Постанова № 51846044, 08.09.2015, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 вересня 2015 р. Справа №805/2682/15-а

приміщення суду за адресою: 84112, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

час прийняття постанови: 14год.45хв.

Ухвалено в нарадчій кімнаті.

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Троянової О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Зевс Кераміка»

до відповідачів:

1. Словянської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області

2. Головного управління державної казначейської служби України в Донецькій області

про визнання бездіяльність та дій протиправними, зобовязання вчинити певні дії

за участю:

представник позивача: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 за довір.

представників відповідача 1: ОСОБА_3 за довір. , ОСОБА_4- за довір.

відповідача 2: не зявився

ВСТАНОВИВ:

06.07.2015 року Приватне акціонерне товариство «Зевс Кераміка» (далі позивач) звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до ОСОБА_5 обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області (далі ОСОБА_5 ОДПІ, відповідач )

про визнання протиправною бездіяльність ОСОБА_5 ОДПІ щодо не проведення заліку надмірно сплачених позивачем авансових внесків з податку на прибуток підприємств в розмірі 620 000,00 грн. у рахунок сплати податкового зобовязання з податку на прибуток нерезидента, неповернення на розрахунковий розрахунок позивача надмірно сплачених позивачем авансових внесків з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 2 356 925,00 грн.;

про визнання протиправними дії ОСОБА_5 ОДПІ щодо здійснення додаткових, не передбачених Податковим кодексом України погоджень висновків щодо проведення заліку надмірно сплачених позивачем авансових внесків з податку на прибуток підприємств в розмірі 620 000,00 грн. у рахунок сплати податкового зобовязання з податку на прибуток нерезидента, неповернення на розрахунковий розрахунок позивача надмірно сплачених позивачем авансових внесків з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 2 356 925,00 грн.;

про зобовязання ОСОБА_5 ОДПІ провести залік надмірно сплачених позивачем грошових коштів за авансовими внесками з податку на прибуток в сумі 620 000,00 грн. у рахунок сплати податкового зобовязання з податку на прибуток нерезидента та про зобовязання відповідача повернути на розрахунковий розрахунок позивача 2 356 925,00 грн. надмірно сплачених позивачем авансових внесків з податку на прибуток приватних підприємств;

про зобовязання ОСОБА_5 ОДПІ утриматися від нарахування пені за прострочення термінів сплати податкового зобовязання з податку на прибуток нерезидентів, яке виникло внаслідок протиправної бездіяльності відповідача, а саме не проведення заліку надмірно сплачених позивачем сум податку прибуток приватних підприємств в розмірі 620 000,00 грн. у рахунок сплати податкового зобовязання з податку на прибуток нерезидента за відповідною заявою АТ «Зевс Кераміка».

Ухвалою суду від 07.08.2015 року до участі у справі в якості другого відповідача залучене Головне управління державної казначейської служби України в Донецькій області.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що до ОСОБА_5 ОДПІ надавали заяви про повернення надмірно сплаченої суми авансових внесків з податку на прибуток в сумі 2 356 925,00 грн., заяву про зарахування переплати з податку на прибуток в рахунок сплати податку на доходи нерезидентів у сумі 620 000,00 грн. Однак, станом на дату звернення до суду попри спливання визначеного законодавством 20-денного терміну безпідставно не отримало на розрахунковий рахунок повернення переплати в сумі 2 356 925,00 грн. та не здійснене зарахування суми переплати 620 000,00 грн. в рахунок сплати податку на доходи нерезидентів. Починаючи з 2012 року АТ «Зевс Кераміка» сплачувало авансові внески з податку на прибуток, внаслідок чого утворилась переплата з податку на прибуток. На дату звернення до суду сума переплати складає: з податку на прибуток 1 418 741,26 грн., з авансових внесків з податку на прибуток 2 356 925,00 грн., з податку на прибуток нерезидента 2 373,97 грн.

30.03.2015 року позивачем до податкового органу була подана заяви:

- № 0167 про повернення надмірно сплаченої суми авансових внесків з податку на прибуток в сумі 2 356 925,00 грн.

- № 0168 про зарахування переплати з податку на прибуток в рахунок сплати податку на доходи нерезидентів в сумі 620 000,00 грн.

- № 0169 про зарахування переплати з податку на прибуток в рахунок сплати земельного податку в сумі 3182, 75 грн. та орендної плати за землю в сумі 9219,07 грн.

- № 0170 про зарахування переплати з податку на прибуток в рахунок сплати земельного податку в сумі 5681,51 грн. та орендної плати за землю в сумі 31915 грн, 67 коп.

Позивач зазначив, що станом на дату звернення до суду, попри сплив визначеного законодавством 20-денного терміну, кошти в сумі 2 356 925,00 грн. не повернуті та не здійснене зарахування суми переплати 620 000,00 грн. в рахунок сплати податку на доходи нерезидентів.

Представники позивача у судовому засіданні підтримали доводи позовної заяви та просили позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача 1 у судовому засідання проти доводів позовної заяви заперечував, в судовому засіданні надав заперечення, аналогічні викладеним письмово,зазначив, що 30.03.2015 року позивачем до податкового органу була подана заява про повернення надміру сплаченої суми авансових внесків з податку на прибуток в сумі 2 356 925,00 грн. та заява про зарахування переплати з податку на прибуток в рахунок сплати податку на доходи нерезидентів в сумі 620 000,00 грн. На виконання п.п.2.16 п.2 Наказу № 24 та п.п2.24 п.2 Наказу № 66 після отримання листа від позивача податковим органом складено паспорт-висновок щодо повернення надміру сплачених сум, кий спрямовано до координаційно-моніторінгового управління ГУ ДФС у Донецькій області . У своїй відповіді відповідач 1 зазначив, що згідно п.п. 141.4.2 п. 141.4.4 ст. 141 Податкового кодексу України податок на прибуток іноземних юридичних осіб підлягає сплаті під час виплати доходу, тобто він не може бути зарахованим переплатою з податку на прибуток. При цьому, як зазначав представник відповідача, згідно п. 2.16 наказу № 24 ОСОБА_5 ОДПІ були розглянуті заяви платника про зарахування переплати в рахунок сплати земельного податку та орендної плати, та до УДКСУ у м. Словянську надані висновки на заяви № 0169, № 0170 щодо перерахування зайво сплачених грошових зобовязань, які були виконанні 14.04.2015 р. в сумі 5681,51 грн. та 31 915,67 грн. та 3182,75 грн. та 9 219,07 грн. відповідно.

З наведених підстав представник відповідача-1 просив у задоволенні позову відмовити. (ар.с.52-53)

Представник відповідача-2 в судове засідання не зявився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, заяву про розгляд справи за участю його представника не надав.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, судом встановлено наступне.

Позивач Приватне акціонерне товариство «Зевс Кераміка» зареєстроване в якості юридичної особи виконавчим комітетом ОСОБА_5 міської ради Донецької області 22.04.2011 року, включено до ЄДРПОУ за номером 32359747, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 729578, довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АД № 455247 (а.с. 17,18). Перебуває на податковому обліку у ОСОБА_5 ОДПІ.

Відповідач-1 ОСОБА_5 ОДПІ є суб'єктом владних повноважень, який у правовідносинах з юридичними особами, в тому числі повязаними із контролем за повнотою нарахування та сплати податків, обовязкових платежів, реалізують владні управлінські функції, через що належить до субєктів владних повноважень в розумінні п.п. 7 п. 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства.

Відповідач-2 Головне управління Державної казначейської служби у Донецькій області є субєктом владних повноважень, згідно ст. 48 КАС України, здатна особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України та ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України органи державної влади зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності, порядок адміністрування податків та зборів, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю визначені Податковим кодексом України. Згідно ст. 1 Податкового кодексу України податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

04.03.2015 року АТ «Зевс Кераміка» до ОСОБА_5 ОДПІ було подано заяви № 0104 про зарахування переплати з податку на прибуток в рахунок сплати податку на доходи нерезидентів в сумі 620 000,00 грн.(а.с. 8).

20.03.2015 року за вих.5605/10/05-22-20-02 відповідачем надано відповідь щодо повернення переплати з податку на прибуток,згідно якої зазначено,що для отримання згоди на зарахування надмру сплачених сум з податку на прибуток матеріали будуть направлені до ДФС у Донецькій області.(а.с.9)

23.03.2015 року за № 5580/8/05-22-20-01-13 на адресу Головного управління Міндоходв у Донецькій області Коррдинаційне-моніторінгове управління, Словянською ОДПІ на виконання п.2.16 наказу ГУ Міндоходів від 12.02.2015 р. № 24 надано для розгляду паспорт-висновок щодо повернення надміру сплачених сум з податку на прибуток у розмірі 620 000,00 грн. та ін. (ар.с.74-75)

30.03.2015 року АТ «Зевс Кераміка» до ОСОБА_5 ОДПІ було подано заяви № 0170, №169 про зарахування переплати з податку на прибуток в рахунок сплати земельного податку в сумі 5 681,51 грн., орендної плати за землю в сумі 31 915,67 грн. в бюджет м. Словянська та сплати земельного податку в сумі 3182,75 грн., орендної плати за землю в сумі 9219,07 грн. в бюджет м. Краматорська. ( ар.с.10-11)

30.03.2015 року АТ «Зевс Кераміка» до ОСОБА_5 ОДПІ було подано заяву № 0168 про зарахування переплати з податку на прибуток в рахунок сплати податку на доходи нерезидентів в сумі 620 000,00 грн.

30.03.2015 року АТ «Зевс Кераміка» до ОСОБА_5 ОДПІ було подано заяву № 0167 про повернення надміру сплаченої суми авансових внесків з податку на прибуток в сумі 2 356 925,00 грн. на рахунок підприємства (а.с. 12,13).

07.04.2015 року за № 6985/8/05-22-20-01-13 на адресу Головного управління Міндоходв у Донецькій області Координаційне-моніторінгове управління, ОСОБА_5 ОДПІ на виконання п.2.16 наказу ГУ Міндоходів від 12.02.2015 р. № 24 надано для розгляду пропозиції щодо можливого повернення надміру сплачених сум АТ «Зевс Кераміка» з податку на прибуток в сумі 620 тис. грн. з КБК 11021000 (податок на прибуток приватних підприємств на КБК 11025000 (податок на прибуток іноземних юридичних осіб); з коду бюджетної класифікації 1102400 на розрахунковий рахунок платника в сумі 2356,9 тис. грн.( ар.с.76).

17.04.2015 року за № 2044/7/05-99-20-01-04-4 на адресу ОСОБА_5 ОДПІ від Головного управління ДФС у Донецькій області надано лист, яким повідомлено,що при декларуванні податку на прибуток за 9 місяців 2014 року платником всупереч вимогам чинного законодавства зменшено податок на суму нарахованих та сплачених авансових внесків за 1 кв. 2014 року. Що призвело до збільшення переплати у сумі 1 718711 грн.. Крім того, враховуючи норми податкового законодавства, а саме п.п. 141.4.2 п.141.4.4 ст.141 Податкового кодексу України, податок на прибуток іноземних юридичних осіб ( який зараховується на КБК 110205) підлягає сплаті у момент виплати доходу, а не зараховується за рахунок переплати. ( ар.с.77)

Листом від 08.04.2015 року № 7076/10/05-22.20-02 ОСОБА_5 ОДПІ повідомила, що на виконання вимог листа Департаменту фінансів Донецької обласної державної адміністрації від 19.03.2015 року № 01-02/35-201 «Про погодження висновків щодо повернення платникам податків сум грошових зобовязань» висновки щодо повернення сум зобовязань АТ «Зевс Кераміка» направлені на погодження до Департаменту фінансів Донецької обласної державної адміністрації та повернулись без вказаного погодження, у звязку з тим, що у минулих бюджетних періодах податок на прибуток приватних підприємств у повному обсязі зараховувався до державного бюджету» (а.с. 14).

Листом від 22.04.2015 року № 7975 направленого на імя керівника АТ «Зевс Кераміка», ОСОБА_5 ОДПІ зазначила, що розглянувши листи підприємства щодо повернення надміру сплачених коштів повідомила наступне, за результатами декларування за 2012, 2013р.р. підприємством визначено авансові внески з податку на прибуток до сплати за 1 квартал 2014 року на загальну суму 1 718 711грн. При надані збиткової декларації за 1 квартал 2014 року АТ «ОСОБА_6» звільняється від сплати авансових внесків з квітня 2014 року . В ході планової перевірки буде перевірено правомірність формування збитків за 1 квартал 2014 року, а податок на прибуток нерезидентів підлягає сплаті під час виплати доходів, а отже він не може бути зарахований переплатою з податку на прибуток.

Не погоджуючись із наданою відповіддю позивач звернувся до суду із даним позовом.

За даними облікової картки АТ «Зевс Кераміка» за платежем «Податок на прибуток приватних підприємств» (платіж 11021000) вбачається, що станом на 31.12.2012 року у позивача обліковується переплата за цим платежем 20007,93 грн.; станом на 31.12.2014 року у позивача обліковується переплата за цим платежем 1 668 727,93 грн. ( ар.с.65,73).

З даних облікової картки АТ «Зевс Кераміка» за платежем «Авансові внески з податку на прибуток приватних підприємств» (платіж 11024000) вбачається, що станом на 31.12.2013 року у позивача обліковується переплата за цим платежем 1454,00 грн.; станом на 31.12.2014 року у позивача обліковується переплата за цим платежем 2 356 925,00 грн.( ар.с.66-71).

Судом встановлено, що ПрАТ «Зевс Кераміка» сплачено до бюджету авансові платежі по податку на прибуток:

платіжним дорученням № 420 від 27.02.2014 року на суму 351183 грн.;

платіжним дорученням № 352 від 20.12.2013 року на суму 300000 грн.;

платіжним дорученням № 294 від 13.02.2014 року на суму 300000 грн.;

платіжним дорученням № 14 від 30.05.2013 року на суму 651183 грн.;

платіжним дорученням № 25 від 29.08.2013 року на суму 651183 грн.;

платіжним дорученням № 102 від 28.11.2013 року на суму 651183 грн.;

платіжним дорученням № 171 від 29.01.2014 року на суму 651183 грн.;

платіжним дорученням № 210 від 27.12.2013 року на суму 351183 грн.;

платіжним дорученням № 60 від 29.10.2013 року на суму 651183 грн.;

платіжним дорученням № 54 від 27.09.2013 року на суму 651183 грн. (а.с.106-115), внаслідок чого на обліковому рахунку підприємства утворилась переплата з податку на прибуток, з авансових внесків з податку на прибуток, з податку на прибуток нерезидентів.

Наявність переплати також підтверджується Актом №3555-20 від 12.03.2015 р. щодо проведення звірення розрахунків за період з 01.01.2014 року по 31.12.2014 року з авансових внесків з податку на прибуток приватних підприємств де Сальдо на 31.12.2014 р. визначено 2 356 925,00 грн.; Актом №3559-20 від 12.03.2015 р. щодо проведення звірення розрахунків за період з 01.01.2014 року по 31.12.2014 року з податку на прибуток приватних підприємств де Сальдо на 31.12.2014 р. визначено 1 668727,93 грн.;

Фактичні обставини наявності переплати з авансових внесків з податку на прибуток, суми переплати,податкові періоди, не є спірними обставинами між сторонами, та підтверджуються вищенаведеними письмовими доказами, зокрема, деклараціями, актами звірки. платіжними дорученнями, обліковою карткою, заявами позивача та відповідями відповідача та не заперечувались в судовому засіданні представниками відповідача.

Відповідно до п. 6.1 ст. 6 Податкового кодексу України податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

Згідно п.п. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Підпунктом 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України зазначено, що податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Пунктом 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України зазначено, що платники податку на прибуток (крім новостворених, виробників сільськогосподарської продукції, неприбуткових установ (організацій) та платників податків, у яких доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за останній річний звітний податковий період не перевищують 10 мільйонів гривень) щомісяця сплачують авансовий внесок з податку на прибуток у порядку і в строки, які встановлені для місячного податкового періоду, у розмірі не менше 1/12 нарахованої до сплати суми податку за попередній звітний (податковий) рік без подання податкової декларації.

На суму сплачених авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів відповідно до пункту 153.3 статті 153 цього Кодексу (в тому числі за наслідками попередніх звітних (податкових) періодів) зменшується сума авансових внесків з податку на прибуток, визначених цим пунктом.

Якщо сума авансових внесків з податку на прибуток, сплачена при виплаті дивідендів відповідно до пункту 153.3 статті 153 цього Кодексу, перевищує суму авансових внесків з податку на прибуток, визначених цим пунктом, сума перевищення зараховується у зменшення авансових внесків, визначених цим пунктом, у наступних звітних місяцях до повного її погашення.

Платники податку, які зареєстровані протягом звітного (податкового) року (новостворені), сплачують податок на прибуток на підставі річної податкової декларації за період діяльності у звітному (податковому) році без подання податкової декларації за звітні (податкові) періоди (календарний квартал, півріччя та дев'ять місяців) та не сплачують авансового внеску.

Платники податку, у яких доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за останній річний звітний (податковий) період не перевищують 10 мільйонів гривень, та неприбуткові установи (організації) сплачують податок на прибуток на підставі податкової декларації, яку подають до контролюючих органів за звітний (податковий) рік і не сплачують авансових внесків.

У разі якщо платник податку, який сплачує авансовий внесок, за підсумками першого кварталу звітного (податкового) року не отримав прибуток або отримав збиток, він має право подати податкову декларацію та фінансову звітність за перший квартал. Такий платник податку авансових внесків у другому - четвертому кварталах звітного (податкового) року не здійснює, а податкові зобов'язання визначає на підставі податкової декларації за підсумками першого півріччя, трьох кварталів та за рік, яка подається до контролюючого органу в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Платник податку, який за підсумками минулого звітного (податкового) року не отримав прибутку або отримав збиток, податкові зобов'язання не нараховував і не мав базового показника для визначення авансових внесків у наступному році, а за підсумками першого кварталу отримує прибуток, має подати податкову декларацію за перше півріччя, три квартали звітного (податкового) року та за звітний (податковий) рік для нарахування та сплати податкових зобов'язань.

У складі річної податкової декларації платником податку подається розрахунок щомісячних авансових внесків, які мають сплачуватися у наступні дванадцять місяців. Визначена в розрахунку сума авансових внесків вважається узгодженою сумою грошових зобов'язань.

При цьому дванадцятимісячний період для сплати авансових внесків визначається починаючи з березня поточного звітного (податкового) року по лютий наступного звітного (податкового) року включно.

Форма розрахунку, передбачена у цьому пункті, затверджується у порядку, встановленому цим Кодексом.

Податкова декларація та розрахунок щомісячних авансових внесків за базовий звітний (податковий) рік подаються протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

Згідно з п.п. 17.1.10 ст. 17 Податкового кодексу України платник податків має право на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до п. 43.3 ст. 43 Податкового кодексу України обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Згідно із п. 43.4 ст. 43 Податкового кодексу України платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку.

Приписами п. 43.5 ст. 43 Податкового кодексу України визначено, що контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Особливості оподаткування нерезидентів визначені п. 141.4 ст. 141 Податкового кодексу України.

Так, п.п. 141.4.2.п.141.4 ст.141.4.2 Податкового кодексу України резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України) будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у підпункті 141.4.1 цього пункту, за ставкою в розмірі 15 відсотків (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.3-141.4.6 цього пункту) їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.

Абзацом другим пункту 87.1 статті 87 Податкового кодексу України встановлено, що сплата грошових зобовязань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.

Будь-яких часових обмежень щодо використання такого права чинним податковим законодавством не встановлено, як і не встановлено окремої процедури заліку переплачених коштів з податку на прибуток у вигляді сплати авансових внесків з цього податку, яка б передбачала необхідність звернення платника податків до контролюючого органу із відповідною заявою.

Суд зазначає, що авансові внески з податку на прибуток не передбачені в якості окремого податку, адже є елементом процедури адміністрування і сплати податку на прибуток як загальнодержавного виду податку. Суд також зазначає, що сплата авансових внесків з податку на прибуток є фактично сплатою цього ж податку наперед.

Таким чином, в силу положень пункту 87.1 статті 87 Податкового кодексу України податковий орган був зобовязаний здійснити погашення недоїмки з податку на прибуток нерезидентів, яка виникла у позивача, за рахунок переплати з податку на прибуток без будь-якої заяви платника податків.

Враховуючи, що заяву до контролюючого органу про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань по авансовим платежам по податку на прибуток в сумі 2 356 925,00 грн. та щодо проведення заліку переплати з податку на прибуток в рахунок сплати податку на доходи нерезидентів в сумі 620 000,00 грн. , подано позивачем 30.03.2015 року, станом на момент розгляду справи сплив граничний термін, коли позивачу мали бути виплачені зазначені кошти.

Постановою КМУ від 16.02.2011 року № 106 встановлено Перелік кодів бюджетної класифікації в розрізі органів, що контролюють справляння надходжень.

Органи, що контролюють справляння надходжень бюджету забезпечують відповідно до законодавства здійснення постійного контролю за правильністю та своєчасністю надходження до державного та місцевих бюджетів податків і зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів згідно з переліком, а також ведення обліку таких платежів у розрізі платників з метою забезпечення повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів через органи державного казначейства відповідно до Порядку.

Порядком взаємодії територіальних органів Міністерства Доходів і зборів України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобовязань, визначено, що повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань у випадках, передбачених законодавством, здійснюється виключно на підставі заяви платника податку (за винятком повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку на доходи фізичних осіб, які розраховуються органом Міндоходів на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку), яка може бути подана протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Орган Міндоходів на підставі даних особових рахунків платників готує висновок за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку, два примірники Реєстру висновків за платежами, належними державному бюджету, за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку, та три примірники Реєстру висновків за платежами, належними місцевим бюджетам, та платежами, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами, за формою згідно з додатком 3 до цього Порядку. Контроль за прийняттям/передаванням висновків органи Міндоходів, місцеві фінансові органи, органи Казначейства проводять шляхом проставляння на відповідних примірниках Реєстрів відміток про надходження документів до установи у порядку, визначеному Типовою інструкцією з діловодства у центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 року N 1242.

За платежами, належними державному бюджету, орган Міндоходів у строк не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви передає висновки згідно з Реєстром висновків за платежами, належними державному бюджету, для виконання відповідному органу Казначейства.

За платежами, належними місцевим бюджетам, та платежами, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами, орган Міндоходів у строк не пізніше ніж за сім робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви передає висновки згідно з Реєстром висновків за платежами, належними місцевим бюджетам, та платежами, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами, для погодження відповідному місцевому фінансовому органу.

Місцевий фінансовий орган у строк не пізніше ніж протягом двох робочих днів здійснює погодження отриманих висновків шляхом засвідчення підписом керівника місцевого фінансового органу, засвідченим печаткою, та повертає їх згідно з Реєстром висновків за платежами, належними місцевим бюджетам, та платежами, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами, відповідному органу Міндоходів.

Орган Міндоходів не пізніше наступного робочого дня від дати отримання висновку, погодженого місцевим фінансовим органом, передає його згідно з Реєстром висновків за платежами, належними місцевим бюджетам, та платежами, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами, відповідному органу Казначейства.

Орган Міндоходів несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі висновку органу Казначейства для виконання.

Згідно зі ст. 25 Бюджетного кодексу України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду.

Постановою Кабінету міністрів України від 03.08.2011 року № 845 відповідно до частини другої статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» і пункту 9 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України затверджено Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників.

Зазначений порядок визначає механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (далі - рішення про стягнення коштів), прийнятих судами, а також іншими державними органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення.

Стягувачі, на користь яких прийняті судові рішення про стягнення надходжень бюджету, подають до органу Казначейства, на рахунки в якому зараховані надходження бюджету, документи, зазначені у пункті 6 цього Порядку, крім випадків, передбачених пунктом 23 цього Порядку.

Таким чином, право платника податків порушується внаслідок неодержання коштів з бюджету, а належним способом захисту цього порушеного права є стягнення зазначених коштів.

Щодо позовних вимог в частині визнання протиправною бездіяльність ОСОБА_5 ОДПІ щодо не проведення заліку надмірно сплачених позивачем авансових внесків з податку на прибуток підприємств в розмірі 620 000,00 грн. у рахунок сплати податкового зобовязання з податку на прибуток нерезидента, неповернення на розрахунковий розрахунок позивача надмірно сплачених позивачем авансових внесків з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 2 356 925,00 грн. та визнання протиправними дії ОСОБА_5 ОДПІ щодо здійснення додаткових, не передбачених Податковим кодексом України погоджень висновків щодо проведення заліку надмірно сплачених позивачем авансових внесків з податку на прибуток підприємств в розмірі 620 000,00 грн. у рахунок сплати податкового зобовязання з податку на прибуток нерезидента, неповернення на розрахунковий розрахунок позивача надмірно сплачених позивачем авансових внесків з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 2 356 925,00 грн. суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України та ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України органи державної влади зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

В судовому засіданні представники відповідача зазначили, що на підставі Наказу ГУ ДФС у Донецькій області № 24 від 12.02.2015р. №66 від 17.04.2015 року, а саме п.2.24 визначено,що здійснювати повернення надміру та/ або помилково сплачених сум податкових зобовязань за податками (повернення на розрахунковий рахунок), зарахування надміру та/ або помилково сплачених сум у погашення податкових зобовязань за іншими кодами бюджетної класифікації та повернення надміру та/ або помилково сплачених сум єдиного внеску за попереднім інформуванням координаційно-моніторингового управління (щодо сум повернення понад 50,0 тис.грн.). Враховуючи вимоги, передбачені внутрішнім Наказом ГУ ДФС у Донецькій області відповідачем ОСОБА_5 ОДПІ були складені та направлені висновки, щодо поверенння та зарахування надміру сплачених податкових зобовязань.

Представники позивача у судовому засіданні зазначили,що в них відсутні обґрунтовані докази,щодо визнання дій відповідача-1 протиправними.

Відповідно до статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України визначено,що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх редставників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Статею 70 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Враховуючи вищезазначене, суд важає,що позивач не довів протиправність дій Словянської ОДПІ.

Щодо задоволення позовних вимог позивача про утримання відповідача від нарахування пені за прострочення термінів сплати податкового зобовязання податку на прибуток нерезидентів, яке виникло внаслідок неправомірної бездіяльності відповідача, а саме не проведення заліку надмірно сплачених позивачем сум податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 620 000,00 грн. у рахунок сплати податкового зобов'язання з податку на прибуток нерезидента за відповідною заявою АТ «Зевс Кераміка» суд відмовляє з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 3 частини 4 статті 105 КАС України адміністративний позов може містити вимоги про зобов'язання відповідача- субєкта владних повноважень утриматися від вчиненя певних дій. Одночасно, пункт 1 частини 2 статті 17 КАС України передбачає, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових акті чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Частиною 1 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси. Таким чином, до адміністративного суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється, водночас відповідно до зазначених норм право особи на звернення до адміністративного суду обумовлено суб'єктивним уявленням особи про те, що її право чи законний інтерес потребує захисту, однак обов'язковою умовою здійснення такого захисту судом є наявність відповідного порушення права або законного інтересу на момент звернення до суду. Тобто, неодмінною ознакою порушення права особи є реальний, фактичний характер порушення права, а не умовний, тобто той, що може виникнути в майбутньому. Характер відносин між сторонами, що можуть мати місце в майбутньому не може досліджуватися під час судового розгляду даної справи.

Згідно з частинами 1, 2 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи, що позивачем виконані всі необхідні умови для отримання та для проведення заліку надміру сплачених грошових зобовязань з податку на прибуток іку, а відповідачем 1 не вчинено дій, спрямованих на перерахування позивачу бюджетної заборгованості, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог в цій частині.

За приписами ч.1 та ч. 3 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа. Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11, 17, 69-72, 86, 87, 94, 128, 158-163, 167, 254, 267 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Зевс Кераміка» до ОСОБА_5 обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області, Головного управління Державної казначейської служби у Донецькій області

про визнання протиправною бездіяльність ОСОБА_5 ОДПІ щодо не проведення заліку надмірно сплачених позивачем авансових внесків з податку на прибуток підприємств в розмірі 620 000,00 грн. у рахунок сплати податкового зобовязання з податку на прибуток нерезидента, неповернення на розрахунковий розрахунок позивача надмірно сплачених позивачем авансових внесків з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 2 356 925,00 грн.;

про визнання протиправними дій ОСОБА_5 ОДПІ щодо здійснення додаткових, не передбачених Податковим кодексом України погоджень висновків щодо проведення заліку надмірно сплачених позивачем авансових внесків з податку на прибуток підприємств в розмірі 620 000,00 грн. у рахунок сплати податкового зобовязання з податку на прибуток нерезидента, неповернення на розрахунковий розрахунок позивача надмірно сплачених позивачем авансових внесків з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 2 356 925,00 грн.;

про зобовязання ОСОБА_5 ОДПІ провести залік надмірно сплачених позивачем грошових коштів за авансовими внесками з податку на прибуток в сумі 620 000,00 грн. у рахунок сплати податкового зобовязання з податку на прибуток нерезидента та про зобовязання відповідача повернути на розрахунковий розрахунок позивача 2 356 925,00 грн. надмірно сплачених позивачем авансових внесків з податку на прибуток приватних підприємств;

про зобовязання ОСОБА_5 ОДПІ утриматися від нарахування пені за прострочення термінів сплати податкового зобовязання з податку на прибуток нерезидентів, яке виникло внаслідок протиправної бездіяльності відповідача, а саме не проведення заліку надмірно сплачених позивачем сум податку прибуток приватних підприємств в розмірі 620 000,00 грн. у рахунок сплати податкового зобовязання з податку на прибуток нерезидента за відповідною заявою АТ «Зевс Кераміка» - задовольнити частково.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного акціонерного товариства «Зевс Кераміка» (84100, Донецька область, м. Слов'янськ, вул. Гончарна, буд. 7, код ЄДРПОУ 32359747) надмірно сплачені авансові внески з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 2 356 925,00 грн. (два мільйони триста пятдесят шість тисяч девятсот двадцять пять гривень).

Зобовязати ОСОБА_5 обєднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Донецькій області провести залік надмірно сплачених позивачем грошових коштів з податку на прибуток в сумі 620 000,00 грн. в рахунок сплати податкового зобовязання з податку на прибуток нерезидентів Приватного акціонерного товариства «Зевс Кераміка».

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь Приватного акціонерного товариства «Зевс Кераміка» судові витрати у сумі 414,12(чотириста чотирнадцять гривень дванадцять копійок)грн. за рахунок бюджетних асигнувань ОСОБА_5 обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області.

Постанову ухвалено у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини 08 вересня 2015 року. Постанова у повному обсязі складена 14 вересня 2015 року.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо субєкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Троянова О.В.