Рішення № 51826580, 14.09.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.09.2015Справа №910/18358/15

За позовом заступника прокурора міста Києва в інтересах держави, в особі Міністерства інфраструктури України,

Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" в особі Київської міської дирекції УДППЗ "Укрпошта"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кадар ЛТД Сервіс"

про стягнення грошових коштів

Суддя Цюкало Ю.В.

Представники сторін:

від прокуратури: Колодчина Р.В. - за посвідченням від 12.11.2014р.;

від позивача-1: Чорний М.М. - за довіреністю від 12.06.2015р.;

від позивача-2: Зінченко І.Ю.- за довіреністю від 16.06.2015р.;

від відповідача: не з'явились.

В судовому засіданні 14 вересня 2015 року, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

В липні 2015 року до канцелярії Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява заступника прокурора міста Києва (надалі - прокурор, заявник) в інтересах держави, в особі Міністерства інфраструктури України (далі - позивач-1), Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" в особі Київської міської дирекції УДППЗ "Укрпошта" (надалі - позивач-2) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кадар ЛТД Сервіс" (далі - відповідач) про стягнення 5 404 282,20 грн. основного боргу, 2 081 550,70 грн. інфляційних втрат, 102 883,12 грн. 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за Договором № 27-56-1316 від 09.10.2014 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.07.2015р. суддею Цюкало Ю.В. прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі №910/18358/15. Розгляд справи призначено на 10.08.2015р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.08.2015р. розгляд справи відкладено на 14.09.2015р.

10.08.2015 року через канцелярію до суду надійшла заява позивача-2 про забезпечення позову, у якій останній просить накласти арешт на майно відповідача, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Павловська, 26/41, оф. 2 та на грошові кошти на розрахунковому рахунку № 26004052732899 в ПАТ «Приватбанк» в межах суми позовних вимог та судових витрат.

Розглянувши зазначену заяву, заслухавши пояснення прокурора та представників сторін, суд відхиляє її, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити, передбачених статтею 67 цього Кодексу, заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно з частиною 1 статті 67 Господарського процесуального кодексу України, позов забезпечується, зокрема, накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві.

Відповідно до пункту 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування заходів щодо забезпечення позову", особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Отже, найдоцільніше вирішувати питання забезпечення позову на стадії попередньої підготовки справи до розгляду (стаття 65 Господарського процесуального кодексу України). Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви (пункт 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування заходів щодо забезпечення позову").

При цьому доказів того, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволенні позову позивачем-2 суду не надано. За таких обставин суд не вбачає підстав для задоволення заяви про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно відповідача.

Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 811 Господарського процесуального кодексу України.

У відповідності до п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача-1, позивача-2 та прокурора, суд, -

ВСТАНОВИВ:

09 жовтня 2014 року між Українським державним підприємством поштового зв'язку "Укрпошта" в особі Київської міської дирекції УДППЗ "Укрпошта" (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кадар Лтд Сервіс» (замовник) (разом - сторони) укладено Договір № 27-56-1316 (далі - Договір) відповідно до п. 1.1. якого, предметом договору є надання виконавцем послуг замовнику з пересилання простої письмової кореспонденції з використанням відбитка про оплату письмової кореспонденції в межах України.

Позивач стверджує, що через неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за Договором № 27-56-1316 від 09.10.2014 року щодо оплати наданих послуг, у останнього виникло зобов'язання оплатити 5 404 282,20 грн. основного боргу, 2 081 550,70 грн. інфляційних втрат, 102 883,12 грн. 3% річних.

Оцінивши наявні в матеріалах справи документи та дослідивши в судовому засіданні докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню за наступних підстав.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Згідно зі ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Як встановлено судом, 09 жовтня 2014 року між сторонами укладено Договір № 27-56-1316 відповідно до п. 1.1. якого, предметом договору є надання виконавцем послуг замовнику з пересилання простої письмової кореспонденції з використанням відбитка про оплату письмової кореспонденції в межах України.

Відповідно до п.п. 2.1.1. п. 2.1. Договору виконавець зобов'язується забезпечувати надання послуг з пересилання письмової кореспонденції у Цеху обслуговування корпоративних клієнтів № 5 (далі - ЦОКК-5), за адресою: вул. Кірпи, 2, м. Київ, 05300.

Згідно з п.п. 2.1.2. п. 2.1. Договору (із змінами внесеними додатковою угодою № 1 від 19.11.2014 року) виконавець також зобов'язується при відправленні замовником письмової кореспонденції надавати послуги за тарифами:

- на універсальні послуги поштового зв'язку, затверджених рішенням Національної комісії що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації 06.08.2013 року № 506 та зареєстровані в Міністерстві юстиції України 23.08.2013 року за № 1465/23997;

- на інші послуги поштового зв'язку, затверджених наказом УДППЗ «Укрпошта» від 05.12.2013 року № 900 зі змінами;

- надавати додаткові послуги за відповідну плату, згідно договірних цін на послуги (Додаток № 1).

Відповідно до Додатку № 1 до Договору сторонами погоджено договірні тарифи, згідно з якими наклеювання однієї адреси (стікера) на поштове відправлення складає 0,10 грн. (без ПДВ).

Листами № 24-43 від 20.10.2014 року, № 24-53 від 06.11.2014 року, № 24-59 від 20.11.2014 року, № 24-63 від 23.11.2014 року, № 24-69 від 26.11.2014 рок, № 91-63 від 03.12.2014 року, № 97-63 від 05.12.2014 року, № 84-69 від 10.12.2014 року.

Виконання робіт підтверджується актом виконаних робіт у 3-х примірниках, що складається до 10-го числа місяця наступного за звітним (п. 3.3. Договору).

На виконання умов Договору позивачем-2 було надано відповідачу послуг на загальну суму 7 365 313,80 грн., що підтверджується актом № 1 виконаних робіт з надання поштових послуг за жовтень 2014 року від 31.10.2014 року на суму 1 410 707,64 грн., актом № 2 виконаних робіт з надання поштових послуг за листопад 2014 року від 30.11.2014 року на суму 3 148 811,28 грн., актом № 3 виконаних робіт з надання поштових послуг за грудень 2014 року від 31.12.2014 року на суму 2 509 742,88 грн., актом № 1 виконаних робіт з надання поштових послуг за січень 2015 року від 31.01.2015 року на суму 296 052,00 грн. (належним чином вказані вище документи долучені до матеріалів справи).

Положеннями п. 3.1. Договору розрахунки за виконану роботу здійснюються замовником шляхом перерахування авансу у розмірі 100% від суми чергової партії поштових відправлень, відповідно до п. 2.1.2., згідно з діючими тарифами, шляхом безготівкового розрахунку.

Відповідачем було здійснено часткову оплату наданих послуг за актами на суму загальну суму 1 961 031,60 грн.

Проте оплати заборгованості за надані послуги за період з жовтня 2014 року по січень 2015 року в повному обсязі відповідач не здійснив, доказів зворотного не навів.

Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно із частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

На неодноразові звернення позивача-2 щодо оплати наданих за Договором послуг відповідач вимог зазначених звернень не виконав.

Крім того, сторонами було складено акт звірки розрахунків за період з 01.10.2014 року по 31.01.2015 року відповідно до якого заборгованість відповідача за Договором складає 5 404 282,20 грн.

Враховуючи викладене, зважаючи на те, що строк оплати вартості наданих послуг настав, доказів оплати вказаних послуг у більшому розмірі станом на день розгляду справи відповідачем не надано, обґрунтованими є позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованість за Договором № 27-56-1316 від 09.10.2014 року в розмірі 5 404 282,20 грн. з розрахунку 7 365 313,80 грн. (вартість наданих послуг) - 1 961 031,60 грн. (сума оплачених послуг).

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок збитків від інфляції та 3% річних, наданий позивачем, суд дійшов висновку про його обґрунтованість щодо стягнення 2 081 550,70 грн. інфляційних втрат, проте за розрахунком суду позовні вимоги про стягнення 3% річних підлягають задоволенню частині 100 936,10 грн.

Оскільки в силу вимог п. 11 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору звільняються, зокрема, органи прокуратури - при здійсненні представництва інтересів громадян або держави в суді, та позовні вимоги прокурора частково задоволені, то на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог стягується з відповідача та позивача-2 в Державний бюджет України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33-34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "КАДАР ЛТД СЕРВІС" (01135, м. Київ, вулиця Павловська, будинок 26/41, офіс 2, ідентифікаційний код 39301405), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду на користь Українського державного підприємства поштового зв'язку "УКРПОШТА" в особі Київської міської дирекції УДППЗ «Укрпошта» (01001, м. Київ, вулиця Хрещатик, будинок 22, ідентифікаційний код 21560045), на будь-який рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду, грошові кошти: 5 404 282,20 грн. (п'ять мільйонів чотириста чотири тисячі двісті вісімдесят дві гривні 20 копійок) основного боргу, 2 081 550,70 грн. (два мільйони вісімдесят одна тисяча п'ятсот п'ятдесят гривень 70 копійок) інфляційних втрат, 100 936,10 грн. (сто тисяч дев'ятсот тридцять шість гривень 10 копійок) 3% річних. Видати наказ.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "КАДАР ЛТД СЕРВІС" (01135, м. Київ, вулиця Павловська, будинок 26/41, офіс 2, ідентифікаційний код 39301405), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду на користь Державного бюджету України грошові кошти: 73 061,25 грн. (сімдесят три тисячі шістдесят одна гривня 25 копійок) судового збору. Видати наказ.

4. Стягнути з Українського державного підприємства поштового зв'язку "УКРПОШТА" в особі Київської міської дирекції УДППЗ «Укрпошта» (01001, м. Київ, вулиця Хрещатик, будинок 22, ідентифікаційний код 21560045), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду на користь Державного бюджету України грошові кошти: 18,75 грн. (вісімнадцять гривень 75 копійок) судового збору. Видати наказ.

5. В іншій частині позовних вимог відмовити.

6. Копію даного рішення направити відповідачу у справі № 910/18358/15-г.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 18.09.2015р.

Суддя Ю.В. Цюкало