Рішення № 51835657, 28.09.2015, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

28.09.15р. Справа № 904/7548/15

За позовом Публічного акціонерного товариства "ОСОБА_1 ФІНАНСУВАННЯ", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Корн груп", м. Дніпропетровськ

про стягнення 45 236 941,20 грн.

Суддя Золотарьова Я.С.

Представники:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "ОСОБА_1 ФІНАНСУВАННЯ" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Корн груп" про стягнення заборгованості за кредитним договором (відновлювальна кредитна лінія) № 75/кл/2014 від 29.05.2014 у розмірі 45 236 941,20 грн., з яких: 26 945 000,00 грн. заборгованість за кредитом, 5 669 522,40 грн. заборгованість по процентам, 5 448 057,45 грн. пеня за несвоєчасне повернення кредиту, 864 485,65 грн. пеня за несвоєчасну сплату процентів, 267 973,56 грн. 3% річних від простроченого кредиту, 43 122,37 грн. 3% річних від простроченої суми процентів, 4 580 650,00 грн. інфляційні втрати від простроченого кредиту, 1 418 129,77 грн. інфляційні втрати від простроченої суми процентів.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань за кредитним договором (відновлювальна кредитна лінія) № 75/кл/2014 від 29.05.2014, в частині повного та своєчасного повернення кредиту та оплати процентів за користування грошовими коштами.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 28.08.2015 порушено провадження у справі та призначено до розгляду у судовому засіданні на 14.09.2015.

У межах строків передбачених статтею 69 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладався з 14.09.2015 на 28.09.2015.

28.09.2015 представник позивача подав письмові пояснення по суті спору.

Позивач у судові засідання, призначені для розгляду справи, явку свого повноважного представника не забезпечив. Був належним чином повідомлений про дату та місце судового засідання. Надіслав до господарського суду Дніпропетровської області клопотання, в якому просить суд розглядати справу за відсутності його представника.

Відповідач відзив на позов не надав, у судові засідання, призначені для розгляду справи, явку свого повноважного представника не забезпечив. Був належним чином повідомлений про дату та місце судового засідання.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (пункт 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції).

Згідно зі статтею 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 28.09.2015 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

29.05.2014 між Публічним акціонерним товариством "ОСОБА_1 ФІНАНСУВАННЯ" (банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Корн груп" (позичальник) було укладено кредитний договір (відновлювальна кредитна лінія) № 75/кл/2014 (а.с.12).

Відповідно до пункту 1.1 кредитного договору, кредитор приймає на себе зобов'язання відкрити позичальнику відновлювальну кредитну лінію із наданням кредиту з кінцевим терміном повернення 27.03.2015 із установленням ліміту у сумі 27 000 000,00 грн. зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 32,0% річних на фактичний залишок заборгованості за кредитом.

Згідно пункту 2.2 кредитного договору, надання кредиту проводиться шляхом перерахування кредитних коштів на рахунок позичальника.

На виконання умов договору, позивач відкрив відповідачу відновлювальну кредитну лінію і надав кредит у сумі 26 945 000,00 грн., що підтверджується меморіальними ордерами:

- № ТК.218392.194.115 від 29.05.2014 на суму 15 000 000,00 грн.;

- № ТК.218392.450.115 від 06.10.2014 на суму 3 600 000,00 грн.;

- № ТК.218392.57.115 від 09.10.2014 на суму 1 445 000,00 грн.;

- № ТК.218392.172.918 від 10.10.2014 на суму 3 000 000,00 грн.;

- № ТК.218392.70.918 від 14.10.2014 на суму 3 000 000,00 грн.;

- № ТК..218392.1057.918 від 14.11.2014 на суму 900 000,00 грн. (а.с.36-38).

Доказів повернення кредиту у встановлений договором строк відповідач не надав.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за кредитом становить 26 945 000,00 грн.

Пунктом 2.3 кредитного договору встановлено, що нарахування процентів за користування кредитом здійснюється щоденно у валюті кредиту на фактичну заборгованість за кредитом, за фактичну кількість днів у періоді (28-29-30-31/365-366), при цьому враховується день надання та не враховується день погашення кредиту.

Відповідно до пункту 1.4 кредитного договору, сплата процентів за користування кредитною лінією здійснюється щомісячно протягом перших 5 банківських днів після закінчення кожного календарного місяця користування кредитом (в тому числі за неповний місяць користування кредитом). Проценти сплачуються позичальником відповідно до рахунку на оплату, який позичальник отримує від кредитора. Неотримання рахунку на оплату процентів не є підставою для не сплати процентів за кредитом.

Позивачем нараховано відповідачу проценти за користування кредитом у розмірі 7 313 357,40 грн. за період з 10.06.2014 по 28.07.2015.

Відповідач частково оплатив відсотки на суму 1 643 835,00 грн.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем по процентах становить 5 669 522,40 грн.

Відповідачем суму заборгованості у розмірі 32 614 522,40 грн. (з яких: 26 945 000,00 грн. сума заборгованості за кредитом, 5 669 522,40 грн. сума заборгованості по процентах) не оплачено, що і є причиною виникнення спору.

Приймаючи рішення господарський суд виходив з наступного.

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до частини 1 статті 1055 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Пунктом 1 та 2 статті 10561 Цивільного кодексу України встановлено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова вiд зобов'язання або одностороння змiна його умов не допускається, якщо iнше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, iнших актiв цивiльного законодавства.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до пункту 1.1 договору, строк повернення кредиту є таким, що настав 27.03.2015.

Відповідно до пункту 1.4 договору, строк оплати процентів є таким, що настав.

Станом на час розгляду справи доказів сплати заборгованості у повному обсязі від представників сторін не надійшло.

Судом перевірено розрахунок позивача по процентах за користування кредитною лінією (а.с.42).

З урахуванням викладеного, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача суми заборгованості у розмірі 32 614 522,40 грн. (з яких: 26 945 000,00 грн. сума заборгованості за кредитом, 5 669 522,40 грн. сума заборгованості по процентам) підлягають задоволенню.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Стаття 549 Цивільного кодексу України зазначає, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник має передати кредиторові у випадку порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштiв сплачують на користь одержувачiв цих коштiв за прострочку платежу пеню в розмiрi, що встановлюється за згодою сторiн.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до пункту 5.1 кредитного договору позичальник за несвоєчасне погашення суми кредиту та/або процентів за користування кредитом сплачує банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми боргу за кожний календарний день прострочення, окремо по кожному виду заборгованості (основний борг за кредитом, нараховані проценти).

Пунктом 5.8 кредитного договору передбачено, що нарахування штрафних санкцій (неустойки, штрафу, пені) за прострочення виконання зобов'язань кредитним договором здійснюється незалежно від строку такого прострочення, тобто, без обмеження шестимісячним строком нарахування штрафних санкцій, передбаченого ст. 232 Господарського кодексу України

У звязку з тим, що відповідач прострочив виконання грошового зобовязання, позивачем нараховано пеню за несвоєчасне повернення кредиту за період з 31.03.2015 по 28.07.2015 у розмірі 5 448 057,45 грн. та пеню за несвоєчасну сплату процентів за період з 31.03.2015 по 28.07.2015 у розмірі 864 485,65 грн.

Перевіривши розрахунок позивача (а.с.42), судом встановлено, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені за несвоєчасне повернення кредиту у розмірі 5 448 057,45 грн. та пені за несвоєчасну сплату процентів у розмірі 864 485,65 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Також, позивачем нараховано відповідачу 3% річних від простроченого кредиту за період з 30.03.2015 по 28.07.2015 у розмірі 267 973,56 грн., 3% річних від простроченої суми процентів за період з 10.06.2014 по 28.07.2015 у розмірі 43 122,37 грн., інфляційні втрати від простроченого кредиту за період з 30.03.2015 по 28.07.2015 у розмірі 4 580 650,00 грн., інфляційні втрати від простроченої суми процентів за період з 10.06.2014 по 28.07.2015 у розмірі 1 418 129,77 грн.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок позивача (а.с.42), судом встановлено, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 3% річних від простроченого кредиту у розмірі 267 973,56 грн., 3% річних від простроченої суми процентів у розмірі 43 122,37 грн., інфляційних втрат від простроченого кредиту у розмірі 4 580 650,00 грн., інфляційних втрат від простроченої суми процентів у розмірі 1 418 129,77 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, при задоволені позову судові витрати у справі покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 1, 4, 12, 33, 34, 43, 49, 75, 82 85, 115 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Корн груп" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Ленінградська, 32; ідентифікаційний код 35997865) на користь Публічного акціонерного товариства "ОСОБА_1 ФІНАНСУВАННЯ" (01135, м. Київ, вул. Дмитрівська, 69; ідентифікаційний код 09806437) 26 945 000,00 грн. заборгованість за кредитом, 5 669 522,40 грн. заборгованість по процентам, 5 448 057,45 грн. пеня за несвоєчасне повернення кредиту, 864 485,65 грн. пеня за несвоєчасну сплату процентів, 267 973,56 грн. 3% річних від простроченого кредиту, 43 122,37 грн. 3% річних від простроченої суми процентів, 4 580 650,00 грн. інфляційні втрати від простроченого кредиту, 1 418 129,77 грн. інфляційні втрати від простроченої суми процентів, про що видати наказ.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Корн груп" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Ленінградська, 32; ідентифікаційний код 35997865) до спеціального фонду Державного бюджету України (одержувач: Управління Державної казначейської служби України у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області, ЄДРПОУ 37989269, рахунок № 31214206783005 в ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, МФО 805012, КБКД 22030001, код ЄДРПОУ господарського суду Дніпропетровської області 03499891) 73 080,00 грн. судовий збір, про що видати наказ.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 02.10.2015.

Суддя ОСОБА_2