Рішення № 51826636, 15.09.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.09.2015Справа №910/15430/15

За позовом Першого заступника військового прокурора Південного регіону України в

інтересах держави в особі Державного концерну "Укроборонпром"

(позивач 1);

Державного підприємства "Миколаївський бронетанковий завод" (позивач 2);

до Публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь";

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача

Фонд гарантування вкладів фізичних осіб;

про зобов'язання вчинити дії.

Суддя Мандриченко О.В.

Представники:

Від прокуратури: не з'явилися ;

Від позивача 1: Пащук В. В., представник, довіреність № Д-1259/2015 від 09.06.2015 р.;

Від позивача 2: Царюк В. В., представник, довіреність № 1026 від 07.10.2014 р.;

Від відповідача: Слічна С. І., представник, довіреність № 352 від 17.08.2015 р.;

Від третьої особи: не з'явилися.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Перший заступник військового прокурора Південного регіону України в інтересах держави в особі позивача 1 та позивача 2 звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою № 05/2-3469 від 05.06.2015 р., у якій просить зобов'язати Публічне акціонерне товариство "Банк "Київська Русь" виконати платіжне доручення Державного підприємства "Миколаївський бронетанковий завод" № 69 від 18.03.2015 року на переказ коштів у сумі 23 335 000,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.06.2015 року порушено провадження у справі № 910/15430/15, розгляд справи призначено на 07.07.2015 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.07.2015 року слухання справи № 910/15430/15 відкладено до 27.08.2015 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.08.2015 залучено до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Фонд гарантування вкладів фізичних осіб.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.08.2015 продовжено строк розгляду спору на 15 днів, слухання справи відкладено до 08.09.2015 р.

Через канцелярію Господарського суду міста Києва 08.09.2015 року від представника позивача 1 надійшло клопотання про колегіальний розгляд справи.

14 вересня 2015 року через канцелярію суду від представника позивача 1 надійшло клопотання про відкликання клопотання про колегіальний розгляд справи.

Через канцелярію Господарського суду міста Києва 08.09.2015 року від першого заступника військового прокурора Південного регіону України надійшла заява про зміну позовних вимог у справі № 910/15430/15, у якій останній просить суд зобов'язати Публічне акціонерне товариство "Банк "Київська Русь" перерахувати на р/р 26006300722377 у АТ «ОЩАДБАНК», МФО 326461 державного підприємства «Миколаївський бронетанковий завод» кошти у сумі 23 335 000,00 грн., які підлягали перерахунку за платіжним дорученням № 69 від 18.03.2015.

Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до початку розгляду справи по суті змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Приймаючи до уваги, що вищевказана заява про зміну позовних вимог не суперечить вимогам ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за необхідне прийняти її до розгляду.

У судовому засіданні 15.09.2015 р. представники від прокуратури та від позивачів позовні вимоги підтримали, просили позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача проти позовних вимог заперечував, у задоволенні позову просив відмовити посилаючись на введення з 20.03.2015 процедури тимчасової адміністрації в ПАТ "Банк "Київська Русь", у зв'язку з чим, вказані позовні вимоги є вимогами кредитора, задоволення яких здійснюється згідно з частиною 5 статті 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Третя особа у справі - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб своїх повноважних представників у судове засідання 15.09.2015 р. не направив, однак у своєму письмовому відзиві на позовну заяву проти позовних вимог заперечував, у задоволенні позову просив відмовити посилаючись на частину 5 статті 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", якою визначено, що під час тимчасової адміністрації не здійснюється задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд-

В С Т А Н О В И В:

Між ДП «Миколаївський бронетанковий завод» (клієнт) та Публічним акціонерним товариством «Банк «Київська Русь» (надалі - банк) 22.05.2014 року було укладено договір банківського рахунку № 61767- 46 (надалі - договір), відповідно до п. 1.1 якого банк відкриває клієнту поточний (поточні) рахунок (рахунки) у національній та іноземній валютах, в банківських металах та інші рахунки зі спеціальним режимом використання та здійснює його (їх) розрахунково-касове обслуговування відповідно до чинного законодавства України, нормативно-правових актів Національного банку України (далі - НБУ) та умов цього договору, а клієнт зобов'язується оплачувати послуги банка в розмірі, встановленому цим договором.

Згідно з п. 1.2 договору банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові, грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта щодо перерахування і видачі відповідних сум з рахунку та здійснювати інші операції за рахунком (рахунками) у порядку та на умовах, передбачених цим договором та чинним законодавством України.

Відповідно до п. 2.1.3 договору банк здійснює операції, які передбачені для рахунків даного виду згідно з чинним законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України, внутрішніми документами банку та цим договором.

Пунктом 2.1.5 договору встановлено, що банк виконує платіжні доручення та інші розрахункові документи клієнта у національній валюті у строки:

- якщо розрахунковий документ надійшов до банку протягом операційного часу - у день його надходження;

-якщо розрахунковий документ надійшов у післяопераційний час, - не пізніше наступного робочого дня або, за бажанням Клієнта та за наявності технічної можливості Банку, - у день надходження розрахункового документа з оплатою цієї послуги згідно з тарифами ( Додаток 1);

Пунктом 2.1.7 договору передбачено, що банком у разі потреби клієнта надається йому можливість здійснення платежів зі своїх рахунків у Банку, а також отримання інших послуг за допомогою системи «Клієнт-банк» та «Клієнт-Інтернет-банк, що оформлюється шляхом підписання сторонами цього договору та додатку 2.1 до нього, який є невід'ємною його частиною, або окремих договорів, які регламентують відповідні відносини сторін.

Відповідно до п. 2.3.6 договору клієнт має право відкликати платіжне доручення з банку в будь-який час до списання платежу з рахунку і лише в повній сумі шляхом подання листа про відкликання складеного в довільній формі та засвідченого підписами відповідальних осіб клієнта і відбитком печатки з оплатою цієї послуги згідно з тарифами (додаток 1).

З наданих прокурором пояснень та документів вбачається, що 18.03.2015 р. ДП «Миколаївський бронетанковий завод» відповідно до платіжного доручення № 69 доручив банку перерахувати в межах коштів на рахунку платіж на поточний рахунок в державному банку «Ощадбанк» на суму 23 335 000,00 грн.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, прокурор зазначає, що відповідачем всупереч умов договору, вказане платіжне доручення було залишено без виконання, що стало підставою для звернення з позовом про зобов'язання ПАТ "Банк "Київська Русь" виконати вищевказане платіжні доручення.

Також обгрунтовуючи свій позов, прокурор та представники позивачів наголошували перед судом на факт блокування обігових коштів ПАТ «Банк «Київська Русь», що завдає шкоди фінансовому становищу ДП «Миколаївський бронетанковий завод» та здійснює деструктивний вплив на його виробничу діяльність, а відтак є загрозою національній безпеці України в особливий період через зрив строків виконання державного оборонного замовлення та ремонту бронетехніки, призначеної для використання під час проведення антитерористичної операції.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги першого заступника військового прокурора Південного регіону України підлягають задоволенню з наступних підстав.

Внаслідок укладення договору банківського рахунку № 61767-46 від 24.05.2014 р. між сторонами згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до частин 1 та 3 ст. 1066 Цивільного кодексу України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.

Частиною 1 ст. 1067 Цивільного кодексу України визначено, що договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами.

Судом встановлено, що позивачем-2 18.03.2015 р. було передано відповідачу на виконання платіжне доручення № 69 від 18.03.2015 р. на суму 23 335 000,00 грн.

Відповідно до ст. 1068 Цивільного кодексу зазначено, що банк зобов'язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка. Банк зобов'язаний зарахувати грошові кошти, що надійшли на рахунок клієнта, в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не встановлений договором банківського рахунка або законом. Банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.

Обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, передбачених законом. ( ст. 1074 Цивільного кодексу України ).

Відповідно до п. 7.1.2. ст. 7 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" поточний рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання коштів і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України.

Договором передбачено, що клієнт має право самостійно розпоряджатися коштами на своєму рахунку з дотриманням вимог чинного законодавства України, крім випадків передбачених чинним законодавством України. (п. 2.3.1 договору).

Відповідно до п. 2.1.3 договору банк здійснює операції, які передбачені для рахунків даного виду згідно з чинним законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України, внутрішніми документами банку та цим договором.

Пунктом 1.30 ст. 1 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" встановлено, що платіжне доручення - розрахунковий документ, який містить доручення платника банку, здійснити переказ визначеної в ньому суми коштів зі свого рахунка на рахунок отримувача.

Відповідно до ст. 8 вказаного Закону, банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження.

Переказ вважається завершеним з моменту зарахування суми переказу на рахунок отримувача або її видачі йому в готівковій формі. Банк отримувача в разі надходження суми переказу протягом операційного дня зобов'язаний її зарахувати на рахунок отримувача або виплатити йому в готівковій формі в той самий день або в день (дата валютування), зазначений платником у розрахунковому документі або в документі на переказ готівки. (ст. 30 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні").

Згідно зі ст. 1066 Цивільного кодексу України, банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.

Зупинення власних видаткових операцій банку за його рахунками, а також видаткових операцій за рахунками юридичних або фізичних осіб здійснюється лише в разі накладення арешту відповідно до частини першої цієї статті, крім випадків, передбачених Законом України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму". Зупинення видаткових операцій здійснюється в межах суми, на яку накладено арешт, крім випадків, коли арешт накладено без встановлення такої суми. (ч. 2 ст. 59 Закону України "Про банки і банківську діяльність")

Судом встановлено, що станом на час звернення до суду з позовною заявою, подані позивачем 2 на виконання до банку розрахункові документи залишилися невиконаними банком.

На підставі постанови Правління Національного банку України від 19.03.15 № 190 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Банк Київська Русь" до категорії неплатоспроможних" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 19.03.2015 р. прийнято рішення № 61 про запровадження з 20.03.2015 р. тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в Публічному акціонерному товаристві "Банк "Київська Русь".

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб, неплатоспроможний банк - це банк, щодо якого Національний банк України прийняв рішення про віднесення до категорії неплатоспроможних у порядку, передбаченому ЗУ "Про банки та банківську діяльність".

Пунктом 16 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" встановлено, що тимчасова адміністрація - це процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом.

Статтею 59 Закону України "Про банки і банківську діяльність" зупинення власних видаткових операцій банку за його рахунками, а також видаткових операцій за рахунками юридичних або фізичних осіб здійснюється лише в разі накладення арешту відповідно до частини першої цієї статті, крім випадків, передбачених Законом України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму". Зупинення видаткових операцій здійснюється в межах суми, на яку накладено арешт, крім випадків, коли арешт накладено без встановлення такої суми.

Пунктом 5 статті 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" передбачений перелік дій, які не можуть бути здійсненні банками під час запровадження тимчасової адміністрації. До даного переліку не входить здійснення розрахунково-касових операцій банками.

Таким чином, суд зазначає, що запровадження в ПАТ "Банк "Київська Русь" тимчасової адміністрації не може перешкоджати здійсненню розрахунково-касових операцій позивача 2.

При цьому суд зазначає, що позивач 2 не є кредитором ПАТ "Банк "Київська Русь" в розумінні чинного законодавства, а є клієнтом банку та власником грошових коштів, що є на його рахунку, який обслуговує ПАТ "Банк "Київська Русь". Суд звертає увагу, що грошові кошти, які позивач просить ПАТ "Банк "Київська Русь" перерахувати належать не банку, а саме позивачу 2, а тому банк лише надає послуги клієнту з обслуговування рахунку, тобто фактично виконує розпорядження позивача про перерахування його грошових коштів.

Так як, позивач просить зобов'язати ПАТ "Банк "Київська Русь" виконати умови договору банківського рахунку, а не стягнути кошти за договором депозиту чи інше, позивач 2 не є кредитором банку у розумінні чинного законодавства України.

За таких підстав, суд не приймає до уваги заперечення відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, стосовно того, що в даному випадку банк є боржником позивача, а клієнт в свою чергу виступає кредитором банку відповідно до Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб - підприємців".

Крім того, суд зазначає, що Державним підприємством "Миколаївський бронетанковий завод" платіжне доручення № 69 від 18.03.2015 р. було подано до банку 18.03.2015 р. та отримано банком в той же день, тобто до запровадження тимчасової адміністрації, яке відбулось з 20.03.2015 р.

Таким чином, станом на момент подання до банку вищезазначеного платіжного доручення, у останнього не було достатніх підстав для його не виконання. Зворотного відповідачем не доведено.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню, оскільки Публічним акціонерним товариством "Банк "Київська Русь" в свою чергу не доведено суду належними засобами доказування в розумінні ст.ст. 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України неможливості виконання платіжного доручення позивача 2 про перерахування грошових коштів на момент його подання до банку.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 32, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Зобов'язати Публічне акціонерне товариство «Банк «Київська Русь» (04071, м. Київ, вул. Хорива, буд. 11-А, ідентифікаційний код 24214088) перерахувати на р/р 26006300722377 у АТ «ОЩАДБАНК», МФО 326461 державного підприємства «Миколаївський бронетанковий завод» (54017, м. Миколаїв, вул. 1-а Слобідська, 120, ідентифікаційний код 07856371) кошти у сумі 23 335 000 (двадцять три мільйони триста тридцять п'ять тисяч) грн. 00 коп., які підлягали перерахунку за платіжним дорученням № 69 від 18.03.2015. Видати наказ.

3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» (04071, м. Київ, вул. Хорива, буд. 11-А, ідентифікаційний код 24214088) в доход Державного бюджету України 1 218 (одну тисячу двісті вісімнадцять) грн. 00 коп. судового збору. Видати наказ.

4. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя О.В. Мандриченко Дата складання рішення 28.09.2015 р.