Рішення № 51836802, 21.09.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.09.2015Справа №910/13582/15Суддя Мудрий С.М., розглянувши справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ВІТРЯНИЙ ПАРК ЛУТУГИНСЬКИЙ"

до державного підприємства "Енергоринок"

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

Міністерство енергетики та вугільної промисловості України

Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг

про стягнення 11 121 699,38 грн.

Представники сторін:

від позивача: Севост'янов С.С. - представник за довіреністю № б/н від 25.02.2015 року;

від відповідача: Стилик О.Ю. - представник за довіреністю № 01/44-741Д від 25.12.2014 року.

від третьої особи-1: не з'явився;

від третьої особи-2: не з'явився;

за участю прокуратури: Жовтун Н.Б. - посвідчення № 019901 від 21.08.2013 року.

ВСТАНОВИВ:

На розгляд господарського суду м. Києва передані позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Вітряний парк Лутугинський" до державного підприємства "Енергоринок" про стягнення 11 121 699,38 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач не виконав умови укладеного між сторонами договору №10383/17 від 04.04.2014 року та не розрахувався за поставлену позивачем за період з 18.02.2015 року до 24.03.2015 року електричну енергію, у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість в розмірі 11 121 699,38 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 29.05.2015 року порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 16.06.2015 року.

16.06.2015 року до загального відділу діловодства господарського суду міста Києва відповідач подав клопотання про колегіальний розгляд справи, клопотання про залучення третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Служби безпеки України, Кабінету Міністрів України, Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

В судовому засіданні 16.06.2015 року представники відповідача підтримали подане клопотання про колегіальний розгляд справи.

Представник позивача заперечив проти даного клопотання.

Суд відмовив у задоволенні клопотання відповідача про колегіальний розгляд справи, у зв'язку із необґрунтованістю.

Представники відповідача підтримали подані клопотання про залучення третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Службу безпеки України, Кабінет Міністрів України, Міністерство енергетики та вугільної промисловості України, Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Представник позивача заперечив проти даних клопотань.

Представники сторін не виконали вимоги ухвали суду від 29.05.2015 року.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 16.06.2015 року відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про залучення третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Служби безпеки України, Кабінету Міністрів України, залучено до участі у справі у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Міністерство енергетики та вугільної промисловості України, Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, розгляд справи відкладено на 20.07.2015 року.

06.07.2015 року до загального відділу діловодства господарського суду міста Києва позивач подав додаткові пояснення щодо вжиття заходів забезпечення позовної заяви 17.07.2015 року до загального відділу діловодства господарського суду міста Києва відповідач подав заперечення на заяву паро вжиття заходів забезпечення позовну, відзив на позовну заяву.

В судове засідання 20.07.2015 року представник третьої особи 1 не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час та дату судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 01030 32010443.

Представники сторін подали клопотання про продовження строку розгляду спору на п'ятнадцять днів.

Суд задовольнив клопотання про продовження строку розгляду справи на п'ятнадцять днів.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 20.07.2015 року розгляд справи відкладено на 03.08.2015 року.

03.08.2015 року до загального відділу діловодства господарського суду міста Києва позивач подав пояснення по справі, клопотання про відкладення розгляду справи, відповідач подав клопотання про призначення судово-бухгалтерської експертизи.

В судове засідання 03.08.2015 року представник третьої особи 1 не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час та дату судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 01030 32013566.

Представники позивача підтримали подане клопотання про призначення судово-бухгалтерської експертизи.

Прокурор підтримав дану заяву.

Представник третьої особи виніс дане клопотання відповідача про призначення судово-бухгалтерської експертизи на розсуд суду.

Відповідно до ч.1 статті 41 ГПК України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Згідно із положеннями ст.1 Закону України "Про судову експертизу" судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи.

За змістом п.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" №4 від 23.03.2012 року питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.

Проте, в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення спору по суті, а отже, за висновками суду, відсутні будь-які підстави для призначення у справі судової експертизи, оскільки дослідження всіх обставин даного спору не потребує спеціальних знань, у зв'язку з чим клопотання відповідача є необґрунтованим та не підлягає задоволенню.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 03.08.2015 року розгляд справи відкладено на 14.09.2015 року.

11.09.2015 року до загального відділу діловодства господарського суду міста Києва відповідач подав додаткові пояснення, а 14.09.2015 року клопотання про призначення судово-економічної експертизи.

В судове засіданні 14.09.2015 року представники третьої особи-1 та прокуратури не з'явилися, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час та дату судового засідання повідомлений належним чином.

Представник позивача надав суду для огляду оригінал акту купівлі-продажу.

Представник відповідача підтримав подане клопотання про призначення судової експертизи.

Суд відмовив у задоволенні клопотання відповідача про призначення судової експертизи.

В судовому засіданні 14.09.2015 року оголошено перерву на 21.09.2015 року.

18.09.2015 року до загального відділу діловодства позивачем подано пояснення.

Представник позивача підтримав раніше подану заяву про вжиття заходів до забезпечення позову.

Представники відповідача та прокуратури заперечували.

Суд відмовив в задоволенні заяви про вжиття заходів до забезпечення позову у зв'язку з її необґрунтованістю.

Представник позивача підтримав позовні вимоги просив суд позов задовольнити.

Представники відповідача та прокуратури заперечували проти позову.

Заслухавши пояснення представників сторін та прокуратури, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч. 1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Правовідносини, які виникли між сторонами, пов'язані з виробництвом, передачею, розподілом, постачанням, купівлею, продажем і використанням електричної енергії, що регулюється Законом України "Про електроенергетику".

Згідно з статтею 15 Закону України «Про електроенергетику» купівля всієї електричної енергії, виробленої на електростанціях, потужність чи обсяг відпуску яких перевищують граничні показники (крім випадків, передбачених цим Законом), та весь її оптовий продаж здійснюються на оптовому ринку електричної енергії України. Функціонування інших оптових ринків електричної енергії в Україні забороняється.

Оптовий ринок електричної енергії України створюється на підставі договору.

Позивач є учасником оптового ринку електроенергії - виробником електричної енергії на підставі ліцензії на право здійснення підприємницької діяльності з виробництва електричної енергії, виданої Національною комісією регулювання електроенергетики серія АЕ № 288046 від 12.01.2015 року (строк дії ліцензії з 19.12.2013 по 18.12.2033).

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про утворення державного підприємства "Енергоринок" №755від 05.05.2000 року, відповідач є оптовим постачальником електричної енергії, на нього покладено здійснення функцій розпорядника системи розрахунків та розпорядника коштів оптового ринку електроенергії.

04.04.2014 року між державним підприємством "Енергоринок" (далі - ДПЕ) та товариством з обмеженою відповідальністю "Вітряний парк Лутугинський" (далі - ВАД) укладено договір №10383/17.

Відповідно до п.1.1 договору, за цим договором ВАД зобов'язується продавати, а ДПЕ зобов'язується купувати електроенергію, вироблену ВАД, та здійснювати її оплату відповідно до умов цього договору.

Частиною 1 статті 655 ЦК України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з п. 2.1 договору, сторони визнають свої зобов'язання згідно з договором між членами оптового ринку електричної енергії (далі - ДЧОРЕ) України, чинними додатками до нього та керуються його положеннями та положеннями законодавства України при виконанні цього договору.

ВАД зобов'язується продавати, а ДПЕ зобов'язується купувати вироблену електроенергію в точках поставки - на межі балансової належності електричних мереж, що визначені в Актах розмежування балансової належності електричних мереж (додаток № 3 до цього договору). Точки обліку електричної енергії наведені в додатку №1 "Перелік місць встановлення приладів та систем розрахункового обліку". В разі змін в схемі обліку, сторони вносять відповідні зміни до додатків №1 та 2 до цього договору (п.2.2 договору).

Відповідно до п. 2.3 договору ВАД продає ДПЕ електроенергію за тарифом, величину якого встановлює Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики (далі - НКРЕ), у національній валюті України.

Пунктом 4.1 договору передбачено, що розрахунок за куплену ДПЕ електроенергію здійснюється грошовими коштами, що перераховуються на поточний рахунок ВАД, з урахування ПДВ, та за згодою сторін, іншими формами, що передбачені чинним законодавством.

Згідно з п. 4.2 договору, платежі за отриману ДПЕ у ВАД електроенергію здійснюються кожного банківського дня з поточного рахунку із спеціальним режимом використання ДПЕ відповідно до алгоритму ОРЕ, який затверджується НКРЕ. Остаточний розрахунок за куплену ДПЕ у ВАД електроенергію в розрахунковому місяці здійснюється до 15-го (включно) числа місяця, наступного за розрахунковим.

На виконання умов договору між сторонами підписано та скріплено печатками сторін акти купівлі-продажу електричної електроенергії, а саме: за лютий 2015 року на суму 9 135 437,22 грн. та за березень 2015 року на суму 12 925 531,00 грн.

Відповідно до п.5.1.1 договору, ВАД має право вимагати від ДПЕ оплати за продану електроенергію відповідно до ст. 4 договору.

ДПЕ зобов'язане здійснювати оплату ВАД за фактично відпущену ДПЕ електроенергію грошовими коштами. При цьому, ДПЕ здійснює оплату купленої електроенергії грошовими коштами відповідно до алгоритму розподілу коштів ОРЕ в межах наявних на поточному рахунку із спеціальним режимом використання ДПЕ грошових коштів, які відповідно до алгоритму ОРЕ підлягають перерахуванню ВАД. Зазначене, водночас, не обмежує зобов'язання ДПЕ щодо остаточних розрахунків за куплену у ВАД електроенергію відповідно до п.4.2 цього договору.

Згідно з ч. 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст. 525, 526 ЦК України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість з оплати електричної енергії поставлено протягом періоду дії у часі Постанови НКРЕКП №203 з 18.02.2015 року до 25.03.2015 року у сумі 11 121 699,38 грн.

Протягом лютого - квітня 2015 року, Національною комісією, що здійснює державне регулювання в сфері енергетики та комунальних послуг (далі по тексту - НКРЕКП), були прийняті ряд постанов якими внесено зміни до алгоритму розподілу коштів оптового ринку електроенергії, зокрема:

- Постанова НКРЕКП №203 від 18.02.2015 року "Про внесення змін до постанов Національної комісії регулювання електроенергетики України від 03 вересня 2008 року N 1052 та Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, від 21 грудня 2011 року № 2, від 26 липня 2013 року N 1036";

- Постанова НКРЕКП №870 від 24.03.2015 року "Про внесення змін до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, від 21 грудня 2011 року № 2";

- Постанова НКРЕКП №1173 від 01.04.2015 року "Про внесення змін до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, від 21 грудня 2011 року № 2".

Згідно положень цих постанов НКРЕКП, були внесені зміни до алгоритмів розподілу коштів оптового ринку електроенергії, зокрема щодо нездійснення перерахувань виробникам електричної енергії платежів, які нараховані по установках (устаткуванню та/або енергетичному обладнанню), що знаходяться на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, відповідно до переліку, визначеного центральним органом виконавчої влади, що формує та забезпечує реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі.

Прийняття НКРЕКП постанов №203, №870, №1173 зумовило призупинення проведення розрахунків з позивачем на оптовому ринку електричної енергії за договором №10383/17 від 04.04.2014 року.

На виконання постанов НКРЕКП №203, №870, №1173, протягом строку їх дії, ДП "Енергоринок" здійснювало нарахування коштів на користь ТОВ "Вітряний парк Лутугинський" за куплену електроенергію, але не перераховувало їх на рахунок компанії.

Для забезпечення реалізації постанов НКРЕКП №203, №870, №1173, наказами Міністерства енергетики та вугільної промисловості України № 88 від 12.02.2015 р. (станом на 11.02.2015р.) та №100 від 18.02.2015р. (станом на 18.02.2015 р.) визначено перелік виробників електричної енергії" установки (устаткування та/або енергетичне обладнання) яких знаходяться на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження.

Згідно додатків до вищевказаних наказів № 88 та №100 «Вітряний парк Лутугинський", включено до переліку виробників електричної енергії, установки (устаткування та/або енергетичне обладнання) яких знаходяться на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження.

Вказані накази №88 та №100 ідентифікували окремих виробників електричної енергій установки (устаткування та/або енергетичне обладнання) яких знаходяться на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження), з якими розпорядник коштів з рахунків із спеціальним режимом використання ДП "Енергоринок" призупиняє розрахунки за вироблену та продану в Оптовий ринок електричної енергії України товарну продукцію (електроенергію).

На підставі Наказу №273 Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 08.05.2015 року "Про затвердження переліку виробників електричної енергії", ТОВ "Вітряний парк Лутугинський" внесено до переліку виробників електричної енергії, установки (устаткування та/або енергетичного обладнання) яких знаходяться на території, де органи державної влади не здійснюють, або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження.

Постанова №203, як прямо у ній зазначено (п. 3 ), діяла протягом дії розпорядження Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 № 36-р «Про вжиття тимчасових надзвичайних заходів на ринку електричної енергії».

Розпорядження КМУ від 14.01.2015 № 36-р втратило чинність 24.03.2015 року. Тобто, 24.03.2015 року втратила чинність і Поста нова № 203.

Крім того, Донецьким окружним адміністративним судом 16.03.2015 року винесено постано ву у справі № 805/705/15-а якою визнано протиправною з моменту її прийняття постанову НКРЕКП №203 від 18.02.2015 року. Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 28.04.2015 пос танову Донецького окружного адміністративного суду від 16.03.2015 у справі № 805/705/15-а зали шено без змін. В силу статті 254 КАС України, постанова окружного адміністративного суду набрала законної сили 28 квітня 2015 року.

При цьому адміністративний суд в своєму рішенні дійшов висновку про те, що постанова НКРЕКП №203 є індивідуальним актом одноразового застосування, адресованим певному колу осіб, з конкретним приписом щодо нездійснення перерахувань нарахованих коштів, обмеженим строком дії. Такий акт вичерпує свою дію після його реалізації. Коло осіб, на які поширюється пос танова НКРЕКП від 18.02.2015 № 203, визначено відповідно до наказу Міністерства енергетики та вугільної промисловості від 18.02.2015 № 100 «Про затвердження переліку виробників електричної енергії». До вказаного переліку внесено виробників електроенергії, електростанції яких знаходяться на тимчасово непідконтрольній державі території. До вказаного переліку включено і «Лутугинську-1 ВЕС» TOB «ВІТРЯНИЙ ПАРК ЛУТУГИНСЬКИЙ». Тобто, визнання протиправною постанови НКРЕКП № 203від 18.02.2015, розповсюджується на всіх осіб, яким вона адресована, в тому числі і на позивача.

Таким чином, посилання відповідача на постанову НКРЕКП №203 від 18.02.2015 року як на підставу невиконання своїх зобов'язань є безпідставним оскільки, постанова НКРЕКП №203 як акт індивідуальної дії втратила чинність із 25.03.2015 року у зв'язку із закінченням строку її дії та є протиправною з моменту її прийняття, що встановлено рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 16.03.2015 у справі № 805/705/15-а.

Також, суд вважає необґрунтованими посилання відповідача на лист Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики № 4268/17.4/61-15 від 05.05.2015 року та постанову Кабінету Міністрів України № 263 від 07.05.2015 року, як на підставу неперерахування позивачу коштів, з огляду на таке.

Як вбачається зі змісту листа Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики № 4268/17.4/61-15 від 05.05.2015 року, останній містить тільки рекомендації залишити вказані кошти на поточному рахунку із спеціальним режимом використання до прийняття Комісією відповідного рішення.

Разом з тим, відповідно до ч. 2, 3 п. 13 Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики, затвердженого Указом Президента України № 715 від 10.09.2014 року, рішення, прийняті Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики, оформлюються постановами і розпорядженнями. Обов'язковими до виконання суб'єктами природних монополій є рішення Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики, прийняті у межах її повноважень. Лист Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики № 4268/17.4/61-15 від 05.05.2015 року не є рішенням цього органу, а відтак і не є обов'язковим до виконання.

Крім того, вказаний лист Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики № 4268/17.4/61-15 від 05.05.2015 року не може ні відмінити дію, ні внести зміни до алгоритму оптового ринку електричної енергії, затвердженого постановою НКРЕ № 2 від 21.12.2011 року, яка є обов'язковою до виконання ДП "Енергоринок".

Законом України від 07.04.2015р. № 284-VIII "Про внесення змін до Закону України "Про електроенергетику" щодо особливостей регулювання відносин у сфері електроенергетики на території проведення антитерористичної операції" внесено зміни до ст. 23 Закону України "Про електроенергетику", якими передбачено, що особливості регулювання правових, економічних та організаційних відносин, пов'язаних з продажем електричної енергії з оптового ринку електричної енергії України на тимчасово окуповану територію та на територію, де органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, а також відносин, пов'язаних з виробництвом, передачею, розподілом, постачанням, купівлею, продажем і використанням електричної енергії на тимчасово окупованій території та на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, встановлюються Кабінетом Міністрів України. Перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, визначається Кабінетом Міністрів України.

На виконання зазначених положень Закону, Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову "Про особливості регулювання відносин у сфері електроенергетики на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження" № 263 від 07.05.2015 року.

Вказана постанова Кабінету Міністрів України регулює особливості відносин купівлі-продажу електроенергії на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження (далі - неконтрольована територія). Відповідно до положень даної постанови, відповідач з 01.05.2015р. не здійснює купівлю та оплату електроенергії, що виробляється та споживається на неконтрольованій території.

При цьому, пп. 6 п. 8 постанови КМУ № 263 від 07.05.2015 року встановлює, що ДП "Енергоринок" здійснює відповідно до законодавства погашення заборгованості за закуплену у виробників електричну енергію.

Таким чином, виходячи з положень постанови КМУ № 263 від 07.05.2015 року, відповідач зобов'язаний погасити заборгованість перед виробниками за куплену у них електроенергію на загальних засадах.

Відповідно до п. 13 постанови КМУ № 263, Міністерству енергетики та вугільної промисловості України разом з Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та державним підприємством "Енергоринок" доручено розробити та запровадити механізм накопичення запасів вугільної продукції для проходження осінньо-зимового періоду 2015/16 року із використанням коштів, нарахованих, але не виплачених оптовим постачальником виробникам електричної енергії, що провадять діяльність на неконтрольованій території, та здійснення заходів щодо виключення із розрахунків на ринку електричної енергії виробників електричної енергії, що провадять діяльність на неконтрольованій території, під час проведення остаточних розрахунків з виробниками електричної енергії за місяць, що передує набранню чинності цією постановою.

На думку відповідача, припис п. 13 постанови КМУ № 263 щодо розроблення та запровадження механізму накопичення запасів вугільної продукції для проходження осінньо-зимового періоду 2015/16 року із використанням коштів, нарахованих, але не виплачених оптовим постачальником виробникам електричної енергії, що провадять свою діяльність на неконтрольованій території, по суті є вказівкою на неперерахування позивачеві спірної суми коштів.

Крім того, відповідач також вважає, що припис п. 13 постанови КМУ № 263 про здійснення заходів щодо виключення із розрахунків на ринку електричної енергії виробників електричної енергії, що провадять діяльність на неконтрольованій території, під час проведення остаточних розрахунків з виробниками електричної енергії за місяць, що передує набранню чинності цією постановою, доручає Міненерговугілля, Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та ДП "Енергоринок" вжити заходи щодо нездійснення остаточного розрахунку (оплати) за вироблену позивачем та продану відповідачеві електроенергію.

Проте, пункт 13 постанови КМУ № 263 не містить приписів, відповідно до яких механізм накопичення запасів вугільної продукції для проходження осінньо-зимового періоду 2015/16 року, що має бути розробленим Міненерговугілля, Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та ДП "Енергоринок", має передбачати неоплату виробникам електричної енергії, які здійснювали виробництво електроенергії на установках, що знаходяться на неконтрольованій території, нарахованих, накопичених, але не виплачених їм коштів за продану ДП "Енергоринок" електроенергію до 01.05.2015р.

Крім того, положення п.13 постанови КМУ № 263 про виключення із розрахунків на ринку електроенергії виробників, що провадять діяльність на неконтрольованій території, під час проведення остаточних розрахунків з виробниками електричної енергії за місяць, що передує набранню чинності цією постановою, означає необхідність проведення остаточних розрахунків (оплати) на ринку електричної енергії з виробниками, що здійснюють діяльність на неконтрольованій території, за квітень 2015 року включно. При цьому, під час проведення остаточних розрахунків із системи розрахунків на ринку електричної енергії повинні бути виключені виробники (теплоелектростанції), які з 01.05.2015р. не будуть здійснювати продаж електроенергії на адресу ДП "Енергоринок".

Тобто, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 263 від 07.05.2015 року у відповідача зберігаються зобов'язання щодо оплати купленої у товариства з обмеженою відповідальністю "Вітряний парк Лутугинський" електроенергії відповідно до вимог закону.

З огляду на вищевикладене, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за договором №10383/17 від 04.04.2014 року за куплену електроенергію за період з 18.02.2015 року по 24.03.2015 року в розмірі 11 121 699,38 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ч.1 статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно ч. 5 статті 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ч.1 ст. 32, ч.1 ст. 33, ст.ст. 34, 44, ч. 5 ст. 49, ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з державного підприємства "Енергоринок" (01032, м. Київ, вулиця Симона Петлюри, будинок 27, ідентифікаційний код: 21515381) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ВІТРЯНИЙ ПАРК ЛУТУГИНСЬКИЙ" (01021, м. Київ, Кловський узвіз, 7, ідентифікаційний код 37904583) заборгованість за договором в розмірі 11 121 699 (одинадцять мільйонів сто двадцять одна тисяча шістсот дев'яносто дев'ять) грн.. 38 коп., а також 73 080 (сімдесят три тисячі вісімдесят) грн. 00 коп. судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення: 01.10.2015 року.

Суддя С.М. Мудрий