Рішення № 51835665, 28.09.2015, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

28.09.15р. Справа № 904/7040/15

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія "ДОМ.КОМ", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

про стягнення заборгованості з утримання будинків і споруд та прибудинкової території

Суддя Назаренко Н.Г.

Секретар судового засідання Гриценко І.О.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_2 представник - дов. б/н від 14.11.2014р.

Від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія "ДОМ.КОМ" звернулось до господарського суду з позовом в якому просить стягнути Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (з урахуванням уточнень від 14.09.2015р.) суму основного боргу у розмірі 5 143,99 грн., пені 3 185, 95 грн., 3% річних - 46, 41 грн., інфляційні втрати 1 221, 74грн. за договором про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій № 227 від 01.04.2013р.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій № 227 від 01.04.2013р.

23.09.2015р. позивач надав через канцелярію суду заяву про зменшення позовних вимог, в якій просить стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 суму основного боргу у розмірі 893,99 грн., пені 3 185, 95 грн., 3% річних - 46, 41 грн., інфляційні втрати 1 221, 74грн.

Згідно ч. 4 ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Відповідно до п. 3.10 Постанови Пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.2011р. передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК України права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції.

Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК, ціну позову вказує позивач.

Враховуючи, що зменшення розміру позовних вимог не суперечить чинному законодавству та не порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, суд приймає заяву позивача до розгляду.

Позивач підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач відзив на позов не надав, явку повноважного представника в судові засідання, призначені для розгляду справи, не забезпечив, про дату, час і місце проведення судових засідань відповідач повідомлений належним чином за його місцезнаходженням згідно матеріалів справи, у тому числі підтвердженим витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за адресою: 50093, АДРЕСА_1 (а.с. 61).

З матеріалів справи вбачається, що ухвали суду надсилались Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 за адресою: 50093, АДРЕСА_1, зазначеною в позовній заяві та документах, доданих до матеріалів справи, що підтверджується копією з реєстру поштових відправлень суду № 59 від 10.08.2015р. (а.с. 84).

Від відповідача конверт з ухвалою повернувся на адресу господарського суду з відміткою поштового відділення "за закінченням терміну зберігання".

Таким чином, судом у повному обсязі виконано приписи Господарського процесуального кодексу України щодо повідомлення сторін про дату та час судового засідання у справі шляхом направлення ухвал рекомендованими листами на адресу відповідача.

При цьому, ухилення боржника від одержання на підприємстві звязку ухвали суду (відмова від її прийняття, незявлення до поштового відділення після одержання повідомлення про надходження рекомендованого або цінного листа), не дає суду підстав вважати що відповідач не був належним чином повідомлений про розгляд справи в господарському суді.

Суд вважає за необхідне розглянути справу за наявними матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України, за відсутності представника відповідача, оскільки про час та місце розгляду справи останній повідомлений належним чином.

14.09.2015р. розгляд справи відкладався на 28.09.2015р.

Клопотання про використання засобів технічної фіксації судового процесу при розгляді цієї справи представником позивача не заявлялись.

В судовому засіданні 28.09.2015р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

01.04.2013р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія "ДОМ.КОМ" (надалі Позивач, Виконавець) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (надалі Відповідач, Споживач) укладено договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій за № 227 (надалі Договір), відповідно до умов якого, предметом даного договору є забезпечення виконавцем надання послуг з утримання будинку і споруд та прибудинкової території (далі - послуги), де знаходиться приміщення споживача, за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Армавірська, буд. 5, прим. 46 загальною площею 228,2 кв.м, а споживачем - забезпечення своєчасної оплати таких послуг за затвердженим тарифом у строк та на умовах, що передбачені цим договором (п. 1. Договору).

Відповідно до п. 2. Договору виконавець надає послуги відповідно до встановленого рішення органу місцевого самоврядування тарифу, його структури, періодичності та строків надання послуг, копія якого додається до цього договору. Розмір щомісячної плати за надані послуги на дату укладення цього договору становить 2,0282 грн. за 1 кв.м приміщення споживача.

Пунктом 3 Договору встановлено, що розрахунковим періодом є календарний місяць. Оплата послуг проводиться на розрахунковий рахунок виконавця не пізніше ніж д 20 числа місяця, що настає за розрахунковим. У споживача відсутні пільги з оплати послуг.

Споживач зобов'язаний оплачувати послуги у встановлений цим договором строк (п. 6.1 Договору)

Виконавець має право вимагати від споживача дотримання вимог правил утримання житлових будинків та прибудинкових територій, експлуатації житлових та нежитлових приміщень у житлових будинках (гуртожитках), санітарно-гігієнічних і протипожежних правил та інших нормативно-правових актів у сфері житлово-комунальних послуг (п. 7.1. Договору).

Відповідно до п. 8.1.-2. Договору виконавець зобов'язаний забезпечувати своєчасне надання послуг належної якості згідно із законодавством; подавати споживачеві в установленому законодавством порядку необхідну інформацію про перелік послуг, структуру тарифу, загальну суму місячного платежу, норми споживання, режим надання послуг, їх споживачі властивості тощо.

Пунктом 16 договору встановлено, що цей договір набирає чинності з 01.04.2013р. та дає до 01.04.2014р. У разі коли за місяць до закінчення дії цього договору жодною із сторін не заявлено у письмовій формі про розірвання договору або необхідність йог перегляду, цей договір вважається щороку продовженим.

На виконання умов договору позивачем своєчасно та у повному обсязі надані визначені умовами договору послуги, про що сторонами складено та підписано акти здачі - приймання послуг на загальну суму 10 660,13 грн. (а.с. 44-60, 71-72).

В порушення взятих на себе договірних зобовязань відповідач виконані роботи оплатив невчасно та не у повному обсязі, у звязку із чим у нього виникла заборгованість перед позивачем у сумі 893,99 грн., що і стало причиною спору.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 193 ГК України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно зі ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 526 ЦК України передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Вищевказаний Договір за своїм змістом є договором про надання послуг.

За умовами ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

За встановлених обставин, відповідач неналежним чином виконав свої, встановлені договором, майново-господарські зобовязання перед позивачем з оплати наданих позивачем послуг, чим порушив умови укладеного із позивачем договору та вищевказані приписи діючого законодавства, тому позовні вимоги позивача про примусове стягнення з відповідача заборгованості в сумі 893,99 грн. заборгованості за договором №227 від 01.04.2013р. про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій - є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Крім основного боргу позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 3 185,95 грн. за період з 21.07.2014р. по 01.06.2015р., 3 % річних 46,41 грн. за період з 21.07.20145р. по 01.06.2015р. та інфляційні втрати - 1 221,74 грн. за період з серпня 2014р. по травень 2015р.

Пунктом 10 Договору встановлено, що споживач несе відповідальність згідно із законом за: 1) недотримання вимог нормативно-правових актів у сфері житлово-комунальних послуг; 2) несвоєчасне внесення платежів за послуги шляхом сплати у розмірі 1% від суми простроченого платежу за кожен день прострочення; 3) порушення визначених цим договором зобов'язань.

Статтею 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" встановлено, що розмір пені, передбаченої статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Водночас згідно з частиною третьою статті 1 Закону України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій" суб'єкти підприємницької діяльності за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги сплачують пеню в розмірі одного відсотка від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, якщо інший розмір пені не встановлено угодою сторін, але не більше 100 відсотків загальної суми боргу.

Таким чином, останній з названих законів містить норму, яка є спеціальною стосовно загальних норм (статей 1 і 3) Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

В абзаці четвертому підпункту 2.1 пункту 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобовязань" також зазначено, що у випадку, передбаченому, зокрема, статтею 1 Закону України "Про відповідальність субєктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій" нарахування пені здійснюється не за Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань", а на підставі спеціального нормативного акта, який регулює відповідні правовідносини (і яким у даному разі є Закон України "Про відповідальність субєктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій").

При цьому останній з названих законів не містить припису щодо обмеження розміру пені подвійною обліковою ставкою Національного банку України.

Згідно розрахунку, наданого позивачем, відповідачу за період прострочення з 21.07.2014р. по 01.06.2015р. нараховано 3 185,95грн.

Враховуючи, що загальна сума пені є більшою ніж основна заборгованість відповідача, сума пені, що підлягає до стягнення становить 893,99 грн.

В частині стягнення пені у сумі 2 291,96 грн. слід відмовити.

В силу п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

3% річних за період з 21.07.2014р. по 01.06.2015р. становлять 46.41 грн. та підлягають до стягнення.

Інфляційні втрати за період з серпня 2014р. по травень 2015р. становлять 1 221,74 грн. та підлягають до стягнення.

За нормами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

На підставі викладеного, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, з стягнення з відповідача на користь позивача суми основного боргу 893,99 грн., пені 893,99 грн., 3% річних 46,41 грн. та інфляційні втрати - 1 221,74.

Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 4, 32-34, 43, 49, 75, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (50093, АДРЕСА_1, Ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія "ДОМ.КОМ" (50053, Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вулиця Мусоргського, будинок 15А, код ЄДРПОУ 37663931) 893,99 грн. (вісімсот дев'яносто три грн. 99 коп.) - основного боргу, 893,99 грн. (вісімсот дев'яносто три грн. 99 коп.) пені, 46,41 грн. (сорок шість грн. 41 коп.) 3% річних, 1 221,74 грн. (одна тисяча двісті двадцять одна грн. 74 коп.) - інфляційних втрат, 1 044,07 грн. (одна тисяча сорок чотири сім грн. 07 коп.) витрат по сплаті судового збору, про що видати наказ.

В частині стягнення пені у сумі 2 291,96 грн. - відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційної скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення, оформленого

відповідно до вимог ст. 84 ГПК України,

- 01.10.2015р.

Суддя ОСОБА_3