Рішення № 51835679, 23.09.2015, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

23.09.15р. Справа № 904/7054/15

За позовом Міського комунального підприємства "Дніпропетровські міські теплові мережі", м. Дніпропетровськ

до Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційне підприємство № 53" Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ

про стягнення 61 641,12 грн.

Суддя Колісник І.І.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність № 2007 від 04.11.2014 року, представник;

від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Міське комунальне підприємство "Дніпропетровські міські теплові мережі" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом та з урахуванням заяви від 18.09.2015 року про зменшення розміру позовних вимог просить стягнути з Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційне підприємство № 53" Дніпропетровської міської ради заборгованість у сумі 61 641,12 грн., з яких: основний борг у сумі 41 868,20 грн., пеня у сумі 8 562,44 грн., 3% річних у сумі 498,38 грн., інфляційні втрати у сумі 10 712,10 грн.

Судові витрати позивач просить покласти на відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору №010974 від 12.10.2009 року про постачання теплової енергії в частині своєчасного та повного розрахунку за теплову енергію, поставлену за період з 01.10.2014 року по 30.04.2015 року, у звязку з чим у останнього виникла заборгованість у сумі 41 868,20 грн. на яку позивач нарахував 3% річних у сумі 498,38 грн. та пеню у сумі 8 562,44 грн. за загальний період із 17.11.2014 року по 10.07.2015 року, а також інфляційні втрати у сумі 10 712,10 грн. за період з грудня 2014 року по червень 2015 року.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, наведених у позові.

Відповідач у судове засідання свого повноважного представника не направив, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином відповідно до вимог частини першої статті 64 Господарського процесуального кодексу України за адресою, зазначеною у позові, яка збігається з адресою місцезнаходження відповідно до Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осібпідприємців станом на 07.08.2015 року (а.с. 59-61 том 1).

Відповідно до підпункту 3.9.1. пункту 3.9. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.

Відзиву на позов відповідач суду не надав. За таких обставин, а також беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального України обовязок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно зі статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.

Розгляд справи призначався на 31.08.2015 року та на 23.09.2015 року.

У судовому засіданні 23.09.2015 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

12.10.2009 року між Міським комунальним підприємством "Дніпропетровські міські теплові мережі" (далі - Енергопостачальна організація, Позивач) та Комунальним підприємством "Житлово-експлуатаційне підприємство № 53" (далі - Споживач, Відповідач) укладено договір № 010974 про постачання теплової енергії (далі - Договір).

За цим договором енергопостачальна організація бере на себе зобов'язання постачати споживачеві теплову енергію у гарячій воді в потрібних йому обсягах, а споживач зобов'язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) у терміни, передбачені цим договором (пункт 1.1. договору).

Пунктом 2.1. договору встановлено, що теплова енергія постачається споживачу в обсягах згідно з додатком 1 до цього договору у вигляді гарячої води на такі потреби:

опалення та вентиляцію - в період опалювального сезону (175 діб);

гаряче водопостачання - протягом 350 діб;

технологічні потреби - згідно з виробничою програмою;

кондиціювання повітря - по мірі необхідності.

Сторони передбачили, що облік споживання теплової енергії здійснюється за показниками приладів обліку, встановлених на вводах житлових будинків - (згідно додатку № 1) /пункт 5.2. договору/.

За змістом пункту 6.1. договору тарифи на теплову енергію, що споживається згідно з цим договором, установлюються Дніпропетровською міською радою.

Відповідно до пункту 7.1. договору розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться у грошовій формі відповідно до встановлених тарифів або за згодою сторін будь-яким іншим шляхом, не забороненим чинним законодавством України.

Згідно з пунктом 7.2. договору розрахунковим періодом є календарний місяць, за результатом якого підписується акт (у 2-х примірниках) на відпуск-отримання теплової енергії за формою додатку 4.

За умовами пунктів 7.3., 7.4. договору споживач зобов'язаний не пізніше ніж за 5 діб до початку розрахункового періоду сплачувати енергопостачальній організації вартість теплової енергії згідно з її кількістю, передбаченою у додатку 1 до цього договору, за власним платіжним дорученням із зазначенням періоду, за який він сплачує.

Остаточний розрахунок за спожиту теплову енергію проводиться споживачем впродовж 5 діб після одержання рахунку енергопостачальної організації, яка зобов'язана направити його споживачеві не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим. У випадку утворення переплати, вона зараховується у рахунок наступних платежів.

Цей договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 12.10.2012 року (пункт 11.1. договору).

Відповідно до пункту 11.4. договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії будь-якою із сторін не буде письмово заявлено про його припинення.

На виконання умов договору у період з жовтня 2014 року по квітень 2015 року позивач поставив відповідачеві теплову енергію на загальну суму 41 868,20 грн., що підтверджується актами прийому-передачі виконаних робіт, а саме: за жовтень 2014 року на суму 1 396,00 грн., за листопад 2014 року на суму 5 615,88 грн.; за грудень 2014 року на суму 8475,24 грн.; за січень 2015 року на суму 9414,00 грн., за лютий 2015 року на суму 8390,17 грн., за березень 2015 року на суму 7512,88 грн., за квітень 2015 року на суму 1064,03 грн. (а.с. 76 -83 том 1).

Для отримання оплати за поставлену теплову енергію позивачем були оформлені наступні рахунки: № 010974 від 30.10.2014 року за жовтень 2014 року на суму 1 396,00 грн.; № 010974 від 30.11.2014 року за листопад 2014 року на суму 5 615,88 грн.; № 010974 від 31.12.2014 року за грудень 2014 року на суму 8 475,24 грн.; № 010974 від 31.01.2015 року за січень 2015 року на суму 9 414,00 грн.; № 010974 від 28.02.2015 року за лютий 2015 року на суму 8 390,17 грн.; № 010974 від 31.03.2015 року за березень 2015 року на суму 7 512,88 грн.; № 010974 від 30.04.2015 року за квітень 2015 року на суму 1 064,03 грн. (а.с. 37 - 43 том 1).

Рахунки за теплову енергію разом з актами прийому-передачі виконаних робіт за жовтень - грудень 2014 року та січень - березень 2015 року було отримано представником відповідача, що підтверджується копіями реєстрів рознесення, податкових накладних та актів виконаних робіт (а.с. 55-57 том 1).

Рахунок за теплову енергію разом з актом прийому-передачі виконаних робіт (надання послуг) за квітень 2015 року було надіслано на адресу відповідача 14.05.2015 року, що підтверджується копією реєстру рознесення, податкових накладних та актів виконаних робіт за квітень 2015 року (а.с. 54 том 1).

З урахуванням викладеного та відповідно до пункту 7.4. договору оплата спожитої відповідачем теплової енергії мала бути здійснена:

до 18.11.2014 року - по рахунку за жовтень 2014 року на суму 1 396,00 грн.;

до 17.12.2014 року - по рахунку за листопад 2014 року на суму 5 615,88 грн.;

до 20.01.2015 року - по рахунку за грудень 2014 року на суму 8 475,24 грн.;

до 10.02.2015 року - по рахунку за січень 2015 року на суму 9 414,00 грн.;

до 11.03.2015 року - по рахунку за лютий 2015 року на суму 8 390,17 грн.;

до 14.04.2015 року - по рахунку за березень 2015 року на суму 7 512,88 грн.;

до 19.06.2015 року - по рахунку за квітень 2015 року на суму 1 064,03 грн.

Спожита відповідачем у жовтні - грудні 2014 року та у січні - квітні 2015 року теплова енергія на загальну суму 41 868,20 грн. останнім не сплачена, що і є причиною виникнення спору.

Відповідно до частини першої статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Субєкти господарювання повинні виконувати господарські зобовязання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (частина перша статті 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

За частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За умовами пункту 7.3., 7.4. договору строк оплати є таким, що настав, докази щодо сплати відповідачем спірної теплової енергії відсутні, а відтак несплачені останнім грошові кошти у сумі 41 868,20 грн. за спожиту теплову енергією у жовтні - грудні 2014 року та у січні - квітні 2015 року є його заборгованістю і підлягають стягненню на користь позивача.

Згідно з частиною першою статті 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобовязань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобовязань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

За частиною першою статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до підпункту 8.2.3. договору у разі несвоєчасної оплати за спожиту теплову енергію нараховується пеня у розмірі 1%, але не більше подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочки.

Заявлена позивачем до стягнення пеня за несвоєчасну оплату поставленої теплової енергії за договором розрахована у загальній сумі 8 562,44 грн. за загальний період з 17.11.2014 року по 10.07.2015 року (а.с. 73 том 1).

Перевіркою здійсненого позивачем розрахунку пені встановлено, що початок прострочки визначений без дотримання вимог статей 252, 254 Цивільного кодексу України щодо початку та закінчення строку для виконання зобов'язань.

Тому заявлена до стягнення пеня підлягає зменшенню і з урахуванням шестимісячного строку нарахування штрафних санкцій, встановленого частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України та меж позовних вимог згідно зі статтею 83 Господарського процесуального кодексу України, буде складати 8 510,27 грн., з яких:

- 291,97 грн. із заборгованості у сумі 1 396,00 грн. за період з 18.11.2014 року по 15.05.2015 року;

- 1 049,63 грн. із заборгованості у сумі 5 615,88 грн. за період з 17.12.2014 року по 15.05.2015 року;

- 2 143,19 грн. із заборгованості у сумі 8 475,24 грн. за період з 20.01.2015 року по 10.07.2015 року;

- 2 217,58 грн. із заборгованості у сумі 9 414,00 грн. за період з 10.02.2015 року по 10.07.2015 року;

- 1 682,63 грн. із заборгованості у сумі 8 390,17 грн. за період з 11.03.2015 року по 10.07.2015 року;

- 1 086,79 грн. із заборгованості у сумі 7 512,88 грн. за період з 14.04.2015 року по 10.07.2015 року;

- 38,48 грн. із заборгованості у сумі 1 064,03 грн. за період з 19.06.2015 року по 10.07.2015 року.

Частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Заявлені позивачем до стягнення 3% річних розраховані за період з 17.11.2014 року по 10.07.2015 року у загальній сумі 498,38 грн. За результатом перевірки здійсненого розрахунку встановлено, що при визначенні початку прострочки в оплаті позивачем не дотримано вимог статей 252, 254 Цивільного кодексу України щодо початку та закінчення строку для виконання зобов'язань.

Тому заявлені до стягнення 3% річних підлягають зменшенню і з урахуванням меж позовних вимог згідно зі статтею 83 Господарського процесуального кодексу України, будуть складати 495,39 грн., з яких:

- 26,96 грн. із заборгованості у сумі 1 396,00 грн. за період з 18.11.2014 року по 10.07.2015 року;

- 91,39 грн. із заборгованості у сумі 5 615,88 грн. за період з 17.12.2014 року по 10.07.2015 року;

- 119,81 грн. із заборгованості у сумі 8 475,24 грн. за період з 20.01.2015 року по 10.07.2015 року;

- 116,84 грн. із заборгованості у сумі 9 414,00 грн. за період з 10.02.2015 року по 10.07.2015 року;

- 84,13 грн. із заборгованості у сумі 8 390,17 грн. за період з 11.03.2015 року по 10.07.2015 року;

- 54,34 грн. із заборгованості у сумі 7 512,88 грн. за період з 14.04.2015 року по 10.07.2015 року;

- 1,92 грн. із заборгованості у сумі 1 064,03 грн. за період з 19.06.2015 року по 10.07.2015 року.

Заявлені позивачем до стягнення інфляційні втрати у сумі 10 712,10 грн. розраховані за період з 01.02.2014 року по 10.07.2015 року.

За результатом перевірки здійсненого розрахунку встановлено, що він здійснений невірно. Таким чином, приймаючи до уваги межі позовних вимог згідно зі статтею 83 Господарського процесуального кодексу України, інфляційні втрати складатимуть 10 293,02 грн., з яких:

- 626,80 грн. із заборгованості у сумі 1 396,00 грн. за період з грудня 2014 року по червень 2015 року з урахуванням сукупного індексу інфляції 144,9%;

- 2 285,63 грн. із заборгованості у сумі 5 615,88 грн. за період з січня 2015 року по червень 2015 року з урахуванням сукупного індексу інфляції 140,7%;

- 3 091,46 грн. із заборгованості у сумі 8 475,24 грн. за період з лютого 2015 року по травень 2015 року з урахуванням сукупного індексу інфляції 136,5% (фактично сума інфляційних втрат складає 3093,46 грн., однак до стягнення обмежується заявленою позивачем сумою);

- 2 739,47 грн. із заборгованості у сумі 9 414,00 грн. за період з березня 2015 року по травень 2015 року з урахуванням сукупного індексу інфляції 129,1%;

- 1 384,38 грн. із заборгованості у сумі 8 390,17 грн. за період з квітня 2015 року по травень 2015 року з урахуванням сукупного індексу інфляції 116,5%;

- 165,28 грн. із заборгованості у сумі 7 512,88 грн. за травень 2015 року з урахуванням індексу інфляції 102,2%.

За таких обставин позовні вимоги підлягають задоволенню частково у загальній сумі 61166,88 грн., з яких: 41 868,20 грн. - основний борг, 495,39 грн. - 3% річних, 8510,27 грн. - пеня, 10 293,02 грн. - інфляційні втрати.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача у сумі 1 812,94 грн. пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 4, 32-34, 36, 43-44, 49, 78, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційне підприємство № 53" Дніпропетровської міської ради (49130, м. Дніпропетровськ, Донецьке шосе, буд. 123А, ідентифікаційний код 32616782) на користь Міського комунального підприємства "Дніпропетровські міські теплові мережі" (49044, м. Дніпропетровськ, проспект Карла Маркса, 37, ідентифікаційний код 32082770) основний борг у сумі 41 868,20 грн., 3% річних у сумі 495,39 грн., пеню у сумі 8 510,27 грн., інфляційні втрати у сумі 10 293,02 грн., судовий збір у сумі 1 812,94 грн.

У решті позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 28.09.2015 року.

Суддя ОСОБА_2