Постанова № 51844038, 05.08.2015, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2015 р. Справа № 804/4009/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіОзерянської С.І.

при секретаріЖижиній К.П.

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпропетровську адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Нафтохімінвест» до Криворізької центральної обєднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Нафтохімінвест» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Криворізької центральної обєднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Дніпропетровській області в якому просить визнати нечинними податкові повідомлення-рішення: форми «Ш» №0006911502 на суму 3 296,85 грн. та форми «Ш» №0006901502 на суму 3 713,72 грн. від 27.11.2013 року, форми «Ш» №0006911502 на суму 3 296,85 грн. та форми «Ш» №0006901502 на суму 3 713,72 грн. від 26.11.2013 року, винесені Криворізькою центральною обєднаною державною податковою інспекцією ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що податковим органом було проведено камеральну перевірку податкової декларації з плати за землю ТОВ «Нафтохімінвест». Прийняті в результаті перевірки податкові повідомлення-рішення форми «Ш» за №№0006911502, НОМЕР_1 від 27.11.2013 року та форми «Ш» за №№0006911502, НОМЕР_1 від 26.11.2013 року вважає необґрунтованими, прийнятими з порушенням вимог чинного законодавства та такими, що підлягають скасуванню. Висновки зазначені в акті перевірки не відповідають фактичним обставинам та повністю спростовуються доводами позивача, викладеними в позовній заяві. Позивач не заперечує факту порушення строку сплати орендної плати за землю, але не погоджується з висновками акту камеральної перевірки, мотивуючи це тим, що під час камеральної перевірки при визначенні штрафних санкцій податковим органом не правильно застосовано штрафні санкції, що призвело до невірного їх нарахування.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, подав до суду клопотання про здійснення розгляду справи за відсутності представника.

Представник відповідача до суду не з'явився, подав клопотання про здійснення розгляду справи за відсутності представника.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, проаналізувавши чинне законодавство, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що позивач ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Нафтохімінвест» зареєстроване 19.12.2000 року та знаходиться на податковому обліку в Криворізькій центральній обєднаній державній податковій інспекції ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області.

15.11.2013 року податковим органом проведена камеральна перевірка ТОВ «Нафтохімінвест» податкової декларації з плати за землю (орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності).

За результатами перевірки податковою інспекцією було складено акт №898/04-81-15-02/31223681 від 15.11.2013 року, яким зафіксовано порушення ТОВ «Нафтохімінвест» термінів сплати самостійно визначеного грошового зобовязання з орендної плати за землю протягом строків, визначених підпунктом 287.3 статті 287 Податкового кодексу України.

Не погодившись з висновками акту перевірки позивач подав заперечення вих. №55 від 20.11.2013 року, в яких просив переглянути висновки, викладені в акті перевірки.

У своїй відповіді на заперечення №6954/10/04-81-15-02 від 25.11.2013 року Криворізька центральна ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області зазначила, що встановлені у ході перевірки порушення податкового законодавства є обґрунтованими, зазначені факти у запереченнях платника є такими, що не спростовують висновки ревізора-інспектора Криворізької центральної ОДПІ.

На підставі акту перевірки Криворізькою центральною ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області було прийнято податкові повідомлення-рішення за №0006901502 від 27.11.2013 року, яким ТОВ «Нафтохімінвест» було зобовязано сплатити штраф у розмірі 20% у сумі 3 713,72 грн. та №0006911502, яким позивача було зобовязано сплатити штраф у розмірі 10% у сумі 3 296,85 грн.

26.12.2013 року Криворізька центральна ОДПІ повідомила позивача листом №8737/10/04-81-15-02 про прийняття податкового повідомлення-рішення форми «Ш» від 26.11.2013 року за №006911502 на суму 3 296,85 грн. та податкового повідомлення-рішення форми «Ш» від 26.11.2013 року за №006901502 на суму 3 713,72 грн. замість податкового повідомлення-рішення форми «Ш» від 27.11.2013 року за №006911502 на суму 3 296,85 грн. та податкового повідомлення-рішення форми «Ш» від 27.11.2013 року за №006901502 відповідно, які відкликає у звязку з виявленою технічною помилкою при їх формуванні. Просить вважати дійсними податкові повідомлення рішення від 26.11.2013 року за №006911502 та №006901502.

03.02.2014 року відповідач повідомив ТОВ «Нафтохімінвест», що у звязку з некоректною роботою АІС «Податковий блок» в акті камеральної перевірки та в додатку до податкового повідомлення-рішення від 26.11.2013 року за №006901502 та самому податковому повідомленні-рішенні було допущено описку, щодо кількості днів затримки сплати податкового зобовязання, що не вплинуло на загальну суму. Так, в наведених документах просили вважати дійсними кількість днів затримки по податковій декларації від 18.02.2013 року, граничний термін сплати 30.08.2013, фактична дата сплати 30.09.2013, та по податковій декларації від 29.03.2013 року, граничний термін сплати 30.08.2013, фактична сплата 30.09.2013 31 день, а не 29. Також, в додатку до податкового повідомлення рішення №0006911502 від 26.11.2013 року просили вважати дійсною суму фактично сплаченого боргу 22.05.2013 року по декларації від 29.03.2013 року 10 087,16 грн. замість 3 833,46 грн.

На прийняті податкові повідомлення-рішення позивачем було подано скаргу до Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області.

21.02.2014 року ТОВ «Нафтохімінвест» отримало рішення про результати розгляду скарги від ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області, відповідно до якого, в задоволенні скарги відмовлено в повному обсязі.

27.02.2014 року позивач звернувся зі скаргою до Міністерства доходів і зборів України.

Рішенням про результати розгляду скарги від 11.04.2014 року №6487/9/99-99-10-01-02-25 в задоволенні скарги було відмовлено.

Правомірність податкових повідомлень-рішень від 27.11.2013 року та від 26.11.2013 року є предметом спору переданого на вирішення до адміністративного суду.

Стосовно позовних вимог про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень форми «Ш» №006911502 від 27.11.2013 року на суму 3 296,85 грн. та форми «Ш» №0006901502 від 27.11.2013 року на суму 3 713,72 грн. суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 58.1. ст. 58 Податкового кодексу України, у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення. Податкове повідомлення-рішення містить підставу для такого нарахування (зменшення) податкового зобов'язання та/або зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість; посилання на норму цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок грошових зобов'язань платника податків; суму грошового зобов'язання, що повинен сплатити платник податку; суму зменшеного (збільшеного) бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення результатів господарської діяльності або від'ємного значення суми податку на додану вартість; граничні строки сплати грошового зобов'язання та/або строки виправлення платником податків показників податкової звітності; попередження про наслідки несплати грошового зобов'язання або внесення виправлень до показників податкової звітності в установлений строк; граничні строки, передбачені цим Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення.

Підпунктом 60.1.3 пункту 60.1 статті 60 Податкового кодексу України, встановлено, що податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо контролюючий орган зменшує нараховану суму грошового зобов'язання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення або суму податкового боргу, визначену в податковій вимозі.

Відповідно до пункту 60.4 статті 60 Податкового кодексу України, встановлено, що у випадках, визначених підпунктами 60.1.3 і 60.1.5 пункту 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними з дня надходження до платника податків податкового повідомлення-рішення або податкової вимоги, які містять зменшену суму грошового зобов'язання або податкового боргу.

Наведені норми Податкового кодексу України кореспондуються з приписами пунктів 5.1 та 5.3 розділу V Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.11.2012р. №1236 (далі - Порядок №1236), яким визначено порядок відкликання податкових повідомлень-рішень.

Відповідно до п. 2.1. Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, затверджений наказом Міністерства фінансів України 28.11.2012 року за № 1236, зазначено, що орган державної податкової служби визначає суму нарахування (зменшення) грошового зобовязання, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення відємного значення обєкта оподаткування податком на прибуток або відємного значення суми податку на додану вартість та складає податкове повідомлення-рішення у випадках, якщо: а) платник податків не подає в установлені строки податкову декларацію; б) дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових деклараціях, уточнюючих розрахунках; в) згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобовязань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є орган державної податкової служби; г) рішенням суду, що набрало законної сили, особу визнано винною в ухиленні від сплати податків; ґ) дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб, таким податковим агентом; д) в інших випадках, коли здійснення такого розрахунку передбачено статтею 58 глави 4 розділу ІІ Кодексу.

Відповідно до п.2.2. Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, затверджений наказом Міністерства фінансів України 28.11.2012 року за № 1236, зазначено, у випадках, що зазначені у пункті 2.1 цього розділу, відповідний структурний підрозділ органу державної податкової служби складає податкове повідомлення-рішення за формою згідно з додатком 3 за порушення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання (форма „Ш);

Відповідно до п. 3.3. Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, затверджений наказом Міністерства фінансів України 28.11.2012 року за № 1236, зазначено, що при складанні податкового повідомлення-рішення йому присвоюється номер, який вноситься до відповідного реєстру податкових повідомлень-рішень та складається з таких частин:порядковий номер у межах підрозділу, який склав податкове повідомлення-рішення, - перші 6 цифр номера; номер підрозділу, який склав податкове повідомлення-рішення, - наступні 4 цифри номера.

Відповідно до п. 3.4. Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, затверджений наказом Міністерства фінансів України 28.11.2012 року за № 1236, зазначено, якщо за результатами адміністративного або судового оскарження грошове зобовязання, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення відємного значення обєкта оподаткування податком на прибуток або відємного значення суми податку на додану вартість збільшується, то крім раніше надісланого податкового повідомлення-рішення направляється окреме податкове повідомлення-рішення на суму збільшення, якому присвоюється номер та яке вноситься до відповідного реєстру податкових повідомлень-рішень у порядку, передбаченому пунктом 3.3 цього розділу. Якщо за результатами адміністративного або судового оскарження грошове зобовязання, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення відємного значення обєкта оподаткування податком на прибуток або відємного значення суми податку на додану вартість зменшується, то до платника податків направляється податкове повідомлення-рішення, яке містить зменшену суму грошового зобовязання, якому присвоюється номер та яке вноситься до відповідного реєстру податкових повідомлень-рішень у порядку, передбаченому пунктом 3.3 цього розділу.

У відповідності до норм Податкового Кодексу України та Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, не передбачено прийняття нового податкового повідомлення-рішення та відкликання попереднього, з зазначенням первинного номеру, за відсутності зміни розміру грошового зобовязання, лише змінюючи його дату.

Суд зазначає, що статтею 60 Податкового Кодексу України передбачено виключні випадки, за наявності яких податкове повідомлення-рішення вважається відкликаним, а саме: сума податкового боргу самостійно погашається платником податків або органом стягнення; контролюючий орган скасовує раніше прийняте податкове повідомлення-рішення про нарахування суми грошового зобовязання або податкову вимогу; контролюючий орган зменшує нараховану суму грошового зобовязання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення або суму податкового боргу, визначену у податковій вимозі; рішенням суду, що набрало законної сили скасовується повідомлення-рішення контролюючого органу або сума податкового боргу, визначена у податковій вимозі; рішенням суду, що набрало законної сили, зменшується сума грошового зобовязання, визначена у податковому повідомленні-рішенні контролюючого органу, або сума податкового боргу, визначена у податковій вимозі. У зазначеному переліку відсутній такий випадок відкликання податкових повідомлень-рішень, як надіслання листа платнику податків з повідомленням, що податкове повідомлення-рішення є відкликаним.

Судом, встановлено, що відповідачем не приймалось рішення про скасування оскаржуваних повідомлень - рішень від 27.11.2013 року чи інше рішення, а лише було направлено листа, в якому зазначено, що податкові повідомлення-рішення форми «Ш» №006911502 від 27.11.2013 року на суму 3 296,85 грн. та форми «Ш» №0006901502 від 27.11.2013 року на суму 3 713,72 грн. вважаються відкликаним.

Отже, суд вважає, що податкові повідомлення-рішення №№0006911502, НОМЕР_1 від 27.11.2013 року не можуть вважатись відкликаними, та за наявності податкових повідомлень-рішень за ідентичними номерами та ідентичною сумою грошового зобовязання, підлягають скасуванню.

Стосовно позовної вимоги ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Нафтохімінвест» про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень форми «Ш» №006911502 від 26.11.2013 року на суму 3 296,85 грн. та форми «Ш» №0006901502 від 26.11.2013 року на суму 3 713,72 грн. суд встановив та зазначає наступне.

Відповідно до статті 285 Податкового кодексу України базовим податковим періодом для плати за землю є календарний рік.

Пунктом 286.2 статті 286 Податкового кодексу України передбачено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.

Відповідно до пункту 287.3 статі 287 Податкового кодексу України, податкове зобовязання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Пунктом 50.1 статті 50 Податкового кодексу України встановлено, що у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (в тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки , що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (окрім обмежень, визначених цією статтею), він зобовязаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Судом встановлено, що позивачем до податкового органу надані наступні податкові декларації з плати за землі:

- податкову декларацію з плати за землю від 18.02.2013 року за 2013 рік, відповідно до якої задекларовано податкове зобов'язання по сплаті земельного податку за земельні ділянки у межах населених пунктів, нормативну грошову оцінку яких не проведено, в сумі 79 291,35 грн., з розбивкою по 6607,61 грн. щомісячно та 6607,64 грн. за грудень 2013 року;

- уточнюючу податкову декларацію від 29.03.2013 року за 2013 рік, відповідно до якої задекларовано податкове зобов'язання по сплаті земельного податку за земельні ділянки у межах населених пунктів, нормативну грошову оцінку яких не проведено, в сумі 200 337,19 грн., з розбивкою по 16 694,77 грн. щомісячно та 16 694,72 грн. за грудень 2013 року;

- уточнюючу податкову декларацію від 22.05.2013 року за 2013 рік, відповідно до якої задекларовано податкове зобов'язання по сплаті земельного податку за земельні ділянки у межах населених пунктів, нормативну грошову оцінку яких не проведено, в сумі 79 291,35 грн., з розбивкою по 6 607,61 грн. щомісячно та 6 607,64 грн. за грудень 2013 року.

Відповідно до статті 126 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобовязання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств, рентної плати протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобовязання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобовязання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Отже, правопорушення, відповідальність за яке встановлена пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України, полягає в несвоєчасній сплаті узгодженого грошового зобовязання. Відповідне порушення є закінченим у момент збігу передбаченого податковим законодавством строку сплати узгодженого, але не сплаченого платником податків грошового зобовязання, а розмір штрафу визначається нормативно та фактично залежить від тривалості прострочення до моменту погашення боргу ( до 30 днів, або понад 30 днів).

Так, податковий орган в акті камеральної перевірки встановив, що ТОВ «Нафтохімінвест» сплатило 22.05.2013 року заборгованість у розмірі 16 273,7 грн. граничним терміном сплати 30.04.2013 року, прострочивши термін сплати на 20 днів; 30.08.2013 року сплатило заборгованість у розмірі 5 980,49 грн. граничним терміном сплати 30.07.2013 року, прострочивши термін сплати на 31 день; 30.09.2013 року сплатило заборгованість у розмірі 10 087,16 грн. граничним терміном сплати 30.08.2013 року, прострочивши термін сплати на 29 днів; 17.10.2013 року сплатило заборгованість у розмірі 2500,94 грн. граничним терміном сплати 30.08.2013 року, прострочивши термін сплати на 46 днів; 17.10.2013 року сплатило заборгованість у розмірі 16 694,77 грн. граничним терміном сплати 30.09.2013 року, прострочивши термін сплати на 17 днів.

Дослідивши облікову картку ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Нафтохімінвест» з відповідного податку за 2013 рік, основну та уточнюючі декларації з відповідного податку, розрахунки штрафних санкцій до оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, суд вважає помилковими розрахунки штрафних санкцій податкового органу та, відповідно частково протиправними податкові повідомлення-рішення, з огляду на наступне.

Податковим повідомленням-рішенням №0006911502 від 26.11.2013 року до позивача застосовано штрафну санкцію у розмірі 10% на суму 3 296,85 грн. за порушення граничних термінів сплати податкового зобовязання, а саме на 618,65 грн. за 20 днів затримки податкового зобовязання у розмірі 6 186,54 грн. терміном сплати 30.04.2013 за фактичної сплати 22.05.2013 року; на 1 008,72 грн. за 20 днів затримки податкового зобовязання у розмірі 10 087, 16 грн. (замість 3 833,46 грн. враховуючи лист ДПІ від 03.02.2014 року) терміном сплати 30.04.2013 за фактичної сплати 22.05.2013 року; на 618,65 грн. за 20 днів затримки податкового зобовязання у розмірі 6 186,54 грн. терміном сплати 30.04.2013 за фактичної сплати 22.05.2013 року; на 660,76 грн. за 17 днів затримки податкового зобовязання у розмірі 6 607,61 грн. терміном сплати 30.09.2013 за фактичної сплати 22.05.2013 року.

Відповідно поданих декларацій від 18.02.2013 та 29.03.2013 позивач мав сплатити грошове зобовязання з земельного податку граничним терміном сплати 30.04.2013 у розмірі 16 694,77 грн. (6 607,61 грн.+10 087,16 грн.), що враховуючи наявну в обліковій картці переплату у розмірі 421,07 грн. складає 16 273,70 грн. Погасивши зазначену заборгованість лише 22.05.2013 року, позивач прострочив сплату на 21 день, що тягне застосування штрафної санкції у розмірі 10% у сумі 1 627,37 грн. та вірно розраховано податковим органом.

Проте, податковим органом за грошовим зобовязанням з відповідного податку терміном сплати 30.09.2013 за фактичної сплати 17.10.2013 року було розраховано суму сплати у розмірі 10 087,16 грн. та 6 607, 61 грн. ( 16 694,77 грн.) та нараховано штрафну санкцію у розмірі 1 669,48 грн., що становить 10% від зазначеної суми, в той час як позивачем було надано уточнюючу декларацію від 22.05.2013 року з сумою зобовязання до зменшення на 10 087, 16 грн., у розмірі 6 607,61 грн. за відповідний місяць, яка підлягає врахуванню. Отже, сума грошового зобовязання сплаченого з порушенням граничного терміну такої сплати в 17 днів розраховується від суми 6 607, 61 грн. та становить 660, 76 грн.

Враховуючи наведене, суд вважає протиправним та таким що підлягає скасуванню повідомлення-рішення №0006911502 від 26.11.2013 року, яким до позивача застосовано штрафну санкцію у розмірі 10% на суму 3 296,85 грн., в частині застосування штрафних санкцій у розмірі 1 008,72 грн.

Податковим повідомленням-рішенням №0006901502 від 26.11.2013 року до позивача застосовано штрафну санкцію у розмірі 20% на суму 3 713,72 грн. за порушення граничних термінів сплати податкового зобовязання, а саме на 500,19 грн. за 46 днів затримки податкового зобовязання у розмірі 2 500,94 грн. терміном сплати 30.08.2013 за фактичної сплати 17.10.2013 року; на 1 196,1 грн. за 31 днів затримки податкового зобовязання у розмірі 5 980,49 грн. терміном сплати 30.07.2013 за фактичної сплати 30.08.2013 року; на 500,19 грн. за 29 (листом 31) днів затримки податкового зобовязання у розмірі 2 500,94 грн. терміном сплати 30.08.2013 за фактичної сплати 30.09.2013 року; на 1 517,24 грн. за 29 (листом 31) днів затримки податкового зобовязання у розмірі 7 586,22 грн. терміном сплати 30.08.2013 за фактичної сплати 30.09.2013 року.

Відповідно поданих декларацій від 18.02.2013 року, 29.03.2013 року та 22.05.2013 року, позивач мав сплатити грошове зобовязання з земельного податку граничним терміном сплати 30.07.2013 у розмірі 6 607,61 грн., що враховуючи наявну в обліковій картці платника податку переплату в розмірі 643,16 грн. становить 5 964,45 грн. Погасивши зазначену заборгованість лише 30.08.2013 року, позивач прострочив сплату на 31 день, що тягне за собою застосування штрафної санкції у розмірі 20 % та становить 1 192,89 грн. Отже, відповідачем було помилково розраховано штрафну санкцію з суми 5 980,49 грн., яка, зокрема не відображена в наданій податковим органом обліковій картці.

Окрім того, відповідно поданих декларацій від 18.02.2013 року, 29.03.2013 року та 22.05.2013 року, позивач мав сплатити грошове зобовязання з земельного податку граничним терміном сплати 30.08.2013 у розмірі 6 607,61 грн. Погасивши зазначену заборгованість у відповідному розмірі 30.09.2013 року, позивач прострочив сплату на 31 день, що тягне за собою застосування штрафної санкції у розмірі 20 % та становить 1 321,52 грн.

Отже, до позивача має бути застосовувана штрафна санкція у розмірі 2 514,41 грн., відповідно податковим органом було помилково нараховано штрафну санкцію у розмірі 1 199,31 грн., на яку і має бути зменшено податкове повідомлення-рішення НОМЕР_1 від 26.11.2013 року.

Враховуючи зазначене, суд вважає вимоги позову такими, що підлягають задоволенню частково.

Відповідно до частини 3 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Відповідно до ч. 3 статті 4 ЗУ «Про судовий збір» під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Позовні вимоги були задоволені частково в розмірі 65,75 % від загальної суми позову.

Оскільки позивачем при подачі адміністративного позову було сплачено 182,70 грн.,

йому необхідно сплатити ще 443,05 грн. = 1 827 грн. - 1 201,25 грн. (65,75% х 1827 грн.)-182,70 грн.

Керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Нафтохімінвест» до Криворізької центральної обєднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Дніпропетровській області про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №006911502 від 27.11.2013 року.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0006901502 від 27.11.2013 року.

Визнати протиправним та скасувати повідомлення-рішення №0006911502 від 26.11.2013 року, в частині застосування штрафних санкцій у розмірі 1 008,72 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0006901502 від 26.11.2013 року в частині застосування штрафних санкцій у розмірі 1 199,31 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Нафтохімінвест» на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі 443,05 грн.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя ОСОБА_2