Рішення № 51837441, 25.09.2015, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"25" вересня 2015 р.Справа № 921/803/15-г/16

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Хоми С.О.

розглянувши справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОСЕМ", проспект Героїв Сталінграда, 6 А, м.Київ.

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Благодар-агро", с.Базаринці, Збаразький район, Тернопільська область.

За участю представників сторін:

позивача: ОСОБА_1 - представник, довіреність №8 від 05.02.2015 р.

відповідача: не з'явився

Суть справи.

Хід розгляду справи відображений у відповідних ухвалах суду та протоколах судових засідань, які знаходяться в матеріалах справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРОСЕМ" проспект Героїв Сталінграда, 6 А, м.Київ звернулось до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Благодар-агро", с.Базаринці, Збаразький район, Тернопільська область про cтягнення заборгованості в сумі 117 442 грн. 98 коп., з яких: 47313 грн. 80 коп. основного боргу, 19662 грн. 47 коп. пені, 17462 грн. 76 коп. штрафу, 31531 грн. 99 коп. - скоригована вартість товару, 1471 грн. 96 коп. - 3% річних, судових витрат в сумі 2348 грн. 86 коп.

В судове засідання представник позивача з'явився, підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

В судове засідання представник відповідача не з'явився.

В ході розгляду справи представнику позивача розяснено його права та обовязки згідно ст.ст.20,22,81-1 ГПК України. Також розяснено наслідки відмови позивача від позову та укладення мирової угоди.

Технічна фіксація судового процесу у відповідності до ст.81-1 ГПК України не здійснювалась за відсутності відповідного клопотання представника позивача.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

23 квітня 2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "АГРОСЕМ", надалі - Постачальник, з однієї сторони та Товариством з обмеженою відповідальністю "Благодар-Агро", надалі - Покупець, з іншої сторони було укладено договір № 23.04.14-12/1 поставки Насіння цукр. буряк, згідно п.1.1. р.1 якого "Постачальник" продає, а "Покупець" приймає та оплачує Насіння цукр. буряк ( "Товар" або "Продукція") за ціною, в якості та асортименті, узгоджених сторонами в специфікаціях (додатки до цього договору), які є невід'ємною частиною цього договору.

Згідно п. 2.1 р. 2 договору асортимент товару та його кількість визначаються в специфікаціях, які э невід'ємною частиною цього договору.

Як визначається в п. 3.1 р. 3 договору ціна за одиницю товару та загальна вартість товару зазначаються сторонами у специфікаціях.

У відповідності до п. 3.2 р. 3 договору враховуючи, товар є імпортованим, сторони домовились визначити еквівалент ціни товару в ОСОБА_2 у відповідності до курсу ОСОБА_2 відносно гривні, що склався на Міжбанківському валютному ринку України на дату, що передує даті підписання специфікації.

Згідно п. 3.3 р. 3 договору "Покупець" здійснює оплату вартості товару шляхом безготівкового перерахунку грошових коштів на рахунок "Постачальника". Розрахунки між сторонами можуть проводитись у інших, не заборонених діючим законодавством України, окрім грошової формах ( в т. ч. вексельна форма розрахунків або припинення грошових зобов'язань за цим договором шляхом заліку зустрічних однорідних вимог сторін).

В п. 3.4 р. 3 договору передбачено, що "Покупець" оплачує вартість товару згідно умов та у строки, визначені в специфікаціях до цього договору.

Як визначається в п. 5.2 р. 5 договору "Покупець" зобов'язується повністю і своєчасно оплатити за продукцію "Постачальнику".

Згідно п. 13.2 р. 13 договору № 23.04.14-12/1 поставки Насіння цукр. буряк від 23.04.2014 року, договір набуває чинності з дня його підписання та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

Згідно п.13.3. договору № 23.04.14-12/1 поставки Насіння цукр. буряк від 23.04.2014 року Специфікації, іші додатки до договору є його невід'ємною частиною.

23.04.2014 року між сторонами було укладено Специфікацію № 1 до зазначеного договору, згідно п.1 якої "Постачальник" здійснює поставку наступної продукції "Покупцеві":

№ з/пНайменування товаруОдиниця виміруКількість товаруЦіна за одиницю (грн.)Грошовий еквівалент ціни за одиницю (ОСОБА_2)Загальна вартість на момент укладення цього договору (грн.)Еквівалент загальної вартості (ОСОБА_2)123456781Насіння цукрового буряка "Бакара" (дражоване оброблене Форс-Круізер)п.о60,0001 455,2390,0087 313,805400,00Разом (грн./ОСОБА_2):87313,805400,00В тому числі ПДВ:14 552,30900,00

В п. 2 Специфікації зазначається, що загальна вартість товару 87313,80 грн. у т. ч. ПДВ 20% - 14552,3 грн., що у відповідності до умов договору є еквівалентом 5400,00 євро, у т. ч. ПДВ 20% - 900 євро.

ОСОБА_2, що склався на Міжбанківському валютному ринку України на дату, що передує даті укладення даної специфікації, складає 16,1692 грн. за 1 євро.

У п.3 даної специфікації зазначається, що "Покупець" оплачує вартість товару наступним чином:

а) оплата товару в розмірі 20% загальної вартості товару, що постачається по цьому договору, здійснюється до 25 квітня 2014 року;

б) решта вартості товару у розмірі 80% загальної вартості товару, що постачається по цьому договору здійснюється 25 жовтня 2014 року.

У відповідності до п. 4 Специфікації поставка товару здійснюється "Постачальником" на умовах склад "Покупця": Тернопільська обл., Збаразький район, село Тарасівка.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач на виконання взятих зобовязань за договором поставки Насіння цукр. буряк № 23.04.14-12/1 від 23.04.2014 року поставив відповідачу товар на загальну суму 87313 грн. 80 коп., що підтверджується видатковою накладною № 23/0411 від 23.04.2014 року на суму 87313 грн. 80 коп. (належним чином засвідчена копія видаткової накладної знаходиться в матеріалах справи).

Відповідач отримав зазначений у вказаній накладній товар через свого повноважного представника ОСОБА_3 на підставі довіреності № 26 від 23.04.2014 року. Також про отримання товару свідчить підпис представника та відбиток печатки відповідача на видатковій накладній №23/0411 від 23.04.2014 року.

Як вбачається з матеріалів справи відповідач свої зобов'язання за договором поставки щодо оплати за поставлений йому товар виконав лише частково, сплативши позивачу 03.12.2014 року 40000 грн., що підтверджується банківською випискою з особового рахунку ТОВ "АГРОСЕМ" за 03.12.2014 року.

10.06.2015 року позивач направив відповідачу ОСОБА_4 попередження № 591 від 05.06.2015 року з вимогою сплатити суму основну суму боргу в розмірі 47313 грн. 80 коп. (належним чином засвідчені копії Досудового попередження та фіскального чеку № 8307 від 10.06.2015 року знаходяться в матеріалах справи).

Відповідач залишив вказане Додаткове попередження без розгляду та задоволення.

У відповідності до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України № 435-ІУ від 16 січня 2003 року, з наступними змінами, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Частиною 1 статті 526 Цивільного кодексу України передбачені загальні умови виконання зобовязання, а саме зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Як визначається в ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ч.1 ст.693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

У відповідності до ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України № 436-IV від 16 січня 2003 року з наступними змінами, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

В судовому засіданні 15.09.2015 року представник відповідача в усному порядку зазначив, що відповідач не здійснював своєчасно проплату у зв'язку із відсутністю коштів на рахунках відповідача та низькою врожайністю.

Приймаючи до уваги, що в процесі судового розгляду спору відповідачем не подано, а судом не здобуто жодних доказів, які б свідчили про оплату поставленого товару, відтак позовні вимоги про стягнення з відповідача 47313 грн. 80 коп. основного боргу підлягають до задоволення як такі, що доведені позивачем, у відповідності зі ст.ст.33, 34 ГПК України, належними і допустимими доказами, не суперечать нормам чинного законодавства та не оспорені відповідачем.

Розглянувши вимоги позивача про стягнення з відповідача 31531 грн. 99 коп. скоригованої вартості товару, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

В п. 3.4 р. 3 договору передбачено, що "Покупець" оплачує вартість товару згідно умов та у строки, визначені в специфікаціях до цього договору.

У відповідності до п. 3.6 р. 3 договору "Покупець" зобов'язаний, окрім здійснення оплати за товар, у день здійснення платежу за товар сплатити проіндексовану (скориговану) вартість товару у разі збільшення курсу євро на міжбаніквському валютному ринку України. Індексація (коригування) вартості товару здійснюється "Покупцем" самостійно без будь-яких додатково отриманих рахунків на оплату такої індексації (коригування) з боку "Постачальника". Виникнення зобов'язання по оплаті індексації (коригування) вартості товару виникає у "Покупця" у день оплати за товар "Постачальнику" відповідно до умов договору. Сума в гривнях, яку "Покупець" повинен сплатити "Постачальнику" як оплата вартості товару, визначається "Покупцем" самостійно за наступною формулою:

X2=X1*Y2/Y1, де

X1 вартість товару у національній валюті України, зазначена у відповідній специфікації,

Y1 курс євро до гривні, що склався на Міжбанківському валютному ринку України на дату, що передує даті підписання специфікації,

Y2 курс євро до гривні, що склався на Міжбанківському валютному ринку України на дату оплати, що передує даті оплати,

X2 кінцева вартість у гривнях неоплаченої частини товару.

Сторони домовились, що у якості курсу ОСОБА_2 до гривні, що склався на Міжбанківському валютному ринку України, використовується середнє значення курсу продажу ОСОБА_2, що склався на Міжбанківському валютному ринку України. Сторони домовились, що курс ОСОБА_2 до гривні визначається згідно інформації, опублікованій ЗАТ "Інфінсервіс" на сайті : http://charts.finance.ua/ru/currency/forex.

У п.п. 3.6.1 п. 3.6 р. 3 договору передбачено, що у випадку, якщо дата, зазначена у цьому договорі, відрізняється від дати фактичної оплати товару "Покупцем" , сторони узгодили, що для індексації (коригування) вартості товару відповідно до умов п. 3.6 договору датою або днем оплати вважається дата фактичної оплати товару "Покупцем" та надходження відповідних коштів на рахунок "Постачальника".

Згідно п.п. 3.6.2 п. 3.6 р. 3 договору у випадку, якщо "Покупцем" не виконані грошові зобов'язання за цим договором в повному обсязі або частково, сторони узгодили, що для індексації (коригування) вартості товару відповідно до умов п. 3.6 договору датою або днем оплати вважається дата складання та підписання "Постачальником" позовної заяви до суду відповідної юрисдикції, в якій "Покупець" буде виступати відповідачем.

Як визначається в ч.ч.1,2 ст. 533 Цивільного кодексу України грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Як вбачається з матеріалів справи, часткова оплата за товар відповідачем була здійснена 03.12.2014 року; враховуючи п.п. 3.6.1 п. 3.6 р. 6 договору поставки, курс євро до гривні на Міжбанківському валютному ринку України станом на дату, що передує даті оплати, а саме станом на 02.12.2014 року становив 19,2416 грн. (витяг з інформаційного інтернет-ресурсу додано до матеріалів справи).

ОСОБА_2 євро до гривні, що склався на Міжбанківському валютному ринку України станом на дату, що передує даті підписання Специфікації (станом на 22.04.2014 року) становив 16,1692 грн.

Відтак, оскільки відбулося збільшення курсу євро до гривні, що склався на Міжбанківському валютному ринку України на дату, що передує даті оплати товару за специфікацією № 1 від 23.04.2014 року, позивач нарахував відповідачу скориговану вартість товару:

40000 грн. х 19,2416 (курс євро до гривні, що склався на Міжбанківському валютному ринку України станом на 02.12.2014 р.) / 16,1692 (курс ОСОБА_2 до гривні, що склався на Міжбанківському валютному ринку України станом на 22.04.2014 р.) = 47600 грн. 62 коп.

Скоригована вартість товару становить: 47600 грн. 62 коп. 40000 грн. = 7600 грн. 62 коп.

Як стверджує позивач, відповідно до положень п. 3.6, п.п. 3.6.2 договору поставки, коригування вартості товару відбувається лише у разі збільшення курсу євро на Міжбаніквському валютному ринку України; в даному випадку оплата решти вартості товару за договором здійснена не була, враховуючи дану обставину та положення п. 3.6.2 договору, дата складання та підписання позовної заяви становить 30 липня 2015 року, курс ОСОБА_2 до гривні, що склався на Міжбанківському валютному ринку України на дату , що передує даті умовної оплати (станом на 29 липня 2015 року становить 24,3476 грн. (витяг з інформаційного інтернет-ресурсу додано до матеріалів справи). ОСОБА_2 до гривні, що склався на Міжбанківському валютному ринку України станом на дату, що передує підписанню Специфікації ( станом на 22.04.2014 р.) становив 16,1692.

А відтак: 47313 грн. 80 коп. х 24,3476 (курс ОСОБА_2 до гривні, що склався на Міжбанківському валютному ринку України станом на 29.07.2015 р.) / 16,1692 (курс ОСОБА_2 до гривні, що склався на Міжбанківському валютному ринку України станом на 22.04.2014 р.) = 71245 грн. 17 коп.

Скоригована вартість товару становить: 71245 грн. 17 коп. 47 313 грн. 80 коп. = 23931 грн. 37 коп.

А, відтак, 7600 грн. 62 коп. + 23931 грн. 37 коп. = 31531 грн. 99 коп. загальна сума скоригованої вартості товару.

Судом перевірено розрахунок скоригованої вартості товару, відтак, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги про стягнення з відповідача 31531 грн. 99 коп. скоригованої вартості товару, як обґрунтовано заявлені, підтверджені матеріалами справи,не суперечать чинному законодавств та не оспорені відповідачем.

У відповідності до статті 230 Господарського кодексу України № 436-ІУ від 16 січня 2003 року штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Згідно частини 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобовязань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

У відповідності до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Закон України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань" від 22 листопада 1996 року, з наступними змінами, регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобовязань. Статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, а згідно статті 3 вказаного Закону розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Підпунктом 9.2 р.9 договору передбачено, що у випадку порушення термінів або умов оплати товару "Покупець" сплачує "Постачальнику" пеню від суми простроченого або неналежно здійсненого платежу у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення.

У зв'язку з неналежним виконанням умов договору в частині оплати за поставлений товар, позивачем нараховано відповідачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ в сумі 19662 грн. 47 коп. за кожен день прострочення оплати за товар за період з 26.04.2014 року по 30.07.2015 року (розрахунок пені знаходиться в матеріалах справи).

Судом здійснено перерахунок суми пені згідно подвійної облікової ставки Національного банку України за період з 26.04.2014 року по 30.07.2015 року. За результатами здійсненого перерахунку суд вважає, що позовні вимоги щодо стягнення 19662 грн. 47 коп. пені підлягають до задоволення, як обґрунтовано заявлені, підтверджені матеріалами справи, не суперечать чинному законодавству (розрахунок пені, здійснений судом, додано до матеріалів справи).

Позивачем на підставі п. 9.4 р.9 договору нараховано штраф 20% від суми загальної вартості товару за цим договором в розмірі 17462 грн. 76 коп.

Перерахувавши суму штрафу, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги про стягнення з відповідача 17462 грн. 76 коп. 20% штрафу від суми несплаченого боргу, як обґрунтовано заявленого, підтвердженого матеріалами справи, не суперечать чинному законодавству та не оспорені відповідачем.

В судовому засіданні 15.09.2015 року представник відповідача в усному просив суд зменшити розмір штрафних санкцій у відповідності до ст.83 ГПК України.

У відповідності до п.3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобовязання.

Як визначається в ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Згідно ч. 1 ст. 233 Господарського кодексу України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій; при цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником, майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні, не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Відповідно до п.3.17.4. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції, з наступними змінами, зазначено, вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо; крім того, ця процесуальна норма може застосовуватись виключно у взаємозв'язку (сукупності) з нормою права матеріального, яка передбачає можливість зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), а саме частиною третьою статті 551 Цивільного кодексу України і статтею 233 Господарського кодексу України.

Ухвалою від 15.09.2015 року суд зобов'язував відповідача подати:

- письмове Клопотання про зменшення нарахованих штрафних санкцій (за наявності) з детальним обґрунтуванням підстав, винятковості випадку для зменшення нарахованих штрафних санкцій;

- письмові докази на підтвердження наявності підстав, винятковості випадку для зменшення нарахованих штрафних санкцій (за наявності письмового Клопотання про зменшення нарахованих штрафних санкцій).

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Однак, відповідач вимог суду не виконав, письмове Клопотання про зменшення нарахованих штрафних санкцій з детальним обґрунтуванням підстав, винятковості випадку для зменшення нарахованих штрафних санкцій не подав до матеріалів справи. Також відповідач не подав письмових доказів на підтвердження наявності підстав, винятковості випадку для зменшення нарахованих штрафних санкцій, а відтак не довів належними та допустимими доказами наявність підстав, винятковість випадку для зменшення нарахованих штрафних санкцій. А подані відповідачем докази, які наявні в матеріалах справи (довідка №77 від 15 вересня 2015 року про врожайність цукрових буряків у 2013 та 2014 роках; довідка №76 від 15 вересня 2015 року про відсутність коштів станом на 15.09.2015 року на рахунку у банківській установі, яка видана товариством з обмеженою відповідальністю "Благодар-агро") не є достатніми для зменшення розміру нарахованих штрафних санкцій.

А тому, з огляду на вищезазначене, суд не вбачає підстав для зменшення розміру нарахованих штрафних санкцій.

Згідно вимог ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просить суд стягнути з відповідача 1471 грн. 96 коп. 3% річних, нарахованих на суму заборгованості за період з 26.04.2014 року по 30.07.2015 року.

Перерахувавши суму 3% річних за період з 26.04.2014 року по 30.07.2015 року, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги про стягнення з відповідача 1471 грн. 96 коп 3% річних, як обґрунтовано заявлені, підтверджені матеріалами справи, не суперечать чинному законодавству та неоспорені відповідачем (розрахунок 3% річних, здійснений судом, додано до матеріалів справи).

Судові витрати у відповідності до ст.49 ГПК України покладаються на відповідача. Керуючись ст.ст. 43, 49, 82, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути Товариства з обмеженою відповідальністю "Благодар-агро", с.Базаринці, Збаразький район, Тернопільська область, ідентифікаційний код 36016193, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОСЕМ", проспект Героїв Сталінграда, 6 А, м.Київ, ідентифікаційний код 30967207:

-47313 грн. 80 коп. основного боргу,

-19662 грн. 47 коп. пені,

-17462 грн. 76 коп. штрафу,

-31531 грн. 99 коп. - скоригована вартість товару,

-1471 грн. 96 коп. - 3% річних,

-2348 грн 86 коп судового збору в повернення сплачених судових витрат.

3.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки мають право подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 ГПК України, через місцевий господарський суд.

Повне рішення складено 02 жовтня 2015 року.

СуддяС.О. Хома