Постанова № 51846117, 30.09.2015, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 вересня 2015 р. Справа № 805/3661/15-а

приміщення суду за адресою: 84112, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 2

13 год. 05 хв.

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Смагар С.В. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Добропільської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області

до ОСОБА_1

про стягнення заборгованості з орендної плати за землю в сумі 2192 грн. 91 коп.

ВСТАНОВИВ:

Добропільською обєднаною державною податковою інспекцією Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області заявлено позов до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з орендної плати за землю в сумі 2192 грн. 91 коп. (з урахуванням заяви від 22 вересня 2015 року про збільшення суми позовних вимог).

Правовою підставою стягнення позивач вважає норми статті 67 Конституції України, Податкового кодексу України. Позивач 23 вересня 2015 року через канцелярію суду надав письмове клопотання, у якому просив розглянути справу в письмовому провадженні, позовні вимоги підтримав у повному обсязі з урахуванням збільшення позовних вимог. Відповідач у судове засідання не зявився, про дату, місце і час слухання справи належним чином повідомлений, письмових заперечень суду не надав.

Відповідно до частини 6 статті 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта. Таким чином, суд дійшов висновку щодо можливості розгляду даної справи у письмовому провадженні на підставі наявних у матеріалах справи доказів.

Дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Відповідно до підпунктів 16.1.3, 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. Згідно з пунктом 36.1 статті 36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Пунктом 36.5 статті 36 Податкового кодексу України передбачено, що відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Відповідно до пункту 58.1 статті 58 Податкового кодексу України у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення. Податкове повідомлення-рішення містить підставу для такого нарахування (зменшення) податкового зобов'язання та/або зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість; посилання на норму цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок грошових зобов'язань платника податків; суму грошового зобов'язання, що повинен сплатити платник податку; суму зменшеного (збільшеного) бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення результатів господарської діяльності або від'ємного значення суми податку на додану вартість; граничні строки сплати грошового зобов'язання та/або строки виправлення платником податків показників податкової звітності; попередження про наслідки несплати грошового зобов'язання або внесення виправлень до показників податкової звітності в установлений строк; граничні строки, передбачені цим Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення.

Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

17 червня 2014 року позивачем прийняте податкове повідомлення-рішення № 1939272, яким відповідачу визначена грошове зобовязання з орендної плати з фізичних осіб в сумі 975 грн. 06 коп. відповідно до договору оренди землі від 3 січня 2013 року. 30 червня 2015 року позивачем прийняте податкове повідомлення-рішення № 4891633, яким відповідачу визначена сума грошового зобовязання з орендної плати з фізичних осіб у розмірі 1217 грн. 85 коп. Податкові повідомлення-рішення отримані відповідачем у червні 2015 року, що підтверджується підписом відповідача на корінцях рішень, у судовому чи адміністративному порядку не оскаржені.

Згідно пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податковим органом з метою стягнення до бюджету суми податкового боргу була направлена відповідачу податкова вимога від 2 вересня 2014 року № 724-25, яка у судовому чи адміністративному порядку не оскаржена.

Доказів сплати податкового боргу в сумі 2192 грн. 91 коп. відповідач не надав суду. Наявність податкового боргу на час розгляду справи підтверджена податковим органом шляхом надання суду розрахунку суми заборгованості та довідкою про наявність заборгованості станом на 22 вересня 2015 року.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги податкового органу підлягають задоволенню у повному обсязі. Відповідно до частини 4 статті 94 КАС України у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Добропільської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з орендної плати за землю в сумі 2192 грн. 91 коп. задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 (85001 Донецька область, м. Добропілля, вул. Добролюбова, буд.94, податковий номер НОМЕР_1) на користь місцевого бюджету (рахунок № 33218815700035, код платежу: 18010900, одержувач м/б м. Добропілля, ЄДРПОУ 37755456, банк ГУДКСУ в Донецькій області, МФО 834016) заборгованість з орендної плати за землю в сумі 2192 грн. 91 коп. (дві тисячі сто девяносто дві гривні девяносто однак копійка).

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті 30 вересня 2015 року.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Смагар С.В.