Постанова № 51846409, 27.07.2015, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

27 липня 2015 рокум. Ужгород№ 2a-0770/260/12

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гаврилка С.Є.

з участю секретаря судового засідання Штефанюк Н.І.

за участі сторін:

представника позивача ОСОБА_1;

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Закарпатського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовною заявою Комунального підприємства "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Ужгорода" до Державної податкової інспекції у м. Ужгороді Головного управління Міндоходів у Закарпатській області про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до статті 160 частини 3 КАС України 27 липня 2015 року було проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Постанова у повному обсязі була складена 03 серпня 2015 року.

До Закарпатського окружного адміністративного суду звернулося з позовною заявою Комунальне підприємство "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Ужгорода" до Державної податкової інспекції у м. Ужгороді, якою просить суд, визнати нечинними податкове повідомлення-рішення від 05 грудня 2011 року № 0004391640/2765/15-2/03344326/9800, податкове повідомлення-рішення від 12 січня 2012 року № 0000341640/80/15-2/03344326/535 та судові витрати покласти на відповідача.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що Державною податковою інспекцією у м. Ужгороді ГУ Міндоходів у Закарпатській області (правонаступник Державної податкової інспекції у м. Ужгороді у Закарпатській області) проведено документальну невиїзну перевірку дотримання строків сплати (перерахування) податків. За результатами вказаної перевірки 28 листопада 2011 року складено акт за № 2730/15-2, в якому міститься висновок відповідача про порушення позивачем пункту 203.2 статті 203 Податкового кодексу України, а саме: порушено строки сплати (перерахування) податку на додану вартість за грудень 2010 року лютий 2011 року та згідно пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України здійснено розрахунок штрафних санкцій за вищевказане порушення у сумі 171713,97 грн.. За наслідками розгляду даного акту перевірки 05 грудня 2011 року відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення форми "Ш" за № НОМЕР_1, яким позивача зобовязано сплатити 171713,97 грн. штрафу. 14 грудня 2011 року позивачем оскаржено дане податкове повідомлення-рішення в Державну податкову адміністрацію в Закарпатській області. За наслідками розгляду скарги податкове повідомлення-рішення від 05 грудня 2011 року № 0004391640/2765/15-2/03344326/9800 було частково скасоване та прийнято нове податкове повідомлення-рішення від 12 січня 2012 року № 0000341640/80/15-2/03344326/535, яким позивача зобовязано сплатити 91169,62 грн. штрафних санкцій. Із вказаним податковим повідомленням-рішенням позивач не згідний, вважає що перевірка дотримання граничних строків сплати податку на додану вартість проведена з численними порушеннями вимог податкового законодавства та прав платника податків, оскаржувані рішення прийняті без урахування всіх фактичних обставин і є протиправним (незаконним) та підлягають скасуванню.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2012 року провадження у справі зупинялось до набрання законної сили судовим рішеннями у справі № 2а-0770/4067/11.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2015 року провадження у справі було поновлено.

04 червня 2015 року на адресу суду від позивача надійшла заява про часткову зміну (доповнення) підстав позову, в якій зокрема зазначив, що постановою Львівського апеляційного суду адміністративного суду від 21 квітня 2015 року по справі № 807/242/14 встановлені обставини щодо порушень при веденні облікової картки платника ПДВ, які призвели до штучної затримки своєчасності сплати узгоджених податкових зобовязань та завищеного нарахування штрафних санкцій.

Відповідач надав суду заперечення проти позову (а.с.а.с. 110-116) згідно якого позовну заяву заперечив, посилаючись на те, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесене за наслідками позапланової невиїзної документальної перевірки, яка повністю відповідає вимогам чинного законодавства та про проведення якої позивач був повідомлений засобами поштового звязку. При проведенні до перевірочного аналізу за допомогою інформаційної системи "Податковий блок" встановлено порушення строків сплати узгоджених сум податкового зобовязання з податку на додану вартість "ВУВКГ", що в свою чергу є обставиною (підставою) для проведення позапланової невиїзної документальної перевірки згідно статті 78 пункту 78.1 підпункту 78.1.1 ПК України.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю з мотивів, що наведені в позовній заяві.

Представник відповідача просив суд відмовити позивачеві в задоволенні адміністративного позову з мотивів що наведені в письмовому запереченні.

Зясувавши всі обставини у справі та перевіривши їх належними та допустимими доказами суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 28 листопада 2011 року ДПІ в м. Ужгороді Закарпатської області на підставі наказу № 1716 від 14 листопада 2011 року (а.с. 7) було проведено документальну невиїзну перевірку дотримання строків сплати (перерахування) податку на додану вартість за грудень 2010 року лютий 2011 року, за результатами якої складено Акт перевірки № 2730/15-2 від 28 листопада 2011 року (а.с. 8).

Як вбачається з акту перевірки, вказана перевірка проводилась на підставі таких документів: картки особового рахунку платника, декларації №9006449803 від 20 січня 2011 року, декларації №9000622097 від 21 лютого 2011 року, декларації №19044 від 21 березня 2011 року.

Перевіркою встановлено порушення статті 203 пункту 203.2 Податкового кодексу України, а саме: порушено строки сплати (перерахування) податку на додану вартість. Здійснено розрахунок штрафних санкцій за вказане порушення у сумі 171713,97 грн..

На підставі даного акту перевірки 05 грудня 2011 року прийнято податкове повідомлення-рішення форми "Ш" № 0004391640/2765/15-2/03344326/9800, яким за затримку сплати суми грошового зобовязання в розмірі 858569,83 грн. позивача зобовязано сплатити штраф у розмірі 20% - у сумі 171713,97 грн. (а.с. 14).

14 грудня 2011 року підприємство оскаржило дане податкове повідомлення-рішення в ДПА в Закарпатській області. За наслідками розгляду скарги податкове повідомлення-рішення від 05 грудня 2011 року № 0004391640/2765/15-2/03344326/9800 було частково скасоване та прийняте нове податкове повідомлення-рішення від 12 січня 2012 року форми "Ш" № 0000341640/80/15-2/03344326/535, в якому вказана сума штрафних санкцій 91169,62 грн. (а.с. 16).

Судом також встановлено, що Комунальне підприємство "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Ужгорода" в судовому порядку оскаржило дії ДПІ в м. Ужгороді по проведенню 28 листопада 2011 року документальної невиїзної перевірки щодо дотримання строків сплати (перерахування) податку на додану вартість за грудень 2010 року лютий 2011 року та наказ Державної податкової інспекції в м. Ужгороді від 14 листопада 2011 року № 1716 "Про проведення перевірки субєкта господарювання".

Закарпатським окружним адміністративним судом 03 березня 2012 року в адміністративній справі № 2а-0770/4067/11 ухвалено постанову, якою позовну заяву Комунального підприємства "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Ужгорода" задоволено, а саме: визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у м. Ужгороді по проведенню 28 листопада 2011 року документальної невиїзної перевірки субєкта господарювання комунального підприємства "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Ужгорода" щодо дотримання строків сплати (перерахування) податку на додану вартість по декларації з податку на додану вартість за грудень 2010 року лютий 2011 року, рішення про проведення якої оформлене наказом від 14 листопада 2011 року № 1716 "Про проведення перевірки субєкта господарювання" (а.с.а.с. 80-83).

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2015 року вказану постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 03 березня 2012 року, що ухвалена в адміністративній справі № 2а-0770/4067/11 залишено без змін (а.с.а.с. 84-87).

Відповідно до статті 72 частини 1 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Обставини щодо протиправності проведення 28 листопада 2011 року документальної невиїзної перевірки позивача встановлені постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 03 березня 2012 року за № 2а-0770/4067/11. Цим же судовим рішенням також встановлено, що за результатами спірної перевірки був складений відповідний акт про результати проведення документальної невиїзної перевірки за № 2730/15-2 від 28 листопада 2011 року. Зокрема, суд вказав на порушення відповідачем вимог статті 78 ПК України.

Під час судового розгляду даної справи, встановлено, що на підставі акту про результати проведення документальної невиїзної перевірки № 2730/15-2 від 28 листопада 2011 року (дії по проведенню якої були визнані судом протиправними) відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення від: - 05 грудня 2011 року за № 0004391640/2765/15-2/03344326/9800, яким позивачеві визначено суму штрафу за платежем податок на додану вартість у розмірі 171713,97 грн.; - 12 січня 2012 року за № 0000341640/80/15-2/03344326/535, яким позивачеві визначено суму штрафу за платежем податок на додану вартість у розмірі 91169,52 грн. (а.с.а.с. 14-19).

Враховуючи встановлені під час судового розгляду даної адміністративної справи обставини, суд констатує, що у даній адміністративній справі предметом оскарження є податкові повідомлення-рішення відповідача, які прийняте за наслідками документальної невиїзної перевірки, яку визнано протиправною. Тобто, оскаржувані податкові повідомлення-рішення є правовим наслідком перевірки, яка визнана судом протиправною.

Вирішуючи даний спір, Закарпатський окружний адміністративний суд вказує на те, що правові наслідки перевірки, яка була визнана протиправною не можуть бути правомірними. Закарпатський окружний адміністративний суд вважає за необхідне, у звязку із визнанням перевірки, правовим наслідком якої було прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, протиправною визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 05 грудня 2011 року № 0004391640/2765/15-2/03344326/9800 та від 12 січня 2012 року № 0000341640/80/15-2/03344326/535.

Правова позиція щодо відсутності правових наслідків у звязку з незаконністю перевірки контролюючого органу (проведеній з порушенням порядку її проведення) викладена в Постанові Верховного Суду України від 27 січня 2015 року, що ухвалена у справі № 21-425а14. Зокрема, Верховний Суд України вказав що у звязку з визнанням перевірки протиправною призводить до відсутності правових наслідків такої.

Відповідно до статті 2442 КАС України, висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, є обовязковим для всіх субєктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Відповідно до статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно статті 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний звязок доказів у їх сукупності.

Згідно із статтею 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 2 частини 3 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, приймаючи оскаржуване рішення контролюючий орган діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з порушенням вимог податкового законодавства.

Відповідно до статті 162 частини 2 пункту 1 КАС України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову, зокрема, про визнання протиправним рішення субєкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень.

Згідно зі статтею 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалено на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з державного (місцевого) бюджету.

Відповідно до статті 87 частини 1 КАС України, судовий збір входить до складу судових витрат.

Керуючись статтями 71, 72, 94, 160-163 КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву Комунального підприємства "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Ужгорода" до Державної податкової інспекції у м. Ужгороді Головного управління Міндоходів у Закарпатській області задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 05 грудня 2011 року № 0004391640/2765/15-2/03344326/9800 та від 12 січня 2012 року № 0000341640/80/15-2/03344326/535.

Присудити з Державного бюджету України на користь Комунального підприємства "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Ужгорода" витрати зі сплати судового збору у розмірі 32,19 грн., що сплачені 20 січня 2012 року відповідно до платіжного доручення № 1 через філію "Відділення ПАТ "Промінвестбанк" в м. Ужгород" .

Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Апеляційна скарга подається через Закарпатський окружний адміністративний суд з одночасним надсиланням її копії до суду апеляційної інстанції. У випадках, встановлених статтею 167 частиною 4 цього Кодексу десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

СуддяОСОБА_3