Рішення № 51826605, 10.09.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.09.2015Справа №910/17112/15

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Фуд" До Товариства з обмеженою відповідальністю "Лотос-Енергія" Простягнення 20 904,30 грн. Суддя Мандриченко О.В.

Представники:

Від позивача:Гуцол Н. М., представник, довіреність № 876/03-УМ-14 від 28.11.2014р.; Від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У липні 2015 Товариство з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Фуд" звернулося до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лотос-Енергія" 20 904,30 грн. заборгованості за товар, що не був поставлений в рамках договору поставки нафтопродуктів та від якого покупець відмовився згідно зі ст.ст. 665, 670 Цивільного кодексу України.

Провадження у справі за вказаними вимогами порушено ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/17112/15 від 07.07.2015, яку призначено до розгляду на 01.09.2015.

Ухвалою від 01.09.2015 розгляд справи було відкладено на 10.09.2015 у зв'язку з неявкою представника відповідача, а також було продовжено строк вирішення спору в порядку ст. 69 Господарського процесуального кодексу України за клопотанням позивача.

У судове засідання, призначене на 10.09.2015, відповідач уповноваженого представника не направив, хоча належним чином повідомлявся про дату, час і місце розгляду справи, вимоги ухвал від 07.07.2015 та 01.09.2015 у справі № 910/17112/15 не виконав, відзиву на позовну заяву не надав, заявлені вимоги не оспорив. Враховуючи вищенаведене та відповідно до положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про взаємовідносини сторін.

У ході розгляд спору по суті представник позивача заявлені вимоги підтримав та просив позов задовольнити, посилаючись на прострочення відповідача та відсутність правових підстав для невиконання ним взятих на себе зобов'язань з повернення грошових коштів за товари, які відповідач не поставив, але які були оплачені позивачем, котрий відмовився від договору і зажадав повернення сплачених сум. До ціни позову позивачем також включено 129,50 грн. боргу, право вимоги якого у Товариства з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Фуд" виникло з договору про переведення боргу.

На підтвердження заявлених вимог позивачем подано суду договір поставки, договір про переведення боргу, акти звірки розрахунків, видаткові накладні, накладні на повернення товару, листування на ім'я відповідача.

Дослідивши матеріали справи, оглянувши оригінали копій документів, що знаходяться у матеріалах справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Лотос-Енергія" в якості постачальника та Товариство з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Фуд" в якості покупця уклали договір поставки нафтопродуктів № ОД-209/Г, за умовами якого відповідач зобов'язався передавати у власність позивача паливно-мастильні матеріали, а позивача зобов'язався отримувати їх та оплачувати їх вартість.

Статтею 712 Цивільного кодексу України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Як встановлено судом з приєднаних до матеріалів справи видаткових накладних, в межах вказаного договору відповідач поставив, а позивач прийняв нафтопродукти загальною вартістю 370 464,40 грн., що підтверджується видатковими накладними № 274 від 13.03.2014 на суму 8 307,60 грн., № 492 від 19.03.2014 на суму 3 585,00 грн., № 1021 від 02.04.2014 на суму 67 262,80 грн., № 2476 від 24.04.2014 на суму 51 719,00 грн., № 2473 від 24.04.2014 на суму 17 724,00 грн., № 4511 від 04.06.2014 на суму 63 660,00 грн., № 5251 від 16.06.2014 на суму 14 775,00 грн., № 5421 від 18.06.2014 на суму 7 325,00 грн., № 6446 від 08.07.2014 на суму 61 582,00 грн., № 7352 від 30.07.2014 на суму 17 160,00 грн., № 7626 від 04.08.2014 на суму 8 195,00 грн., № 7796 від 06.08.2014 на суму 1 259,20 грн., № 11167 від 03.10.2014 на суму 14 740,00 грн., № 11815 від 15.10.2014 на суму 33 170,00 грн.

Також, з приєднаних до позовної заяви фактичних даних слідує, що позивач повернув відповідачеві отримані за договором паливно-мастильна матеріали вартістю 43 469,90 грн., що стверджується накладними на повернення № 186 від 04.08.2014 на суму 8 307,60 грн., № 318 від 02.10.2014 на суму 2 831,00 грн., № 316 від 02.10.2014 на суму 4 688,00 грн., № 317 від 02.10.2014 на суму 7 325,00 грн., № 480 від 19.11.2014 на суму 19 648,60 грн., № 481 від 19.11.2014 на суму 670,00 грн.

Виконання позивачем грошових зобов'язань за договором № ОД-209/Г від 01.02.2014, умовами якого було передбачено внесення 100 % попередньої плати за товар, підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями № 2295765 від 12.03.2014 на суму 8 358,00 грн., № 2304563 від 18.03.2014 на суму 3 585,00 грн., № 2321367 від 01.04.2014 на суму 67 315,00 грн., № 2354418 від 23.04.2014 на суму 17 724,00 грн., № 2354417 від 23.04.2014 на суму 51 719,00 грн., № 2406869 від 03.06.2014 на суму 11 365,00 грн., № 2406870 від 03.06.2014 на суму 52 295,00 грн., № 2418242 від 11.06.2014 на суму 14 840,00 грн., № 2426537 від 17.06.2014 на суму 7 325,00 грн., № 2446550 від 02.07.2014 на суму 61 654,00 грн., № 2472095 від 22.07.2014 на суму 17 160,00 грн., № 2490135 від 05.08.2014 на суму 1 259,20 грн., № 2584812 від 14.10.2014 на суму 33 170,00 грн., всього: 347 769,20 грн.

14.10.2014 Товариство з обмеженою відповідальністю "Веста Сервіс" в якості первісного боржника, Товариство з обмеженою відповідальністю "Лотос-Енергія" в якості нового боржника та Товариство з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Фуд" в якості кредитора уклали договір про переведення боргу № ДО-999/Т, за умовами якого первісний боржник перевів на нового боржника борг - зобов'язання з повернення надмірно сплачених коштів за товар у розмірі 129,50 грн. за договором поставки № 2981/19/08/11 від 25.01.2011, укладеним Товариством з обмеженою відповідальністю "Веста Сервіс" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Фуд".

Відповідно до ст. 520 Цивільного кодексу України боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом.

Згода кредитора за основним зобов'язанням на переведення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Веста Сервіс" на Товариство з обмеженою відповідальністю "Лотос-Енергія" грошового зобов'язання в розмірі 129,50 грн. підтверджується належними доказами, адже Товариство з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Фуд" виступило стороною договору про переведення боргу.

18.02.2015 позивач направив відповідачу лист № 517/02-УРПД від 18.02.2015, в якому просив у строк до 23.02.2015 поставити пальне вартістю 20 774,80 грн. (391 239,40 грн. сума оплати за мінусом 370 464,60 грн. суми поставки і 43 469,6 грн. вартості повернутих товарів) за договором № ОД-209/Г від 01.02.2014, а також повернути грошові кошти в сумі 129,50 грн. за договором про переведення боргу № ОД-999/Т від 14.10.2014.

19.03.2015 позивач направив відповідачу лист № 722/03-УРПД від 18.03.2015, яким повідомив про відмову від договору в порядку ч. 1, ч. 3 ст. 615 та ч. 1 ст. 665 Цивільного кодексу України та вказував на необхідність повернення грошових коштів в сумі 20 904,30 грн. (20 774,80 грн. за договором поставки № ОД-209/Г від 01.02.2014 та 129,50 грн. за договором про переведення боргу № ОД-999/Т від 14.10.2014).

За твердженнями позивача відповіді на вказані листи ним отримано не було, так само як і недопоставленого товару та грошових коштів.

В якості додаткового доказу наявності дебіторської заборгованості відповідача перед позивачем на заявлену суму позовних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Фуд" посилалося також на двосторонні акти звірки взаєморозрахунків, оригінали яких були оглянуті в судовому засіданні.

Відповідач, який належним чином повідомлявся про дату, час і місце розгляду справи, доказів належного виконання зобов'язань за договором поставки та договором про переведення боргу не подав, фактичних даних, які б підтверджували перерахування позивачу 20 904,30 грн. не представив.

Отже, встановленими судом обставинами справи підтверджується факт порушення відповідачем зобов'язань з поставки товару перед позивачем за укладеним договором поставки, а також з повернення грошових коштів відповідно до правомірно заявлених позивачем до відповідача письмових вимог.

Згідно з ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Положеннями ст. 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 2 ст. 712 Цивільного кодексу України встановлено передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 3 ст. 538 Цивільного кодексу України у разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.

Порушенням зобов'язання, в розумінні чинного законодавства, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) ст. 610 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 615 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом. Внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання частково або у повному обсязі відповідно змінюються умови зобов'язання або воно припиняється.

У ч. 1 ст. 665 Цивільного кодексу України визначено, що у разі відмови продавця передати проданий товар покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу.

Приписами ч. 1 ст. 670 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Згідно ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Сукупність наявних у справі доказів та наведені вище приписи чинного законодавства свідчать про законність, обґрунтованість і доведеність заявлених позовних вимог, оскільки позивач правомірно вимагав від відповідача поставити вже оплачений товар, а після фактичної відмови відповідача, що виявилався у його бездіяльності - правомірно відмовився від договору і вимагав повернення сплачених коштів.

Крім того, оскільки з договору про переведення не видається за можливе встановити строк виконання грошового зобов'язання відповідача як нового боржника перед позивачем як кредитором на суму 129,50 грн., строк його виконання слід вираховувати відповідно до приписів ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, який, з огляду на письмові вимоги позивача, на момент звернення до суду з даним позовом настав.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем заявлені вимоги не спростовано.

Виходячи зі змісту ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача у зв'язку з повним задоволенням позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, 75, 81-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лотос-Енергія" (01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 52-б, оф. 204, ідентифікаційний код 39042048) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Фуд" (08132, Київська обл., м. Вишневе, вул. Промислова, 5, ідентифікаційний код 32294926) 20 904 (двадцять тисяч дев'ятсот чотири) грн. 30 коп. заборгованості та 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя О. В. Мандриченко Дата складання рішення 17.09.2015 р.