Рішення № 51836460, 24.09.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

24.09.2015Справа №910/19219/15

Господарський суд міста Києва у складі судді Курдельчука І.Д., при секретарі судового засідання Нечай О.Н., розглянув у відкритому судовому засіданні

справу № 910/19219/15

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю госпрозрахункової фірми «Камаз-Транс-Сервіс», м. Рівне,

до товариства з обмеженою відповідальністю «Агентство з підбору автомобілів «Консалт-Авто», м. Київ,

про стягнення 33 693,90 грн.,

за участю представників:

позивача - Опанасюк А.О. (довіреність від 29.01.2013 № б/н);

відповідача - не з'явився;

вільний слухач - Каспрук Л.Д. (паспорт серія КВ № 265831).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю госпрозрахункова фірма «Камаз-Транс-Сервіс» (далі - Фірма) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Агентство з підбору автомобілів «Консалт-Авто» (далі - Товариство): 24 381 грн. заборгованості за договором на транспортно-експедиційне обслуговування від 04.07.2014 № 04/07-01 (далі - Договір); 9 312,90 грн. штрафні санкції, а всього 33 693,90 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.07.2015 порушено провадження у справі та призначено судовий розгляд на 10.09.2015.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.09.2015 розгляд справи було відкладено на 24.09.2015, у зв'язку з неявкою представників сторін.

24.09.2015 позивач подав суду клопотання про долучення до матеріалів справи документів на виконання вимог ухвал суду.

Представник позивача у судовому засіданні 24.09.2015 надав пояснення по суті спору; позовні вимоги просив задовольнити повністю.

Представники відповідача у судове засідання 24.09.2015 не з'явилися; про причини неявки суд не повідомили; вимоги ухвал суду не виконали; відзив на позовну заяву не подали.

Ухвали господарського суду міста Києва було надіслано відповідачу на адресу, зазначену у позовній заяві та у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що також підтверджується відмітками канцелярії на звороті таких ухвал та рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення.

У підпункті 3.9.2 пункту 3.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» (далі - Постанова № 18) зазначено, що, розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Господарський суд визнав наявні в матеріалах справи документи достатніми для вирішення спору та відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) розглянув справу за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 24.09.2015 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до статті 85 ГПК України.

Судом, у відповідності до вимог статті 811 ГПК України, складалися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

04.07.2014 Фірмою (перевізник) і Товариством (експедитор) було укладено Договір, за умовами якого:

- Договір регулює та визначає порядок взаємовідносин перевізника та експедитора, які пов'язані із здійсненням транспортно-експедиційного обслуговування з організації перевезень експортно-імпортних і транзитних вантажів автомобільним транспортом, з наданням інших послуг, узгоджених у замовлення/доповненнях до Договору і які є невід'ємною частиною Договору (пункт 1.1 Договору);

- організація кожного міжнародного перевезення в рамках Договору оформлюється окремим замовленням на конкретне перевезення, що надсилається експедитором відразу по узгодженню в порядку встановленому в статті 5 Договору (пункт 2.2 Договору);

- для оплати послуг перевізник повинен надавати такі документи: акт виконаних робіт; договір; замовлення; оригінал CMR; рахунок за надані послуги; податкову накладну (пункт 6.3 Договору);

- Договір набирає чинності з моменту підписання сторонами та діє до 31.12.2014. У випадку, якщо за 30 днів до завершення дії Договору жодна із сторін письмово не повідомила іншу сторону про намір припинити дію Договору, то термін дії Договору автоматично продовжується на один календарний рік (пункт 11.2 Договору).

Договір підписано уповноваженими особами, а саме, від позивача - директором Хомяком В.В., який діяв на підставі статуту, та від відповідача -директором Афоніною Т.М., яка діяла на підставі статуту, та скріплено печатками.

Договір у встановленому порядку не оспорений, не розірваний, не визнаний недійсним.

Таким чином, Договір є дійсним, укладеним належним чином та є обов'язковим для виконання сторонами.

На виконання умов Договору Товариство надіслало Фірмі замовлення від 22.01.2015 № 58/59 на транспортно-експедиційні послуги (далі - Замовлення), за мовами якого:

- маршрут Італія - Україна;

- завантаження - 23.01.2015 та 26.01.2015;

- вартість перевезення складає 2 750 євро по курсу НБУ на день розвантаження автомобіля (на дату останнього розвантаження) протягом 25 днів по отриманню оригіналів документів.

Замовлення підписано уповноваженими особами, а саме, від позивача - комерційним директором Хомяком В.В., та від відповідача -директором Афоніною Т.М., та скріплено печаткою Товариства.

Замовлення у встановленому порядку не оспорено, не розірвано, не визнано недійсним.

Таким чином, Замовлення є дійсним, укладеним належним чином та є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною першою статті 909 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Отже, укладені позивачем і відповідачем Договір та Замовлення за своєю правовою природою є договором перевезення вантажу.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

На виконання умов Договору та Замовлення, позивач здійснив перевезення вантажу, що підтверджується такими міжнародними товарно-транспортними накладними CMR: № 51456; № 040070; № 030976; №30257, та з яких вбачається те, що вантаж було доставлено, тобто послуги з перевезення надані повністю.

Позивач виставив відповідачу рахунок від 03.02.2015 № А0000017870 на суму 50 199 грн., надіславши його та оригінали документів на виконання пункту 6.3 Договору на адресу відповідача.

Товариство отримало вказані документи 23.02.2015, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Отже, строк оплати за надані послуги з перевезення настав 31.03.2015.

Відповідач перерахував позивачу 16 818 грн. 24.03.2015 та 9 000 грн. 13.05.2015.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем складає 24 381 грн. (50 199 грн. - 16 818 грн. - 9 000 грн.).

Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення основного боргу у сумі 24 381 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім суми основного боргу, позивач просить стягнути з відповідача 5 209,72 грн. втрат від інфляції, 195,39 грн. 3% річних і 3 907,79 грн. пені. Позивач визначає період прострочення з 01.04.2015 по 22.06.2015.

За приписами статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних в порядку статті 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

У частині першій статті 546 ЦК України зазначено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 ЦК України).

Згідно з частиною другою статті 343 Господарського кодексу України і статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 6.5 Договору передбачено, що за прострочення в оплаті рахунків експедитор виплачує перевізнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми платежу за кожний день прострочення.

За приписом частини шостої статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Таким чином, вирішуючи спір про стягнення пені за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання, суд визначає розмір такої пені за ставкою, що не перевищує подвійної облікової ставки НБУ.

Так, перевіривши здійснені позивачем розрахунки, Господарський суд міста Києва дійшов висновку, що вони правильні.

Відповідно до частини першої статті 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Згідно з статтею 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до пункту 2.3 Постанови № 18 якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК України), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи; крім того, неподання позивачем витребуваних господарським судом матеріалів, необхідних для вирішення спору, тягне за собою правові наслідки у вигляді залишення позову без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК України.

Відповідач не подав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача та підтверджували заперечення проти задоволення позовних вимог.

За таких обставин, позов визнається судом доведеним, обґрунтованим, та таким, що підлягає задоволенню.

За приписами статті 49 ГПК України судові витрати зі справи слід покласти на відповідача.

Керуючись статтями 43, 49, 75, 82 - 85 ГПК України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Агентство з підбору автомобілів «Консалт-Авто» (03056, м. Київ, вул. Польова, 21, офіс 114; ідентифікаційний код: 34805514) з будь-якого рахунку, виявленого під час виконання даного рішення суду, на користь товариства з обмеженою відповідальністю госпрозрахункової фірми «Камаз-Транс-Сервіс» (33027, м. Рівне, вул. Київська, 64-А; ідентифікаційний код: 03567150): 24 381 (двадцять чотири тисячі триста вісімдесят одну) грн. основного боргу; 3 907 (три тисячі дев'ятсот сім) грн. 79 коп. пені; 195 (сто дев'яносто п'ять) 39 коп. 3 % річних; 5 209 (п'ять тисяч двісті дев'ять) грн. 72 коп. втрат від інфляції та 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати відповідний наказ.

Відповідно до частини п'ятої статті 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня підписання повного рішення шляхом подачі апеляційної скарги до місцевого господарського суду.

Відповідно до статті 87 ГПК України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Повне рішення складено 29.09.2015.

Суддя І.Д. Курдельчук