Постанова № 51846444, 27.07.2015, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

27 липня 2015 рокум. Ужгород№ 807/1575/13-а

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гаврилка С.Є.

з участю секретаря судового засідання Штефанюк Н.І.

за участі сторін:

представника позивача ОСОБА_1;

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Закарпатського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовною заявою Комунального підприємства "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Ужгорода" до Державної податкової інспекції у м. Ужгороді Головного управління Міндоходів у Закарпатській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до статті 160 частини 3 КАС України 27 липня 2015 року було проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Постанову у повному обсязі було складено 03 серпня 2015 року.

До Закарпатського окружного адміністративного суду звернулося з позовною заявою Комунальне підприємство "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Ужгорода" до Державної податкової інспекції у м. Ужгороді Закарпатської області Державної податкової служби, якою просить: 1) визнати незаконним та скасувати податкові повідомлення-рішення від 22 лютого 3013 року № 0000211502/177/15-02/03344326/1542 та № 0000221502/178/15-02/03344326/1541; 2) стягнути з Державного бюджету України судові витрати.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що ОСОБА_3 податковою інспекцією у м. Ужгороді Закарпатської області Державної податкової служби проведено документальну невиїзну перевірку дотримання строків сплати (перерахування) податків. За результатами вказаної перевірки 07 лютого 2013 року складено акт за № 262/15-02 в якому міститься висновок відповідача про порушення позивачем статті 203 пункту 203.2 Податкового кодексу України, а саме: порушено строки сплати (перерахування) податку на додану вартість за період рішення ОДПС України про розстрочення (відстрочення) грошового зобовязання (стаття 100 ПКУ) № 2А-1662/10 від 20 січня 2012 року, уточнюючого розрахунку за жовтень 2012 року та згідно статті 126 пункту 126.1 Податкового кодексу України здійснено розрахунок штрафних санкцій за вказані порушення на загальну суму 264042,12 грн.. За наслідками розгляду даного акту перевірки 22 лютого 2013 року відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення за № НОМЕР_1, яким позивача зобовязано сплатити 238991,92 грн. та податкове повідомлення рішення за № НОМЕР_2, яким позивача зобовязано сплатити 25050,20 грн.. Із вказаним податковим повідомленням-рішенням позивач не згідний, вважає його таким, що підлягає скасуванню, оскільки, ДПІ у м. Ужгороді здійснило документальну невиїзну позапланову перевірку за відсутності законом визначених підстав для проведення саме такої перевірки, без дотримання законом визначеного порядку проведення таких перевірок та нарахувала штрафні санкції без урахування уточнюючих розрахунків платника податків щодо попередніх податкових зобовязань.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 10 червня 2013 року провадження у справі було зупинено до набрання законної сили судовим рішеннями у справі № 807/375/13-а.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2013 року апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Ужгороді Головного управління Міндоходів у Закарпатській області задоволено. Ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 10 червня 2013 року у справі № 807/1575/13-а скасовано та прийнято нову, якою справу направлено для продовження розгляду. Крім того, ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду замінено відповідача ОСОБА_3 податкову інспекцію у місті Ужгороді Закарпатської області його правонаступника ОСОБА_3 податковою інспекцією у м. Ужгороді Головного управління Міндоходів у Закарпатській області.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2014 року провадження у справі зупинено та надано сторонам час для примирення.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2014 року провадження у справі поновлено.

Ухвалою суду від 02 вересня 2014 року провадження у справі зупинено. Ухвалою суду від 02 грудня 2014 року провадження у справі поновлено.

27 січня 2014 року на адресу суду від позивача надійшла заява про часткову зміну (доповнення) підстав позову, в якій зокрема зазначив, що постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2013 року у справі № 13990/12/9104 визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Ужгороді № 0003431640/0/1655/03344326/10057 від 20.04.2006 р., № 0003431640/ 1/2879/03344326/16803 від 23.06.2006 р., № 0003431640/2/3294/15-0/03344326/21995 від 10.08.2006 р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 50 % на загальну суму 430630,12 грн. за порушення граничного строку сплати узгодженого зобовязання з ПДВ. Дані штрафні санкції стали узгодженим податковим зобовязанням після ухвалення постанови Львівського апеляційного господарського суду від 27.02.2007 р. у справі № 7/369-2006, яка в подальшому була скасована ухвалою ВАСУ від 27.10.2009 р. по справі № К 7796/07, а справа була передана на новий розгляд до Закарпатського окружного адміністративного суду. Оскільки дані зобовязання були сплачені позивачем, то податковий орган з моменту винесення ухвали ВАСУ від 27.09.3009 р. по справі № К 7796/07 зобовязаний був пере зарахувати сплачені позивачем кошти у сумі 430630,12 грн. в рахунок зобовязань згідно податкових повідомлень рішень № 0003431640/0/1655/03344326/10057 від 20.04.2006 р., № 0003431640/ 1/2879/03344326/16803 від 23.06.2006 р., № 0003431640/2/3294/15-0/03344326/21995 від 10.08.2006 р., в рахунок наступних за календарними строками виникнення податкових зобовязань з ПДВ. Внаслідок цього зміняться строки затримки сплати усіх послідуючих узгоджених податкових зобовязань, в тому числі і тих, своєчасність сплати яких перевірялась під час перевірки 7 лютого 2013 року, за наслідками якої прийняті оскаржувані у даній справі податкові повідомлення-рішення від 22.02.2013 р. № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2.

20 травня 2015 року на адресу суду від позивача надійшла заява про часткову зміну (доповнення) підстав позову, в якій зокрема зазначив, що постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 21 квітня 2015 року по справі № 807/242/14 встановлені обставини щодо порушень при веденні облікової картки платника ПДВ, які призвели до штучної затримки своєчасності сплати узгоджених податкових зобовязань та завищеного нарахування штрафних санкцій.

Відповідач надав суду заперечення проти позову (а.с.а.с. 46-48) згідно якого позовну заяву заперечив, посилаючись на те, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесене за наслідками позапланової невиїзної документальної перевірки, яка повністю відповідає вимогам чинного законодавства, була дотримана процедура проведення даного виду перевірки із чітким зазначенням статей на підставі яких вона проводиться. Крім того, зазначив, що позивач був належним чином повідомлений про проведення перевірки, так як, копія наказу № 93 від 29.01.2013 р. про проведення перевірки, разом з повідомленням № 840/10/15-02 були надіслані листом з повідомленням про вручення 29.01.2013 р. Відповідно до акту перевірки № 262/15-02 від 07.02.2013 р. і прийнятих на його підставі податкових повідомлень-рішень № НОМЕР_1 від 22.02.2013 р. позивач порушив граничний строк сплати задекларованого грошового зобовязання у сумі 1194959,60 грн. та № НОМЕР_2 від 22.02.2012 р. позивач порушив граничний строк сплати задекларованого грошового зобовязання у сумі 250502,00 грн.. Відтак, штрафні санкції по вказаним повідомленням-рішенням були засновані правомірно, оскільки фінансові зобовязання не були погашені у встановлені законом строки.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю з мотивів, що наведені в позовній заяві.

Представник відповідача просив суд відмовити позивачеві в задоволенні адміністративного позову з мотивів що наведені в письмовому запереченні.

Зясувавши всі обставини у справі та перевіривши їх належними та допустимими доказами суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Судом встановлено, 07 лютого 2013 року ДПІ в м. Ужгороді Закарпатської області Державної податкової служби на підставі наказу № 93/15-02 від 29 січня 2013 року було проведено документальну невиїзну перевірку дотримання строків сплати (перерахування) податку на додану вартість по рішенню ОДПС України про розстрочення (відстрочення) грошового зобовязання № 2А-1662/10 від 20 січня 2012 року, уточнюючого № НОМЕР_3, за результатами якої складено Акт перевірки № 262/15-02 від 07 лютого 2013 року (а.с.а.с. 13-15).

Як вбачається з акту перевірки, вказана перевірка проводилась на підставі таких документів: картка особового рахунку платника, декларації з рішення ОДПС України про розстрочення (відстрочення) грошового зобовязання (ст. 100 ПКУ) № 2А-1662/10 від 20 січня 2012 року, уточнюючого розрахунку № НОМЕР_3 від 10 грудня 2012 року.

Перевіркою встановлено порушення статті 203 пункту 203.2 Податкового кодексу України, а саме: порушено строки сплати (перерахування) податку на додану вартість по рішенню ОДПС України про розстрочення (відстрочення) грошового зобовязання (стаття 100 ПКУ) № 2А-1662/10 від 20 січня 2012 року, уточнюючому розрахунку № НОМЕР_3 від 10 грудня 2012 року. Здійснено розрахунок штрафних санкцій за вказане порушення на загальну суму 264042,12 грн..

На підставі даного акту перевірки 22 лютого 2013 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000211502/177/15-02/03344326/1542, яким за затримку сплати суми грошового зобовязання в розмірі 1194959,60 грн. позивачеві визначено штраф у розмірі 20% - у сумі 238991,92 грн. (а.с. 9) та податкове повідомлення-рішення № 0000221502/178/15-02/03344326/1541, яким за затримку сплатити суми грошового зобовязання в розмірі 250502 грн. позивачеві визначено штраф у розмірі 10 % - у сумі 25050,20 грн. (а.с. 11).

Судом також встановлено, що Комунальне підприємство "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Ужгорода" в судовому порядку оскаржило дії ДПІ в м. Ужгороді по проведенню 07 лютого 2013 року документальної невиїзної перевірки щодо дотримання строків сплати (перерахування) податку на додану вартість по рішенню ОДПС України про розстрочення (відстрочення) податкового боргу від 20 січня 2012 року № 2А-1662/10, уточнюючого розрахунку № НОМЕР_4 від 10 грудня 2012 року, дії відповідача по складанню додатку 1 до Акту № 262/15-02 від 07 лютого 2013 року "Про результатти проведення документальної невиїзної перевірки" - розрахунок ШС та наказ Державної податкової інспекції в м. Ужгороді від 29 січня 2013 року № 93 "Про проведення перевірки субєкта господарювання".

Закарпатським окружним адміністративним судом 19 березня 2013 року в адміністративній справі № 807/375/13-а ухвалено постанову, якою позовну заяву Комунального підприємства "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Ужгорода" задоволено частково, а саме: визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у м. Ужгороді по проведенню 07 лютого 2013 року невиїзної перевірки субєкта господарювання Комунального підприємства "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Ужгорода" щодо дотримання строків сплати (перерахування) податку на додану вартість та визнано незаконним та скасовано наказ Державної податкової інспекції у м. Ужгороді від 29 січня 2013 року № 93 "Про проведення перевірки субєкта господарювання". У задоволенні решти позовних вимог відмовлено (а.с.а.с. 31-35).

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 25 червня 2015 року вказану постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 19 березня 2013 року, що ухвалена в адміністративній справі № 807/375/13-а залишено без змін (а.с.а.с. 225, 226).

Відповідно до статті 72 частини 1 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Обставини щодо протиправності проведення 07 лютого 2013 року документальної невиїзної перевірки позивача встановлені постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 19 березня 2013 року, що ухвалена у справу за № 807/375/13-а. Цим же судовим рішенням також встановлено, що за результатами спірної перевірки був складений відповідний акт про результати проведення документальної невиїзної перевірки за № 262/15-2 від 07 лютого 2013 року. Зокрема, суд вказав на порушення відповідачем вимог статті 77, 78 ПК України.

Під час судового розгляду даної справи, встановлено, що на підставі акту про результати проведення документальної невиїзної перевірки № 2730/15-2 від 28 листопада 2011 року (дії по проведенню якої були визнані судом протиправними) відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення від: - 22 лютого 2013 року за № 0000211502/177/15-02/03344326/1542, яким позивачеві визначено суму штрафу за платежем податок на додану вартість у розмірі 238991,92 грн.; - 22 лютого 2013 року за № 0000221502/178/15-02/03344326/1541, яким позивачеві визначено суму штрафу за платежем податок на додану вартість у розмірі 25050,20 грн. (а.с.а.с. 9-12).

Враховуючи встановлені під час судового розгляду даної адміністративної справи обставини, суд констатує, що у даній адміністративній справі предметом оскарження є податкові повідомлення-рішення відповідача, які прийняті за наслідками документальної невиїзної перевірки, яку визнано протиправною. Тобто, оскаржувані податкові повідомлення-рішення є правовим наслідком перевірки, яка визнана судом протиправною.

Вирішуючи даний спір, Закарпатський окружний адміністративний суд вказує на те, що правові наслідки перевірки, яка була визнана протиправною не можуть бути правомірними. Закарпатський окружний адміністративний суд вважає за необхідне, у звязку із визнанням перевірки, правовим наслідком якої було прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, протиправною визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення від 22 лютого 2013 року за №№ 0000211502/177/15-02/03344326/1542 та 0000221502/178/15-02/03344326/1541.

Правова позиція щодо відсутності правових наслідків у звязку з незаконністю перевірки контролюючого органу (проведеній з порушенням порядку її проведення) викладена в Постанові Верховного Суду України від 27 січня 2015 року, що ухвалена у справі № 21-425а14. Зокрема, Верховний Суд України вказав що у звязку з визнанням перевірки протиправною призводить до відсутності правових наслідків такої.

Відповідно до статті 2442 КАС України, висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, є обовязковим для всіх субєктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Відповідно до статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно статті 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний звязок доказів у їх сукупності.

Згідно із статтею 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 2 частини 3 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, приймаючи оскаржуване рішення контролюючий орган діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з порушенням вимог податкового законодавства.

Відповідно до статті 162 частини 2 пункту 1 КАС України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову, зокрема, про визнання протиправним рішення субєкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень.

Згідно зі статтею 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалено на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з державного (місцевого) бюджету.

Відповідно до статті 87 частини 1 КАС України, судовий збір входить до складу судових витрат.

Керуючись статтями 71, 72, 94, 160-163 КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву Комунального підприємства "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Ужгорода" до Державної податкової інспекції у м. Ужгороді Головного управління Міндоходів у Закарпатській області задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 22 лютого 2013 року № 0000211502/177/15-02/03344326/1542 та № 0000221502/178/15-02/03344326/1541.

Присудити з Державного бюджету України на користь Комунального підприємства "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Ужгорода" витрати зі сплати судового збору у розмірі 2294 грн., що сплачені 17 травня 2013 року відповідно до платіжного доручення № 2822 через ПАТ "Комерційний інвестиційний банк" м. Ужгород.

Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Апеляційна скарга подається через Закарпатський окружний адміністративний суд з одночасним надсиланням її копії до суду апеляційної інстанції. У випадках, встановлених статтею 167 частиною 4 цього Кодексу десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

СуддяОСОБА_4