Рішення № 51834639 від 03.09.2015 , Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 296/3753/13-ц

2/296/225/15

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї НИ

"03" вересня 2015 р. м.Житомир

Корольовський районний суд м. Житомира в складі:

головуючого судді - Адамовича О.Й.,

за участю: секретаря судового засідання Світко Т.І.,

позивача ОСОБА_1

представника позивача: ОСОБА_2

відповідачів: ОСОБА_3, ОСОБА_4

представника відповідача: ОСОБА_5

розглянувши y відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Житомирської міської ради, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання протиправним і скасування рішення міської ради, визнання недійсним Державного акту на право власності на земельну ділянку, встановлення порядку конкретного користування земельною ділянкою та визнання частково недійсним спадкового договору,-

В С Т А Н О В И В

Позивач звернувся до суду з позовом до Житомирської міської ради, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання протиправним і скасування в частині рішення Житомирської міської ради від 02.06.2004 року №371, про визнання недійсним державного акта про право власності на землю від 08.07.2005 року, визнання частково недійсним спадкового договору від 11.07.2006р., про встановлення порядку конкретного користування земельною ділянкою по АДРЕСА_1.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідно до свідоцтва про право власності на житловий будинок від 04 вересня 1996 року, виданого виконавчим комітетом Корольовської районної ради народних депутатів позивачу належить 42/200 ідеальних частин житлового будинку по АДРЕСА_1. Власником 23/100 ідеальних частин даного будинку є ОСОБА_4. ОСОБА_3 належить 35/100 ідеальних частин вказаного будинку на підставі спадкового договору від 11.07.2006 року.

Належна ОСОБА_3 частина будинку домоволодіння по АДРЕСА_1 раніше перебувала у власності ОСОБА_7.

Рішенням 19 сесії Житомирської міської ради 24 скликання від 02.06.2004 року №371 за домоволодінням по АДРЕСА_1 була зареєстрована земельна ділянка площею 0,1380 га. Цим же рішенням ОСОБА_7 було передано у власність частину земельної ділянки за вказаною адресою площею 0,0520 га. про що 08.07.2005 року виданий державний акт про право власності на земельну ділянку та 0,0197 га було передано ОСОБА_7 в оренду строком на 10 років.

Станом на 2004 рік позивач та відповідачі ОСОБА_4, ОСОБА_7 були співвласниками будинку по АДРЕСА_1, та мали однакове право на приватизацію земельної ділянки, що закріплена за будинком відповідно до частки кожного у праві власності на будинок.

Однак, на час винесення 02.06.2004 року Житомирською міською радою оскаржуваного рішення № 371 між позивачем та відповідачами не був встановлений порядок користування земельною ділянкою, угода про порядок використання і розпорядження земельною ділянкою за адресою АДРЕСА_1 від 27.04.2004 року на підставі якої ОСОБА_7 була передана у власність земельна ділянка та в оренду частина земельної ділянки позивачем не підписувалась. Фактично запропонована позивачу частка земельної ділянки не відповідає його частці у власності на домоволодіння і такий порядок користування земельною ділянкою порушує права позивача як співвласника домоволодіння по АДРЕСА_1.

Позивач вказує, що про прийняття рішення 19 сесії Житомирської міської ради 24 скликання від 02.06.2004 року №371 він дізнався лише у 2006 році в ході розгляду справи за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою та відшкодування моральної шкоди. За результатами розгляду якої апеляційним судом Житомирської області 26.12.2007 року постановлено рішення про відмову ОСОБА_7 у задоволенні позову, при цьому встановлено обставини відсутності домовленості про порядок користування присадибною ділянкою.

Тому позивач вважає, що рішення від 02.06.2004 року № 371 про передачу у власність та в оренду ОСОБА_7 частини земельної ділянки по АДРЕСА_1, яке прийняте Житомирською міською радою без встановлення порядку користування земельною ділянкою між співвласниками, без врахування частки кожного співвласника у домоволодінні та без згоди співвласників, є протиправним, прийняте з порушенням чинного на той час законодавства і має бути скасоване.

Також ОСОБА_1 вказав, що в разі скасування оспорюваного рішення Житомирської міської ради та визнання недійсним виданого ОСОБА_7 08.05.2005 року державного акта на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1, земельна ділянка по АДРЕСА_1 є неприватизованою, отже, в такому разі спадковий договір від 11.07.2006 року укладений між ОСОБА_7 та ОСОБА_3 повинен бути визнаний недійсним в частині передачі у власність ОСОБА_3 земельної ділянки по АДРЕСА_1. Позивач вважає, що позовна вимога про визнання недійсним спадкового договору в частині переходу права власності на земельну ділянку по АДРЕСА_1 є похідною від позовних вимог про скасування рішення Житомирської міської ради від 02.06.2004 року № 371 в частині передачі у власність та в оренду земельної ділянки та визнання недійсним державного акту, отже в разі їх задоволення дана позовна вимога також має бути задоволена.

02.09.2015р. позивач подав заяву про збільшення позовних вимог, а саме про визнання недійсним державного акта про право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2 від 06.05.2009р., виданого ОСОБА_3, згідно якого вона є власником земельної ділянки по АДРЕСА_1 площею 0,0520га, відповідно до спадкового договору від 11.07.2006р. №3583.

Заява про збільшення позовних вимог обгрунтована тим, що в разі скасування Рішення ЖМР та виданого ОСОБА_7 державного акта про право власності на земельну ділянку, що матиме своїм наслідком визнання недійсним спадкового договору від 11.07.2006р., визнанню недійсним підлягає і державний акт про право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2 від 06.05.2009р. (а.с. 24, 245).

03.09.2015 року до суду надійшли заява позивача про встановлення порядку користування земельною ділянкою по АДРЕСА_1 відповідно до третього варіанту конкретного користування, запропонованого експертом у висновку судової земельно-технічної експертизи (а.с. 247).

Позивач та представник позивача в судовому засіданні позов підтримали виходячи з заяви про збільшення позовних вимог.

Відповідач ОСОБА_3 та її представник ОСОБА_5 в судовому засіданні щодо позову заперечили, разом з тим вказали, що в разі задоволення позову наполягають на встановленні порядку користування земельною ділянкою по АДРЕСА_1 відповідно до третього варіанту запропонованого експертом, про що вказано також в заяві від 03.09.2015р. (а.с. 249).

Відповідач ОСОБА_4 письмових заперечень на позов не надала, в судовому засіданні повідомила, що погоджується на встановленні порядку користування земельною ділянкою по АДРЕСА_1 відповідно до третього варіанту запропонованого експертом, про що вказала також в заяві від 03.09.2015р. (а.с. 248).

Представник Житомирської міської ради в судове засідання не з'явився, подав клопотання про розгляд справи у відсутність представника відповідача (а.с. 57).

Суд заслухавши осіб, які беруть участь у справі, дослідивши та оцінивши письмові докази у справі в їх сукупності, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є співвласниками будинковолодіння у АДРЕСА_1 з визначеними частками у праві власності.

Так, відповідно до свідоцтва НОМЕР_3 від 04.09.1996 року ОСОБА_1 належать 42/100 ідеальних часток житлового будинку з приналежними до нього будівлями та спорудами (а.с. 10).

Відповідно до свідоцтва НОМЕР_4 від 04.09.1996 року ОСОБА_4 належать 23/100 ідеальних часток житлового будинку з приналежними до нього будівлями та спорудами (а.с. 132).

ОСОБА_3 належить 35/100 ідеальних часток житлового будинку з приналежними до нього будівлями та спорудами, відповідно до спадкового договору від 11.07.2006р., укладеного між ОСОБА_7 та ОСОБА_3 (а.с. 113), що також підтверджується листом КП «Житомирського обласного міського бюро технічної інвентаризації» від 16.02.2009 року № А-3854.

ОСОБА_7 35/100 ідеальних часток житлового будинку з приналежними до нього будівлями та спорудами, який розташований у АДРЕСА_1 належало відповідно до свідоцтва НОМЕР_5 від 04.09.1996 року (а.с. 14, 122).

Рішенням Житомирської міської ради 19 сесії 24 скликання від 02.06.2004 року № 371 «По інвентаризацію земельних ділянок, надання їх в користування та передачу в приватну власність громадянам м. Житомира» ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_7 надано безоплатно у власність та оренду земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель розміром 0,1380 га за адресою: АДРЕСА_1 (п.61 Додатку №1 до пункту 1.1. рішення). Також з вказаної земельної ділянки, підпунктом 61.1. Додатку №1 до пункту 1.1. рішення №371 ОСОБА_7 було передано у власність земельна ділянка площею 0,0520га та передана в оренду земельна ділянка площею 0,0197га, всього у володіння ОСОБА_7 було передано 0,0717га (а.с. 16, 17).

На підставі рішення ЖМР від 02.06.2004р., 8 липня 2005 року було видано державний акт на ім'я ОСОБА_7 про право власності на земельну ділянку площею 0,0520 га (а.с. 19).

Згідно ч. 1 ст. 89 ЗК України земельна ділянка може належати на праві спільної сумісної власності лише громадянам.

Частиною 2 ст. 89 ЗК України визначено, що у спільній сумісній власності перебувають земельні ділянки, зокрема, співвласників жилого будинку.

Згідно ч. 3 ст. 89 ЗК України володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою спільної сумісної власності здійснюються за договором або законом.

Як вказувалося вище, ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є співласника будинковолодіння у АДРЕСА_1 з визначеними частками у праві власності.

Судом встановлено, що передача земельної ділянки ОСОБА_7 відбувалась на підставі угоди про порядок використання і розпорядження земельною ділянкою за адресою АДРЕСА_1 від 27.04.2004р. (а.с. 18) . Хоча вказана угода і містить прізвища ОСОБА_1, ОСОБА_7 та ОСОБА_4, проте угода була підписана лише одним із співвласників - ОСОБА_7 Таким чином, таку угоду не можна вважати укладеною, оскільки не підписана іншими сторонами.

Згідно ч. 4 ст. 120 ЗК України в редакції, яка була чинна на час прийняття спірного рішення Житомирської міської ради від 02.06.2004. року №371, при переході права власності на будівлю та споруду до кількох осіб право на земельну ділянку визначалося пропорційно часткам осіб у вартості будівлі та споруди, якщо інше не передбачено у договорі відчуження будівлі і споруди.

Відповідно до ч.1 ст. 88 ЗК України володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, що перебуває у спільній частковій власності, здійснюються за згодою всіх співвласників згідно з договором, а у разі недосягнення згоди - у судовому порядку.

Згідно ч. 2 ст. 88 ЗК України договір про спільну часткову власність на земельну ділянку укладається в письмовій формі і посвідчується нотаріально.

Як вбачається з матеріалів справи, співвласники не укладали нотаріально посвідченого договору про встановлення порядку користування земельною ділянкою за адресою АДРЕСА_1 .

Таким чином, Житомирська міська рада не мала права передавати у власність ОСОБА_7 земельну ділянку з визначеною частиною в розмірі 0,0520 га із земельної ділянки закріпленої за будинковолодінням за адресою АДРЕСА_1 без визначення часток самими співвласниками будинку, або в судовому порядку.

Враховуючи вищевикладене, рішення Житомирської міської ради від 02.06.2004. року №371 слід визнати недійсним в частині надання у власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель розміром 0,1380 га за адресою: АДРЕСА_1 (п.61 Додатку №1 до пункту 1.1. рішення), а також в частині надання ОСОБА_7 у власність земельної ділянки площею 0,0520га та в оренду земельної ділянки площею 0,0197га (підпункт 61.1. Додатку №1 до пункту 1.1. рішення).

У зв'язку з визнанням недійсним рішення №371 щодо надання у власність земельної ділянки, підлягає визнанню недійсним державний акт виданий ОСОБА_7 08.05.2005р про право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1.

Згідно ч. 3 ст. 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Отже, визнання недійсним державного акту є підставою для визнання недійсним спадкового договору від 11.07.2006 року укладений між ОСОБА_7 та ОСОБА_3 в частині передання у власність ОСОБА_3 земельної ділянки по АДРЕСА_1 площею 520кв.м.

Визнання недійсним спадкового договору від 11.07.2006 року має своїм наслідком задоволення позову в частині визнання недійсним державного акта про право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2 від 06.05.2009р., виданого ОСОБА_3, згідно якого вона є власником земельної ділянки по АДРЕСА_1 площею 0,0520га.

За клопотанням представника позивача у справі була призначена судова земельно-технічна експертиза, проведення якої було доручено судовим експертам ПП «Підприємство «Житомирземпроект».

У висновку судового експерта від 15 червня 2015 року № 272/15 вказано можливі варіанти розподілу спірної земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 відповідно до часток співвласників у праві власності на будинок у розмірах визначених на підставі довідки Житомирського обласного державного комунального підприємства по технічній інвентаризації від 22.03.2002р. №146 - А- 3854, відповідно до якої за гр. ОСОБА_1 зареєстровано 38/100 ід. часток, за ОСОБА_4 зареєстровано 10/100 ід. часток, а за ОСОБА_7 52/100 ід. часток будинковолодіння (а.с. 229).

Абзацом 3 пункту 21 постанови Пленуму Верховного суду України "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ" від 16.04.2004р. визначено, що в разі, якщо до вирішення судом спору між співвласниками жилого будинку розмір часток у спільній власності на земельну ділянку, на якій розташовані будинок, господарські будівлі та споруди, не визначався або вона перебувала у користуванні співвласників і ними не було досягнуто угоди про порядок користування нею, суду при визначенні частини спільної ділянки, право на користування якою має позивач (позивачі), слід виходити з розміру його (їх) частки у вартості будинку, господарських будівель та споруд на час перетворення спільної сумісної власності на спільну часткову чи на час виникнення останньої.

Позивач та відповідачі погодились на третьому варіанті розподілу визначеному судовою експертизою (додаток №4).

Третій варіант судової будівельно-технічної експертизи передбачає:

Лінії розподілу ділянок на плані проходять по точках позначених цифрами:

Співвласник: ОСОБА_3 - площа земельної ділянки складає-0,0728га (червоний колір) - діл.№ 1 +діл.№2(земельна ділянка обмежена у використанні)+діл.№3+діл.№4 +діл.№ 11 (спільне користування на З квартири згідно ідеальних часток - жовтий колір), тобто: 0,0530га +0,0018га +0,0065га +0,0032га+0,0083га =0,0728га з урахуванням площі під будівлями.

Ділянка №1=0.0530 га