Рішення № 51825109, 29.09.2015, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

29.09.15р.

Справа № 904/7225/15

За позовом Відділу освіти Новомосковської районної державної адміністрації, м. Новомосковськ

до Приватного підприємства "Фенікс-2010", смт Ювілейний, Дніпропетровський район, Дніпропетровська область

про відшкодування збитків у сумі 230444 грн 28 коп.

Суддя Воронько В.Д.

Представники:

від позивача: юрист Кучеренко А.Ю., доручення №89 від 21.01.2015;

від відповідача: представник не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

13.08.2015 Відділ освіти Новомосковської районної державної адміністрації (далі - Відділ освіти Новомосковської РДА, позивач) звернувся з позовною заявою від 15.07.2015 до Приватного підприємства "Фенікс-2010" (далі - ПП "Фенікс-2010", відповідач) з вимогами про стягнення 230444,28 грн, з посиланням на неналежне виконання відповідачем умов договору № 1-04/2014, укладеного між сторонами 28.03.2014.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 14.08.2015 було порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 08.09.2015.

На підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи було відкладено з 08.09.2015 на 29.09.2015.

У судовому засіданні позивач повністю підтримав заявлені вимоги.

Відповідач відзив на позов не надав, участь свого повноважного представника не забезпечив у судове засідання, про дату, час і місце проведення судових засідань відповідач повідомлений належним чином за його місцезнаходженням згідно матеріалів справи.

З матеріалів справи вбачається, що ухвали суду надсилались відповідачу за адресами, що зазначені в позовній заяві – юридичну та поштову.

Від відповідача повернулися рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення з відміткою про закінчення терміну зберігання.

З огляду на викладене суд керується ч.1 ст.64 ГПК України, у якій зазначено, що ухвала про порушення провадження по справі надсилається зазначеним особам (сторонам) за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження по справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою вважається, що ухвала про порушення провадження по справі вручена їм належним чином.

Згідно до п.п. 3.9.1, 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв’язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. У випадку нез’явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до п.3.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи-підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (ст.17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців").

Згідно з ст.18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" від 15.05.2003 №755-IV якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Крім того, суд наголошує на тому, що ухвали суду від 14.08.2015, 08.09.2015 були надіслані відповідачу завчасно, з урахуванням Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 № 958.

За таких обставин у суду маються достатні підстави вважати, що ним вжито належних заходів до повідомлення відповідача про дату, час та місце судового слухання, але відповідач не скористався своїм правом на участь його представника у судовому засіданні.

При цьому, стаття 22 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК України) зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Враховуючи те, що норми статті 65 ГПК України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а пункт 4 частини 3 статті 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.

У пункті 2.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 роз'яснено: якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК України), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи.

Так, справа розглядається за наявними в ній матеріалами, визнаними судом достатніми, в порядку статті 75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи суд -

ВСТАНОВИВ:

28 березня 2014 року за результатами тендерної процедури між відділом освіти Новомосковської районної державної адміністрації (позивач) та приватним підприємством "Фенікс – 2010" (відповідач) було укладено договір № 1-04/2014, згідно з яким відповідач зобов’язався у 2014 році поставити позивачу мастильні рідини, дизпаливо, бензин на суму 604398 грн, а позивач зобов’язався прийняти та оплатити товар.

Відповідно до п. 2.1 договору відповідач повинен надати позивачу для отримання товару талони або пластикові картки.

Пунктом 5.3 договору встановлено, що видача товару здійснюється по факту пред’явлення талону, або пластикової картки на товар.

Згідно з платіжними дорученнями № 192 від 18.04.2014 позивач перерахував відповідачу в якості оплати за паливо 30450 грн, № 279 від 26.04.2014 59708 грн, №321 від 6.05.2014 81320 грн, № 336 від 13.05.2014 95768 грн, № 907 від 18.08.2014 94579,98 грн, № 1104 від 10.09.2014 156333 грн.

Позивач в позовній заяві зазначив, що з вересня 2014 року на автозаправних станціях відповідача йому було безпідставно відмовлено у відпуску пального за пред’явленням талонів. 23.10.2014 позивач звернувся до відповідача з претензією з вимогою повернути грошові кошти в сумі 287714,70 грн за непоставлений товар.

Листом від 17.11.2014 відповідач повідомив позивача, що в ПАТ "ІНТЕРКРЕДИТБАНК", який є обслуговуючим банком, введена тимчасова адміністрація строком на три місяці і у зв’язку з цим виникли проблеми у розрахунках з іншими суб’єктами господарювання.

В акті звірки взаємних розрахунків, складеному сторонами станом на 01.10.2014 відповідачем підтверджена наявність невиконаних зобов’язань на суму 230444,28 грн.

Враховуючи обставини справи, надані матеріали, суд приходить до наступного.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Матеріалами справи підтверджено факт перерахування позивачем відповідачу грошових коштів в сумі 518158,98 грн у якості попередньої оплати за паливно-мастильні матеріали.

Частиною 2 статті 693 Цивільного кодексу України передбачено що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати. В даному випадку позивач здійснив попередню оплату за пальне, але відповідач не повній мірі виконав свої зобов’язання з передачі товару. У зв’язку з цим позивач претензією від 23.10.2014 правомірно заявив вимогу повернути сплачені ним кошти.

Відповідач позовні вимоги не оспорив, доказів виконання передбачених договором зобов’язань або повернення грошових коштів не надав.

Таким чином, враховуючи викладене, позов слід визнати обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України на відповідача покладаються витрати зі сплати судового збору у сумі 4608,89 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 509, 526, 693 Цивільного кодексу України, ст. 43, 33, 34, 43, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити .

2. Стягнути з Приватного підприємства "Фенікс-2010", смт Ювілейний, вулиця Дружби, 1-Б, Дніпропетровський район, Дніпропетровська область, код 36877843

- на користь Відділу освіти Новомосковської районної державної адміністрації, м. Новомосковськ , вулиця Радянська, 12, Дніпропетровська область, код 02142483 грошові кошти в сумі 230444,28 грн, витрати зі сплати судового збору в сумі 4608,89 грн, видати позивачу наказ після набрання рішенням законної сили.

В судовому засіданні відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано -30.09.2015.

Суддя В.Д. Воронько