Рішення № 51825134, 29.09.2015, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

24.09.15р. Справа № 904/4378/15За позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКЕ ПІДПРИЄМСТВО "СКОРПІОН", с. Ранній Ранок, Криворізький район, Дніпропетровська область

до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "НАФТО-ТРЕЙД", м.Підгороднє, Дніпропетровський район, Дніпропетровська область

про стягнення 200 710,29 грн.

Головуючий колегії: ОСОБА_1

Суддя Кеся Н.Б.

Суддя Колісник І.І.

Представники:

від позивача: не зявився

від відповідача: ОСОБА_2, дов.№ 02/10-14 від 02.10.14

СУТЬ СПОРУ:

ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКЕ ПІДПРИЄМСТВО "СКОРПІОН" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "НАФТО-ТРЕЙД" про стягнення 200 710,29 грн. Позовні вимоги мотивовані помилковістю перерахування грошових коштів за платіжним дорученням № 53851 від 12.12.2014 в сумі 140 856,30 грн.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 25.05.15 прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі № 904/4378/15.

У судовому засіданні 16.06.15 оголошено перерву до 04.08.15.

У судовому засіданні 04.08.15 оголошено перерву до 05.08.15.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 05.08.15, у зв'язку зі складністю обставин спору, призначено колегіальний розгляд цієї справи.

Розпорядженням № 695 від 07.08.15 та протоколом про автоматичний розподіл справ між суддями (повторний розподіл) від 07.08.15, для розгляду даної справи призначено колегію у складі трьох суддів: головуючий суддя - Ніколенко М.О., судді - Кеся Н.Б., Колісник І.І.

Ухвалою суду від 10.08.15 дана колегія прийняла цю справу до свого провадження та призначила її розгляд на 09.09.15.

Ухвалою суду від 09.09.15 розгляд справи відкладений до 24.09.15.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, про причини неявки не повідомив.

Представник відповідача проти позову заперечив, надав пояснення, відповів на поставленні питання. Факт помилкового перерахування (отримання) коштів визнав. Однак, наявність боргу заперечив. Зазначив, що сума помилкового переказу була ним зарахована в рахунок погашення боргу за мировою угодою, затвердженою ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 26.12.2013 у справі № 904/1193/14.

Згідно зі ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В порядку статті 85 ГПК України, у судовому засіданні 24.09.15 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані документи і матеріали, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

В С Т А Н О В И В:

Між позивачем (покупець) та відповідачем (продавець) було укладено договір поставки №1441213 від 20.12.13. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області по справі №904/1193/13 від 16.04.14 було вирішено стягнути з ТОВ «СП Скорпіон» на користь ТОВ «Нафто-Трейд» суму основного боргу у розмірі 131 071,50 грн., пеню у розмірі 4 388,20 грн., 3% річних у розмірі 635,61 грн., індекс інфляції у розмірі 1 048, 57 грн., витрати на оплату послуг адвоката у розмірі 1 000,00 грн. та судовий збір у розмірі 2 712, 42 грн. Всього: 140 856,30 грн.

На виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області по справі №904/1193/13 від 16.04.14, позивач, 25.07.14 перерахував на користь відповідача грошові кошти в розмірі 140 856,30 грн., що підтверджується відповідним платіжним дорученням (а.с.10). Крім того, платіжним дорученням № 53851, позивач 12.12.2014 ще раз перерахував відповідачу таку ж саму суму (140 856,30 грн.) з ідентичним призначенням платежу (а.с. 11).

Позивач, 19.02.15, направив на адресу відповідача вимогу про повернення зайво сплачених грошових коштів, сплачених платіжним дорученням № 53851. Однак, відповіді не та грошових коштів не отримав.

В судовому засіданні, відповідач пояснив суду, що вказана сума переплати ним зарахована в рахунок погашення боргу позивача перед відповідачем за мировою угодою, затвердженою ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 26.12.2013 у справі № 904/1193/14. На підтвердження цього, надав копію Заяви про припинення зобов'язання шляхом зарахування зустрічних вимог (а.с. 49).

Позивач в судових засіданнях проти зарахування зустрічних вимог заперечив. Заперечення обґрунтував тим, що заборгованість за мировою угодою, затвердженою ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 26.12.2013 у справі № 904/1193/14, погашена. На підтвердження цього надав копію Постанови про закінчення виконавчого провадження за вищевказаною ухвалою суду у зв'язку із фактичним виконанням (а.с. 55).

Аналізуючи правову природу спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що ці відносини регулюються загальними положеннями про зобов'язання, визначеними Цивільним та Господарським кодексами України, главами 50 та 83 Цивільного кодексу України, а також главою 22 Господарського кодексу України

Відповідно до статті 601 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється зарахуванням, зокрема, зустрічних однорідних вимог; таке зарахування може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

За змістом наведеної норми, для вчинення правочину зарахування зустрічних вимог необхідна наявність щонайменше трьох обставин: 1) наявність зустрічних вимог; 2) такі вимоги повинні бути однорідними; 3) між сторонами не повинно залишитися спірних (неврегульованих) питань щодо боргу. При цьому, згоди іншої сторони у зобов'язанні із зарахуванням вимог не вимагається. Закон не виключає можливості здійснення відповідачем зарахування зустрічних однорідних вимог і в процесі судового розгляду. У такому випадку відповідна заява обов'язково повинна мати письмову форму й адресуватися позивачеві, а її копія і докази надсилання позивачеві (чи одержання ним) подаватися господарському суду.

Під час розгляду справи, судом встановлено, що вимоги позивача до відповідача мають особливий характер.

Так, згідно п. 5.2 Постанови Пленуму ВГСУ "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" N 14 від 17.12.2013, обов'язок боржника сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних не виникає у випадках повернення коштів особі, яка відмовилася від прийняття зобов'язання за договором (стаття 612 ЦК України), повернення сум авансу та завдатку, повернення коштів у разі припинення зобов'язання (в тому числі шляхом розірвання договору) за згодою сторін або визнання його недійсним, відшкодування збитків та шкоди, повернення безпідставно отриманих коштів (стаття 1212 ЦК України), оскільки відповідні дії вчиняються сторонами не на виконання взятих на себе грошових зобов'язань, а з інших підстав.

А отже, зобов'язання повернення грошових коштів на підставі статті 1212 ЦК України, не є грошовим в розумінні цивільного та господарського законодавства України.

Зобов'язання позивача щодо сплати грошових коштів на користь відповідача за ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 26.12.2013 у справі № 904/1193/14 виникли на підставі Договору поставки № 250113 від 21.01.2013, а тому є грошовими.

Крім того, з приводу наявності чи відсутності боргу за ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 26.12.2013 у справі № 904/1193/14 та Договором поставки № 250113 від 21.01.2013, між сторонами залишились спірні (неврегульовані) питання. Наявність між сторонами спору з цього приводу не є предметом розгляду цієї справи.

За таких обставин, суд дійшов таких висновків: 1) вимоги позивача та відповідача хоча і є зустрічними, але не мають однорідного характеру; 2) між сторонами залишились спірні (неврегульовані) питання щодо боргу за ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 26.12.2013 у справі № 904/1193/14 та Договором поставки № 250113 від 21.01.2013.

У пункті 22, Листа "Про деякі питання, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів України у другому півріччі 2008 року щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України" N 01-08/163 від 12.03.2009, Вищий господарський суд України роз'яснив, що припинення зобов'язання зарахуванням означає відсутність предмета спору за умови, якщо між сторонами не залишилися спірних (неврегульованих) питань; наприклад, якщо позивач заперечує існування своєї заборгованості перед відповідачем, у господарського суду немає підстав для висновку про відсутність предмета спору.

Таким чином, в суду відсутні підстави вважати припиненими зобов'язання відповідача по поверненню позивачу безпідставно отриманих коштів, перерахованих платіжним дорученням № 53851.

Відповідно до ст. 1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобовязана повернути потерпілому це майно. Особа зобовязана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Отже, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 140 856,30 грн. боргу є обґрунтованими.

Як вже зазначалось, обов'язок боржника сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних не виникає у випадку повернення безпідставно отриманих коштів (стаття 1212 ЦК України), оскільки відповідні дії вчиняються сторонами не на виконання взятих на себе грошових зобов'язань, а з інших підстав (п. 5.2 Постанови Пленуму ВГСУ N 14 від 17.12.2013).

Отже, позовні вимоги про стягнення відсотків річних та інфляційних втрат є необґрунтованими, та такими, що не підлягають задоволенню.

Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 193 Господарського Кодексу України, ст. ст. 601, 1212 Цивільного кодексу України, ст. ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "НАФТО-ТРЕЙД", (52001, Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, м.Підгороднє, вул. Комсомольська, 22, код 32812383) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКЕ ПІДПРИЄМСТВО "СКОРПІОН" ( 53054, Дніпропетровська область,, Криворізький район, ОСОБА_3, вул. Набережна,б.1, код 21900854) 140 856,30 грн. переплачених коштів, 2817,12 грн. судового збору.

В решті позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом. Рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області протягом 10 днів з дня підписання повного рішення.

Повне рішення підписано 24.09.15.

Головуючий колегії ОСОБА_1

Суддя Н.Б.Кеся

Суддя І.ІКолісник