставки виливниць. Відповідно до вказаного листа, калькуляція вартості від 30.07.2014 надана виробником – Lintorfer Eisengiesserei GmbH, який немає відношення до контракту №2014/MOULDS від 24.04.2014. В МД країни відправлення відсутні вартісні показники через те, що форма заповнення МД не містить цієї інформації. На підтвердження цього позивачем було надано лист Lintorfer Eisengiesserei GmbH від 25.05.2014. Також, в якості договору з третіми особами при поданні МД було надано заказ №60-0922/14 від 13.06.2014 між «INTERCOMMODITIES SA» та Lintorfer Eisengiesserei GmbH, який має силу контракту, оскільки там прописані вартість, умови поставки та розрахунків. В якості каталогів, прейскурантів (прайс-листів) виробника товару була надана калькуляція вартості виливниць від 30.07.2014. Прайс листів компанія не має, оскільки виливниці є специфічним товаром, який виробляється за індивідуальним кресленням позивача і не може мати узагальненої ціни. Унікальність товару підтверджена листом компанії виробника від 28.05.2014, який було надано з первісним пакетом документів для митного оформлення. Крім того, позивачем було повідомлено митницю про те, що в якості документу, що підтверджує митну вартість товару, в пакеті первісно наданих документів був акт експертизи ОИ-320 від 11.07.2014 Запорізької ТПП. Позивач зазначив, що ним були надані всі наявні документи, ніякі інші документи на момент декларування надаватися не будуть (а.с.26).

15.08.2014 митниця використала наявну в неї інформацію щодо раніше визнаних/визначених митних вартостей за основним та другорядними методами з розрахунку 1.33 євро за кг товару (МД №112030000/2014/012872 від 23.07.2014) та прийняла рішення про коригування митної вартості товарів №112030000/2014/000175/2 (а.с.114). На підставі вказаного рішення відповідач оформив картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №112030000/2014/00220 (а.с.115).

Відповідно до ч. 6 ст. 54 МК, орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Суд зазначає, що частина 2 ст. 53 Митного Кодексу України містить вичерпний перелік документів, що підтверджують митну вартість, а тому виявлення розбіжностей в інших документах не надає митниці право направляти декларанту вимогу про надання додаткових документів. Серед зазначеного переліку документів відсутній такий документ, як висновок торгово-промислової палати. До того ж, вказаний документ не впливає на числові значення складових митної вартості та не підтверджує обраний метод її визначення у розумінні ст. 53 МК.

Отже, з огляду на законодавчо встановлену компетенцію митниці при перевірці митної вартості імпортованих товарів, зазначені розбіжності повинні бути не будь-якими, а лише тими, що стосуються числового значення заявленої митної вартості чи розрахунку митної вартості здійсненої декларантом.

Тобто, на виконання вимог контролюючого органу та на усунення розбіжностей, які були виявлені митним органом, декларантом надані необхідні документи та пояснення.

З урахуванням зазначеного, суд вважає, що відповідачем не обґрунтовано висновок, що митна вартість не може бути визначена за основним методом, та перехід до застосування другорядних методів визначення митної вартості товару.

З огляду на вищевикладені норми права та фактичні обставини справи, суд дійшов висновку, що оскаржувані рішення про коригування митної вартості та картка відмови є протиправними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки позивач правомірно та обґрунтовано застосував основний метод визначення митної вартості в поданій ним декларації, також позивач подав усі документи, передбачені ч. 2 ст. 53 МК, та додатково надано документи, які підтверджують заявлену митну вартість товару і обраний метод її визначення. Жодних невизначеностей щодо числового значення заявленої митної вартості чи розрахунку митної вартості здійсненої декларантом, виявлено не було. А виявлена неможливість підтвердити числові значення складових митної вартості товару декларантом була усунена, тому суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.

До того ж, визначення відповідачем митної вартості товару на підставі МД №112030000/2014/012872 від 23.07.2014, є протиправним, оскільки, митна вартість в ній визначена рішенням про коригування митної вартості товарів №112030000/2014/000159/1 від 22.07.2014 та карткою відмови №112030000/2014/00195, що були визнані протиправними та скасовані постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 05.02.2015 у справі №808/9134/14.

Відповідно до ст. 94 КАС України, присудженню на користь позивача підлягають здійснені ним документально підтверджені судові витрати: судовий збір у розмірі 182,7 гривень (платіжне доручення №1346 від 23.01.2015 (а.с.3).

Керуючись ст.ст.17,158-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення Запорізької митниці Міндоходів про коригування митної вартості товарів №112030000/2014/000175/2 від 15.08.2014 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №112030000/2014/00220 від 15.08.2014.

Стягнути з Державного бюджету України на користь публічного акціонерного товариства «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь ім. А.М. Кузьміна» судові витрати у розмірі 182 (ста восьмидесяти двох) гривень 70 копійок.

Постанова може бути оскаржена у Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд через Запорізький окружний адміністративний суд у десятиденний строк з дня отримання постанови у повному обсязі шляхом подання апеляційної скарги. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, що її подає, до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя О.В. Матяш