Постанова № 51843895, 22.06.2015, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2015 р. Справа № 804/6597/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Стелс» до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобовязання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Стелс» звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, в якому просить суд:

- визнати протиправними дії ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області щодо відмови у прийнятті податкової декларації ТОВ «Стелс» з податку на додану вартість за квітень 2015 року; а податкову декларацію ТОВ «Стелс» з податку на додану вартість за квітень 2015 року визнати такою, що прийнята датою її фактичного отримання, тобто 13.05.2015 року;

- зобовязати ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області відобразити показники (дані) податкової декларації ТОВ «Стелс» з податку на додану вартість за квітень 2015 року з додатками в електронних базах даних податкової звітності, у тому числі і у картці особового рахунку ТОВ «Стелс».

В порядку ст. 267 КАС України також просило зобов'язати ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області у десятиденний строк з дня отримання судового рішення у даній справі, яке набрало законної сили, подати звіт про виконання судового рішення у даній справі.

В обґрунтування адміністративного позову, позивач зазначає, що відмова у прийнятті податкової декларації, у звязку з тим, що 19.11.2013 року свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість ТОВ «Стелс» було анульовано, яка була направлена засобами електронного звязку, є протиправною. Позивач вважає, що неприйняття декларації спрямоване на порушення прав та охоронюваних інтересів позивача, оскільки статтею 48 Податкового кодексу України встановлено вичерпний перелік підстав, за яких податкова декларація не вважається податковою звітністю, за якою не передбачено такої підстави як анулювання реєстрації платника податку. Крім того, позивач зазначає, що рішення про анулювання свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ скасовано у судовому порядку, рішення суду набрало законної сили. З огляду на викладене, позивач вважає дії щодо неприйняття декларації ТОВ «Стелс» з податку на додану вартість за квітень 2015 року протиправні та такі, що не відповідають вимогам законодавства.

Від відповідача надійшло заперечення в яких він посилається на те, що позивач подав декларація з ПДВ за квітень 2015 року в той час, коли підприємство не було платником ПДВ, у зв'язку з чим податкова декларація за квітень 2015 року не вважається податковою декларацією.

Представник позивача у судове засідання не зявився, направив клопотання про розгляд справи без його участі в порядку письмового провадження.

Представник відповідача проти розгляду справи в порядку письмового провадження не заперечував.

Ухвалою суду від 22.06.2015р. відповідно до ч.6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України справу призначено до розгляду у письмовому провадженні на підставі наявних в справі доказів, за відсутності сторін.

Дослідивши чинне законодавство та матеріали справи, суд доходить наступних висновків.

Судом встановлено, Товариство з обмеженою відповідальністю «Стелс» перебуває на податковому обліку в Державній податковій інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровської області.

03 вересня 2014 року між ТОВ «Стелс» та ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області укладено договір № 180820141 про визнання електронних документів.

13.05.2015 року позивачем засобами електронного зв'язку в електронній формі подано до ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області податкову декларацію з податку на додану вартість за квітень 2015 року.

Також, 13.05.2015 року на адресу позивача надійшла квитанція №1 про неприйняття податкової звітності, у звязку з тим, що ТОВ «Сталс» не було платником ПДВ в періоді квітень 2015р. Дата анулювання свідоцтва платника ПДВ: 19.11.2013р.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.02.2014 року зокрема визнано протиправним та скасовано рішення ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області №1002-10-04-62-18-02-43 від 19.11.2013 року про анулювання реєстрації платника на додану вартість ТОВ «Стелс».

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04.11.2014 року постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.02.2014 року залишена без змін та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 26.11.2014 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ДПІ.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори у порядку і розмірах, встановлених законом.

За приписами ст.ст. 15, 16 Податкового кодексу України платниками податків визнаються фізичні особи, юридичні особи та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операціях), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом. Платник податків зобов'язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням та сплатою податків та зборів.

Відповідно до положень п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України податкова декларація - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання.

У відповідності до п.48.1, п.48.3, п.48.4 ст. 48 Податкового кодексу України податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання. Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов'язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору. Податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування контролюючого органу, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків; підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

У окремих випадках, коли це відповідає сутності податку або збору та є необхідним для його адміністрування, форма податкової декларації додатково може містити такі обов'язкові реквізити: відмітка про звітування за спеціальним режимом; код виду економічної діяльності (КВЕД); код органу місцевого самоврядування за КОПТУУ; індивідуальний податковий номер та номер свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість згідно з даними реєстру платників податку на додану вартість за звітний (податковий) період.

Згідно п. 49.3 ст. 49 Податкового кодексу України податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів: а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою; б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; в) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Згідно п.49.8, п.49.9 ст. 49 Податкового кодексу України прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають. За умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію датою її фактичного отримання контролюючим органом.

У п.49.10 ст. 49 Податкового кодексу України вказано, що відмова посадової особи контролюючого органу прийняти податкову декларації з будь-яких причин, не визначених цією статтею, у тому числі висування будь-яких не визначених цією статтею передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється.

У разі подання платником податків до контролюючого органу податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 ст.48 цього Кодексу, такий контролюючий орган зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови (пп.49.11 ст.49 Податкового кодексу України).

Аналіз наведених правових норм дає підстави вважати, що підставою для відмови контролюючого органу визнати податкову декларацію як податкову звітність є такі дефекти її заповнення, що впливають на адміністрування податку органом доходів та зборів.

Відповідно до положень пп. 4.14 п. 4 Методичних рекомендацій щодо приймання та компютерної обробки податкової звітності платників податків в органах ДПС України, затверджені Наказом ДПС України від 14.06.2012 № 516, у разі подання платником податків до органу ДПС податкової декларації (у тому числі надісланої поштою або засобами електронного зв'язку), заповненої з порушеннями пп. 48.3 - 48.4 ст. 48 Кодексу, такий орган ДПС зобов'язаний надати платнику податків письмове повідомлення (у разі подання в електронному вигляді платнику надсилається квитанція) про відмову у прийнятті податкової декларації із зазначенням причин такої відмови (Додаток 6 до Методичних рекомендацій) та в силу положень п. 49.15 ст. 49 Податкового кодексу України така декларація вважається неподаною.

Наказом ДПА України від 10.04.2008р. №233, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16.04.2008 за №320/15011, затверджено Інструкцію з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку (далі Інструкція №233).

Згідно пунктів 4, 5 розділу ІІ Інструкції №233 податкові документи в електронному вигляді з обов'язковими реквізитами (у тому числі з електронним цифровим підписом платника податків (його посадових осіб)), подані відповідно до цієї Інструкції, згідно із законодавством є оригіналами, мають юридичну силу, повинні зберігатися та можуть використовуватися під час судового або досудового вирішення спорів.

У разі подання податкового документа в електронному вигляді платник податків має право не подавати податкові документи на паперових носіях.

Відповідно п.п.7.3-7.6 п.7 розділу ІІІ Інструкції №233 при поданні податкових документів в електронній формі телекомунікаційними каналами зв'язку платник податків та органи ДПС повинні додержуватися такого порядку, зокрема після одержання від платника податків податкового документа в електронному вигляді органи ДПС проводять його розшифрування, перевірку ЕЦП, перевірку відповідності електронного документа затвердженому формату (стандарту);

перша квитанція є підтвердженням платнику податків передачі його податкових документів в електронному вигляді до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку. Ця квитанція надсилається органами ДПС на електронну адресу платника податків, з якої було надіслано податкову звітність. Другий примірник першої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС. Якщо на електронну адресу платника податків не надійшла перша квитанція, то податковий документ вважається неодержаним;

підтвердженням платнику податків прийняття його податкових документів до бази даних ДПС є друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, в якій визначаються реквізити прийнятого податкового документа в електронній формі, відповідність податкового документа в електронній формі затвердженому формату (стандарту) електронного документа, результати перевірки ЕЦП, інформація про платника податків, дата та час приймання, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова звітність, та дані про відправника квитанції. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційного зв'язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС;

якщо надіслані податкові документи сформовано з помилкою, то платнику податків надсилається друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття податкових документів в електронному вигляді із зазначенням причин. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційного зв'язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС.

Судом встановлено, що податкова декларація з податку на додану вартість за квітень 2015 року містить всі необхідні реквізити передбачені пунктами 48.3, 48.4 статті 48 ПК України.

Проте, відповідачем квитанцією № 1 відмовлено позивачу у прийнятті податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2015 року, з підстави того, що підприємство не було платником ПДВ на дату подання звіту у звязку з анулюванням свідоцтва про платника ПДВ.

Так, Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.02.2014 року зокрема визнано протиправним та скасовано рішення ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області №1002-10-04-62-18-02-43 від 19.11.2013 року про анулювання реєстрації платника на додану вартість ТОВ «Стелс».

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04.11.2014 року постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.02.2014 року залишена без змін та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 26.11.2014 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ДПІ.

Згідно частини 5 статті 254 КАС України, постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення.

На підставі частини 1 статті 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Згідно п.3 Інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 02.08.2010 р. №1172/11/13-10 у разі набрання законної сили рішенням про задоволення позовних вимог та визнання протиправним рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість відповідне рішення податкового органу вважається протиправним з моменту його прийняття.

Отже, враховуючи, що вищенаведеним судовим рішенням скасовано рішення податкової інспекції про анулювання свідоцтва платника ПДВ, дата реєстрації платника ПДВ не змінюється.

Крім того, суд звертає увагу, що ПК України передбачені спеціальні наслідки подання платником податків податкової декларації, заповненої з порушенням вимог п. 48.3 та п. 48.4 ст. 48 ПК України. У такому разі на підставі п. 49.11 ст. ПК України, орган державної податкової служби зобов'язаний надати платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови.

Суд зазначає, що в порушення вимог п. 49.11 ст. 49 ПК України, відповідачем не було направлено жодного листа та рішення про відмову у прийнятті податкової декларації платника податків чи про невизнання такого документу податковою декларацією.

Таким чином, відповідач не прийняв саме повідомлення про відмову у прийнятті податкової декларації, чим порушив п.49.11 ст.49 ПК України.

Чинним законодавством України податковий орган не наділений повноваженнями щодо невизнання податкової декларації документом податкової звітності, тобто надання їй статусу не визнана як податкова декларація, оскільки у відповідності до ст. ст. 48 та 49 ПК України податковий орган має право або прийняти податкову декларацію, або відмовити у її прийнятті, а відтак, суд приходить до висновку, що відповідач діяв не у спосіб, що передбачений ПК України, і тим самим порушив п.1 ч.3 ст.2 КАС України, яким передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень повинні бути прийняті (вчинені), зокрема, на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, невизнання відповідачем податкової декларації та відмова у прийнятті звітної податкової декларації позивача з податку на додану вартість за квітень 2015 року, є необґрунтованим та протиправним.

Відповідно до п.49.13 ст.49 ПК України, у разі якщо в установленому законодавством порядку буде встановлено факт неправомірної відмови контролюючим органом (посадовою особою) у прийнятті податкової декларації, остання вважається прийнятою у день її фактичного отримання контролюючим органом.

Суд приходить до висновку, що належним способом захисту та відновлення порушеного права позивача з боку субєкта владних повноважень у даних правовідносинах буде задовольнити позовні вимоги про визнання декларації ТОВ «Стелс» з податку на додану вартість за квітень 2015 року такою, що подана у момент фактичного її отримання відповідачем, тобто 13.05.2015 року та зобовязання ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області відобразити показники (дані) звітної податкової декларації Товариства з обмеженою відповідальністю «Стелс» з податку на додану вартість за квітень 2015 року з додатками в електронних базах даних податкової звітності, у тому числі в картці особового рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю «Стелс».

Щодо вимоги позивача про зобов'язання ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська у десятиденний строк з дня отримання судового рішення у даній справі, яке набрало законної сили, подати звіт про виконання судового рішення у даній справі суд зазначає наступне.

Положеннями статті 267 КАС України встановлені спеціальні способи судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах. Відповідно до положень зазначеної статті, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, проти якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. За наслідками розгляду звіту або у разі його ненадходження у встановлений строк суд може постановити окрему ухвалу.

Особа, яка бере участь у справі, може звернутися до суду із заявою про вирішення питання щодо судового контролю за виконанням судового рішення в будь-який час після проголошення постанови. Така заява (клопотання) передається судді, який розглядав справу і розглядається в межах того ж самого провадження. У цьому випадку строк для надання звіту встановлюється ухвалою суду.

Проте, у даному випадку суд не вбачає підстав для встановлення судового контролю за виконанням рішення суб'єктом владних повноважень, адже у суду не має достатніх підстав вважати, що відповідач буде перешкоджати його виконанню після набрання ним законної сили.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що встановлення судом строку для виконання судового рішення та зобов'язання подання звіту є правом, а не обов'язком суду та не може бути обрано позивачем одним із способів захисту порушеного права.

Частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Приймаючи до уваги викладене, враховуючи протиправність дій, а також те, що відповідачем не доведено правомірність своїх дій та їх відповідність нормам діючого законодавства України, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст.158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Стелс» до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобовязання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області щодо відмови у прийнятті податкової декларації ТОВ «Стелс» з податку на додану вартість за квітень 2015 року.

Зобовязати ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області прийняти, датою її фактичного отримання, тобто 13.05.2015 року та відобразити показники (дані) податкової декларації ТОВ «Стелс» з податку на додану вартість за квітень 2015 року з додатками в електронних базах даних податкової звітності, у тому числі і у картці особового рахунку ТОВ «Стелс».

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова суду набирає законної сили та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст.186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя ОСОБА_1