Рішення № 51827132, 16.09.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.09.2015Справа №910/4636/15-гЗа позовом Військового прокурора Київського гарнізону в інтересах держави в особі Військової частини №3078 до Приватного акціонерного товариства «Астра Люкс»

про стягнення 4302072 грн.

Судді: Сташків Р.Б. (головуючий),

Спичак О.М.,

Ващенко Т.М.

Представники сторін:

від позивача - Багінська А.Є. (представник за довіреністю);

від відповідача - Поддубний В.О., Менюк С.А. (представники за довіреностями);

від прокуратури - Стригун М.А.

СУТЬ СПОРУ:

Військовий прокурор Київського гарнізону в інтересах держави в особі Військової частини №3078 (далі - Позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Астра Люкс» (далі - Відповідач) про стягнення 4302072 грн. у зв'язку з неналежним виконанням Відповідачем своїх зобов'язань за Договором поставки № 44/В33-2014 від 27.06.2014 та поставки неякісного товару.

Позивач у судових засіданнях вимоги прокурора підтримував.

Відповідач проти позову заперечував, оскільки вважав недоведеним невідповідність погодженій у договорі якості усієї партії поставленого товару, та визнавав неякість лише у декількох екземплярах, та натомість Відповідач вказував на порушення Позивачем умов договору щодо складання актів про невідповідність, що тягне за собою обов'язок заміни товару, а не одразу сплату санкцій.

Судом було порушено перед представниками сторін питання про призначення експертизи в порядку ст. 41 ГПК України, проте обидві сторони заявили про відмову у здійсненні оплати експертизи, а без оплати експертиза проведена бути не може.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін і прокуратури, які приймали участь у судових засіданнях, дослідивши надані докази та оцінивши їх в сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

27.06.2014 між Позивачем, як Замовником, та Відповідачем, як Учасником, було укладено Договір поставки № 44\ВЗЗ-2014 (далі - Договір), за умовами якого Учасник зобов'язався у 2014 році поставити Замовнику товари, зазначені у специфікації (одяг верхній, інший, чоловічій і хлопчячий), а Замовник прийняти та оплатити такі товари. Загальна кількість, асортимент, одиниця виміру, ціна товару визначаються у специфікації, що є невід'ємною частиною Договору, та за якою Учасник повинен був поставити Замовнику 16200 штук курток утеплених польових та 16200 штанів утеплених польових на загальну суму 21510360 грн. Сторони у Договорі погодили, що поставлені Відповідачем куртки утеплені польові та штани утеплені польові повинні відповідати діючим ГОСТам та ДСТУ, технічним умовам, технічним описам та узгодженим зразкам, які визначаються у специфікації.

Матеріалами справи підтверджується, що у період з липня по грудень 2014 року Відповідачем було поставлено Позивачу 16200 шт. курток утеплених польових та 16200 шт. штанів утеплених польових на загальну суму 21510360 грн., а Позивачем було проведено оплату отриманого товару на загальну суму 21510360 грн.

Проте, відповідно до висновку Державного підприємства «Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів» (далі - ДП «Укрметргестстандарт») від 28.10.2014 № UA.1.003.ТС38.005-2014 про відповідність продукції вимогам «Опису предметів речового майна для військовослужбовців Національної гвардії МВС України», встановлено, що костюми чоловічі утеплені польові для військовослужбовців Збройних Сил України, що складаються з куртки та штанів, виробництва Відповідача. не відповідають вимогам ТО У30435050-002:2014 «Костюми (куртки та штани) утеплені польові для військовослужбовців. Технічні умови» та «Опису предметів речового майна для військовослужбовців Національної гвардії МВС України».

Вказаний вище висновок Відповідачем не спростовано належними засобами доказування, у тому числі призначенням судової експертизи у порядку ст. 41 ГПК України, від призначення якої Відповідач відмовився.

Щодо того питання, що висновок ДП «Укрметргестстандарт» від 28.10.2014 № UA.1.003.ТС38.005-2014 складався по декільком комплектам форми, тоді як поставка була набагато більшою, то оскільки Відповідачем не надано доказів, що уся відшита ним форма або певна її частина відрізнялася від досліджуваних зразків, натомість за умовами Договору вона повинна бути однаковою, то у суду відсутні підстави сумніватися, що встановлені спеціалістами недоліки стосуються всієї поставки, а не лише досліджуваних екземплярів.

Посилання Відповідача на відсутність обумовлених п. 7.4 Договору актів невідповідності товару, як на підставу для відмови у позові, судом відхиляються, оскільки як убачається за залучених до справи письмових доказів, підставами для порушення питання щодо відповідності поставленої форми обумовленій Договором якості стали скарги військовослужбовців (копії листів та звернень залучені до справи), які виникли вже під час фактичної носки форми, тобто, коли форма була їм роздана та перебувала у вжитку виявилися її недоліки, які не спеціалісту було неможливо помітити, на що також наголосив у наданих суду поясненнях викликаний спеціаліст, який складав висновок від 28.10.2014 № UA.1.003.ТС38.005-2014.

Щодо посилань Відповідача на невиконання вимог Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю (затв. постановою Держарбітражу при РМ УРСР від 25.04.1966 №П-7) під час відбору зразків товару на дослідження, то суд зазначає, що поставлений товар за Договором на момент відбору зразків та виявлення порушення якості вже був прийнятий та частково розданий військовослужбовцям, тоді як Інструкція, на невиконання якої посилається Відповідач, лише встановлює порядок приймання продукції та не регламентує порядок відбору зразків для проведення будь-якого роду досліджень, експертиз, особливо коли продукція вже перебувала у вжитку. Тому пункти Інструкції, на невиконання яких посилається Відповідач, у даному випадку застосуванню не підлягає оскільки регламентують інші правовідносини.

Отже, згідно акту відбору зразків від 24.09.2014, відбір проводився за участю інженера 1 категорії ДП «Укрметртестстандарт» Глюзою І.Г. на речовому складі Позивача, яка самостійно, вибірково вилучала зазначене речове майно. Було відібрано 3 шт. куртки утепленої польової (тк.2701) та 3 шт. штанів утеплених польових (тк.2701). Також при відборі зразків були присутні представники СБ України, посадові особи Позивача, та представник Відповідача інженер-технолог Коляда Л.Я., яка безпосередньо перевіряла якість товару на підприємстві перед відправленням його на адресу Позивача, та яка своїм підписом засвідчувала якість поставленого товару на сертифікатах якості, наданих під кожну партію товару.

Відповідно до акту відбору зразків у ході проведення відбору продукції зауважень з боку представника Відповідача не надходило, отже фактично представник Відповідача погодився з тим, що продукція яка відбиралась, була поставлена Позивачу саме Відповідачем на підставі Договору.

Згідно з висновком ДП «Укрметртестстандарт» від 28.10.2014 № UA.1.003.ТС38.005-2014, поставлені Відповідачем та відібрані на дослідження зразки речового майна - куртка утеплена польова (тк. 2701) та штани утеплені польові (тк. 2701), за маркуванням, застосованою фурнітурою, конструкцією та технологією виготовлення не відповідають вимогам ТО У 30435050-002:2014 «Костюми (куртки та штани) утеплені польові для військовослужбовців. Технічний опис» та «Опис предметів речового майна для військовослужбовців Національної гвардії МВС України». Зазначений висновок ґрунтується на протоколах досліджень №1122-2/00940-ЛШ/14 та №1122-1/00940-ЛШ/14, у яких детально описані усі характеристики майна та які нормативні акти у цій сфері порушенні у зв'язку з невідповідністю майна погодженій між сторонами якості.

Вказані висновки спеціаліста зафіксовані у протоколах випробувань результатів не спростовані Відповідачем належними засобами доказування, натомість здійснені та надані компетентним спеціалістом, тому приймаються судом. Від призначення судової експертизи у порядку ст. 41 ГПК України Відповідач відмовився.

Позивач листом № 1751 від 21.11.2014 повідомив Відповідача щодо результатів перевірки - що речове майно не відповідає вимогам ТО У 30435050-002:2014, та запросив прибути для складання відповідного акту. Цю претензію було заявлено щодо поставлених курток кількістю 15873 штук і штанів кількістю 6710 штук на загальну суму 15218821,20 грн., у зв'язку з чим Позивач відповідно до пункту 7.4 Договору вимагав замінити цей товар у п'ятиденний термін та сплатити штраф із розрахунку 20% вартості недоброякісного товару - 3043764,24 грн.

На даний лист Відповідач надав відповідь (вх. 2521 від 28.11.2014), що погодився з висновком ДП «Укрметртестстандарт» від 28.10.2014 року № UA.l.003.ТС38.005-2014 щодо невідповідності якості 3 штук курток і 3 штук штанів, і погодився їх замінити зі сплатою штрафних санкцій в розмірі 956,02 грн.

Однак Відповідачем не було надано доказів ані Позивачу, ані суду, що уся відшита ним форма або певна її частина відрізнялася від досліджуваних зразків, у тому числі щодо виставлених Позивачем у претензії курток кількістю 15873 штук і штанів кількістю 6710 штук на загальну суму 15218821,20 грн., натомість за умовами Договору вся продукція повинна бути однаковою, тому у суду відсутні підстави сумніватися, що встановлені спеціалістами недоліки стосуються всієї поставки.

Щодо направлення представника для складання акту та відмови в підписанні акту в листі (вх. 2521 від 28.11.2014) Відповідачем нічого не зазначалось, а отже фактично Відповідач вирішив на власний розсуд не складати акт, тому несе ризик настання негативних наслідків такої бездіяльності.

Також судом прийнято до уваги, що під час здійснення поставки курток утеплених польових (тк. 2701) та штанів утеплених польових (тк. 2701) Позивачу було надано ряд однакових копій документів, які обумовлені Договором, під кожну партію продукції, та зокрема: сертифікат відповідності Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи з протоколом державної санітарно-епідеміологічної експертизи, що також додатково доводить, що виробництво було проведено з одних і тих же самих матеріалів та за одних і тих же самих умов, а отже недоліки у всіх однакові.

Відповідно до пояснень посадових осіб Позивача, куртки утеплені польові (тк. 2701) та штани утеплені польові (тк. 2701) виробництва Відповідача були за зовнішнім виглядом однаковими, прийом даного речового майна було здійснено у відповідності до Договору, згідно наданих постачальником документів та затвердженого зразку - еталону наданого Головним управлінням Національної гвардії України, що також доводить, що вся прийнята продукція була однакова, тобто мала однакові встановлені експертом невідповідності, що підтверджено описаним вище судом висновком ДП «Укрметртестстандарт» від 28.10.2014 року № UA.l .003.ТС38.005-2014.

Отже, сукупністю наданих прокуратурою та Позивачем доказів, та відсутністю їх спростування з боку Відповідача підтверджується, що весь поставлений Відповідачем по Договору товар був невідповідної якості.

Тому виходячи з положень ст.ст. 610, 611, 612 ЦК України, ст. 193 ГК України, Відповідач є порушником зобов'язань, що є підставою для застосування до нього правових наслідків, встановлених Договором або законом, та зокрема у вигляді нарахування та стягнення штрафу відповідно до п. 7.4 Договору у розмірі 20% вартості недоброякісного товару, тобто від всієї суми поставки по Договору, оскільки прокуратурою та Позивачем доведено, а Відповідачем не спростовано не відповідність обумовленій Договором якості усієї поставки.

Однак, відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 ГК України обидві сторони повинні виконувати Договір належним чином та в повному обсязі, тобто у даному випадку обов'язку Відповідача замінити продукцію та сплатити штраф за її неналежну якість відповідає обов'язок Позивача чітко заявити, на яку саме продукцію, якого виду (штани чи куртки) та якою вартістю він пред'являє претензії по неналежній якості.

У матеріалах справи наявні докази неналежної якості всієї партії поставки за Договором, тоді як Позивач заявив Відповідачу претензії щодо неналежної якості тільки курток кількістю 15873 штук і штанів кількістю 6710 штук на загальну суму 15218821,20 грн., що описано вище судом, тому саме щодо цієї партії Відповідач повинен був здійснити заміну та сплатити штраф, який за розрахунком суду становить 3043764,24 грн., чого Відповідачем неправомірно зроблено не було.

З огляду на наведене позовні вимоги про стягнення штрафу визнаються судом обґрунтованими частково і підлягають частковому задоволенню у обрахованій судом та визнаній обґрунтованою сумі - 3043764,24 грн. У іншій частині суд в позові відмовляє у зв'язку з недоведеністю (відсутні докази виставлення Позивачем вимоги щодо решти поставки, а подання позову є частиною судового процесу, а не пред'явленням вимоги).

Щодо порушення інтересів держави в межах даного спору, що стали підставою для подання даного позову прокурором, то суд погоджується з його доводами, викладеними у позові. З огляду на наведене, а також враховуючи системний аналіз приписів статті 36 Закону України «Про прокуратуру», норм ГПК України та рішення Конституційного Суду України від 08.04.99 N 3-рп/99, суд дійшов висновку про наявність у прокурора права на звернення до господарського суду з даним позовом в інтересах Позивача.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, судовий збір 73080 грн., від сплати якого прокурор звільнений, стягується з Відповідача.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32-34, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Астра Люкс» (м. Київ, вул. Бориславська, 54; ідентифікаційний код 19255777) на користь Військової частини №3078 (м. Київ, вул. Нижньоюрківська, 8-А, В/Ч; ідентифікаційний код 25574423) 3043764 (три мільйони сорок три тисячі сімсот шістдесят чотири) грн. 24 коп. штрафу.

Видати наказ.

У решті позову відмовити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Астра Люкс» (м. Київ, вул. Бориславська, 54; ідентифікаційний код 19255777) 73080 (сімдесят три тисячі вісімдесят) грн. судового збору у дохід Державного бюджету України.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 25.09.2015

Головуючий суддя Р.Б. Сташків

Судді О.М. Спичак

Т.М. Ващенко