Ухвала суду № 51832590, 29.09.2015, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер справи: 335/7243/15-ц

Провадження № 22-ц/778/5518/15

Головуючий у 1-й інстанції: Апаллонова Ю.В.

Суддя-доповідач: Осоцький І.І.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2015 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого: Осоцького І.І.,

Суддів: Панкеєва О.В.,

Кухаря С.В.,

При секретарі: Бурима В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 11 серпня 2015 року по справі за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» про стягнення коштів,-

В С Т А Н О В И Л А:

У липні 2015 року ОСОБА_3 звернулася до суду з вищевказаним позовом до ПАТ «Дельта Банк», зазначивши, що 03 вересня 2013 року між нею та банком ПАТ «Дельта Банк» був укладений Договір № 00000003598187 банківського вкладу (депозиту) «Найкращий оn-line» у гривнях у Запорізькому відділені № З ПАТ «Дельта Банк» у м. Запоріжжі пр. Леніна, буд.212.

Згідно з п. 1.8. договору та квитанцією № 2797 від 03.09.2013р. позивачем було внесено до банку, а відповідачем було прийнято грошові кошти на відкритий позивачу поточний рахунок НОМЕР_3 (платіжна картка НОМЕР_2) з перерахуванням на депозитний рахунок № НОМЕР_4 у розмірі 18 000 грн..

Відповідно до п.,пю.1.2, 1.3, 1.10. Договору, Банк приймає від Вкладника на депозитний рахунок кошти в сумі 18 000 грн. на строк із моменту зарахування вкладу на рахунок, вказаний в п.1.6., та по 08 вересня 2014 р., з виплатою 20% річних (п.1.4. договору), можливістю поповнення вкладу (п. 1.7.) та виплати нарахованих процентів щомісячно ( п. 1.9.).Вклад виплачується по закінченню строку розміщення Вкладу шляхом зарахування на поточний рахунок з використанням платіжної картки № НОМЕР_1.

У зв'язку із закінченням терміну дії даного договору ОСОБА_3, не однократно усно та письмово зверталася до Банку з вимогою отримати кошти готівкою, але це не дало позитивного результату і лише з 11 червня 2015 року ПАТ «Дельта Банк» почало виплати коштів вкладникам за договорами, строк дії яких закінчився до 03 березня 2015 року включно та за договорами банківського рахунку (поточні та карткові рахунки).

У зв'язку з цим, 11.06.2015р. Відповідачем було сформовано платіжне доручення ІД\ФВ 18462771 на ім'я Позивача, а 18.06.2015р. через ПАТ «КБ «ПриватБанк» видано Позивачу 20 732,00 грн. Ця сума містила у собі суму вкладу (вісімнадцять тисяч гривень) та залишок коштів, які були на поточному рахунку.

Отже, Відповідач прострочив виконання свого зобов'язання перед Позивачем. Строковий банківський вклад у сумі 18 000 грн. та 20 відсотків річних по ньому видав з порушенням строків, чим порушив умови Договору, а також ст. 321, 525, 526, 530, 625, 629, 1058, 1060, 1061 Цивільного кодексу України. Внаслідок цього фактично було обмежено право Позивача користуватися своєю власністю - грошовими коштами.

Посилаючись на зазначене позивач просив суд стягнути з відповідача суму інфляційних витрат у розмірі 10 008 грн. суму 3% річних - 418,68 грн., проценти за договором банківського вкладу -2 791,23 грн., а загалом стягнути 13 217,91 грн..

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 11 серпня 2015 рокупозов задоволено.

Стягнуто зПАТ «Дельта Банк» на користь ОСОБА_3 суму інфляційних витрат у розмірі 10 008 грн., суму 3% річних - 418,68 грн., проценти за договором банківського вкладу -2 791,23 грн., а загалом стягнути 13 217,91 грн.

Стягнуто з ПАТ«Дельта Банк» судовий збір в сумі 243,60 грн. на користь держави.

ПАТ «Дельта Банк» подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, просить рішення суду скасувати, ухвалити нове про відмову у задоволенні позову.

Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З матеріалів справи вбачається, що 03 вересня 2013 року між нею та банком ПАТ «Дельта Банк» був укладений Договір № 00000003598187 банківського вкладу (депозиту) «Найкращий оn-line» у гривнях у Запорізькому відділені № З ПАТ «Дельта Банк» у м .Запоріжжі пр. Леніна, буд.212.

Згідно з п. 1.8. договору та квитанцією № 2797 від 03.09.2013р. позивачем було внесено до банку, а відповідачем було прийнято грошові кошти на відкритий позивачу поточний рахунок НОМЕР_3 (платіжна картка НОМЕР_2) з перерахуванням на депозитний рахунок № НОМЕР_4 у розмірі 18 000 грн..

Відповідно до п.,пю.1.2, 1.3, 1.10. Договору, Банк приймає від Вкладника на депозитний рахунок кошти в сумі 18 000 грн. на строк із моменту зарахування вкладу на рахунок, вказаний в п.1.6., та по 08 вересня 2014 р., з виплатою 20% річних (п.1.4. договору), можливістю поповнення вкладу (п. 1.7.) та виплати нарахованих процентів щомісячно ( п. 1.9.).Вклад виплачується по закінченню строку розміщення Вкладу шляхом зарахування на поточний рахунок з використанням платіжної картки № НОМЕР_1.

У зв'язку із закінченням терміну дії даного договору ОСОБА_3, не однократно усно та письмово зверталася до Банку з вимогою отримати кошти готівкою, але це не дало позитивного результату і тільки 18.06.2015р. через ПАТ «КБ «ПриватБанк» видано позивачу 20 732,00 грн. Ця сума містила у собі суму вкладу (вісімнадцять тисяч гривень) та залишок коштів, які були на поточному рахунку.

Враховуючи наведене суд прийшов до правильного висновку про те, що оскільки відповідач прострочив виконання свого зобов'язання щодо видачі позивачу строкового банківського вкладу у сумі 18 000 грн. та 20 відсотків річних по ньомуз 08 вересня 2014 року по 18 червня 2015 року, що є порушенням останнім умов Договору, а також вимог норм ЦК України(ст.,ст.321,525,526,530,625,629,1058,1060,1061), то наступають наслідки передбачені нормами ст.625 ЦК України.

Згідно до ст. 625, ч. 5 ст. 1061 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зв'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Проценти на банківський вклад нараховуються від дня, наступного за днем надходження вкладу у банк, до дня, який передує його поверненню вкладникові або списанню з рахунка вкладника з інших підстав.

При цьому у разі перерахування коштів на поточний банківський рахунок вкладника в цьому самому банку, але ненадання вкладнику можливості використання цих коштів зобов'язання банку з повернення вкладу не є виконаним. Інфляційні нарахування на суму боргу та 3% річних входять до складу грошового зобов'язання, тому дія мораторію згідно до ст. 85 Закону України "Про банки і банківську діяльність" на них не розповсюджується.

Вказана правова позиція, викладена в Постановах Верховного Суду України від 25.12.2013 року, 03.09.2014 року по справах № 6-140цс13, № 6-100цс14, що згідно до ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковою для всіх судів України. Тому для Банку наступає відповідальність за порушення грошового зобов'язання, яка передбачена ч 2 ст. 625 ЦК (вказана позиція ґрунтується на правовому висновку ВСУ №6-39цс13 від 29 травня 2013).

З огляду на викладене, судова колегія не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваного у цій справі рішення суду.

З доводами апелянта про те, що вкладник 17.09.2014року, 28.12.2014 року, 05.012015 року знімала грошові кошти з поточного рахунку № НОМЕР_1 після перерахування на нього вкладу та відсотків, тобто мала можливість використовувати внесений до Банку вклад, погодиться неможливо, бо заперечення з цього приводу вкладника про блокування такої можливості підтверджуються тим, що 18.06.2015 року Банком здійнено повернення вкладу та відсотків у розмірі - 20 732 грн. без відрахування будь-яких знятих вкладником з цього поточного рахунку грошових сум.

З доводами апелянта про наявність підстав для звільнення його як уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від сплати судового збору у цій справі погодиться неможливо, бо у цій справі вирішувалося лише питання щодо захисту прав та інтересів вкладника банківського вкладу.

Керуючись ст., ст. 307, 308, 313, 317 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» відхилити.

Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 11 серпня 2015 рокуу цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: