Рішення № 51836723, 22.09.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.09.2015Справа №910/17100/15

За позовом Комунального підприємства «Київський метрополітен»

до Товариства з додатковою відповідальністю «Агентство Союздрук»третя особа Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

про виселення з орендованого майна

Суддя Маринченко Я.В.

Представники сторін:

від позивача: Загоровська Н.В. - представник за довіреністю;

від відповідача: Поштар П.С. - представник за довіреністю;

від третьої особи - Костюк О.М. - представник за довіреністю;

ВСТАНОВИВ:

У липні 2015 року Комунальне підприємство «Київський метрополітен» звернулося до Господарського суду м. Києва з указаним позовом.

Позивач зазначив, що всупереч умовам укладеного між ним і відповідачем договору оренди № 316 від 07.05.2012, відповідач своєчасно не звільнив займане ним орендоване майно (частина переходу, що знаходиться за адресою: станція метро «Видубичі») після припинення дії договору оренди, внаслідок чого позивач просить у примусовому порядку виселити відповідача із орендованого майна та зобов'язати відповідача демонтувати належні відповідачу тимчасові огороджуючи конструкції.

У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги, просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечив з підстав, викладених у відзиві на позов, зокрема зазначив, що виселення ТОВ «Агентство Союздрук» із займаного приміщення та припинення функціонування, внаслідок зазначеної обставини, кіоску «Преса», розташованого у вестибюлі станції метро «Видубичі», спричинить обмеження вільного доступу громадян до інформації. Також вказав на те, що позивач КП «Київський метрополітен» є лише отримувачем коштів за договором і не є орендодавцем і не може заявляти вимоги про звільнення орендованого майна. Крім того, зазначив, що кіоск «Преса» у вестибюлі №1 станції «Видубичі» встановлено правомірно у відповідності до рішень Київради та розробленої проектної документації. Листи позивача та третьої особи про відмову у продовженні договору оренди, надіслані відповідачу є надуманими не ґрунтуються на нормах законодавства та фактичних обставинах та не містять обґрунтувань неможливості продовження договору оренди. Разом з тим відповідач продовжує користуватися орендованим майном та своєчасно і в повному обсязі вносить орендну плату за користування майном.

Розглянувши матеріали справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає, що позов слід задовольнити з наступних підстав.

Судом встановлено, що 07.05.2012 між КП «Київський метрополітен» ( далі - позивач, орендодавець) та ТОВ «Агентство Союздрук», у подальшому, внаслідок реорганізації, переіменованому у ТДВ «Агентство Союздрук» (далі - відповідач, орендар) укладено договір про передачу майна територіальної громади м. Києва в оренду № 316 (далі - договір), згідно з умовами якого орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування нерухоме майно (частину переходу), що належить до комунальної власності територіальної громади м. Києва та визначена відповідно до проектної документації, розробленої ДП «ПІ Укрметротунельпроект», тимчасовими огороджуючими конструкціями (кіоском) орендаря за адресою: станція метро «Видубичі», вестибюль № 1, (далі - об'єкт оренди) для торгівлі непродовольчими товарами (п.п. 1.1., 1.2 договору).

Відповідно до п. 2.1. договору, загальна площа об'єкта оренди, згідно з викопіюванням з Схеми тимчасового розташування МАФ, складає 8,9 м.кв.

За умовами п. 2.4. договору, об'єкт оренди належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва і перебуває на балансі Комунального підприємства «Київський метрополітен».

Пунктом 9.1 договору визначено, що договір є укладеним з моменту підписання його сторонами і діє з 01.04.2012 до 29.03.2015.

Факт передачі об'єкта оренди за договором підтверджується актом прийому-передачі майна в оренду від 07.05.2012, підписаним повноважними представниками сторін та скріпленим їх печатками.

У подальшому, позивач, внаслідок закінчення терміну дії договору, листами № 174-НДД від 31.03.2015 та № 367-НДД від 22.04.2015 повідомив відповідача про закінчення терміну дії договору та, відповідно, обов'язок останнього виселитися з об'єкту оренди та передати його у належному стані позивачеві, однак відповідач зазначені вимоги залишив без відповіді та задоволення.

Листами №062/07/10-1009 від 02.02.2015 та №0062/07/10-4834 від 29.04.2015 Департамент комунальної власності м.Києва повідомив відповідача про закінчення спірного договору оренди та необхідність повернення орендованого майна.

Відповідно до п. 2 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» (далі - Закон), у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору оренди він вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Відповідно до п. 9.7 договору, у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення договору або зміну його умов після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Зазначені дії оформляються додатковою угодою, яка є невід'ємною частиною договору.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач своєчасно повідомив відповідача про припинення терміну дії договору, відмову від продовження його дії не необхідність повернення орендованого майна.

Згідно зі ст.ст. 2, 3 Закону, правовою підставою зайняття комунального майна є договір оренди.

Відповідно до п. 2 ст. 26, п. 1 ст. 27 Закону, договір оренди припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено, а орендар зобов'язаний повернути об'єкт оренди на умовах зазначених у договорі оренди.

Пунктом 7.6. договору визначено, що у разі закінчення строку дії договору, або при його розірванні, орендар зобов'язаний за актом приймання-передачі повернути об'єкт оренди підприємству у стані, в якому перебував об'єкт оренди на момент передачі його в оренду, з урахуванням всіх здійснених орендарем поліпшень, які неможливо відокремити від об'єкта оренди без заподіяння йому шкоди, з урахуванням зносу за період строку дії договору оренди. В акті приймання-передачі зазначається технічний стан об'єкта оренди на дату повернення.

Відповідно до п. 8.5.6. договору, у разі припинення дії договору орендар звільняє орендовану частину приміщення переходу станції метро «Видубичі» в термін, визначений п. 4.15 договору, від своїх тимчасових огороджуючи конструкцій. При невиконанні орендарем зазначених в цьому пункті договору умов, підприємство, самостійно на свій розсуд розпоряджається огороджуючими конструкціями (кіосками).

З урахуванням викладеного, вимоги про виселення відповідача з орендованого приміщення та демонтування тимчасових огороджуючи конструкцій підлягають задоволенню.

Стосовно заперечень відповідача щодо порушення права на вільний доступ до інформації, слід зазначити таке.

Право на доступ до інформації є конституційним правом людини, яке передбачене і гарантоване статтею 34 Конституції України, а саме, право кожного на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань; право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб на свій вибір.

Закон України «Про інформацію» встановлює, що кожен має право на вільне одержання, використання, поширення, зберігання та захист інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів.

В той же час, реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.

Припинення господарської діяльності відповідача з реалізації друкованих засобів масової інформації в окремо взятому приміщенні внаслідок неналежного виконання останнім зобов'язань за договором оренди є законним і обґрунтованим та жодним чином не впливає на реалізацію права громадян на доступ до інформації в розумінні чинного законодавства України.

Також, суд зазначає що оскільки позивач є балансоутримувачем орендованого майна, невиконання відповідачем вимог договору щодо звільнення орендованого майна після закінчення дії договору оренди позбавляє позивача можливості використовувати вказане майно у господарській діяльності підприємства, тому звернення позивача до суду за захистом своїх порушених прав відповідає вимогам норм чинного законодавства.

Заперечення відповідача в частині необґрунтованості підстав неможливості продовження дії договору оренди, викладених позивачем листах на адресу відповідача судом не приймаються до уваги, оскільки не стосуються предмету розгляду даної справи - виселення відповідача з орендованого майна у зв'язку із закінченням строку дії договору.

Не можуть також бути доказами правомірності користування відповідачем орендованим майном після закінчення строку дії договору, платіжні доручення, які підтверджують сплату відповідачем орендної плати за користування майном після 29.03.2015, оскільки як встановлено судом, відповідач не звільнив добровільно орендоване майно після відмови йому у продовженні строку дії договору, а згідно умов договору орендна плата стягується за весь час фактичного користування майном. Останнім днем сплати орендної плати є дата підписання акта приймання-передачі майна при його поверненні орендодавцю (п.3.5 Договору)

Відтак, доводи відповідача є необґрунтованими та не можуть бути підставою для відмови у задоволенні позову.

Згідно зі статтею 33 ГПК України, обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона, як на підставу своїх вимог і заперечень, покладається на цю сторону.

Відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів на спростування викладених у позові обставин.

На підставі положень ст. 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача у повному обсязі.

З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82 - 85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Виселити Товариство з додатковою відповідальністю «Агентство Союздрук» (03113, м. Київ, вул. Дружківська, буд. 10; ідентифікаційний код 38272410) з нерухомого приміщення (частини переходу), визначеного тимчасовими огороджуючими конструкціями (кіосками) Товариства з додатковою відповідальністю «Агентство Союздрук», розташованого за адресою: м. Київ, ст. м. «Видубичі», вестибюль № 1, загальною площею 8,9 кв. м.

Зобов'язати Товариство з додатковою відповідальністю «Агентство Союздрук» (03113, м. Київ, вул. Дружківська, буд. 10; ідентифікаційний код 38272410) демонтувати тимчасову огороджуючу конструкцію (кіоск), розташований за адресою: м. Київ, ст. м. «Видубичі», вестибюль № 1, загальною площею 8,9 кв.м.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Агентство Союздрук» (03113, м. Київ, вул. Дружківська, буд. 10; ідентифікаційний код 38272410) на користь Комунального підприємства «Київський метрополітен» (03056, м. Київ, пр-т. Перемоги, 3; ідентифікаційний номер 03328913) витрати на сплату судового збору в сумі 2436 (дві тисячі чотириста тридцять шість) грн 00 коп.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Я.В. Маринченко