Рішення № 51826182, 01.10.2015, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 жовтня 2015 р. Справа № 909/987/15 Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Кобецької С. М., секретар судового засідання Савчин Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом: Публічного акціонерного товариства "Івано-Франківськцемент",

с.Ямниця, Тисменицький район, Івано-Франківська область,77422;

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Вікторія-К ЛТД",

юридична адреса: вул. Я.Мудрого, 5, м.Тлумач, Івано-Франківська область,78000;

поштова адреса: вул. Макуха, 15, м.Тлумач, Івано-Франківська область,78000;

про: стягнення заборгованості в сумі 283 500,00грн.

за участю:

від позивача: ОСОБА_1 - представник, (довіреність №01/810-9 від 17.06.15р.);

від відповідача: не з"явилися.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - ПАТ "Івано-Франківськцемент", звернувся до господарського суду Івано-Франківської області з позовом про стягнення з відповідача - ТОВ "Вікторія-К ЛТД", заборгованість в сумі 283 500,00грн.

Представник позивача, в судовому засіданні, підтримав позовні вимоги, вказуючи при цьому, на:

- укладення між сторонами Договору про продаж продукції №267/10-13 ВН від 30.07.13р., на виконання умов якого, Продавець/позивач передав у власність Покупця/відповідача, на підставі довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей від 30.07.13р., 20.08.13р., 02.09.13р., по накладних № 023238, №023239, №023240, №023244, №023242, №023247, №023232, №023232 від 31.07.13р., №023450, №023245 від 01.08.13р., № 023892, №023890, №023891 від 05.08.13р., №026321 від 20.08.13р., №028059 від 02.09.13р., товар (портландцемент з добавкою шлаку), на загальну суму 283 500,00грн.;

- невиконання відповідачем взятих на себе договірних зобов"язань, в частині здійснення розрахунків за отриманий товар, внаслідок чого, утворилась заборгованість в сумі 283 500,00грн.;

- норми ст.ст. 509, 655, 692 Цивільного кодексу України.

Представник відповідача, в судові засідання жодного разу не з"явився, про причини неявки суду не повідомив. Будь-яких заперечень в спростування заявлених позовних вимог, відповідач суду не подав. Ухвала суду від 15.09.15р., з відомостями про дату, час та місце розгляду справи, направлена відповідачу рекомендованою кореспонденцією за адресою вказаною позивачем у позовній заяві - вул. Макуха, 15, м.Тлумач, Івано-Франківська область,78000 та у Спеціальному витягу з ЄДРПОУ, наданому суду за електронним запитом №21262728 - вул. Я.Мудрого, 5, м.Тлумач, Івано-Франківська область,78000, повернулись на адресу суду, підприємством зв"язку, з відміткою "за зазначеною адресою не проживає".

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час та місце розгляду справи у разі виконання судом вимог ч.1 ст.64, ст. 87 Господарського процесуального кодексу України. За змістом даних норм права, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації за адресою вказаною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв"язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час та місце розгляду справи судом (п. 3.9.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" №18 від 26.12.11р.).

За таких обставин, згідно ст.75 Господарського процесуального кодексу України, ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, стосовно розгляду спору впродовж розумного строку, враховуючи той факт, що відповідач відповідно до вимог чинного законодавства, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, а у суду є всі необхідні матеріали (докази) для вирішення спору по суті, спір належить вирішити у відсутності відповідача, за матеріалами справи, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, всебічно та повно зясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши в сукупності всі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд вважає позов таким, що підлягає до задоволення в повному обсязі.

Між ПАТ "Івано-Франківськцемент" (Продавець/позивач) та ТОВ "Вікторія-К ЛТД" (Покупець/відповідач) укладено Договір про продаж продукції №267/10-13 ВН від 30.07.13р.

Згідно п.п.1.1., 1.2. Договору, Продавець зобов"язується систематично постачати і передавати у власність Покупця будівельні матеріали, а Покупець зобов"язується приймати цей товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах даного Договору. Предметом постачання є наступний "товар": цемент ПЦ ІІ/Б-Ш-400-Н у кількості 300 тонн.

Пунктом 3.1.Договору встановлено, що ціни на товар та час їх дії будуть встановлюватись Продавцем шляхом видачі Покупцю рахунків на оплату та накладних на товар.

Загальна сума Договору на момент підписання становить 283 500,00грн. (орієнтовно) без транспортних витрат та реквізитів (п.3.4.Договору).

Відповідно до п.2.2. Договору перехід права власності на товар відбувається в момент передачі товару перевізнику.

Форма розрахунків: оплата готівкою або по перерахунку. Відтермінування оплати товару до 31.12.2013року (п. 4.1.Договору).

Дослідженням обставин справи, судом встановлено, що на виконання умов договірних відносин, Продавець/позивач передав у власність Покупця/відповідача, на підставі довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей від 30.07.13р., 20.08.13р., 02.09.13р., по накладних № 023238, №023239, №023240, №023244, №023242, №023247, №023232, №023232 від 31.07.13р., №023450, №023245 від 01.08.13р., № 023892, №023890, №023891 від 05.08.13р., №026321 від 20.08.13р., №028059 від 02.09.13р., товар (портландцемент з добавкою шлаку), на загальну суму 283 500,00грн.

Слід зазначити, що матеріали справи містять податкові накладні (а.с.51-64), в яких зазначено Продавця - ПАТ "Івано-Франківськцемент" та Покупця - ТОВ "Вікторія-К ЛТД", відображено Договір №2671013 від 30.07.13р., обсяги постачання (база оподаткування) та загальну суму коштів, що підлягає сплаті - 283 500,00грн.

При цьому, підписання відповідачем, без жодних зауважень, накладних (а.с.27-35), які є первинними документами у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", фіксують факт здійснення господарської операції, в даному випадку, поставку товару Продавцем Покупцю та є підставою для виникнення у відповідача обов"язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

Проте, відповідач не виконав взяті на себе договірні зобов"язання, в частині здійснення розрахунків за отриманий товар, і як наслідок, утворилась заборгованість в сумі 283 500,00грн.

Наявність боргу за поставлений позивачем товар, обумовлений Договором №267/10-13 ВН від 30.07.13р., в сумі 283 500,00грн., визначено самим відповідачем, у підписаному сторонами акті звірки взаємних розрахунків станом на 01.10.15р. (а.с.50).

Позивачем доведено перед судом, факт наявності у відповідача заборгованості за отриманий товар в сумі 283 500,00грн.

Станом на 01.10.15р. в матеріалах справи відсутні відомості, які підтвердили б сплату вище зазначеної суми боргу.

Із змісту ст. 11 Цивільного кодексу України вбачається, що цивільні права та обов"язки виникають зокрема, з Договору.

Договір про продаж продукції №267/10-13 ВН від 30.07.13р., укладений між сторонами в межах чинного законодавства України - є правомірним, оскільки його недійсність прямо не встановлена законом та він не визнаний судом недійсним (ст.204 Цивільного кодексу України).

З огляду на приписи ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов"язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов"язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України).

В силу положень ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Нормою ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Більше того, як вказує ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов"язковим для виконання сторонами.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості.

В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов"язки сторін у справі та складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову.

Розподіл обов"язку доказування визначається предметом спору. За загальним правилом обов"язок доказування певних обставин справи покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об"єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Позивачем доведено та документально підтверджено обставини, на які він посилався, як на підставу своїх вимог.

В силу п. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов"язання. Відповідач в судові засідання жодного разу не з"явився, своїми правами, наданим йому ст.ст. 22, 59 Господарського процесуального кодексу України, не скористався, будь - яких заперечень проти позову чи доказів належного виконання своїх зобов"язань не надав, доводи позивача не спростував.

За таких обставин, вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 283 500,00грн., правомірна, обґрунтована, документально підтверджена і підлягає задоволенню в повному обсязі.

Враховуючи приписи ст.49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покласти на відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 11, 204, 509, 526, 527, 530, 614, 629, 655 Цивільного кодексу України, ст.ст.173, 193 Господарського кодексу України ст. ст. 33, 34, 43, 44, 49, 59, 75, 82 - 85Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов ПАТ "Івано-Франківськцемент" до відповідача ТОВ "Вікторія-К ЛТД" про стягнення заборгованості в сумі 283 500,00грн. - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вікторія-К ЛТД", вул. Ярослава Мудрого, 5, м. Тлумач, Тлумацький район, Івано-Франківська область, 78000 (ідентифікаційний код 32523342) на користь Публічного акціонерного товариства "Івано-Франківськцемент", с.Ямниця, Тисменицький район, Івано-Франківська область,77422 (ідентифікаційний код 00292988) 283 500,00грн. (двісті вісімдесят три тисячі п"ятсот грн. 00коп.) - заборгованості, 5 670,00грн. (п"ять тисяч шістсот сімдесят грн. 00коп.) - судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 02.10.15р.

Суддя С.Кобецька