Ухвала суду № 51837592, 30.09.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

30.09.2015Справа № 910/18353/15

За позовом Заступника військового прокурора Центрального регіону України в інтересах

держави в особі Міністерства оборони України

до Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк"

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:

Кабінет Міністрів України

на стороні відповідача:

1) Державне підприємство "Укрконверсбуд"

2) Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтернешнл Бізнес Консалт"

3) Регіональне відділення Фонду державного майна України по м. Києву

про визнання права власності, вилучення та передачу в управління об'єктів

нерухомості

Суддя Андреїшина І.О.

Представники учасників судового процесу:

Від прокуратури: Пантюхов О. за посв. № 032439 від 11.03.2015

Від позивача: Вовк Є.М. за довіреністю № 16 від 17.07.2015

Від відповідача: Мединський М.М. за довіреністю № б/н від 06.08.2015

Від Кабінету Міністрів України: не з'явився

Від третьої особи-1: Маєвський С.В. за довіреністю № 128 від 28.09.2015

Від третьої особи-2: не з'явився

Від третьої особи-3: Харченко Р.І. за довіреністю № 36 від 07.08.2015

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передано позов Заступника військового прокурора Центрального регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України до Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" про визнання права власності на об'єкти нерухомості військового містечка № 116 (м. Київ, вул. Мельникова, 81, літера Б, загальною площею 1 189,6 кв.м.), зокрема, 46/100 частин від нежилих приміщень в будинку площею 2 582,40 кв.м., в тому числі приміщення з № 1 по № 35 групи приміщень № 1 першого поверху, приміщень з № 1 по № 28 групи приміщень № 2 другого поверху, приміщення № 2 групи приміщень № 5 мезоніну.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.07.2015 за даною позовною заявою порушено провадження у справі № 910/18353/15 та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 26.08.2015, до участі у справі залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - 1) Державне підприємство "Укрконверсбуд", 2) Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтернешнл Бізнес Консалт" та 3) Регіональне відділення Фонду державного майна України по м. Києву, зобов'язано сторін та третіх осіб надати певні документи.

Через відділ діловодства суду 28.07.2015 від прокуратури надійшла заява про уточнення позовних вимог, яку залучено до матеріалів справи.

Розглянувши подану позивачем заяву про уточнення позовних вимог, Господарський суд міста Києва приймає її до розгляду, оскільки відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення у справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

У судовому засіданні 26.08.2015 заява позивача про уточнення позовних вимог відповідно до ст. 22 ГПК України судом прийнята до розгляду.

У судовому засіданні 26.08.2015 представник відповідача подав клопотання про витребування у державного реєстратора інформацію (витяг), щодо того, який саме об'єкт і під якою літерою належить ПАТ "Дельта Банк", оскільки відповідачу у справі належить об'єкт за адресою: м. Київ, вул. Мельникова, 81, а позивач просить визнати право власності на об'єкт за адресою: м. Київ, вул. Мельникова, 81 літера Б; у зв'язку з чим подав клопотання про продовження строку розгляду спору.

Прокурор, представники позивача та третіх осіб заперечень проти задоволення даних клопотань не навели.

Розглянувши дане клопотання, су його задовольнив, з метою повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи.

Відповідно до ст. 38 Господарського процессуального кодексу України сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів. У клопотанні повинно бути зазначено: який доказ витребовується, обставини, що перешкоджають його наданню, підстави, з яких випливає, що цей доказ має підприємство чи організація та обставини, які може підтвердити цей доказ. У разі задоволення клопотання суду своєю ухвалою витребовує необхідні докази.

Розглянувши дане клопотання, Господарський суд міста Києва з метою з'ясування всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору у даній справі, визнав за доцільне задовольнити клопотання представника відповідача щодо витребування інформації від Реєстраційної служби Головного управління юстиції у місті Києві для витребування інформації.

Розглянувши клопотання представника відповідача про продовження строку розгляду спору, суд його задовольнив.

Представник третьої особи-2 у судове засідання 26.08.2015 не з'явився, вимог ухвали суду не виконав про призначене судове засідання був повідомлений належним чином, до суду повернувся конверт з не врученною ухвалою з відміткою відділення поштового зв'язку «за закінченням терміну зберігання».

Ухвалою суду від 26.08.2015 відкладено розгляд справи до 23.09.2015, зважаючи на неявку представника третьої особи-2 у призначене судове засідання, не виконанням сторонами та третіми особами вимог ухвали суду та для здійснення запиту до Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві, для отримання інформації та для витребування у сторін документів на виконання вимог ухвали суду від 17.07.2015.

Через відділ діловодства суду 15.09.2015 від прокуратури надійшло клопотання про долучення додаткових доказів у справі, зокрема копії інвентаризаційної справи.

Також, через відділ діловодства суду від третьої особи-1 надійшло клопотання про фіксування судового процесу, яке судом розглянуто та задоволено.

У судовому засіданні 23.09.2015 прокурор подав заяву про забезпечення позову, шляхом накладення арешту на об'єкти нерухомості військового містечка № 116 (м. Київ, вул. Мельникова, 81, літера Б загальною площею 1 189,6 кв.м.), зокрема, 46/100 частин від нежилих приміщень в будинку площею 2 582,40 кв.м., в тому числі приміщення з № 1 по № 35 групи приміщень № 1 першого поверху, приміщень з № 1 по № 28 групи приміщень № 2 другого поверху, приміщення № 2 групи приміщень № 5 мезоніну для попередження їх можливого відчуження відповідачем під час розгляду справи № 910/18353/15.

Представники позивача та третьої особи-1 підтримали дану заяву, просили її задовольнити.

Представник відповідача заперечив проти задоволення даної заяви та надав письмовий відзив на позовну заяву, який залучено до матеріалів справи.

Відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Разом з тим, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що об'єкти нерухомості, які є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, можуть бути знищені, відчужені або передані іншим особам на момент виконання рішення. При цьому в заяві про вжиття заходів забезпечення позову має міститись мотивований висновок про те, як невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.12.2006 №01-8/2776 «Про деякі питання практики забезпечення позову» у випадку звернення до суду з клопотанням про забезпечення позову заявник повинен обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог передбачених ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

За таких обставин, проаналізувавши вищезазначену заяву та заслухавши пояснення представника позивача, суд визнав заяву прокурора такою, що не підлягає задоволенню, оскільки позивачем не обґрунтовано належним чином те, що невжиття заходів до забезпечення позову ускладнить чи зробить неможливим виконання рішення суду, а також не надано суду належних доказів того, що об'єкти нерухомості можуть бути знищені, відчужені або передані іншим особам.

Разом з тим, дослідивши матеріали справи, та заслухавши пояснення прокурора, представників сторін та третьої особи, суд прийшов до висновку про необхідність залучення до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Кабінет Міністрів України, оскільки відповідно до п. 6 ст. 141 Господарського кодексу України відчуження суб'єктом господарювання державного майна, яке належить до основних фондів, здійснюється у порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України. 06.06.2007 Кабінетом Міністрів України було затверджено Порядок відчуження об'єктів державної власності. Відповідно до Закону України «Про правовий режим майна у Збройних Силах України», вирішення питань щодо забезпечення Збройних Сил України військовим майном, а також визначення порядку вилучення і передачі його до сфери управління центральних або місцевих органів виконавчої влади, інших органів, уповноважених управляти державним майном, самоврядним установам і організаціям та у комунальну власність територіальних громад сіл, селищ, міст або у їх спільну власність (за згодою відповідних органів місцевого самоврядування з дотриманням вимог Закону України "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності") належить до компетенції Кабінету Міністрів України з урахуванням того, що озброєння та бойова техніка можуть передаватися лише до військових формувань, існування яких передбачено законом, а військова зброя та боєприпаси до неї також Державній спеціальній службі транспорту.

У відповідності до ч. 1 ст. 27 Господарського процесуального кодексу України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора або з ініціативи господарського суду.

Таким чином, рішення господарського суду може вплинути на права та обов'язки Кабінету Міністрів України.

Представник третьої особи-2 у судове засідання 23.09.2015 не з'явився, вимог ухвали суду не виконав про призначене судове засідання був повідомлений належним чином, про причини неявки не повідомив.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.09.2015 відкладено розгляд справи до 30.09.2015, зважаючи на неявку представника третьої особи-2 у призначене судове засідання, не виконанням сторонами та третіми особами вимог ухвали суду та у зв'язку із залученням до участі у справі Кабінетцу Міністрів України.

У судовому засіданні 30.09.2015 прокурор подав докази направлення на адресу Кабінету Міністрів України копії позовної заяви з додатками та повідомив, що наразі не готовий виконати вимоги ухвали суду від 23.09.2015.

Представники ТОВ "Інтернешнл Бізнес Консалт" та Кабінету Міністрів України у судове засідання не з'явилися, про призначене судове засідання були повідомлені належним чином, про причини неявки не повідомили, вимог ухвали суду не виконали.

У судовому засіданні 30.09.2015, дослідивши матеріали справи, Господарський суд міста Києва встановив, що дана категорія справи є складною, оскільки з аналогічних спорів є протилежна судова практика, що дає підставу стверджувати про необхідність призначення її до розгляду у колегіальному складі. Крім того, дослідженню, оцінці та винесенню правомірного рішення підлягає значна кількість доказів.

Відповідно до ст. 46 Господарського процесуального кодексу України справи у місцевих господарських судах розглядаються суддею одноособово. Будь-яку справу, що відноситься до підсудності цього суд, залежно від категорії і складності справи, може бути розглянуто колегіально у складі трьох суддів.

Колегіальний розгляд справи є однією з гарантій повного, всебічного й об'єктивного розгляду справ, постановлення законного, обґрунтованого і справедливого рішення.

Розглянувши матеріали справи, суд дійшов до висновку, що справа № 910/18353/15 відноситься до категорії складних, у зв'язку з чим вважає за доцільне призначити колегіальний розгляд даної справи.

Керуючись ст. ст. 46, 86 Господарського процесуального кодексу України,

господарський суд міста Києва, ?

У Х В А Л И В:

1. Призначити колегіальний розгляд справи № 910/18353/15 у складі трьох суддів.

2. Матеріали справи № 910/18353/15 передати керівництву суду для визначення складу суду.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає.

Суддя І.О. Андреїшина