Рішення № 51838282, 23.09.2015, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, проспект Леніна, б.5, inbox@lg.arbitr.gov.ua

___________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

23 вересня 2015 року Справа № 913/509/15

Провадження №17/913/509/15

За позовом Державного підприємства «Сєвєродонецька теплоелектроцентраль», м. Сєвєродонецьк Луганської області

до Приватного підприємства «Зодіак-МТ», м. Сєвєродонецьк Луганської області

про стягнення 13135,21 грн.

Суддя Фонова О.С.

У засіданні брали участь:

від позивача: представник не прибув;

від відповідача: представник не прибув.

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу в сумі 7487,97 грн., 3% річних у сумі 311,96 грн., інфляційних нарахувань у сумі 5335,28 грн., за договором № 228 від 02.12.2013 про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води.

Відповідач витребувані судом документи не надав, явку повноважних та компетентних представників у судові засідання 10.08.2015, 14.09.2015 та 23.09.2015 не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце їх проведення, про що свідчить відповідний штамп суду з відміткою про відправку документу на звороті примірника всіх ухвал суду, який містить вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників ухвали, дату відправки, підпис працівника суду, яким вона здійснена.

Статтею 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців» передбачено, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо такі відомості, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

До повноважень суду не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилались згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи, а також згідно відомостей, що містяться у довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців, станом на час розгляду справи.

Про поважні причини неявки в судове засідання представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

З огляду на вищевказане, відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши обставини справи, витребувані судом та надані позивачем докази на підтвердження своїх доводів, заслухавши пояснення представника позивача, що прибув у судове засідання, суд

в с т а н о в и в:

Між Державним підприємством “Сєвєродонецька теплоелектроцентраль” (далі – позивач) , як Виконавцем, та Приватним підприємством “Зодіак-МТ” (далі – відповідач), як Споживачем, укладено договір № 228 від 02.12.2015 про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води (далі – Договір).

Згідно з п .1.1 Договору, Виконавець зобов’язується надавати Споживачеві відповідної якості послуги з централізованого опалення, а Споживач зобов’язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, що передбачені Договором.

Відповідно до п. 1.2. Договору, суб’єктом користування послугами є власник нежитлових будівель та споруд ПП “Зодіак-МТ”.

В пункті 1.3. Договору, визначено характеристики об’єкта надання послуг, а саме: об’єкт за адресою ; м. Сєвєродонецьк, вул. Гагаріна, 91А, опалювальна площа якого складає 27,3 кв. м.; об’єм теплової енергії в межах Q рік = 11,07 Гкал./рік, з них теплові втрати за ізольованими трубопроводами складають Q рік = 1,4736 Гкал./рік, максимальне теплове навантаження EQ = 0,0046 Гкал./годину, згідно розрахунку максимального годинного та річного навантаження на опалення наведеного у Додатку №1 до Договору.

Пунктом 2.1 Договору визначено, що тарифи на послуги на момент укладення Договору становлять: для потреб інших споживачів (крім населення) – 970,02 гривен (без ПДВ) за 1 Гкал.

Згідно з п. 2.2. Договору, розмір щомісячної плати за надані послуги на момент укладення Договору наведено у Додатку №1 Договору.

Як встановлено в п. 2.3. Договору, плата за надані послуги за наявності засобів обліку теплової енергії справляється за їх показаннями згідно з п.10-13 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення.

Відповідно до п. 2.4. Договору, в разі зміни тарифів на послуги з постачанням теплової енергії, Виконавець доводить до відома споживачів нові тарифи шляхом розміщення відповідної інформації на офіційному веб-сайті Виконавця: www.sdtec.lg.ua, а також зазначає їх у рахунках на оплату послуг.

Пункт 3.1. Договору визначає, що розрахунковим періодом є календарний місяць. У разі застосування щомісячної системи оплати послуг платежі вносяться не пізніше 25 числа місяця, що настає за розрахунковим, згідно рахунків, отриманих Споживачем самостійно або уповноваженою ним особою до 15 числа місяця, що настає за розрахунковим, у відділі збуту теплової енергії Виконавця, що знаходиться за адресою: м. Сєвєродонецьк, вул. Федоренка, буд. 37. Не отримання або несвоєчасне отримання рахунку не звільняє споживача від обов’язку оплати послуг з постачання теплової енергії.

Згідно з п. 3.4. Договору, за централізоване опалення та гаряче водопостачання об’єкту, оплата справляється згідно з п.п. 1.3, 2.1, 2.2, 2.3 Договору.

Нежитлове приміщення відповідача приладом обліку теплової енергії не обладнано.

Вартість 1 Гкал теплової енергії, що поставлялась відповідачу складала:

з 01.04.2012 по 31.12.2013 (тариф для потреб інших споживачів, крім населення) – 970,02 грн. (без ПДВ) відповідно до наказу по підприємству “Про введення тарифу на теплову енергію, що відпускається бюджетним організаціями та іншим споживачам” від 21.03.2012 №70, прийнятого на підставі постанови НКРРКП України “Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання для потреб бюджетних установ та інших споживачів (крім населення) ДП “Сєвєродонецька теплоелектроцентраль” від 16.03.2012 №136;

з 01.01.2014 по 31.03.2014 (тариф для потреб інших споживачів, крім населення) – 900,67 грн. (без ПДВ) відповідно до наказу по підприємству “Про введення тарифу на теплову енергію, що відпускається бюджетним організаціями та іншим споживачам” від 14.01.2014 №8, прийнятого на підставі постанови НКРРКП України “Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання для потреб бюджетних установ та інших споживачів (крім населення) ДП “Сєвєродонецька теплоелектроцентраль” від 31.12.2013 №485;

з 01.04.2014 (тариф для потреб інших споживачів, крім населення) – 1085,63 грн. (без ПДВ) відповідно до наказу по підприємству “Про введення тарифу на теплову енергію, що відпускається бюджетним організаціями та іншим споживачам” від 31.03.2014 №53, прийнятого на підставі постанови НКРРКП України “Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання для потреб бюджетних установ та інших споживачів (крім населення) ДП “Сєвєродонецька теплоелектроцентраль” від 31.03.2014 №231.

На виконання умов Договору, позивач надав відповідачу послуги з централізованого опалення на загальну суму 8487,97 грн., за період опалювального сезону з 04.12.2013 по 07.04.2014, що підтверджується Актом про включення теплоустановок від 04.12.2013 №111, Актом про відключення тепло установок від 07.04.2014, а також рахунками №228 від 31.12.2013, №228 від 31.01.2014, №228 від 28.02.2014, №228 від 31.03.2014, №228 від 30.04.2014, які прийняті відповідачем без зауважень.

В порушення умов Договору, відповідач свої зобов’язання щодо оплати спожитих послуг виконав частково в сумі 1000,00 грн., у зв’язку з чим, за ним утворилась заборгованість у сумі 7487,97 грн. за стягненням якої позивач звернувся до суду.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача за прострочення виконання грошових зобов’язань 3% річних у сумі 311,96 грн. та інфляційні втрати у сумі 5335,28 грн.

Відповідач у жодне судове засідання не прибув, доводів позивача, вказаних у позовній заяві, не оспорив.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи позивача та надані ним докази на їх підтвердження, суд дійшов висновку про наступне.

Згідно ч.1 ст.173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання не допускається, зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов, що передбачені договором, вимогами Цивільного кодексу України, тощо.

Статтею 530 ЦК України встановлено, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Нормами частини 2 статті 714 Цивільного кодексу України встановлено, що до договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Згідно з частиною 1 статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопоста-чальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

У відповідності до норм частини 6 та частини 7 статті 276 Господарського кодексу України розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про теплопостачання», споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Судом встановлено, що зобов’язання по перерахуванню позивачеві вартості спожитої теплової енергії з грудня 2013 року по квітень 2014 року на загальну суму 8487,97 грн. в обумовлені Договором строки, а саме, не пізніше 25-го числа місяця, наступного за розрахунковим, відповідачем були виконані частково у сумі 1000,00 грн. та з порушенням строків оплати, а тому за відповідачем утворилась заборгованість 7487,97 грн., що підтверджено наданими позивачем доказами та не спростовано відповідачем.

Крім того, позивач надав до матеріалів справи акт звірення розрахунків від 25.08.2015, підписаний першими керівниками сторін, згідно якого відповідач має борг в сумі 7487,97 грн. за період з 01.12.2013 по 30.04.2015.

Приймаючи до уваги наведене, а також те, що вказана сума заборгованості підтверджена матеріалами справи та не спростована відповідачем, позовні вимоги про стягнення 7487,97 грн. заборгованості за спожиту теплову енергію слід задовольнити повністю.

Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 3% річних у сумі 311,96 грн. та інфляційних нарахувань в сумі 5335,28 грн. за періоди згідно наданого до позову розрахунку (а.с.15-16).

Відповідно до пункту 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо розмір процентів не встановлено договором або законом.

Отже, вимоги позивача про стягнення 3% річних у сумі 311,96 грн. відповідають чинному законодавству, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Стосовно інфляційних нарахувань, суд зазначає наступне.

Позивач заявляє до стягнення втрати від інфляції, нараховані на суму заборгованості за спожиті послуги у грудні 2013 року, за період з лютого 2014 року по жовтень 2014 року в сумі 409,23 грн.;

- втрати від інфляції, нараховані на суму заборгованості за спожиті послуги у грудні 2013 року в сумі 2188,37 грн., за період з лютого 2014 року по жовтень 2014 року в сумі 409,23 грн., та в сумі 1188,37 грн. за період з листопада 2014 року по травень 2015 року в сумі 1797,77 грн.;

- втрати від інфляції, нараховані на суму заборгованості за спожиті послуги у лютому 2014 року, за період з квітня 2014 року по травень 2015 року в сумі 1372,49 грн.;

- втрати від інфляції, нараховані на суму заборгованості за спожиті послуги у березні 2014 року, за період з травня 2014 року по травень 2015 року в сумі 968,89 грн.;

- втрати від інфляції, нараховані на суму заборгованості за спожиті послуги у квітні 2014 року, за період з червня 2014 року по травень 2015 року в сумі 227,18 грн.

Індекс інфляції (індекс споживчих цін) – це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, який визначається виключно Державною службою статистики України і його найменший період визначення становить місяць, а тому прострочення платежу за менший період не тягне за собою нарахування інфляційних втрат, а розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що мала місце на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення.

Відповідно до Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.07.2012 № 01-06/928/2012 сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція).

При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу.

Як зазначено у п. 3.2 Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов’язань», розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Водночас, позивачем в порушення вищевказаних приписів, помилково було включено в період нарахування інфляційних втрат на суму 2188,37 грн., яка існувала до 20.10.2014 (у зв’язку зі сплатою відповідачем 1000,00 грн. 21.10.2014) жовтень 2014 року, оскільки борг існував менший період ніж місяць.

Отже, згідно розрахунку суду, інфляційні нарахування на суму боргу 2188,37 грн. складають: 2188,37 грн. * 115,95% (середній індекс за період з лютого по вересень 2014 року) – 2118,37 грн. = 349,08 грн.

Решта інфляційних нарахувань обрахована позивачем з дотримання вимог чинного законодавства.

З огляду на зазначене, до стягнення підлягають інфляційні нарахування в сумі 5275,13 грн. В решті інфляційних нарахувань в сумі 60,15 грн. слід відмовити.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги про стягнення боргу в сумі 7487,97 грн., 3% річних у сумі 311,96 грн., інфляційних нарахувань в сумі 5275,13 грн. є обґрунтованими, такими, що підтверджуються належними доказами та підлягають задоволенню. В решті позовних вимог слід відмовити.

Судові витрати покласти на сторін пропорційно задоволених позовних вимог, відповідно до статті 49 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Зодіак-МТ", м. Сєвєродонецьк Луганської області, вул. Лисичанська, буд. 36, ідентифікаційний код 19080467, на користь Державного підприємства «Сєвєродонецька теплоелектроцентраль», м. Сєвєродонецьк Луганської області, Сєвєродонецька ТЕЦ, ідентифікаційний код 00131050, борг в сумі 7487,97 грн., 3% річних у сумі 311,96 грн., інфляційні нарахування в сумі 5275,13 грн. та витрати по сплаті судового збору в сумі 1818,63 грн., видати наказ.

3. В решті позовних вимог відмовити.

У судовому засіданні оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Повне рішення складено: 28.09.2015.

Суддя О.С. Фонова