Ухвала суду № 51826857, 22.09.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

22.09.2015Справа № 910/19477/15

За позовом Публічного акціонерного товариства «Європейський газовий банк»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Готель-Груп»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача

Товариство з обмеженою відповідальністю «Роял Хоспітелеті Груп»

про звернення стягнення на предмет іпотеки та припинення права власності

Суддя Ломака В.С.

Представники учасників судового процесу:

від позивача: Борух В.А. за довіреністю № 11-юр від 30.01.2015 р.;

від відповідача: Суліма Ю.О. за довіреністю б/н від 07.09.2015 р.;

від третьої особи: Панченко Є.В. за довіреністю б/н від 16.02.2015 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «Європейський газовий банк» (далі позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Готель-Груп» (далі відповідач) про:

- звернення стягнення на предмет іпотеки: нежилі приміщення - адміністративні загальною площею 1 294, 80 кв.м., що становить 64/100 частини від нежилих приміщень будинку площею 2 012, 1 кв.м., які розташовані за адресою: м. Київ, вул. Б. Хмельницького,/І. Франко, 31/27, літера «А», в рахунок вимог позивача про стягнення заборгованості за Кредитним договором № 434-240611 від 24.06.2011 р. в розмірі 148 180, 55 дол. США відсотків за користування кредитом, 24 129, 15 дол. США неустойки, 81 548 253, 43 грн. боргу за кредитом, 15 655 514, 81 грн. відсотків за користування кредитом, 3 553 657, 88 грн. неустойки, встановивши спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом набуття позивачем предмету іпотеки у власність за ціною, визначеною на підставі оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності, яка складає 171 960, 538, 00 грн.;

- припинення права власності відповідача на предмет іпотеки нежилі приміщення - адміністративні загальною площею 1 294, 80 кв.м., що становить 64/100 частини від нежилих приміщень будинку площею 2012, 1 кв.м., які розташовані за адресою: м. Київ, вул. Б. Хмельницького,/І. Франко, 31/27, літера «А».

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказував на те, що між ним та ТОВ «Роял Хоспітелеті Груп» було укладено Кредитний договір, за умовами якого позивач відкрив відновлювальну кредитну лінію. З метою забезпечення зобов'язань за вказаним Кредитним договором між позивачем та відповідачем, як майновим поручителем позичальника, було укладено Договір іпотеки. Оскільки позичальник порушив умови Кредитного договору щодо повернення кредиту та щодо сплати відсотків, позивач вирішив звернутись до відповідача з вимогою про виконання зобов'язань за Кредитним договором за рахунок звернення стягнення на передане в іпотеку майно. Оскільки вимоги позивача були залишені відповідачем без задоволення, позивач вирішив звернутись з даним позовом до суду.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 31.07.2015 р. порушено провадження у справі № 910/19477/15, на підставі ст. 27 Господарського процесуального кодексу України залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Роял Хоспітелеті Груп», розгляд справи призначено на 08.09.2015 р.

При цьому, в порядку підготовки справи до розгляду позивача зобов'язано надати суду: витяг з Державного реєстру обтяжень щодо нерухомого майна, яке є предметом іпотеки, а саме: нежилі приміщення - адміністративні загальною площею 1 294, 80 кв. м., що становить 64/100 частини від нежилих приміщень в будинку площею 2 012, 1 кв. м., які розташовані за адресою: м. Київ, вулиця Б. Хмельницького/І. Франко, 31/27, літера «А»; всі первинні документи, складені на виконання зобов'язань за Кредитним договором № 434-240611 від 24.06.2011 р.; докази надання Товариству з обмеженою відповідальністю «Роял Хоспітелеті Груп» кредиту за Кредитним договором № 434-240611 від 24.06.2011 р.; докази часткового повернення тіла кредиту, сплати відсотків та пені за Кредитним договором № 434-240611 від 24.06.2011 р.; довідку за підписами керівника та головного бухгалтера про залишкову суму боргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Роял Хоспітелеті Груп» станом на день слухання справи у суді;

В судовому засіданні 08.09.2015 р. представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, подав додаткові документи для долучення до матеріалів справи.

Представник відповідача в судовому засіданні 08.09.2015 р. проти позову заперечив, подав клопотання про призначення у справі судової будівельно-технічної експертизи, з метою визначення дійсної ринкової вартості предметів іпотеки, оскільки власність відповідача, яка передана в іпотеку, суттєво виросла в ціні і може повністю покрити позовні вимоги позивача. На вирішення експертизи відповідач просить поставити наступне запитання: яка ринкова вартість переданого в іпотеку майна, а саме: нежилі приміщення адміністративні, загальною площею 1 294,80 кв.м., що становить 64/100 частини від нежилих приміщень будинку площею 2 012,1 кв.м., які розташовані за адресою: м. Київ, вул. Б. Хмельницького/І. Франко, 31/27, літера «А», який належить ТОВ «Євро-Готель-Груп» на підставі договору № 759 купівлі-продажу нежилих приміщень комунальної власності, посвідченого 29.03.2001 р. Якименко В.О., державним нотаріусом Першої Київської державної нотаріальної контори, за реєстровим № 1-1728, зареєстрованого Київським міським бюро технічної інвентаризації 04.04.2001 р. за реєстровим № 2566-П в реєстровій книзі № 18-П-68.

Представник відповідача заперечив проти клопотання відповідача про призначення у справі судової експертизи.

Суд відклав вирішення означеного клопотання відповідача до встановлення фактичних обставин справи.

Представник третьої особи в судове засідання 08.09.2015 р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 08.08.2015 р. розгляд справи було відкладено на 22.09.2015 р.

22.09.2015 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про залучення до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб та клопотання про призначення колегіального розгляду справи.

В судовому засіданні 22.09.2015 р. від представника позивача надійшли додаткові документи у справі.

У свою чергу, від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого він проти позову заперечує, вказуючи на те, що вартість предмету іпотеки змінилась та є більшою від вказаної в Договорі іпотеки та вказаної в позовній заяві позивачем.

Розглянувши в судовому засіданні 22.09.2015 р. клопотання позивача про призначення колегіального розгляду справи, суд виніс ухвалу про відмову в його задоволенні.

Розгляд клопотання позивача про залучення третьої особи у справі було вирішено відкласти до встановлення фактичних обставин справи.

У судовому засіданні 22.09.2015 р. судом було також розглянуто клопотання відповідача про призначення у справі судової експертизи та вирішено задовольнити його виходячи з наступного.

Так, згідно зі ст. 82 Господарського процесуального кодексу України при вирішенні господарського спору по суті (задоволення позову, відмова в позові повністю або частково) господарський суд приймає рішення. Рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 р. «Про судове рішення» рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Зокрема, згідно з положеннями ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

При цьому, у відповідності до ч. 3 ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має створювати сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, в тому числі й шляхом витребування доказів на підставі поданого стороною або прокурором клопотання (ст. 38 ГПК України).

Також, за змістом системного аналізу приписів ст. ст. 43, 104 Господарського процесуального кодексу України з метою забезпечення законності та обґрунтованості судового рішення, на місцевий господарський суд покладено обов'язок всебічно та повно з'ясувати і дослідити обставини справи, що мають значення для її вирішення по суті.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

При цьому, згідно з п. 1 та п. 2 ч. 1 ст. 104 Господарського процесуального кодексу України неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, а також недоведеність обставин, що мають значення для справи, які господарський суд визнав встановленими, є підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду.

Таким чином, суд, розглядаючи справу, має вживати заходів до всебічного й повного встановлення обставин спору, що не суперечить принципу змагальності, оскільки останній відображається в змісті процесуальних прав та обов'язків осіб, що беруть участь у справі та реалізується в сукупності з принципами рівності, диспозитивності та безпосередності.

Також, відповідно до п. 62 Додатку до Рекомендації CM/Rec (2010) 12 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо суддів: незалежність, ефективність та обов'язки, ухваленої Комітетом Міністрів Ради Європи 17 листопада 2010 р. на 1098 засіданні заступників міністрів, - судді повинні розглядати кожну справу з належною ретельністю та впродовж розумного строку.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом заявленого позову є вимоги позивача, зокрема, про звернення стягнення на предмет іпотеки: нежилі приміщення - адміністративні загальною площею 1 294, 80 кв.м., що становить 64/100 частини від нежилих приміщень будинку площею 2 012, 1 кв.м., які розташовані за адресою: м. Київ, вул. Б. Хмельницького,/І. Франко, 31/27, літера «А», в рахунок вимог позивача про стягнення заборгованості за Кредитним договором № 434-240611 від 24.06.2011 р. в розмірі 148 180, 55 дол. США відсотків за користування кредитом, 24 129, 15 дол. США неустойки, 81 548 253, 43 грн. боргу за кредитом, 15 655 514, 81 грн. відсотків за користування кредитом, 3 553 657, 88 грн. неустойки, встановивши спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом набуття позивачем предмету іпотеки у власність за ціною, визначеною на підставі оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності, яка складає 171 960, 538, 00 грн.;

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України в постанові № 6-124цс13 від 11.12.2013 р. не виключається можливість звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання забезпечених іпотекою зобов'язань за рішенням суду.

Відповідно до ст. 37 Закону України «Про іпотеки» визначено, що іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності.

Матеріали справи не містять оцінки предмета іпотеки станом на момент розгляду даного спору по суті, а з дати складання доданого позивачем до позовної заяви Звіту про оцінку майна (ліквідаційної маси активів АТ «Єврогазбанк») від 06.03.2015 р., наразі минуло більше шести місяців.

З урахуванням зазначеного, суд визнає обґрунтованими доводи відповідача щодо необхідності призначити у справі судову експертизу з метою визначити реальну вартість предмета іпотеки станом на момент вирішення даного спору по суті.

Так, відповідно до ч. 1-3 ст. 41 Господарського процесуального кодексу України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Учасники судового процесу мають право пропонувати господарському суду питання, які мають бути роз'яснені судовим експертом. Остаточне коло цих питань встановлюється господарським судом в ухвалі.

В даному випадку має бути призначено оціночно-будівельну експертизу нежилих приміщень адміністративних, загальною площею 1 294,80 кв.м., що становить 64/100 частини від нежилих приміщень будинку площею 2 012,1 кв.м., які розташовані за адресою: м. Київ, вул. Б. Хмельницького/І. Франко, 31/27, літера «А».

Відповідно до п. 5.2. Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 р. № 53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26.12.2012 р. № 1950/5) основними завданнями оціночно-будівельної експертизи є, зокрема, визначення різних видів вартості поліпшень будівель та їх частин, споруд, передавальних пристроїв тощо, а до орієнтовного переліку вирішуваних питань віднесено наступне: «Яка вартість (зазначити вид вартості: ринкова, залишкова, ліквідаційна, вартість ліквідації, спеціальна, інвестиційна тощо) об'єкта нерухомого майна (зазначити об'єкт: будівля, приміщення, квартира, споруда тощо)?».

Проведення судової експертизи доручається державним спеціалізованим установам чи безпосередньо особам, які відповідають вимогам, встановленим Законом України «Про судову експертизу». Особа, яка проводить судову експертизу користується правами і несе обов'язки, зазначені у статті 31 цього Кодексу.

Так, відповідно до п. 7. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 р. № 4 «Про деякі питання практики призначення судової експертизи» з урахуванням вимог частини третьої статті 41 ГПК господарський суд доручає проведення судових експертиз установам та особам, зазначеним у статтях 7, 9 і 10 Закону.

Згідно з частиною другою статті 10 Закону судовими експертами державних спеціалізованих установ можуть бути фахівці, які мають відповідну вищу освіту, освітньо-кваліфікаційний рівень не нижче спеціаліста, пройшли відповідну підготовку та отримали кваліфікацію судового експерта.

За загальним правилом доручати проведення судової експертизи можливо лише тим особам, яких атестовано відповідно до Закону і включено до Державного реєстру атестованих судових експертів, ведення якого покладено на Міністерство юстиції України (стаття 9 Закону).

Проведення експертизи в даному випадку, враховуючи місцезнаходження спірного нерухомого майна, суд вирішив доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.

Відповідно до роз'яснень, які надав Пленум Вищого господарського суду України в п. 23 своєї Постанови від 23.03.2012 р. № 4 «Про деякі питання практики призначення судової експертизи», відповідно до частини третьої і четвертої статті 15 Закону витрати на проведення судових експертиз науково-дослідними установами Міністерства юстиції України, зокрема, у господарських справах відшкодовуються в порядку, передбаченому чинним законодавством.

У застосуванні відповідних законодавчих приписів господарським судам рекомендується виходити з такого.

Витрати, пов'язані з проведенням судової експертизи, під час судового розгляду має нести заінтересована сторона, а у разі призначення господарським судом судової експертизи з власної ініціативи - сторона, визначена в ухвалі господарського суду про призначення судової експертизи. Тому в зазначеній ухвалі суд вправі зобов'язати відповідну сторону перерахувати, в тому числі шляхом здійснення попередньої оплати, суму витрат на проведення експертизи на рахунок експертної установи. У разі відмови чи ухилення заінтересованої сторони або сторони, зобов'язаної ухвалою господарського суду, від оплати витрат, пов'язаних з проведенням судової експертизи, суд може запропонувати іншій стороні оплатити ці витрати, а за відсутності і її згоди та за неможливості проведення судової експертизи без попередньої оплати її вартості суд розглядає справу на підставі наявних доказів.

У своєму клопотанні відповідач просив суд оплату проведення експертизи здійснити за його рахунок, а тому на даному етапі провадження у справі суд покладає судові витрати, пов'язані з проведенням судової експертизи, на відповідача.

З огляду на наведене, керуючись ст. ст. 41, 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

1. Призначити у справі № 910/19477/15 судову оціночно-будівельну експертизу, на вирішення якої поставити наступне питання:

- Яка ринкова вартість об'єкта нерухомого майна - приміщень адміністративних, загальною площею 1 294,80 кв.м., що становить 64/100 частини від нежилих приміщень будинку площею 2 012,1 кв.м., які розташовані за адресою: м. Київ, вул. Б. Хмельницького/І. Франко, 31/27, літера «А», та належить ТОВ «Євро-Готель-Груп» на підставі договору № 759 купівлі-продажу нежилих приміщень комунальної власності, посвідченого 29.03.2001 р. Якименко В.О., державним нотаріусом Першої Київської державної нотаріальної контори, за реєстровим № 1-1728, зареєстрованого Київським міським бюро технічної інвентаризації 04.04.2001 р. за реєстровим № 2566-П в реєстровій книзі № 18-П-68?

2. Проведення експертизи у встановлений законом строк доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз (03680, м. Київ, вул. Смоленська, 6).

3. Попередити експерта, який буде здійснювати судову експертизу, про кримінальну відповідальність згідно з ст. ст. 384, 385 Кримінального кодексу України.

4. Зобов'язати сторони надати на вимогу експерта оригінали всіх, необхідних для проведення експертизи, документів.

5. Оплату витрат по проведенню судової експертизи на даному етапі провадження у справі покласти на відповідача і запропонувати йому вирішити питання з експертною установою щодо сплати, в т.ч. шляхом попередньої оплати, сум за проведення судової експертизи.

6. Зобов'язати сторони повідомити господарський суд міста Києва про закінчення експертизи.

Суддя В.С. Ломака