Постанова № 51845909, 28.09.2015, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 вересня 2015 р. Справа № 805/3669/15-а

приміщення суду за адресою: 84112, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Кошкош О.О., розглянувши в порядку письмового провадження, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу,

В С Т А Н О В И В:

28 серпня 2015 року позивач звернувся до суду з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу з єдиного податку у розмірі 1866,93 грн., мотивуючи вимоги тим, що у відповідача існує заборгованість перед бюджетом зі сплати єдиного внеску на загальну суму 1866,93 грн., підставою виникнення є заява про застосування єдиного податку. Просить суд стягнути з відповідача вказану заборгованість.

Представник позивача у судове засідання не зявився, просив розглянути справу без його участі в порядку письмового провадження, позовні вимоги підтримали у повному обсязі.

Відповідач до судового засідання не прибув. Рекомендований лист з ухвалою про відкриття провадження повернувся з відміткою "за закінченням терміну зберігання". Згідно із ч. 11 ст. 35 КАС України розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином. За таких обставин, суд приходить до висновку, що відповідач був належним чином повідомлений про розгляд та визнав за можливе розглянути справу на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши письмові докази по справі, суд встановив наступне.

Згідно з п. 41.2 ст. 41 Податкового кодексу України органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень.

Таким чином, позивач ОСОБА_1 обєднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Донецькій області є суб`єктом владних повноважень, який в даних правовідносинах реалізує надані йому Податковим кодексом України повноваження.

Відповідач, фізична особа-підприємець ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_1, 85043, АДРЕСА_1) перебуває на податковому обліку у податковій інспекції.

Судом встановлено, що 18 січня 2012 року подана заява до ОСОБА_1 ОДПІ про застосування спрощеної системи оподаткування. Обрано такий вид діяльності, як «роздрібна торгівля одягом, роздрібна торгівля взуттям та шкіряними виробами, роздрібна торгівля іншими товарами для дому», ІІ група платників єдиного податку.

17 лютого 2015 року контролюючим органом винесено податкове повідомлення-рішення №0000771700 яким застосовано штраф за несвоєчасну сплату грошового зобовязання з єдиного податку з фізичних осіб у розмірі 730,80 грн., яке наділане рекомендованим листом з повідомленням. При цьому, податкове повідомлення-рішення ні в адміністративному ні в судовому порядку не оскаржене.

Згідно розрахунку суми позову заборгованість перед бюджетом з єдиного податку за період серпень 2014 року квітень 2015 року, складає 1866,93 грн.

Відповідно до пункту 2 статті 291 Податкового кодексу України, спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Вимогами цієї статті також встановлено, що суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на шість груп платників єдиного податку, зокрема, друга група - фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв: не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб; обсяг доходу не перевищує 1000000 гривень.

Пунктом 1 ст.292 Податкового кодексу України встановлено, що доходом платника єдиного податку є, зокрема для фізичної особи - підприємця - дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній пунктом 292.3 цієї статті. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.

Згідно з вимогами статті 293 цього Кодексу, ставки єдиного податку встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - мінімальна заробітна плата), та у відсотках до доходу (відсоткові ставки).

Статтею 295 Податкового кодексу України передбачено, що платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця. Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.

Судом встановлено, що несплачена ставка єдиного податку фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 складає 1866,93 грн. Податкова заборгованість станом на час розгляду справи відповідачем не сплачена, що підтверджується зворотнім боком облікової картки.

Відповідно до ст. 67 Конституції України зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно з пп. 14.1.39 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України грошовим зобов'язанням платника податків є сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до ст. 14.1.175 Податкового кодексу України, податковий борг-сума грошового зобовязання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобовязання.

Статтею 14.1.156 Кодексу передбачено, що податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Згідно п.1 ст.59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу.

На виконання цих вимог, позивачем надіслана податкова вимога № 754-25 від 25.09.2014 року. Однак, заходи, прийняті контролюючим органом щодо стягнення податкового боргу, не призвели до їх погашення, строки їх добровільної сплати вийшли.

Згідно пп.19-1.1.2 п.19-1.1 ст.19-1 Податкового кодексу України контролюючі органи, зокрема, контролюють своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податків, зборів, платежів установлених цим Кодексом.

Пунктом 87.11 статті 87 Податкового кодексу України передбачено, що орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

З урахуванням викладених обставин, суд задовольняє позовні вимоги про стягнення податкового боргу та стягує з відповідача заборгованість з єдиного податку розмірі 1866,93 грн.

Згідно вимог ст. 94 КАС України судові витрати з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 112, 159, 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Позов ОСОБА_1 обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_1, 85043, АДРЕСА_1) податковий борг з єдиного податку з фізичних осіб у розмірі 1866 (одна тисяча вісімсот шістдесят шість) грн. 93 коп. на користь місцевого бюджету м.Білицьке р/р 31412699700037, за кодом бюджетної класифікації 18050400, ОКПО 37755456, МФО 834016, ГУДКСУ у Донецькій області.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня отримання особами, які беруть участь у справі, копії постанови шляхом подачі апеляційної скарги, з подачею її копії до суду апеляційної інстанції.

Суддя Кошкош О.О.