Вирок № 51830308, 01.10.2015, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/12694/15 К

Номер провадження 1 КП/638/518/15

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2015 року Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Штих Т. В.

за участю секретаря Кондратюк І. В.

прокурора Білоусенко Н. О.

потерпілої ОСОБА_1

обвинуваченого ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові матеріали кримінального провадження № 12015220480003470 від 14.07.2015 року за обвинуваченням ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, народився в м. Карлівка, Полтавської області, ІНФОРМАЦІЯ_2, не працюючого, не одруженого, зі слів має дитину ОСОБА_3, 20 січня, точний рік народження не памятає, свідоцтво про народження суду не надано, в силу ст. 89 КК України раніше не судимий, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3; фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1, у вчиненні кримінального правопорушення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України

встановив:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, будучи раніше засудженим, маючи не зняту та не погашену у встановленому законом порядку судимість, на шлях виправлення та перевиховання не став, належних висновків для себе не зробив, та знов вчинив умисний корисливий злочин при наступних обставинах:

Так, з 2001 року ОСОБА_2 проживає у квартирі за адресою: АДРЕСА_2, яка належить його співмешканці ОСОБА_4, крім цього в вищезазначеній квартирі також проживала ОСОБА_1 двоюрідна сестра ОСОБА_4 21.06.2015 ОСОБА_1 поїхала до своїх батьків у с. Верхня Самара, Близнюківського району, Харківської області на декілька днів та залишила свої особисті речі вдома, а саме: ноутбук «Lenovo Idea Pad B590G», так як на протязі спільного проживання з ОСОБА_2 та ОСОБА_4 склалися довірливі відносини.

22.06.2015 р. ОСОБА_4 приблизно о 12:00 годині поїхала до батьків ОСОБА_2 з метою відпочинку, залишивши ОСОБА_2 вдома для того, щоб останній зробив ремонт у квартирі. Приблизно о 13:00 годині ОСОБА_2, перебуваючи у квартирі за адресою: АДРЕСА_2 та скориставшись тим, що у квартирі нікого немає, виник умисел, направлений на таємне заволодіння чужого майна, шляхом вільного доступу до квартири, заволодів ноутбуком «Lenovo Idea Pad B590G» у корпусі чорного кольору, з зарядним пристроєм, вартість якого згідно висновку судово товарознавчої експертизи № 3107 від 24.07.2015 року склала 2178 гривень 00 копійок. Після чого ОСОБА_2 попрямував до ПТ «Ломбард Скарбниця» за адресою: вул. Отакара Яроша, 23, м. Харків, де обернув викрадене майно на свою користь та розпорядився ним за власним розсудом. Своїми злочинними діями ОСОБА_2 спричинив матеріальну шкоду потерпілій ОСОБА_5 на суму 2178 грн. 00 копійок.

Органом досудового слідства дії ОСОБА_2 кваліфіковані за ч. 2 ст. 185 КК України: своїми умисними діями ОСОБА_2 вчинив кримінальне правопорушення злочин, передбачений ч. 2 ст. 185 КК України (крадіжка), тобто таємне викрадення чужого майна, скоєного повторно.

Судом допущений наступний порядок та обсяг дослідження доказів: допитати обвинуваченого, допитати потерпілу та дослідити докази, які будуть надані сторонами.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою провину у вчиненні ним кримінального правопорушення визнав повністю та підтвердив, що коли його співмешканка ОСОБА_4 поїхала до його батьків, у нього виникли труднощі з грошима, тому він вирішив взяти ноутбук, оскільки йому потрібні були гроші на будівельні матеріали. ОСОБА_1 мешкала в квартирі його співмешканки ОСОБА_4, вона не винаймала житло, але платила якісь гроші. ОСОБА_1 є родичкою ОСОБА_4 Він взяв ноутбук, купив, що йому було треба: будівельний клей, шпаклівку та інші дрібниці, які необхідні для продовження ремонту. Він взяв ноутбук, але збирався його повернути, йому своєчасно не перерахували гроші, тому все так сталося, як сталося. Цивільний позов визнав в повному обсязі. Злочин він не планував вчинити, взяв ноутбук, тому що в домі інших цінних речей не було. Дозволу у ОСОБА_1 він не отримував. Своїй співмешканці він не повідомляв, що вчинив крадіжку.

Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_1 пояснила, що на вихідні вона поїхала до своїх батьків у село Верхня Самара, Близнюківського району, Харківської області. Коли приїхала, то побачила, що немає її ноутбука, вона зателефонувала своїй сестрі ОСОБА_4, яка не відповіла їй. Після чого прийшов до дому ОСОБА_2 та повідомив, що він взяв ноутбук по роботі, він був в стані алкогольного спяніння. На той момент в нього були гроші, оскільки він попросив в неї скоч, щоб заклеїти пятсот гривень. Перед її відїздом до батьків у ОСОБА_2 грошей не було, оскільки він в неї просив зайняти сто гривень, а коли вона приїхала в нього вже було пятсот гривень за три дні. Вона зрозумілі де дівся її ноутбук, він її кормив «завтраками», так і дійшло діло до суду. Тому вона звернулася до міліції. До цього випадку, в неї нічого не пропадало. Із сестрою ОСОБА_4 вони не спілкуються, її сестра стала повністю на сторону свого співмешканця, оскільки винуватою залишилася вона, бо залишила ноутбук.

Обставиною, яка помякшує покарання обвинуваченого ОСОБА_2, згідно зі ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_2, згідно зі ст. 67 КК України, судом не встановлено.

За ст. 85 КК України на підставі закону про амністію або акта про помилування засуджений може бути повністю або частково звільнений від основного і додаткового покарань.

За ч. 4 ст. 32 КК України повторність відсутня, якщо за раніше вчинений злочин особу було звільнено від кримінальної відповідальності за підставами, встановленими законом, або якщо судимість за цей злочин було погашено або знято.

10.06.2014 р. ОСОБА_2 звільнений від подальшого відбування покарання на підставі ст. 1 п. «в» Закону України «Про амністію у 2014 році» від 08.04.2014 року ухвалою Харківського районного суду Харківської області.

Оскільки ОСОБА_2 звільнений на підставі амністії, тому відсутня повторність вчиненої крадіжки.

Суд вважає правильною кваліфікацію умисних дій обвинуваченого ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 185 КК України.

Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_2 вчинив кримінальне правопорушення злочин, передбачений ч. 1 ст. 185 КК України таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

Статтею 81 КПК України, серед обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, передбачено подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення, обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи помякшують покарання.

Крім того, відповідно до ст. 65 КК України суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, за винятком випадків передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу, відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що помякшують та обтяжують покарання.

За ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинений злочин призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових злочинів.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_2 суд враховує: ступінь тяжкості вчиненого ним правопорушення, яке згідно зі ст. 12 КК України віднесено до категорії злочину середньої тяжкості, раніше засудження: 21.06.2013 року Дзержинським районним судом м. Харкова за ч. 1 ст. 190 КК України до обмеження волі на строк 2 роки, на підставі ст. 75 КК України від відбуття покарання звільнений з іспитовим строком 1 рік; 11.12.2013 року Київським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 185 КК України до 3 (трьох) років обмеження волі, ч. 4 ст. 70 КК України до обмеження волі на строк 3 роки; 18.06.2014 року звільнений згідно ст. 1п. «в» Закону України «Про амністію», за місцем мешкання характеризується задовільно, скарг від сусідів не надходило, на обліку у обласному психоневрологічному диспансері та обласному наркологічному диспансері обвинувачений не перебуває, суд вважає, що виправлення та попередження нових злочинів з боку обвинуваченого можливо без ізоляції від суспільства.

Речові докази по справі, вирішити у відповідності до вимог ст. 100 КПК України.

За ч. 1 ст. 174 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач визнати позов протягом усього часу судового розгляду, зробивши усну заяву.

ОСОБА_2 визнав повністю позовну заяву ОСОБА_1 на суму 4000,00 грн., оскільки до сьогоднішнього часу ОСОБА_2 не відшкодував потерпілій матеріальну шкоду, тому позовна заява обґрунтована та така, що підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 100, 368 370, 373, 374, 376 КПК України, суд

ухвалив:

ОСОБА_2 визнати винуватим у предявленому обвинуваченні за ч. 1 ст. 185 КК України та призначити йому покарання за ч. 1 ст. 185 КК України позбавлення волі на строк 2 (два) роки.

В силу ст. 75 КК України звільнити від відбування покарання ОСОБА_2, якщо він протягом іспитового строку тривалістю 3 (три) роки не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обовязки.

Відповідно до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_2 такі обовязки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично зявлятися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.

Речові докази по справі, а саме: договір 202 15024028 від 22.06.2015 року, укладений між ОСОБА_2 та повним товариством «Ломбард Скарбниця» зберігати в матеріалах справи.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави витрати за проведення експертизи № 3107 від 24.07.2015 р. в розмірі 368,28 грн. (триста шістдесят вісім грн. 28 коп.) (код доходів 24060300, розрахунковий рахунок 31419544700005, код банку 37999680, МФО 851011 УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова).

Цивільний позов ОСОБА_1 задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в сумі 4000,00 грн. (чотири тисячі грн.)

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Харківської області через Дзержинський районний суд м. Харкова шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Головуючий: