Постанова № 51829193, 28.09.2015, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" вересня 2015 р. Справа №914/2895/15

Львівський апеляційний господарський суд, в складі колегії:

головуючого-судді:Якімець Г.Г.,

суддів:Бойко С.М.,Бонк Т.Б.,

при секретарі судового засідання Кришталь М.Б.,

за участю представників:

від прокуратури ОСОБА_1

від Міністерства оборони України ОСОБА_2

від ДП МОУ «Західвійськбуд» ОСОБА_3

від відповідача не зявився

розглянувши апеляційну скаргу Заступника військового прокурора Львівського гарнізону, вих.№06-10489вих.15 від 31.08.2015 року

на ухвалу Господарського суду Львівської області від 26.08.2015 року (суддя Синчук М.М.) у справі №914/2895/15

про відмову у прийнятті

позовної заяви Заступника військового прокурора Львівського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, м. Київ, Державного підприємства Міністерства оборони України «Західвійськбуд», м. Львів

до відповідача ОСОБА_4 сільської ради, с. Малехів Львівської області

про визнання недійсними рішень ОСОБА_4 сільської ради

в с т а н о в и в :

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 26.08.2015 року по справі №914/2895/15 відмовлено у прийнятті позовної заяви Заступника військового прокурора Львівського гарнізону, заявленої в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції у спірних відносинах: Міністерства оборони України (м. Київ) Державного підприємства Міністерства оборони України «Західвійськбуд» (м. Львів) до відповідача ОСОБА_4 сільської ради про визнання недійсними рішень ОСОБА_4 сільської ради: №21 від 30.05.2013 року, №22 від 30.05.2013 року, №23 від 30.05.2013 року, №30 від 27.12.2013 року, №31 від 27.12.2013 року, №28 від 13.02.2014 року.

Ухвала місцевого господарського суду мотивована тим, що даний спір не є спором про право, оскільки спором про право є спір між двома або більше суб'єктами, які заявляють свої права (власності, користування тощо) на відповідний об'єкт. Разом з тим, суд в ухвалі зазначив, що між сторонами відсутні договірні/господарські відносини, врегульовані Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства; у спірних правовідносинах відповідач виступає суб'єктом владних повноважень по відношенню до позивачів, а спір у даній справі виник з приводу реалізації ОСОБА_4 сільською радою визначеної законом компетенції у сфері розпорядження землями та вирішення питань у галузі земельних відносин. Таким чином, суд дійшов висновку, що позов про визнання недійсними рішень ОСОБА_4 сільської ради є публічно-правовим, спір у даній справі не є спором про право, отже, зазначені вимоги повинні розглядатись в порядку адміністративного судочинства України.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, Заступник військового прокурора Львівського гарнізону подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Львівської області від 26.08.2015 року, а справу №914/2895/15 направити до місцевого господарського суду для розгляду по суті. У доповненнях до апеляційної скарги (вих.№06-10723вих.15 від 04.09.2015 року) апелянт зазначає, що даний спір має приватно-правовий характер та є спором про право, з огляду на що підлягає розгляду в порядку господарського судочинства. Разом з тим, зазначав, що справи у спорах за участю державних органів та органів місцевого самоврядування, що виникають з правовідносин, у яких державні органи та органи місцевого самоврядування реалізують повноваження власника землі, а також в інших спорах, які виникають із земельних відносин приватно-правового характеру, за відповідності складу сторін спору статті 1 ГПК України підвідомчі господарським судам.

Прокурор (скаржник) в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав, просив задоволити в повному обсязі: скасувати ухвалу Господарського суду Львівської області від 26.08.2015 року, а справу №914/2895/15 направити до місцевого господарського суду для розгляду по суті. Разом з тим, подав суду позовну заяву (вих.№6-9486вих.15 від 07.08.2015 року) з долученими додатками.

Представники Міністерства оборони України та Державного підприємства Міністерства оборони України «Західвійськбуд» в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги також підтримали, просили задоволити в повному обсязі: скасувати ухвалу Господарського суду Львівської області від 26.08.2015 року по справі №914/2895/15, а справу направити до місцевого господарського суду для розгляду по суті.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, про причини неявки суд не повідомив, хоча належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, що підтверджується повідомленням про вручення ухвали суду (арк. справи 21).

Відповідно до п.3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 року «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи наведене, оскільки явка представника відповідача не визнавалась обовязковою та останній належним чином повідомлений про судове засідання, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за його відсутності.

Суд, заслухавши в судовому засіданні пояснення прокурора та представників позивача, розглянувши доводи апеляційної скарги та дослідивши наявні докази по справі, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного:

Як вбачається з матеріалів справи, Заступник військового прокурора Львівського гарнізону звернувся до господарського суду з позовною заявою (№6-9486вих.15 від 07.08.2015 року) в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції у спірних відносинах: Міністерства оборони України, Державного підприємства Міністерства оборони України «Західвійськбуд» до відповідача ОСОБА_4 сільської ради про визнання недійсним та скасування рішень ОСОБА_4 сільської ради: №21 від 30.05.2013 року, №22 від 30.05.2013 року, №23 від 30.05.2013 року, №30 від 27.12.2013 року, №31 від 27.12.2013 року, №28 від 13.02.2014 року.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 26.08.2015 року у справі №914/2895/15 відмовлено у прийнятті позовної заяви Заступника військового прокурора Львівського гарнізону, з огляду на те, що зазначені вимоги повинні розглядатись в порядку адміністративного судочинства України.

Рішення ОСОБА_4 сільської ради, які заступник прокурора просить визнати недійсними стосуються надання дозволу Товариству з обмеженою відповідальністю «Вамир-Гал» на розробку та затвердження детального плану земельної ділянки, а також надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою з відведення земельної ділянки для обслуговування кафе, будівлі насосної станції, свердловини та будівлі котельні.

Так, рішенням ОСОБА_4 сільської ради №21 від 30.05.2013 року надано дозвіл Товариству з обмеженою відповідальністю «Вамир Гал» на розробку детального плану на земельну ділянку по вул. Київська, 22А в с. Малехів Жовківського району Львівської області для обслуговування будівлі кафе та здійснення господарської діяльності.

Рішенням ОСОБА_4 сільської ради №22 від 30.05.2013 року надано дозвіл Товариству з обмеженою відповідальністю «Вамир Гал» на розробку детального плану на земельну ділянку по вул. Київська, 22Б в с. Малехів Жовківського району Львівської області для обслуговування будівлі насосної станції, свердловини та здійснення господарської діяльності.

Рішенням ОСОБА_4 сільської ради №23 від 30.05.2013 року надано дозвіл Товариству з обмеженою відповідальністю «Вамир Гал» на розробку детального плану на земельну ділянку по вул. Київська, 22В в с. Малехів Жовківського району Львівської області для обслуговування будівлі котельні, димової труби та здійснення господарської діяльності.

Рішенням ОСОБА_4 сільської ради №30 від 27.12.2013 року затверджено детальний план території для обслуговування будівлі кафе та здійснення господарської діяльності по вул. Київська, 22А в с. Малехів Жовківського району Львівської області та надано дозвіл Товариству з обмеженою відповідальністю «Вамир Гал» на складання проекту землеустрою з відведення земельної ділянки орієнтовною площею 1,0339 га для обслуговування будівлі кафе та здійснення господарської діяльності по вул. Київська, 22А в с. Малехів Жовківського району Львівської області згідно із детального плану забудови.

Рішенням ОСОБА_4 сільської ради №31 від 27.12.2013 року затверджено детальний план території для обслуговування будівлі насосної станції, свердловини та здійснення господарської діяльності по вул. Київська, 22Б в с. Малехів Жовківського району Львівської області та надано дозвіл Товариству з обмеженою відповідальністю «Вамир Гал» на складання проекту землеустрою з відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,1938 га для обслуговування будівлі насосної станції, свердловини та здійснення господарської діяльності по вул. Київська, 22Б в с. Малехів Жовківського району Львівської області згідно із детального плану забудови.

Рішенням ОСОБА_4 сільської ради №28 від 13.02.2014 року затверджено детальний план території для обслуговування будівлі котельні (столярна та механічна майстерня) та здійснення господарської діяльності по вул. Київська, 22В в с. Малехів Жовківського району Львівської області та надано дозвіл Товариству з обмеженою відповідальністю «Вамир Гал» на складання проекту землеустрою з відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,3378 га для обслуговування будівлі котельні (столярна та механічна майстерня) та здійснення господарської діяльності по вул. Київська, 22В в с. Малехів Жовківського району Львівської області згідно із детального плану забудови.

Пунктом 3 ч.1 ст.106 ГПК України передбачено, що окремо від рішення місцевого господарського суду може бути оскаржено в апеляційному порядку ухвалу про відмову у прийнятті позовної заяви.

Згідно п.6 ч.1 ст.12 ГПК України господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають із земельних відносин, в яких беруть участь субєкти господарської діяльності, за винятком тих, що віднесено до компетенції адміністративних судів.

Відповідно до п.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №6 від 17.05.2011 року «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» питання про те, чи підвідомча господарському суду справа у спорі, що виник із земельних правовідносин, повинно вирішуватись залежно від того, який характер мають спірні правовідносини, тобто чи є вони приватноправовими чи публічно-правовими, та чи відповідає склад сторін у справі статті 1 Господарського процесуального кодексу України. З цією метою господарським судам слід аналізувати предмет позову, підстави позову і зміст позовних вимог.

Пунктом 1.2 наведеної вище постанови Пленуму передбачено, що господарським судам підвідомчі лише справи у спорах, що виникають із земельних відносин приватноправового характеру, тобто з відносин, врегульованих нормами цивільного або господарського права і пов'язаних із здійсненням сторонами цивільних або інших майнових прав на земельні ділянки на засадах рівності. У вирішенні питання про те, чи мають земельні відносини приватноправовий характер, слід враховувати таке.

Виходячи з положень статей 13, 14 Конституції України, статей 177, 181, 324, глави 30 Цивільного кодексу України, статті 148 Господарського кодексу України, земля та земельні ділянки є об'єктами цивільних прав, а держава та територіальні громади через свої органи беруть участь у земельних відносинах з метою реалізації цивільних та інших прав у приватноправових відносинах, тобто прав власників земельних ділянок.

З положень статей 13, 14, 140, 142, 143 Конституції України, статей 11, 16, 167, 169, 374 ЦК України, статей 2, 8, 48, 133, 148, 152, 197 ГК України, статей 80, 84, 123, 124, 127, 128 Земельного кодексу України випливає, що органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування у правовідносинах щодо розпорядження земельними ділянками державної та комунальної власності (наданні земельних ділянок громадянам та юридичним особам у власність або в користування, відчуженні земельних ділянок державної або комунальної власності, укладенні, зміні, розірванні договорів купівлі-продажу, ренти, оренди земельної ділянки та інших договорів щодо земельних ділянок, встановленні сервітуту, суперфіцію, емфітевзису, в тому числі прийнятті державними органами та органами місцевого самоврядування відповідних рішень) діють як органи, через які держава або територіальна громада реалізують повноваження власника земельних ділянок.

Реалізуючи відповідні повноваження, державні органи або органи місцевого самоврядування вступають з юридичними та фізичними особами у цивільні та господарські правовідносини. Отже, у таких відносинах держава або територіальні громади є рівними учасниками земельних відносин з іншими юридичними та фізичними особами, у тому числі з суб'єктами підприємницької діяльності.

Таким чином, справи у спорах за участю державних органів та органів місцевого самоврядування, що виникають з правовідносин, у яких державні органи та органи місцевого самоврядування реалізують повноваження власника землі, а також в інших спорах, які виникають із земельних відносин приватноправового характеру, за відповідності складу сторін спору статті 1 ГПК підвідомчі господарським судам.

Відносини, пов'язані з набуттям та реалізацією громадянами, юридичними особами прав на земельні ділянки та з цивільним оборотом земельних ділянок ґрунтуються на засадах рівності сторін і є цивільно-правовими.

За змістом статей 13, 14 Конституції України, статті 11 ЦК України, статей 123, 124, 127, 128 ЗК України рішенням органу місцевого самоврядування або державної адміністрації про надання земельної ділянки господарюючому суб'єкту у власність або в користування здійснюється волевиявлення власника землі і реалізуються відповідні права у цивільних правовідносинах з урахуванням вимог ЗК України, спрямованих на раціональне використання землі як об'єкта нерухомості (власності).

Індивідуальні акти органів держави або місцевого самоврядування, якими реалізовуються волевиявлення держави або територіальної громади як учасника цивільно-правових відносин і з яких виникають, змінюються, припиняються цивільні права і обов'язки, не належать до правових актів управління, а спори щодо їх оскарження мають приватноправовий характер, тобто справи у них підвідомчі господарським судам.

Спір, що виник внаслідок порушення права суб'єкта господарської діяльності на земельну ділянку, в тому числі органами державної влади та місцевого самоврядування, є спором про право цивільне і підлягає розгляду за правилами ГПК.

Оскільки в даному випадку оспорюються рішення органу місцевого самоврядування, які повязані із реалізацією ТзОВ «Вамир-Гал» права на земельну ділянку і порушує, на думку позивача, його право користування земельною ділянкою, колегія суддів вважає, що у місцевого господарського суду були відсутні підстави вважати, що даний спір не підлягає розгляду господарськими судами України.

Крім того, справою адміністративної юрисдикції може бути переданий на вирішення адміністративного суду спір, який виник між двома (кількома) конкретними субєктами суспільства стосовно їхніх прав та обовязків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один субєкт законодавчо уповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб'єктів, а ці субєкти відповідно зобовязані виконувати вимоги та приписи такого владного субєкта.

У випадку, якщо субєкт (у тому числі орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа) у спірних правовідносинах не здійснює вказані владні управлінські функції щодо іншого субєкта, який є учасником спору, такий спір не має встановлених нормами КАС України ознак справи адміністративної юрисдикції, і, відповідно, не повинен вирішуватись адміністративним судом.

Необхідною та єдиною ознакою субєкта владних повноважень є здійснення цим субєктом владних управлінських функцій, при цьому ці функції повинні здійснюватись субєктом саме у тих правовідносинах, у яких виник спір.

У випадку, якщо субєкт (у тому числі орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа) у спірних правовідносинах не здійснює вказаних владних управлінських функцій (щодо іншого субєкта, який є учасником спору), то такий субєкт не знаходиться при здійсненні управлінських функцій, та не має встановлених нормами КАС України необхідних ознак субєкта владних повноважень.

Юрисдикція адміністративних справ правова категорія, яка відмежовує публічно-правові спори, що мають розглядатись і вирішуватись адміністративними судами, від спорів, які віднесені до компетенції інших судових органів. При цьому юрисдикція певної категорії справ встановлюється, як правило, нормами матеріального права, якими врегульовані спірні правовідносини. Зазвичай загальними правилами визначення юрисдикції (підвідомчості) справи є характер спірних матеріальних правовідносин і суб'єктний склад їх учасників.

У цивільних (господарських) правовідносинах характер правовідносин характеризується рівністю, в адміністративних владою і підпорядкуванням.

Враховуючи зазначене вище, та із врахуванням положень ст. 1 ГПК України, відповідно до яких підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу субєкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням, колегія суддів приходить до висновку, що вказаний спір слід розглядати в порядку господарського судочинства.

Аналогічної позиції дотримується Вищий господарський суд України, яка висвітлена, зокрема, у постановах від 23.09.2014 року у справі №926/695/14 та від 25.03.2015 року у справі №911/3028/14.

З огляду на те, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо підвідомчості даної справи, чим допустив порушення норм процесуального права, а саме: ст.12 ГПК України, колегія суддів вважає за необхідне скасувати ухвалу Господарського суду Львівської області від 26.08.2015 року по справі №914/2895/15 про відмову у прийнятті позовної заяви.

Відповідно до ч.7 ст.106 ГПК України у випадках скасування апеляційною інстанцією ухвал про відмову у прийнятті позовної заяви або заяви про порушення справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про порушення справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, припинення провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду, справа передається на розгляд місцевого господарського суду.

Щодо судового збору, колегія суддів зазначає наступне:

Згідно з п.4.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013 року «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» у випадках скасування рішення господарського суду і передачі справи на новий розгляд, розподіл судового збору у справі, в тому числі й сплаченого за подання апеляційної та/або касаційної скарги або заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, здійснює господарський суд, який приймає рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

Керуючись ст.ст.101, 102, 103, 104, 105, 106 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд,

постановив:

Апеляційну скаргу Заступника військового прокурора Львівського гарнізону задоволити.

Ухвалу Господарського суду Львівської області від 26.08.2015 року по справі №914/2895/15 скасувати.

Справу №914/2895/15 передати на розгляд Господарського суду Львівської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Матеріали справи №914/2895/15 повернути до Господарського суду Львівської області.

Повну постанову складено 01.10.2015 року

Головуючий-суддя:Якімець Г.Г.

Судді:Бойко С.М.Бонк Т.Б.